СумДУ
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ
МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
МАТЕРІАЛИ
НАУКОВО-ТЕОРЕТИЧНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ
ВИКЛАДАЧІВ, АСПІРАНТІВ,
СПІВРОБІТНИКІВ ТА СТУДЕНТІВ
ФАКУЛЬТЕТУ
ІНОЗЕМНОЇ ФІЛОЛОГІЇ
ТА СОЦІАЛЬНИХ КОМУНІКАЦІЙ
(Суми, 18-23 квітня 2011 року)
Частина друга
Суми
Сумський державний університет
2011
КАФЕДРА ЖУРНАЛІСТИКИ ТА ФІЛОЛОГІЇ
CУМСЬКА ПЕРІОДИКА 20-Х РР. ХХ СТОЛІТТЯ:
ТЕМАТИЧНІ СТОРІНКИ ЯК ФОРМА
ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРОПАГАНДИСТСЬКОЇ РОБОТИ
Доп. - Яременко Л.М.,
ст. викл. кафедри журналістики та філології
Після лютневої та жовтневої революцій 1917р., розширюється мережа регіональних газет і журналів. У Сумах з’являється нові видання, переважно російськомовні. У фондах Сумського обласного державного архіву зберігаються примірники таких газет того часу: «Известия Сумского Совета рабочих и солдатських депутатов» (редактор П.Андреєв) видавалася з квітня 1917р.; «Луч» - щоденна позапартійна демократична газета - з травня 1918р. (відповідальний редактор М.Гладишев); «Коммуна»- щоденна газета Виконавчого Комітету Сумської Ради робочих, селянських і червоноармійських депутатів з 1919р.; «Плуг і молот»- селянська газета Окрпаркому, Окрвиконкому та Окрпрофбюро (назва згідно з оригіналом) з 1919 р.; «Власть Советам!»- видання Сумського Революційного комітету з 1920р.; двомовна українсько-російська газета «Стяг Праці // Знамя труда» - орган Сумревкому і Сумпаркому КП(б)У (редактор Р.В.Ц.) з січня 1921р. Крім радянських і політичних газет, у цей час започатковується й видання міського учнівського журналу – органу Товариства учнів середніх навчальних закладів м. Суми. (СДОА, Сумской Вестник, № 219, 14 октября 1917г.- С.4).
Радянські та партійні газети намагались залучити до революційних подій, активного громадського життя і жителів провінційного міста. Так газета «Комуна» 27 червня 1919 року на розвороті подає велику статтю з промовистою назвою «Суждены нам благие порывы» (автор С.Шевченко), яка гостро викриває байдужість молодих сумчан до суспільно-політичного життя: «…Неужели еще есть места, где люди не раскачались, где революционный вихрь новой жизни не затронул боевых струн сердец, не втянул в политику и участие в современных событиях, и люди – молодежь то! – носят до сих пор скучную образину обывателя? Поистине, в сравнении с лихорадочным темпом разворачивающихся событий там, ближе к фронту и по центрам политической жизни – здесь, в этой «мирной» обстановке, видишь образец какой-то старосветской жизни» (СДОА, справа № 17, «Комуна», № 118.–С.2-3). Отже, наступальна пропаганда, прояв активної класової позиції на шпальтах сумських газет змушує шукати відповідні форми звернення до конкретної соціальної аудиторії. Ними стають тематичні сторінки, що стають прикметною ознакою часу.
Після створення Російської комуністичної спілки молоді,
згодом Української комуністичної спілки молоді (жовтень 1918 р.) молодіжна преса в центрі почала розвиватися окремими виданнями, а в регіонах, зокрема у місті Суми, - як молодіжні сторінки в партійних та радянських друкованих органах. Висвітлення роботи первинних комсомольських осередків стало однією з пріоритетних тем сумських журналістів. Такі сторінки регулярно виходили у газетах «Власть Советам!» і «Стяг Праці // Знамя Труда» - органах Сумського Рев. Комітету і Сумпаркому КП(б)У та мали назву «Страничка Красной Молодежи». У щоденній газеті «Коммуна» окремої сторінки не було, але матеріали, добірки новин про заходи, які проводили члени Комуністичної Спілки Молоді у місті Суми та селах губернії, друкували регулярно. Серед таких заходів розповідалось про великий концерт-мітинг у театрі ім. Шевченка (колишньому «Люкс»), що організували та провели тт. Тесленко, Сівцов, Боровський. І про сімейний вечір, влаштований сумським осередком комуністичної молоді у Будинку спілок (колишньому будинку Шрейнера). У програмах цих вечорів були і виступи самодіяльних артистів, і співи, і декламація, танці, а також диспут на тему про задачі та роботу спілки молоді. (СДОА, справа №17, «Комунна», № 103, 8-го июня 1919г.; № 109, 17-го июня 1919г.). Газета активно підтримала загальний військовий всеобуч робітничої молоді в умовах громадянської війни, створення комсомольцями бібліотек-читалень для молодих робітників та селян (Там само, № 99,100, 104, июнь 1919г.).
Тематичні «Странички Красной Молодежи» містили більш ґрунтовну, підготовлену інформацію про життя спілчан, спрямовували роботу первинних осередків на селі. Одна із перших таких змінних сторінок розповідала про 400 організаторів для роботи з молоддю, посланих у Донбас, про створення первинних осередків у всіх повітах Харківської губернії. В наступних – акцент зроблений на роботі саме Сумської спілки: про короткотермінові курси інструкторів для роботи у повітах, створення культурно-просвітницького гуртка у селі Миколаївці, початок роботи 28 березня 1920 р. первинного комсомольського осередку в селі Могриці на чолі з О.Селезньовим та інше (СДОА, справа №18, «Власть Советам!», №№ 79, 84, 90, март 1920г.).
Набуваючи досвіду, редакційна колегія «Стягу праці» робить ці сторінки більш інформативно насиченими, з широкою географією подій і людей, агітаційно наступальними. Під заголовком-закликом «Учиться!» наголошується на тому, що центр виховної роботи взимку на селі повинен переміститися до хат-читалень, де вчити грамоти не тільки молодь, а й дорослих, що вельми корисним є колективне читання вголос. І тут же під гаслом «Члены союза – в ряды допризывников!»- про роботу військово-спортивних організаторів КСМУ в підготовці допризивників (Там само, справа 29, №1, 1 января 1921г.).
Усе частіше такі закличні форми спрямовувались жінкам, найчисельнішій і найбезправнішій соціальній групі, яка в дореволюційній Україні була відсторонена від державних справ: «Работница! Ты часть рабочего класса! Ты делишь с ним горе и радость! Его победа – это твоя победа! Шагай же в ногу с рабочими, не отставай, работница!».
Революція, її пафос, окриляли жіноцтво. Ця піднесеність виливалась у вірші, що друкувались на сторінках газет. Як, наприклад, у Мотрі Жаворонкової, яка говорила від імені жінок-трудівниць.
Призыв работницы
Идите, товарищи, стройтесь в ряды,
Мы, женщины, с тылу поможем.
Не будем тиранам гнуть больше спины,
Отпор за свободу дать сможем.
Довольно нам муки, довольно нам слез,
Все сбросим с себя мы оковы!
И в рабство, чтоб снова нам всем не попасть,
В бой смело вступить мы готовы.
(СДОА, спр. №18, «Власть Советам», № 86, март 1920г.- С.3)
Слід зазначити, що вперше проста робітниця Емілія Чемарьова, яка очолила жіночий рух у місті, знайшла суспільне визнання на сторінках газети «Стяг праці // Знамя труда» (Там само, № 5, 7 января 1921, - С.4).
Для задоволення запитів жіночої аудиторії 17 березня 1920р. у газеті «Власть Советам!» вийшла перша сторінка спеціально для жінок під назвою «Работница – Гражданка», орган відділу робітниць при Сумпаркомі. У січні 1921 р. «Страницу женщины-работницы» започаткувала й газета «Стяг Праці». Першу тематичну сторінку готували жінки-партпрацівники для жінок з метою залучити їх до більш активної участі в суспільному житті: агітували на курси червоних сестер милосердя, розповідали про піднесення жіночого руху на Сумщині - численні зібрання жінок у селах Сумського повіту - Миколаївці, Кекіно, Стецьківці. (СДОА, справа №18, «Власть Советам!», № 86, 24 марта 1920г.- С.3).
Слід підкреслити, що особлива увага приділялась жінкам-селянкам, їх духовному розкріпаченню. Навіть була спеціальна рубрика «Работа среди крестьянок» – «…Крестьянка продолжает оставаться закабаленной непосильным трудом частно-собственного хозяйства, не знающего облегчающих начал коллективного ведения хозяйства» (Там само, № 98, 7 апреля 1920г.-С.3). Отже, партійні друковані органи через тематичні сторінки намагаються охопити своїм впливом не тільки робітників, селян і червоноармійців, а й жіноцтво та молодь.
«Українське слово»: від Парижа до Києва
Доп. - Радько А. І., студ. гр. ЖТ-82
Газета «Українське слово» уже впродовж більше 60 років є друкованим органом Організації українських націоналістів (ОУН). Історія газети нерозривно пов'язана з історією ОУН, а через неї - з історією визвольних змагань, української еміграції та діаспори, а останнім часом - з відновленням Української держави.
У травні 1933 р. у Парижі вийшов перший номер накладом - 200 примірників. Згодом ця кількість зросла втричі. Засновником став Український Народний Союз (УНС) - громадська організація Франції.
Крім традиційної інформації про життя співвітчизників у Франції та загальносвітових новин, важливе місце займали аналітичні статті, огляди української та світової преси про те, що відбувається в Україні.
Із 1 липня 1934 р. бюлетень ОУН перетворився на ідеологічно-політичний тижневик, який висвітлював актуальні проблеми і події політики, історії, культури українського життя у світі. Оновлене «Українське слово» виходило на 4 сторінках звичайного газетного формату високим друком.
Газету читали в багатьох країнах Європи, а також на Американському континенті (переважно там, де були українські поселення). Співпрацювали із газетою відомі політичні, громадські та наукові діячі: М. Капустянський, М. Сціборський, О. Кандиба-Ольжич, Д. Андрієвський, Є. Онацький, Б. Кентржинський та ін.
У червні 1940 р. видання газети було припинено. У вересні 1941 р. часопис став виходити в Житомирі, а з 26 вересня - у Києві. Головним редактором видання став Іван Рогач. Вихід числа від 12 грудня 1941 р. став останнім. Цього ж дня членів редакції на чолі з Іваном Рогачем було заарештовано. У гестапівській в'язниці опинилися також О. Теліга та інші українські націоналісти, що гуртувалися навколо часопису. У лютому 1942 р. їх розстріляли в Бабиному Яру.
17 жовтня 1948 р. видання «Українське слово» було відновлено у Франції. Газета, залишаючись органом ОУН, поступово набрала значної ваги в українському політичному емігрантському житті.
Багато уваги часопис приділяв проблемі консолідації українських політичних сил діаспори, питанню створення Світового конгресу вільних українців, діяльності Державного Центру УНР в екзилі. Особлива увага в 1970-1980-х рр. приділялася справам України, зокрема висвітленню діяльності дисидентів і правозахисників, друкувалися праці Івана Дзюби, В'ячеслава Чорновола та ін. У 1948-1977 рр. (з перервами) редакцію паризького тижневика очолював член ПУН О. Штуль-Жданович.
Із проголошенням незалежності України ПУН прийняв рішення видавати газету на Батьківщині. Після короткого підготовчого періоду 21 листопада 1991 р. у Львові вийшло її перше число. Засновник не вказувався, редактором був Йосип Лось. Редакція розміщувалася в будівлі Львівського університету ім. І. Франка. Наклад першого числа становив 12 тис, другого - 25 тис. Згодом кількість примірників досягла 40 тис. Часопис швидко переріс львівські «рамки», і редакцію перенесли до Києва.
Із 17 січня 1993 р. тижневик «Українське слово» виходить у Києві.
«Українське слово» - речник Організації Українських Націоналістів, але воно ніколи не замикалося на внутрішніх проблемах ОУН. Це загальнонаціональний тижневик, який пропагує та відстоює ідеї українського націоналізму як організованої форми політичного і громадського життя українського народу, що особливо важливо на сучасному етапі української державності.
Наук. кер. - Ткаченко О. Г., кафедра журналістики та філології
До історії про Радянське інформаційне бюро
Доп. - Кравченко Л. О., студ. гр. ЖТ-81
«Від Радянського інформбюро ...» - ця фраза, не раз сказана великим Ю. Левітаном в роки Великої Вітчизняної війни врізалась в пам'ять багатьох поколінь.
З 24 червня 1941 року і до 9 травня 45-го кожен день мільйонів радянських громадян починався і закінчувався повідомленнями «Радінформбюро». Уся країна знала ім'я головного диктора, який читав зведення – Ю. Левітана. Саме від Радінформбюро і в країні, і в усьому світі дізнавалися про події на головному фронті Другої світової війни. Щоб переграти майстра дезінформації Геббельса, була потрібна не менш витончена стратегія. Починаючи з фронтових зведень та газет для країн-спільників, і закінчуючи листівками для солдатів вермахту. Через Радінформбюро СРСР переконував союзників не зволікати з відкриттям другого фронту.
Про те, що таке «четверта влада» та комунікаційні технології, будуть сперечатися потім, через 60 років. Але саме Велика Вітчизняна війна підтвердила, що слово – це теж зброя, іноді навіть більш сильна. У списку ворогів Третього рейху першим стояло прізвище Левітан.
Радянське інформаційне бюро (Радінформбюро) було утворено 24 червня 1941р. при РНК СРСР і ЦК ВКП (б). Головним його завданням було керівництво роботою з висвітлення в періодичній пресі та по радіо міжнародних, військових подій і подій внутрішнього життя країни. Усього в роки війни прозвучало більше двох тисяч зведень через 1171 газету, 523 журнали і 18 радіостанцій у 23 країнах світу, радянські посольства за кордоном, товариства дружби, профспілкові, жіночі, молодіжні та наукові організації. Радінформбюро знайомило читачів і слухачів з боротьбою радянського народу проти фашизму, а в післявоєнний час - з основними напрямками внутрішньої і зовнішньої політики Радянського Союзу.
Під час війни в РІБ (Радіоінформбюро) в основному видавали бюлетені, а в повоєнні роки, коли відкривалися представництва РІБ за кордоном, видавалися журнали, газети.
У 1941-1942 роках авторський склад Радінформбюро складався приблизно з 80 чоловік. Це були відомі радянські письменники і журналісти, громадські діячі, а також власні кореспонденти. Серед них – О. Толстой, М. Шолохов, Л. Леонов, І. Еренбург, Б. Полєвой, К. Симонов, А. Фадєєв, Б. Горбатов, К. Федін, В. Гроссман, М. Шагінян, М. Тихонов, В. Лацис, Є. Тарле, М. Зелінський, С. Вавілов, І. Бардін, А.Мелік-Пашаєв, І. Москвін та багато інших. Кореспондент Радінформбюро, письменник Євген Петров загинув під час відрядження на фронт. До червня 1944 Радінформбюро було реорганізовано в 11 відділів, штат розширився до 215 чоловік.
У 1946 році штат Радінформбюро збільшився до 370 чоловік. Перш за все, була сформована Головна редакція США, потім - Головна редакція Великобританії, Головна редакція Франції, Головна редакція Німеччини та Австрії, Головна редакція Близького і Середнього Сходу, Головна редакція країн Азії, Головна редакція соціалістичних країн, Відділ переказів. Відділи пропаганди і контрпропаганди перетворилися згодом у Головну редакцію політичних публікацій.
«Радінформбюро доручалося безперервно готувати найрізноманітніші матеріали про СРСР для людей, що живуть за кордоном» – згадує відомий журналіст, співробітник РІБ Ернст Генрі. Основна мета радянської зовнішньополітичної пропаганди на початку війни – переконати громадськість і правлячі кола «західних демократій» у тому, що невдачі Червоної Армії є тимчасовими. Від успішності рішення цього завдання залежало дуже багато, зокрема, позитивне рішення Сполучених Штатів і Англії щодо військових та інших поставок в СРСР. Відділ міжнародного життя Радінформбюро і його завідувач Г. Саксін робили все, що могли, для задоволення інформаційних потреб про події під Москвою, розгром німців, які стояли майже на порозі столиці СРСР. Інтерес цей був настільки великим, що підготовлені й оприлюднені з 10 листопада по 10 грудня 1941 року 56 політичних оглядів для 13 країн не могли його задовольнити.
Журналісти охрестили РІБ «могилою невідомого журналіста», оскільки імена тих, хто працював країні були невідомі, і їх матеріали у радянських ЗМІ не з'являлися. Звернімо увагу, з Радінформбюро співпрацювали кращі представники масмедіа.
Після закінчення війни змінилася тематика статей – вони були присвячені життю людей у післявоєнному Радянському Союзі й відновленню країни. У той же час РІБ готувало й гострі контрпропагандистські матеріали з викриттям політики «холодної війни», що починалася. Тоді ж, у повоєнні роки, у РІБ уже виник книжковий відділ – прообраз майбутнього Видавництва АПН «Новини», у яке Радянське інформаційне бюро було перетворено у 1961 році.
Наук. кер. - Ткаченко О. Г., кафедра журналістики та філології
ЕМОЦІЙНО-ОЦІННА ЛЕКСИКА У ВИДАННІ «УКРАЇНА МОЛОДА»
Доп. - Литовка О. І., студ. гр. ЖТ-82
Українська преса перебуває в постійному пошуку різних засобів суб’єктивного увиразнення мовлення. Газети у мовному плані прагнуть наблизитись до читача, зацікавити його, зокрема засобами емоційно-оцінної лексики.
Категорія оцінки привертає увагу багатьох українських та зарубіжних мовознавців, її розглядають у логіко-семантичному (Н. Арутюнова, О. Вольф, О. Трунова, В. Федосєєв), семантико-прагматичному (Т. Космеда, Т. Маркелова) та комунікативному (Н. Гуйванюк, Н. Іваницька, Д. Перрі), текстотворчому (У.Соловій) аспектах.
Актуальність нашої роботи визначається широким функціонуванням емоційно-оцінної лексики в публіцистичних текстах та відсутністю спеціальних досліджень з цієї проблеми. У зв’язку із цим маємо на меті виявити й класифікувати за оцінною шкалою з урахуванням можливої контекстуальної видозміни емоційно-оцінних слів на шпальтах газети «Україна Молода». У роботі ми застосували описовий метод, контекстуальний аналіз досліджуваних лексем.
Для розв’язання поставленої мети вважаємо за необхідне з'ясувати зміст понять "оцінка", "емоційність", "експресивність".
Під емоційністю в мові розуміють комунікативну якість мови, що виражає індивідуальний лад почуттів, переживань, настроїв, суб'єктивне ставлення особистості до висловлюваного, уникання експресивного дисонансу. Як семантико-стилістична категорія емоційність виявляє зв'язок з логічною оцінністю та експресивністю. Експресивність (франц. expressif, від лат. expressus — виразний) — властивість мовної одиниці підсилювати логічний та емоційний зміст висловленого, виступати засобом суб'єктивного увиразнення мови. Через експресивність виражальних засобів мовець передає своє ставлення і до повідомлення, і до адресата [1, с. 156].
Розрізняють інгерентну і адгерентну експресивність мовних одиниць. Інгерентною є така експресивність, що внутрішньо притаманна мовному знаку, є його постійною і невід'ємною ознакою в будь-яких ситуативно-контекстних умовах. Адгерентна експресивність — це інтенсивна виразність мовного знака, що сформувалася тільки у певному контексті, ситуації, умовах, а не в основному словниковому значенні.
Оцінка - це результат процесу оцінювання. У мові відображається взаємодія дійсності та людини у найрізноманітніших аспектах, одним з яких є оцінювальний аспект: об’єктивний світ розчленовується людиною з точки зору його оцінного характеру - добра і зла, користі й шкідливості тощо, і це розчленування є соціально обумовленим і дуже складним чином відображено у мовних структурах [2].
Щодо типів оцінювальної лексики, можна зазначити, що у лінгвістиці виділяють такі одиниці:
1) Слова з неоцінним денотативним компонентом: не оцінне, не емоційне (стеля – верхнє внутрішнє покриття приміщення, радіограма – те, що передають по радіо); оцінне, не емоційне (крадій – людина, що краде); не оцінне, емоційне (благовірний – чоловік, бездар – людина позбавлена талантів); оцінне, емоційне (замазура – людина, що не дбає про чистоту)
2) Слова з оцінним денотативним компонентом: оцінне, не емоційне (красуня – дуже красива жінка; делікатес – вишукана страва); оцінне, емоційне (сволота – підступна, підла людина).
«Україна Молода» - щоденна інформаційно-політична газета. Має 16 сторінок з різноманітними рубриками: «ІнФорУМ», «Політика», «Світ», «Здоров’я», «Регіони», «Україна і світ», «Довкілля», «Культура», «Постать», «Калейдоскоп» тощо. З газетних матеріалів ми виокремили та згрупували емоційно-оцінні слова таким чином: емоційні інгерентні та адгерентні мовні одиниці. Наприклад, інгерентні експресиви функціонують у таких реченнях: Сьогодні на тому місці – розоране поле: курган неподалік, насипаний в пам'ять про ту страшну розправу. Жагучі латиноамериканські мачо виходять із відомої засади, що хорошої жінки не має бути мало. Казка – це незлостивий обман, який не забувається. Замість досить незграбної й невпевненої в собі особи з чималою зайвою вагою, перед очима здивованої публіки постала струнка елегантна білявка. Мамо, як у вас тут затишно й гарно! Й модельною іконою кінця 1990-х стала не надто висока кістлява і вуглувата Кейт Мосс. Буде дико навіть для нашого суспільства, якщо нелюди не одержать довічного ув’язнення. Чигає на Брітні маніяк в підворітті. Адгерентні: Витягши «спеців» з автівки, «бритоголові» повели їх у сусідню будівлю. Стихія – явище страшне і небезпечне. Вона жорстока, безжальна, кровожерлива. Паразитарна луганська «еліта» жодної самостійної цінності не становить. У Голівуді стало на одного завидного парубка менше. За словами друзів співачки, сердешний Фабріціо дуже засмучений вибриком подруги. В 11 хлопець покинув школу – «непотрібні» знання відволікали його. Його прес-служба днем раніше розіслала журналістам чергову антинатовську «страшилку».
Щодо способу передачі експресивно-емоційних відтінків виділили три групи слів:
1) слова, у яких емоційне забарвлення є частиною прямого значення: Виродки кажуть, що у такий спосіб вони… самостверджувалися! Адже розбудив мене грубіян вчасно. Але при цьому була непривітною до людей, яких відразу ж розпізнавала як «поганих», грішних та брехунів. І вдарила «наклепницю» по обличчю. У численних вуличних кав’ярнях – вони за кількістю не поступаються нашим пивним «забігайлівкам», щоправда, без спиртного – місцеві чоловіки з раннього ранку і допізна насолоджуються неквапною бесідою, попихують цигарками і кальяном. Криза змушує вдатися до економії навіть найзавзятіших марнотратів-багатіїв;
2) слова, у яких емоційне забарвлення виникає у переносних значеннях: «Міцний горішок» Брюс Уілліс, якому днями виповнилось 54 роки, визрів до нового шлюбу. Публіка любить дуже швидко приклеювати ярлик «Монстр». Розпродавши партію наркотику, «перевертень» спокійно заступав на службу;
3) слова, що набувають емоційного забарвлення завдяки суфіксам: Цього разу намиста «пузирилися» нагромадженням кульок. Оглядаємо «хатинки», видовбані у вапнякових скелях.
Тексти названого видання засвідчують функціонування лексем із такими видами оцінки:
1) позитивна: Ф’южен від сестер Тельнюк і чудовий спів учениці Ніни Матвієнко Руслани Лоцман органічно вписалися в передноворічний настрій, у тріумф хорошої літератури, в спілкування поважної академічної публіки, богемних літераторів і романтично-прагматичних видавців. А «Стандарт» був чудовою газетою з блискучими журналістами. Немає добрішої, ніжнішої істоти на землі, як мати. Завзята комуністка пройшла кілька чудових інстанцій. І ось чергова приємна новина. Прекрасний лід, додаткові зали для підготовки, приємна, дружня атмосфера. Який суперреалізм і прекрасна пластика у його давніших роботах. Урахувавши усі заслуги агросектору, який чи не єдиний з усіх галузей економіки дає приріст;
2) нейтральна: Розпродавши партію наркотику, «перевертень» спокійно заступав на службу. Позавчора в Лос-Анджелесі відбувалася прем’єра комп’ютерної гри. У пошуках задіяно всі шість розвідувальних літаків та два гелікоптери Бразилії, три військові кораблі;
3) негативна: Завдяки комуністам дискусія завирувала у руслі образ і лайки, відтак міський голова Олександр Сін ледь не вийшов із себе, закликавши припинити балаган. За нинішніх українських реалій дуже кепсько доводиться навіть «маленьким українцям». Наметове містечко «Геть усіх» розтрощила сотня невідомих. Немає жорсткішої, егоїстичнішої істоти, як мати. Ще нічого не сталося – а всі вже трусяться. Бо взаємодія з оточуючим світом – незрозумілим і страхітливим – для аутиста є великим «напрягом». «Крапля в морі!», - висловився незадоволено представник профспілки. Киянинин-таксист, який перевозив хворого, наразі перебуває вдома під наглядом лікарів. Причиною конфлікту стало перевиробництво вугілля. Трагедія сталася вчора приблизно о 10.30 ранку. Пошкоджено не лише вхідні двері та п’ять вікон приміщення банківської установи. На жаль, є й потерпілі, в тому числі двоє дітей. Італійські ЗМІ днями витягнули на білий світ ще два подібних скандали.
Отже, аналіз лексики пресового видання "Україна молода" показав, що мовна палітра цього видання багата на емоційно-оцінну лексику.
Література
Кочерган М.П. Контекст // Українська мова. Енциклопедія / Редкол.: Русанівський В.М., Тараненко О.О. та ін. – К.: Укр. енцикл., 2000. – С. 251-252.
Онищенко І.В. Категорія оцінки і засоби її вираження в публіцистичних та інформаційних текстах : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.01 / І.В.Онищенко. – Дніпропетровськ, 2004. – 22 с.
Наук. кер. – Садовнікова О. П., канд. пед. наук, доцент
Постать Симона Петлюри у контексті політичної перебудови Української держави
Доп. - Литвиненко О. С., студ. гр. ЖТ-82
Останнім часом політична заангажованість масово-комунікаційного простору посприяла надмірній ідеологізації деяких історичних постатей, які доклали сил до створення України як суверенної держави. Серед таких ми можемо бачити Богдана Хмельницького, Івана Мазепу, Степана Бандеру, Володимира Винниченка, Романа Шухевича. На одній щаблі з ними знаходиться така постать, як Симон Петлюра.
Протягом приблизно семи десятиліть перебування України у складі Радянського Союзу це ім’я викреслювалося із усіх матеріалів статей, книг, де воно могло б бути розглянутим з позитивного ракурсу. Пропагувалося ототожнення його із поняттям «зрадник», а термін «петлюрівець» офіційна пропаганда вживала для залякування населення. Погортаймо, наприклад, трилогію Олександра Бєляєва «Стара фортеця». У ній головні герої, обстоюючи приналежність західної України до Радянського Союзу, ненавидять «петлюрівців» і декілька разів навіть вступають із ними у бійку. А у творі Аркадія Гайдара «Р.В.С.» ніби ненароком в опис цуценяти вкрадається суттєва деталь: виявляється, йому «п’яний петлюрівець шашкою вухо відрубав».
З відокремленням (політичним і трохи духовним) України від Радянського Союзу (а по суті від Москви) потреба перегляду власної історії постала як ніколи раніше гостро, проте виникли і певні проблеми. По-перше, для науковців старшого, поважного віку ідеологічно виважене писання стало не просто засобом виживання чи запорукою залишення на посаді, а і певною ознакою стилю, вже невід’ємною і майже для них постулатною. По-друге, раптом стала очевидною відсутність не обмежених цензурою творів. З метою їх пошуку науковці занурилися в царину літератури та науки дорадянського періоду, проте частина із їх авторів була репресована (більшість з них уже реабілітували), а репутація авторів заплямована. Твори ж науковців в еміграції були так само заідеологізовані, тільки сповідували вони мотиви, протилежні мотивам радянської пропаганди. По-третє, виникла певна верства авторів, які, називаючи себе науковцями, створювали скандальні, «епатажні» твори в жанрі белетристики. Такі псевдонауковці, попри те, що викривленим відображенням дійсності свідомо впливали на громадську думку, створювали масив літератури, яка нині повільно переходить із стану альтернативної історії в стан белетристики.
Серед таких науково-белетристичних досліджень ми можемо назвати книгу Віктора Савченка «Симон Петлюра», що з’явилась у видавництві «Фоліо» міста Харкова в серії «Время и судьбы». Автор розглядає біографію цієї людини як тернистий шлях до самоствердження і боротьби за ідею нації, що так і не добіг свого кінця. Зрозуміло, з його точки зору, що це певна історія зради, фундаментом якої слугували природна некомпетентність, авантюризм, необізнаність у справах політики, впертість, які нині розглядаються антагоністично: «революціонер – контрреволюціонер», «бандит і злодій – гуманіст і моралізатор», «антисеміт і погромщик – захисник євреїв», «зрадник (агент Німеччини і Польщі) - патріот», «кривавий диктатор - демократ» тощо. Вже у вступі автором формується ставлення читача до предмета обговорення: «Ошибки Петлюры… Они были одновременно заблуждениями всего поколения и результатом предыдущего развития Украины. Но главной ошибкой (или достоинством) его были идеализм и идеализация положения на Украине, которые порождали неправильную оценку ситуации, но вместе с тем служили оправданием… энтузиазма». Адекватно розглядаючи і оцінюючи історичні процеси, він робить доволі-таки неочікувані висновки: «Петлюра и петлюровцы уже скрепили своей жертвой идею Украины. И даже в их гибели было не только поражение, но и победа. Благодаря их борьбе режим советской власти был вынуждены эволюционировать, отказавшись от колхозов и продрозверстки, перейти к НЭПу, отказавшись от политики русификации и непризнания Украины, перейти к украинизации, к развитию украинской культуры, к закреплению государственного понятия Украина - УСРР». Проте, по-перше, назвати ці дії звершеннями дуже важко: по суті, попри пронародні заклики і мотиви, вони несли іншу, проімперіалістичну суть збереження України в стані повністю залежної республіки. По-друге, політика показової українізації зрештою призвела до нових хвиль репресій разом зі зміною політичного курсу республіки. По-третє, від колгоспів аж до падіння імперії так і не відмовилися, відбулася лише їх часткова реорганізація. Тому представлення смерті як жертви во ім’я суверенності держави не зовсім доцільне. Тим більше, що завдяки певним маніпуляціям із громадською думкою Петлюра був представлений як ініціатор єврейських погромів. Це очевидний наклеп, бо в серії листів своїм однодумцям він запевняв їх у необхідності налагодження зв’язків з єврейською частиною населення України та Європи загалом, що досить-таки зрозуміло: значні фінансові ресурси, до яких мали доступ люди єврейської національності, мали б, на його думку, врятувати державу від краху.
З великою долею неприязні відгукуються про Симона Петлюри та загальний портрет українця російські «дослідники» Сергій Бунтовський та Максим Калашников. У своїй «книзі-розслідуванні» (саме таке визначення дали своєму творінню автори) «Независимая Украина: крах проэкта» вони, розглядаючи історію боротьби за незалежність української держави, вдаючись до сарказму та відвертого насміхання, наводять однобокі свідчення того, що історія України – нібито наслідок випадкових процесів, а її «відкол» від Росії тимчасовий. Саме тут вони говорять: «Счастливое стечение обстоятельств спасло Петлюру и петлюровцев от полной катастрофы…». До речі, в цій книзі вони кілька разів цитують альтернативного історика Олеся Бузину, відомого, до речі, ще й таким «науково-історичним» твором, як «Вурдалак Тарас Шевченко». Вся «книга-розслідування» насичена такими словосполученнями, як «петлюрівські бандити», «петлюрівські гайдамаки», «петлюрівські січовики». Є в цій книзі і закиди щодо загальної поведінки народу: «Самое интересное, что Петлюра еще в июле был арестован по подозрению в участии в заговоре против правительства, но незадолго до восстания был выпущен. При этом он дал честное слово, что в деятельности против гетмана участия принимать не будет. Дав это слово, он сразу же уехал в Белую Церковь… Ну что взять с него. Это менталитет такой, национальный…».
Описуючи життя і діяльність Симона Петлюри, такі автори не згадують, що він був членом Наукового товариства імені Шевченка (до якого входили, зокрема, Олександр Кониський, Михайло Грушевський та Юліан Романчук), був публіцистом, працював у галузі журналістики. Перші матеріали він оприлюднив у «Літературно-науковому віснику», працював у таких виданнях, як «Воля», «Записки НТШ», «Гасло», «Дзвін», «Миръ», «Голос минувшаго», «Книгаръ» тощо; потім редагував низку видань, серед яких «Рада» (працював там разом із Борисом Грінченком, Михайлом Грушевським та Сергієм Єфремовим), «Селянин», «Слово», «Украинская жизнь», а під час життя в еміграції створив і редагував у Парижі «Тризуб». Перебуваючи на Кубані, брав участь у створенні «Історії Кубанського війська». У Петербурзі редагував соціал-демократичний місячник «Вільна Україна». Був письменником. Видав кілька книг, серед них такі, як «Іван Франко – поет національної чести», «Незабутні», «Сучасна українська еміграція та її завдання». Переймаючись не лише політичними, а й культурними проблемами України, написав такі статті, як «Пам’яті Коцюбинського», «До драми Шевченкового життя», «До практичних завдань українства», «До питання культурної творчості», «Пам’яті М. Лисенка». Був політиком, причому спочатку – щирим марксистом, бо сповідував його ідеї, був соціал-демократом, перебував у лавах Української Революційної Партії (пізніше ця партія змінила назву і стала Українською Соціал-Демократичною Революційною Партією). Тобто, досліджуючи біографію цієї персони часто нехтується невід’ємною частиною його життя заради перетворення в громадській думці з інтелектуала-політика на недосвідченого авантюриста. Підстави до цього очевидні: перетворення одного з основоположників руху за державну незалежність на злодія веде до нігілістичного уявлення про весь рух і епоху, представлення її як добу зрадництва і боротьби за індивідуальні інтереси.
Опираючись на ці факти, а також виводячи ідею одвічної обраності України, вітчизняними дослідниками будується інша ідеологія, діаметрально протилежна тій, яка була при Радянському Союзі. Зокрема, вона створювалася і підтримувалася вченими дореволюційної доби та діячами в еміграції. Так, наголошується, що Петлюра був національним героєм, вів Україну в Європу, творив цивілізовану суверенну державу. Проте, треба утриматися від надмірної героїзації цієї персони, оскільки зі зміною факторів не змінився світогляд населення: вплив радянської пропаганди продовжується, вже знайомі ідеологеми вплітаються в мову нашого населення, ними аргументують свої твердження люди в тролейбусах, на ринках, на площах і майданах. При цьому відбувається зіткнення інтересів та зацікавлень: громадська думка не може витримати сучасного дуалізму версій, тому тривалий час може сприймати лише одну. Саме з цією метою відбувається форсування «радянської версії» новими виданнями, які часто можуть де в чому повторювати, а нерідко і дублювати ідеї попередніх. Мета їх створення часто полягає не в суто науковому дослідженні, а в нагадуванні про нібито перевагу однієї теорії над іншою.
В глобальному контексті ми можемо назвати такі дії інформаційною війною, проте тут на чільне місце виходять перш за все фінансові інтереси. Такі книги виходять на території нашої держави, в наших видавництвах, зокрема у такому гіганті українського ринку, як «Фоліо». Довести факт замовлення матеріалу чи політичний підтекст навряд чи можливо, а стверджувати те, що не підкріплене доказами, марно.
Загалом в українській науці поки що замало ґрунтовних та адекватних досліджень біографії та творчого доробку цієї непересічної (вже хоча б виходячи з інтересу довкола неї) персони. В загальних досліджень останніх років Симон Петлюра зазвичай постає лише як журналіст і видавець чи лише як політик. Більш серйозні ж роботи часто наповнюються основами ідеологічного виховання. Проте не варто вважати, що відсутність ідеології в книзі – це одна з чеснот її автора. Є випадки, коли відсутність певної запрограмованості недопустима. Таких випадків небагато. Одним із них є написання шкільних підручників. Там ненав’язлива розстановка акцентів обов’язкова. Це входить до основ патріотичного виховання. Проте перебільшення може спричинити абсолютно протилежні тенденції.
Завдання новітніх авторів – не перебільшуючи і не применшуючи роль літераторів і політиків, а серед них і того, чию персону в історії та ідеології ми оглянули, створити чисту і правдиву картину дійсності в усі періоди історії України. При цьому треба остерігатися надмірної героїзацї окремих персон, створюючи портрет епохи. Формуючи нове бачення історії, потрібно не перетворювати героїв у ворогів і навпаки, а, очищаючи факти від вигадок та ідеологем, створити правдиву історію, а не її тимчасову версію.
Наук. кер. – О.Г. Ткаченко, д-р філол. наук, проф.
Структурно-семантична характеристика українського комп’ютерного жаргону
Доп. - Близнюк І.В., студентка 2 курсу Сумської філії
Харківського національного університету внутрішніх справ
Комп’ютерний жаргон – явище в українській мові досить нове, яке потребує всебічного та ґрунтовного аналізу мовознавцями. З’являються дослідження мови комп’ютерників у наукових виданнях (С. Пиркало, С. Чемерикін, А. Силка, В. Гордієнко, Ю. Мосенкіс, О. Фурса, М. Федорів, В. Коломієць, Н. Шаруненко, Т. Ілик). Досліджуються особливості формування комп’ютерного жаргону української мови, зокрема способи утворення та переходу слів зі стандартних мовних одиниць у жаргонні, вплив англійської мови на український комп’ютерний жаргон тощо [3, 11]. Незважаючи на наявність поодиноких праць, присвячених вивченню соціальних діалектів української мови на сучасному етапі, дослідження комп’ютерного жаргону практично відсутні в українському мовознавстві, що й визначає актуальність означеного дослідження.
Об’єктом дослідження є лексична система українськомовного комп’ютерного жаргону. Предмет безпосереднього аналізу – семантико-структурні особливості українськомовного комп’ютерного жаргону.
Виділяємо ряд тематичних груп, які охоплюють ті сфери професійної діяльності, які найактивніше обговорюються в середовищі комп’ютерників: 1) людина, яка має стосунки зі світом комп’ютерів (декодер “програміст, який намагається розібратися в чужій програмі”; яблучник “користувач комп’ютерів Apple Macintosh”); 2) робота з комп’ютером (взяти акорд “перезавантажити комп’ютер за допомогою клавіш Ctrl+Alt+Delete”; намилити “відіслати електронною поштою”); 3) складові частини комп’ютера (клава, клавір “клавіатура”; ліптон “паралельний порт LPT”); 4) назви програмних продуктів (у тому числі ігор), команд, файлів (пілюлькін “модуль антивірусної програми, який виліковує заражені файли”; смітник “спеціальна папка для видалених файлів”); 5) назви фірм-виробників устаткування і програм (дрібний м’якуш “Microsoft”; бімер “компанія IBM”); 6) мережеві технології (хом’як (англ. home page) “стартова сторінка”; серфити “переглядати веб-сторінки”).
У функціональному аспекті лексика комп’ютерного жаргону неоднорідна. Це одиниці, що заступають терміни (бравзер (англ. browser) “засіб перегляду веб-сторінок”; скачати “скопіювати інформацію з мережі”), експресивно забарвлені лексеми (слимак “корпус комп’ютера slim”; мізки “оперативна пам’ять комп’ютера”) та професіоналізми (фріварний (англ. freeware) “що розповсюджується безкоштовно”; конектитися (англ. connect) “встановлювати з’єднання з віддаленим мережевим ресурсом”).
Зважаючи на особливості функціонування, увесь лексичний фонд українськомовного комп’ютерного жаргону можна поділити на активний та пасивний, в останньому, зокрема, виділяються архаїзми (алтин “накопичувач на гнучких магнітних дисках 3,25’’”; чапатар, штампик “принтер”), історизми (циган “кольоровий графічний адаптер CGA”; скло “захисний екран монітора”) та неологізми. Залежно від структурно-семантичних особливостей, неологізми бувають лексичні, тобто такі, в яких на певному етапі розвитку мови новими є і зміст, і звукова оболонка, і семантичні, в яких стара оболонка слова наповнюється новим змістом. Семантичними неологізмами можна вважати запозичені з загальнонародної мови слова типу алкоголік, хробак, глист, рама, пацюк тощо, які, увійшовши до лексичного фонду комп’ютерного сленгу, набули нових значень: алкоголік1 “програміст мовою ALGOL” і алкоголік2 “програма Alcohol***%” (де *** – версія програми, відповідно 80%, 100%, 120%, 140% і т. ін.)”; хробак, глист “комп’ютерний вірус”; рама “оперативна пам’ять комп’ютера (RAM – random-access memory)”; пацюк “маніпулятор типу миша вітчизняного виробництва, який вирізняється значно більшим розміром порівняно з закордонними відповідниками”.
Одиниці комп’ютерного сленгу вступають у різноманітні лексико-семантичні відношення. Сленгізми об’єднуються в незамкнені синонімічні ряди, кожен член якого має певні семантичні та стилістичні відтінки (експішка – експіха – хренова – хрюша “Windows XP”). В антонімічні відношення вступає незначна кількість одиниць комп’ютерного жаргону; виділяються спільнокореневі (апгрейд “модернізація апаратного забезпечення” – даунгрейд “заміна апаратного забезпечення на попереднє за версією”) та різнокореневі (заінсталити “встановити на комп’ютер програмне забезпечення” – вбити, грохнути “видалити програмне забезпечення з комп’ютера”) антонімічні пари. У складі комп’ютерного жаргону виділено нечисельні групи полісемічних (босяк “1) - мова програмування Basic; 2) програміст мовою Basic”) та омонімічних лексем.
Як і інші професійні жаргони, комп’ютерний жаргон має свою галузь вживання — спілкування фахівців з комп'ютерів у неофіційній і невимушеній обстановці. Як засіб комунікації в даному середовищі він виконує визначені функції — ідентифікаційну (служить показником приналежності людини до числа професіоналів), рідше - езотеричну (виступає засобом відчуження від неспеціалістів).
Література
1. Примачик І. Особливості українського комп’ютерного жаргону // Українська мова і література. – 2006. – № 38. – С. 11-15.
Наук. кер. – Василенко В.А., канд. філол. наук, професор кафедри гуманітарних дисциплін СФ ХНУВС
ЕТНОЦЕНТРИЗМ МОВНОГО СПРИЙНЯТТЯ СВІТУ
Доп. – Василенко В.А., канд. філол. наук, професор кафедри гуманітарних дисциплін СФ ХНУВС
Зважаючи на те, що глобалізаційні процеси у світі та розвиток міжкультурної комунікації спонукають молоду Українську державу до активної діяльності у міжнародних стосунках, проблема етноцентризму постає важливою з огляду на усвідомлення особливостей власної мови й культури та можливостей використання таких особливостей у міжкультурній взаємодії.
На це, зокрема, звертають увагу І.Лосєв, Є.Бартмінський, А.Вежбицька, Є.Бартмінський, В.Жайворонок, Ю.Караулов, Н.Мечковська та ін.
Зосередимося на визначенні та дослідженні етноцентризму мовного сприйняття реального світу, на відміну від етноцентризму соціальної поведінки чи міжкультурної комунікації, які досліджувалися раніше представниками різних галузей сучасної науки. Отож, основним завданням нашої статті фактично стає виокремлення та з’ясування особливостей існування та реалізації українського мовного етноцентризму.
Важливим атрибутом етноцентричного світосприйняття, притаманного тому чи іншому етносу, є наявність у його етносвідомості та мові стереотипів, які відображають особливості його життя, побуту, вірувань, обрядів. Сучасні дослідники етнічної культури розглядають такі стереотипи через призму образного осмислення та мовної символізації предметів реального світу та міфологічних уявлень.
У номінативних одиницях української мови можна простежити вплив етноцентричного мислення на прикладах власних імен і прізвищ, таких як Млада (на позначення молодості); Добромисл (той, хто має лише добрі думки та наміри); Мирослав (на позначення миролюбності); Гуляйвітер, Рябошапка (прізвища, утворені складанням основ, зазвичай містять зовнішню або внутрішню характеристику особи); Стасів, Яцишин (вказують на родову належність); Паламарчук, Коваленко (також вказують на родову належність, але молодшої за віком особи у родині); Куліш, Доля, Калина (характеристика особи, пов’язана з певною реалією довкілля); Рева (від дієслова «ревіти», вказує на особливості характеру особи чи її дії). Варто зазначити, що багато сучасних українських прізвищ походять з часів Запорізької Січі, де втікачам давали нові прізвища, а часто й прізвиська, коли ті прибували на Січ, зокрема для того, щоб їх не могли знайти вороги. Скажімо, Гардовий, Крамар, Саловоз, Стороженко вказують на характер діяльності, якою займалися козаки; Чигиринчький, Волошко, Сербин походять від назви регіону або навіть країни, з якої прибув козак до товариства; Рябко, Чуб, Хижняк містять зовнішню або внутрішню характеристику людини; Комар, Куниця, Соболь вказують на схожість з певним представником фауни чи флори; Непийвода, Перебийніс, Убийвовк є унікальними і не мають аналогій у будь-якій іншій мові, оскільки їх своєрідність виявляється не лише у значенні прізвища, а й способі його творення.
Особливості мовної свідомості будь-якого народу можна віднайти й у синонімічних рядах лексичного шару його мови, оскільки в них найяскравіше відбивається закон аналогії та простежуються елементи подібності мовних явищ за семантичними та символічними ознаками. Скажімо, таке сакральне для кожного українця поняття, як хата, реалізується в мові у вигляді синонімів: житло, помешкання, оселя (з нейтральним забарвленням; приміщення, призначене для життя людей); хатина (часто невелика, убога); покій (навпаки, розкішне, багате приміщення); світлиця (чисте, парадне приміщення); традиційно народні варіанти мазанка, хворостянка, ліплянка (зроблена з глини, сирцевої цегли або хмизу, обмазаного глиною); більш сучасні квартира (частина житлового будинку з окремим ходом) та кімната (окреме приміщення перев. для проживання в квартирі, будинку).
Цікавим прикладом етноцентризму мовного світосприйняття є синонімічний ряд концепту зрадник. Українська історія має багато прикладів зрадництва й антипатріотизму, що знайшло своє відображення у мові. Найпершою аналогією, що спадає на думку, є аналогія зрадника з Іудою (Юдою), що безперечно має біблійське коріння (пор. Юдин поцілунок). Ця аналогія не може бути власне українською, оскільки схожий концепт можна знайти й у інших мовах (зокрема рос. Иуда, англ. Judas), хоча він має неабиякий вплив на формування образу зрадника у свідомості українця з точки зору християнської моралі, зокрема христопродавець, запроданець, відступник, недовірок[1].
Незважаючи на те що поняття етноцентризм часто сприймається у негативному світлі, можна говорити, що етноцентризм — це невід’ємна частина повсякденного психологічного та мовного існування особистості в її етнічному оточенні.
Література
1. Практичний словник синонімів української мови / За ред. С.Караванського. – К.: Укр. книга, 2004. – 448 с.
ПРОФЕСІЙНА Комунікативна компетентність майбутнього правника: ЛІНГВІСТИЧНА ПРОЕКЦІЯ
Доп. - Василенко М.Є., аспірант Південноукраїнського
регіонального інституту
післядипломної педагогічної освіти
Уважне ставлення вчених до лінгводидактичних засад професійної комунікативної компетентності юриста зумовлено тим, що майбутньому правнику необхідно оволодіти комплексом професійно-комунікативних умінь та навичок, що становитимуть базу його фахової майстерності.
Ґрунтовне вивчення досліджень у галузі дидактики і лінгводидактики (праці О.Біляєва, М.Пентилюк, О.Семеног, Т.Ладиженської та ін.) дає змогу стверджувати, що нині існують наукові проекти, які висвітлюють різні аспекти мовленнєвої підготовки майбутнього правознавця. У навчальні плани юридичних факультетів вищих державних закладів України включені дисципліни, що орієнтуються на реалізацію ряду важливих завдань мовленнєвої підготовки майбутнього фахівця з мови. Водночас науковцями не ставиться завдання комплексного формування професійно-комунікативних умінь та навичок студентів-юристів та формування показників цілісного утворення (яким є професійна комунікативна компетентність правника) як завдання не окремих професійно орієнтованих дисциплін (навчально-методичних комплексів), а як цілісна проблема здійснення підготовки юриста в умовах навчання у вищій школі.
У вітчизняних і наукових розробках існують різні підходи до тлумачення змісту, обсягу, структури понять «комунікативна компетентність» та «професійна комунікативна компетентність». Комплексний аналіз лінгводидактичних і лінгвістичних джерел дає підстави для констатації, що обсяг поняття «професійна комунікативна компетентність» є вужчим, ніж «комунікативна компетентність», оскільки критерії професійної діяльності юриста зумовлюють і відповідні показники й рівень мовленнєвої діяльності майбутнього правника.
Професійна комунікативна компетентність юриста – це здатність розв'язувати комунікативні завдання в умовах професійного спілкування, володіти потенціалом дидактичного дискурсу, продукувати довершений і нормативний навчальний текст. Достатній рівень професійної комунікативної компетентності передбачає наявність у майбутнього правника двох основних груп умінь, а саме: загальнокомунікативних (забезпечують перебіг комунікації в ситуаціях повсякденної міжособистісної інтеракції) та професійно-комунікативних (професійно значущі комунікативні вміння, що забезпечують комунікацію в умовах дидактичної інтеракції між адресантом і адресатом як суб'єктом навчальної взаємодії).
Система роботи над розвитком професійної комунікативної компетентності студентів юридичних факультетів спирається на лінгвістичні засади спілкування. Дидактична комунікація може бути успішною за умови наявності знань у студентів-юристів про особливості структури комунікативного акту (код комунікації, учасники комунікативного акту, соціальна та професійна належність адресанта та адресата) та характеристики комунікативної ситуації, а також сформованості практичних умінь та навичок адекватно оцінювати конкретну комунікативну ситуацію. Інформаційною одиницею комунікації, за допомогою якої відбувається реалізація дискурсу, є фрейм. Оволодіння потенціалом дидактичного дискурсу в межах навчання студентів-правників у юридичних вищих навчальних закладах, зокрема юридичними кліше та фреймами, можливе лише за умови моделювання під час вивчення професійно зорієнтованих спецкурсів ситуацій професійного спілкування. Засвоєння студентами навчального матеріалу, тобто здобуття професійно-комунікативних умінь створювати новий текст, в основі яких коди повідомлення, залежить від ступеня розуміння процесу передачі інформації.
Розвиток професійно-комунікативних умінь, що й складають комплекс тих операцій, які дають змогу реалізувати формувальну функцію мовленнєвої діяльності юриста, у практиці забезпечують лінгвістичні курси професійного спрямування («Культура професійного мовлення», «Юридична термінологія», «Етика ділового спілкування», «Риторика»).
У цілому процес цілеспрямованого формування професійної комунікативної компетенції майбутнього правника залежить від розв'язання конкретних завдань, а саме: розвитку гуманістичного мислення; усвідомлення цінностей юридичної професії; формування професійно-комунікативних умінь та навичок; активізації мотиваційної сфери на здобуття професії юриста; самоаналізу та дидактичної рефлексії тощо. Реалізація окреслених завдань можлива за умови створення на комплексних і концептуальних засадах системи формування професійної комунікативної компетентності студентів-юристів як майбутніх фахівців права. Теоретико-емпіричний підхід до розробки системи уможливив виділення її базових структурних компонентів: соціолінгвістичного, інформаційно-інтелектуального, суб’єктно-особистісного. В основі їх упровадження – підсистеми компоненти цілеспрямованої та опосередкованої дії, які реалізуються через риторичну модель породження мовлення: етапи докомунікації, комунікації та посткомунікації.
ФУНКЦІОНАЛЬНІ ПАРАМЕТРИ МОЛОДІЖНОЇ СУБМОВИ
Доп. - Журба А.І., студентка 2 курсу Сумської філії Харківського
національного університету внутрішніх справ
Дослідженню україномовної субстандартної лексики присвячені праці Л. О. Ставицької [2]. Окремі аспекти її функціонування в українській мові досліджують Ю. Л. Мосенкіс [1], О. С. Фурса [3], І. І. Щур [4].
Сучасні студії, присвячені дослідженню функціонування позалітературних елементів мови, приділяють значну увагу розмежуванню різних субстандартних систем та їхньому співвідношенню. Проте, незважаючи на досить значну кількість праць, сучасний стан дослідження проблеми розмежування ненормативних підсистем мови залишається досить актуальним.
Завданням статті є виокремлення молодіжного сленгу серед інших підсистем нелітературного мовлення та дослідження взаємозв’язку з іншими позалітературними підсистемами мови.
Важливим, на нашу думку, є той факт, що ставлення дослідників до означуваного поняття, визначення його головних функціональних характеристик значно впливає на термінологічне визначення самого поняття.
Розмежування нелітературних підсистем мови є однією із нагальних проблем української соціолінгвістики. Слушною, на наш погляд, є думка О. С. Фурси, що «з’ясування місця молодіжного сленгу в системі соціальних типів мови винятково важливе для розуміння сутності молодіжного сленгу, особливостей та шляхів формування й дальшої динаміки його лексики» [3, 62].
Молодіжний сленг ми розуміємо як особливий мовний субкод, що характеризується використанням ненормативних, часто стилістично знижених, лексико-фразеологічних одиниць, які виконують оцінну, евфемістичну та номінативну функцію і використовуються у невимушеному спілкуванні молоддю.
Окремою проблемою є дослідження співвідношення молодіжного та комп’ютерного сленгів. Низка спільних рис пов’язує молодіжний та комп’ютерний сленги. На це впливають, перш за все, екстралінгвальні чинники: носії комп’ютерного сленгу є людьми, переважно, молодого віку, хоча прогресивний розвиток людства сприяє розширенню вікових меж користувачів комп’ютерів, що, у свою чергу, впливає на розширення вікових меж мовців, що послуговуються комп’ютерним сленгом у спілкуванні. Проте велика кількість лексичних одиниць, що відносяться до комп’ютерного сленгу, утворюється за моделями схожими на ті, що використовуються в інших соціолектах, перш за все у молодіжному: мамка (материнська плата), флопік (дисковод для гнучких дисків), клава (клавіатура). У молодіжному сленгу за подібною схемою утворені такі сленгізми, як бутік (бутерброд), анік (анекдот), фотік (фотоапарат). В означених прикладах досить яскраво простежується тенденція до мовотворчості, що є притаманною молодіжному сленгові. До речі, варто згадати утворення прізвиськ у молодіжних групах: Федяєв – Федя, Петровський – Петя, Артур – Арчі, Філімонов – Філя.
За функціональними параметрами молодіжний та комп’ютерний сленги є теж досить близькими. Така характерна риса молодіжного сленгу, як семантичний гумор [2, 191], а також поведінка як мовна гра виступають яскравими прикладами і комп’ютерного сленгу. Однією із характеристик властивих для комп’ютерного та молодіжного сленгу є їх метафоричність. Мовна гра, що притаманна молодіжному сленгу, досить яскраво виявляється в мережі Інтернет, користувачами якої є молоде покоління, що володіє як комп’ютерним сленгом, так і молодіжним. На нашу думку, комп’ютерний субкод є дотичною системою до молодіжного сленгу, що активно впливає на його розвиток та функціонування. Майже недослідженою залишається проблема існування, так званого SMS-сленгу, що активно розвивається і функціонує серед підліткового покоління, і, у свою чергу, має здійснювати вплив на молодіжний сленг. Доречним було б окреме дослідження впливу комп’ютерного та SMS-сленгу на семантичні процеси, що відбуваються у молодіжній субмові.
Молодіжний сленг як складне лінгвістичне утворення, якому притаманна мобільність та відкритість, активно взаємодіє з іншими груповими сленгами та субкодами. Водночас він безпосередньо впливає на розвиток національної мови. Молодіжний сленг постає певним акумулятором сленгової лексики з інших мовних субкодів.
Література
1. Мосенкіс Ю. Л. Стан і перспективи дослідження українського молодіжного сленгу // Alya Universitatis Palackianae Olomoucensis. Facultas Philosopica. Philologica 82. Ucrainica I. Současná ukrajinistika: Problémy jazyka, literatury a kultury. Olomouc: Univerzita Palackého v Olomouci, 2004. – S. 100-102.
2. Ставицька Л. Арго, жаргон, сленг: Соціальна диференц. української мови. - К.: Критика, 2005. - 464 с.
3. Фурса О. Англіцизми українського молодіжного сленгу: чинники динаміки та проблеми класифікації // Мова та історія: Періодичний збірник наукових праць. – К., 2002. – Вип. 61. – С. 57-65.
4. Щур І. І. Українськомовний комп’ютерний сленг: формування і функціонування: Автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.01 / Київський національний університет ім. Т. Шевченка. – К., 2006. – 23 с.
Наук. кер. - Василенко В.А., канд. філол. наук, професор кафедри
гуманітарних дисциплін СФ ХНУВС
Полеміка в газеті «День»: тематичні домінанти
Доп. - Євтушенко О., студ. гр. ЖТ-72
В умовах плюралізму ідей і свободи слова особливої ролі на шпальтах газет набуває полеміка. Саме можливість висловлювати різні точки зору, уміння вести цивілізовану публічну дискусію засвідчує не лише бажання редакції надавати читачеві якісний, високопрофесійний інформаційний продукт, а й слугує своєрідним барометром суспільного здоров’я, відображає найгостріші та найактуальніші проблеми.
Полеміка як явище риторики ставала об’єктом вивчення багатьох науковців, зокрема Л. Мацько, В. Молдован, Г. Онуфрієнка. Фіксуємо обмежене коло досліджень, присвячених полеміці в журналістській практиці. Цього питання торкаються В. Здоровега, В. Олешко, О. Тертичний.
Актуальність розвідки зумовлена потребою звернутися до недостатньо розробленої в журналістикознавстві проблеми та простежити можливості організації публічного діалогу довкола спірних питань на газетній шпальті.
Мета роботи – простежити тематичні акценти полемічних матеріалів на сторінках газети «День».
Емпіричне дослідження виконано методом суцільної вибірки з матеріалів видання за 2010 рік (загалом – 241 номер). Відібрано понад 150 матеріалів. Складність емпіричного дослідження полягає в неможливості чітко відмежувати суто полемічні тексти. У дослідженні під полемічним матеріалом маємо на увазі матеріал досліджуваної газети, що спровокував критичний відгук, заперечення викладеного в цілому або окремих пропонованих автором тверджень, матеріали-відгуки на нього, а також матеріали, що заперечують, спростовують заяви політичних діячів, офіційні статистичні відомості, висловлювання діячів культури й мистецтва, що були опубліковані чи передані за допомогою інших ЗМК (газет, телеканалів, радіо, мережі інтернет).
У газеті «День» полемічні виступи з’являються систематично. Найчастіше – на шпальтах NB!, «Світові дискусії», «Пошта «Дня», утім рубрика «Полеміка» може з’являтися фактично на будь-якій шпальті як реакція на раніше опубліковані матеріали.
У досліджуваний період вагомим приводом до дискусії стали вибори Президента України. Аналітики, журналісти, дописувачі видання активно долучилися до обговорення кандидатур можливого глави держави. Так, на сторінках газети було вміщено матеріал професора Василя Лизанчука «Чому я вдруге голосуватиму за Віктора Ющенка» (// День. – № 234. – 26 грудня 2009 р.), який спровокував хвилю суперечок, що змусило газету знов звернутися до теми й дати змогу охочим висловити відмінні від позиції автора точки зору. У продовження теми з’явився матеріал «Я за…» (// День. – № 2. – 13 січня 2010 р.), де респонденти з різних регіонів країни аргументували, чому на виборах вони збираються голосувати за Юлію Тимошенко, Арсенія Яценюка, Сергія Тигипка. Також опубліковано відкритий лист із аргументами на користь кандидата-націоналіста Олега Тягнибока (Ви каєтесь? Вмієте вчитись? // День. – № 1. – 12 січня 2010 р.).
Із подібних виступів помітно, що газета не боїться подавати різні точки зору, досить плюралістична в поглядах, утім має власну чітко визначену позицію, що дозволяє формувати коло читачів-однодумців, які сприймають редакційні погляди.
Напередодні Дня Конституції України газета спровокувала полеміку з приводу можливих змін до Основного закону. Видання надрукувало інтерв’ю з міністром юстиції Олександром Лавриновичем (Олександр Лавринович: Основний закон потрібно «лікувати» від наслідків змін 2004 року // День. – № 114-115. – 2-3 липня 2010 р.) та колишнім міністром юстиції Миколою Оніщуком (Микола Оніщук: Модель управління, що сьогодні зафіксована в Конституції, є оптимальною // День. – № 114-115. – 2-3 липня 2010 р.). У розмовах із журналістами видання чиновники висловлюють кардинально протилежні погляди на проблему. Ці матеріали викликали відгук в аудиторії (у рубриці «Пошта «Дня»), а відтак потребу у фаховому коментарі проблеми, яку видання задовольнило, умістивши публікацію «Конституцію змінять без депутатів?» (// День. – № 117. – 6 липня 2010 р.). У матеріалі журналісти залучають до обговорення політологів, науковців, дипломатів, філософів, громадських діячів, стикаючи також досить суперечливі погляди.
«День» широко висвітлює не лише політичні суперечності, а й підіймає суспільні теми. Напередодні Дня захисника Вітчизни опубліковано матеріал «Радянська» армія незалежної України (// День. – № 30. – 23 лютого 2010 р.), автор якого вважає 23 лютого днем справжніх чоловіків, які пройшли загартування в Радянській армії. Відмінні точки зору простежуємо в публікаціях «Що святкуємо?» (// День. – № 30. – 23 лютого 2010 р.) та «Чоловічі дні»… глухарів» (// День. – № 33-34. – 26-27 лютого 2010 р.). У них газета стверджує, що ця дата є радянським рудиментом і не потрібна в українському святковому календарі, у якому вже є День Збройних сил України чи День українського козацтва. Зокрема, у матеріалі «Чоловічі дні»… глухарів» наголошено, що святкування 23 лютого глибоко символічне й показове, бо засвідчує: «так само, як НАШУ історію, НАШІ пам’ятні дні викрадено й заміщено на фіктивні, липові, розтлінні».
Ще одна полеміка «до дати» – обговорення статусу Дня Перемоги в українському суспільстві, зокрема розбіжностей сприйняття свята в різних регіонах країни. Темі присвячені матеріали «Закриття другого фронту» (// День. – № 53-54. – 26-27 березня 2010 р.), «Брехня про ветеранів» (// День. – № 53-54. – 26-27 березня 2010 р.), «Щодо «правильної» та «неправильної» пам’яті про Перемогу» (// День. – № 71. – 21 квітня 2010 р.) тощо. Видання підходить до висвітлення дискусійної теми надзвичайно коректно, показує дві протилежні точки зору, закликає до консолідації українського суспільства й утримання від протистояння між ветеранами УПА й Червоної Армії.
Проблема десталінізації та переосмислення радянського минулого підіймалася газетою впродовж року з приводу визнання Степана Бандери Героєм України та встановлення пам’ятника Йосипу Сталіну в Запоріжжі. Особливо бурхливе обговорення викликала перша тема (більше 20 матеріалів). Полеміку розпочала публікація «Останній герой Президента Ющенка» (// День. – № 11. – 26 січня 2010 р.), у якій газета привітала рішення тодішнього Глави держави відзначити голову Проводу ОУН найвищою державною відзнакою. Видання послідовно відстоювало свою позицію зокрема в матеріалах «Привид Бандери продовжує блукати Україною» (// День. – № 53-53. – 26-27 березня 2010 р.), «Про героїв, подвійні стандарти та мемуарну літературу» (// День. – № 53-53. – 26-27 березня 2010 р.).
Однак слід відзначити, що газета традиційно показала протилежну точку зору, не намагалася оминути гострі кути й висвітлити проблему однобоко, заангажовано. Так, матеріал «Бандера малороса» (// День. – № 11. – 26 січня 2010 р.) ілюструє думку оглядачів російського сайту gazeta.ru, які виступили з різкою критикою героїзації Бандери. Не замовчується також негативна реакція на указ Віктора Ющенка Європарламенту, газета повідомляє, що головна євроінституція «глибоко сумує з приводу рішення…присвоїти… лідеру ОУН, що співпрацював із нацистською Німеччиною, звання «Герой України» (Європа заговорила // День. – № 38. – 5 березня 2010 р.).
У подальших матеріалах «Дня» подається глибока аналітика причин негативної реакції ЄС та Росії та провадиться подальше відстоювання права Степана Бандери на звання Героя України (Справа Бандери. Польща – Україна та російський фактор // День. – № 40. – 9 березня 2010 р.; Ми та Європа: гармонізація пам’яті // День. – № 47. – 18 березня 2010 р.).
На відстоювання національної ідентичності й захист суверенності спрямовані полемічні матеріали у відповідь на заяву письменника Юрія Андруховича про те, що Крим ментально, мовно, культурно не є частиною України, а тому його доцільно було б передати Росії або надати незалежність. На нашу думку, реакція «Дня» є не зовсім доречною, адже газета не розтлумачила позиції письменника, а схопилася за єдину фразу, таким чином немотивовано загостривши позицію письменника, частково дезінформувала свою аудиторію. А в матеріалі «Пістони для Андруховича» (// День. – № 144-145. – 13-14 серпня 2010 р.) автор висловлює занадто радикальну тезу: «Я б порадив усім молодим літераторам, усім, хто збирається жити в Україні та хоче для неї добра, припинити читати опуси Андруховича». Утім одна, навіть досить суперечлива заява, не применшує художньої вартості творів письменника, якого традиційно називають найталановитішим автором незалежної України.
Зразком фахової, аргументованої, професійної дискусії про мовну проблему в Україні можуть слугувати матеріали дописувача газети Олега Заславського «Одна мова чи дві: тези й контртези», «Факти і логіка» (// День. – № 138. – 5 серпня 2010 р.) та відповідь на них автора «Дня» Юрія Райхеля «Міфи двомовності» (// День. – № 110. – 25 червня 2010 р.), «Давайте зробимо висновки» (// День. – № 138. – 5 серпня 2010 р.). Розходячись у поглядах на сучасний стан української мов, на історичні витоки проблеми, автори все ж доходять спільної точки зору про необхідність збереження статусу української мови як єдиної державної.
Актуальність, проблемність, найвищий фаховий рівень зазвичай відзначає матеріали історика Станіслава Кульчицького про Голодомор 1932-1933 років (наприклад: Таємниці радянського голоду початку 30-х рр. // День. – № 3. – 14 січня 2010 р.; Чи варто ревізувати закон про Голодомор // День. – № 128. – 22 липня 2010 р.; Голодомор: трагедія чи геноцид // День. – № 166. – 16 вересня 2010 р). Професор у публікаціях вчасно й влучно реагує на симптоматично поновлювані в суспільстві дискусії довкола факту Голодомору.
Отже, у полемічних матеріалах газети «День» основна тематична домінанта – «націєцентичность», тобто чітка редакційна позиція на відстоювання національної ідентичності, захист мови й історичної пам’яті народу. Таку ідею відзначаємо як провідну в матеріалах, присвячених різноманітним суспільним і політичним темам (вибори Президента, День Консттуції, День Перемоги, мовне питання, героїзація Степана Бандери, тема Голодомору).
Наук. кер. –Євграфова А.О., доцент
Науково-популярний стиль у колі функціональних стилів сучасної української мови
Доп. – Євграфова А. О. , доцент,
Микула Ю., студ. гр. ЖТ-72
1. Після опрацювання відповідної літератури слід зазначити, що вчені не дійшли спільної думки щодо визнання існування чи неіснування науково-популярного підстилю (як і багатьох інших підстилів) у межах наукового стилю. Деякі дослідники взагалі вважають популярний стиль окремим стилем мови (М. Феллер, Е. Лазаревич, М. Маєвський). Обидві позиції, на нашу думку, мають право на існування. Вони представлені в нашому дослідженні, проте ми не ставили собі за мету доведення якоїсь із них. Принаймні наявність статей науково-популярного характеру є очевидною й віднесеність їх (статей) до окремого стилю чи підстилю не видається принциповою.
2. Науково-популярний підстиль української мови обирає своїм об’єктом науку в усьому спектрі її буття. Можна говорити про еволюцію цього стилю, який, до речі, передував науковому стилю, про що свідчать традиції наукового просвітництва в Україні, починаючи ще з ХІХ століття (представники Острозької й Києво-Могилянської академій: митрополити, викладачі, києво-печерські книжники, друкарі; харківські професори Є. Філомафітський, І. Срезневський, Р. Гонорський, журналіст Ф. Туманський, газетні публікації хірурга М. Пирогова і в подальшому М. Максимовича, який надрукував серію популярних праць «Размышление о природе», розрахованих на «простого» трудівника й т. ін.). Традиції продовжуються протягом усієї історії утвердження й розвитку української літературної мови. ХХ століття перейняло хвилю великого інтересу до пізнавального процесу й торувало далі вихід науково-популярної літератури до масового читача, хоча на цьому шляху було й залишається багато перешкод різного характеру.
3. У дослідженні розглядається науково-популярний стиль у газетному дискурсі. Ми посилаємося на Г. Почепцова, який виокремлює теле-, радіо-, кінодискурси, театральний, газетний, літературний, релігійний, політичний, рекламний і т. ін. Таким чином, виникає необхідність розглянути два аспекти: дискурс як категорію лінгвопрагматичну й особливості цього дискурсу в зв’язку з існуванням «розірваності в просторі й часі між автором і читачем» [1; 76]. На цьому фоні стає актуальним опрацювання прийомів популяризації наукових знань, які привели б до продуктивного діалогу.
4. У роботі окреслюються прийоми активізації читацького інтересу (мовна гра, використання прецедентних текстів, апелювання до явищ, предметів, з якими людина зіштовхується у повсякденному житті, зв’язок наукових фактів з художньою літературою, міфологією, іншими літературними жанрами, включення гумористичних історій, інформаційні гачки типу: «цікаво…», «важливо…», «зверніть увагу…», «вражає той факт…»; пряме спонукання до дії – обдумати, уявити, згадати; риторичні запитання).
5. Оскільки на перших етапах освоєння певної науки надзвичайно корисною є образність, у науково-популярному тексті широко використовуються двопланові (а не багатопланові!) метафори, рідше – епітети, метонімії, порівняння. Переважно вживається уособлення – зіставлення неживого з живим. Наприклад, назва течії Ель-Ніньйо (хлопчик) обігрується неодноразово:
Вплив неспокійного хлопчика мав проявитися й в Атлантичному океані. Щось подібне до двійника.
Маля виявилося аж ніяк не безневинним (Райхель Ю. Небезпечне «немовля» // День. – 2-3 липня 2010. - № 114-115. – С. 22).
Однак художніми засобами науково-популярні тексти не переобтяжені, що наближає їх до наукової однозначності та логічності.
«Присутність» термінів у науково-популярному стилі є обов’язковим його атрибутом. Термін як елемент наукового контексту несе знання великого обсягу. І для невтаємниченого читача термін повинен бути розтлумаченим, певним чином семантизованим. Серед виявлених нами способів введення, пояснення терміна виступають: власне визначення через рід і видову відмінність (ісп. caldera – котел – ниркоподібна западина з крутими стінками і відносно рівним дном, що утворилася внаслідок провалу вершини вулкана); іноді подається визначення окремим блоком, тобто термін пояснюється окремо, так, як це фіксує словник (Апвелінг — англ. upwelling — тип прибережної циркуляції океану, за якої під впливом вітру й ефекту обертання Землі прибережна течія відхиляється в бік моря, зумовлюючи відтік теплої поверхневої води й компенсаційне піднесення на її місце з глибини холодних водних мас. У Світовому океані існують п’ять стійких зон апвелінгу: Каліфорнійська, Перуанська (Тихий океан), Канарська, Бенгельська (Атлантика) та Сомалі (Індійський океан); часто термін пояснюють через синонімічну заміну звичайним нетермінологічним словосполученням (суперпозиція, або накладання різних станів; антропогенний чинник, тобто вплив господарської діяльності людини); терміни-абревіатури, якщо в них закодовані іншомовні слова, розшифровуються (КОБЕ – від англійського Cosmic Background Explorer) LHC – Large Hadron Collider). У будь-якому випадку терміни потрібно «адаптувати» до читача-непрофесіонала.
Література:
1. Почепцов Г. Г. Теорія комунікації. – 2-ге вид., доп. – К.: РВЦ «Київський університет», 1999. – 308 с.
КАФЕДРА ФІЛОСОФІЇ
ШЛЯХ ДО СВОБОДИ: ІДЕОЛОГІЧНІ ПРОТИРІЧЧЯ МІЖ
МИХАЙЛОМ БАКУНІНИМ ТА СЕРГІЄМ НЕЧАЄВИМ
Доп. - Опанасюк В.В., канд. політ. наук
Анархізм як ідеологія та суспільно-політична течія набуває завершеного вигляду під впливом ідей П.-Ж. Прудона в статтях і програмних документах відомого в другій половині ХІХ ст. в Західній Європі філософа та політичного діяча, вихідця з Російської імперії, засновника теорії анархо-синдикалізму, активного члена І Інтернаціоналу Михайла Олександровича Бакуніна. Основою соціальної теорії М. Бакуніна протягом всього його життя залишалася ідея встановлення демократичної федерації вільних самоорганізованих трудових общин, заснованих на колективній власності. Соціальна революція, на думку теоретика, знищить державу, дозволить трудовим общинам організуватися в федерацію на противагу будь-яким формам авторитаризму.
Забезпечити підготовку та перемогу революції, на думку М. Бакуніна, можливо в революційній організації. Саме цим переконанням спричинена його активна організаційна та пропагандистська діяльність у І Інтернаціоналі та поза межами цієї організації.
Науковців на Заході продовжує цікавити проблема взаємного впливу ідеологій М. Бакуніна й С. Нечаєва [2, c. 283]. Останній відомий своєю безпринципністю, палкою прихильністю до терору, виправданням будь-яких методів боротьби. Зрештою, його соціальні ідеї та політична діяльність отримали негативну конотацію в назві “нечаєвщина”.
Знайомство й активна співпраця М. Бакуніна з С. Нечаєвим розпочалися в березні 1869 р., коли він турбувався про створення Альянсу соціалістичної демократії. В особі молодого С. Нечаєва, який представився від імені ефемерного таємного російського революційного комітету, що наче б то діяв у Росії М. Бакунін побачив майбутнього організатора й керівника російського осередку таємного міжнародного Альянсу соціалістичної демократії. Розпочалася агітаційна робота. Готувалися програмні матеріали. Проведено дві літературно-пропагандистські кампанії. Проте вже під час першої з них виявилися розбіжності в поглядах М. Бакуніна та С. Нечаєва.
Зупинимося на результатах першої кампанії (березень-серпень 1869 р.).
Автором брошури “Начала революції”, що вийшла друком під час першої пропагандистської кампанії без підпису окремі дослідники приписували перу М. Бакуніна. Основою для таких висновків для Ю. Стеклова була схожість її ідей про таємну організацію з програмними вимогами бакунінського “Інтернаціонального братства”, для М. Конфіно – схожість цього ж самого місця брошури з наступним листом (від 2 червня 1870 р.) Бакуніна Нечаєву. Однак, М. Бакунін познайомив С. Нечаєва зі своїми програмними документами й останній міг запозичити окремі ідеї. Власної цілісної програми С. Нечаєв не мав. У нього були лише окремі ідеї. І ці ідеї були саме його, Нечаєва, а не Бакуніна. У брошурі подібних ідей дві: терор і допустимість будь-яких засобів для досягнення революційної мети.
Під час першої пропагандистської кампанії так само без підпису було опубліковано документ під назвою “Катехізис революціонера”. Порівняльний аналіз цієї праці з програмним документом “Революційний катехізис”, авторство якого беззаперечно належить М. Бакуніну доводить, що це два цілком різні документи. Враховуючи наслідки та організаційну політику Нечаєва в Росії, можна припустити, що перший із них, ймовірніше за все, належить саме Нечаєву.
Катехізис – це звід правил, якими має керуватися революціонер. “Катехізис революціонера” вимагав у ставленні революціонера до самого себе: по-перше, повністю відректися від всіх форм особистого й громадського життя, по-друге, ставитися з презирством до громадської думки, по-третє, виявляти ненависть до суспільної моралі. Моральним визнавалося все, що сприяло перемозі революції. Аморально й злочинно все, що заважало її здійсненню [2, c. 416].
Товариські стосунки вимірювалися винятково мірою корисності в руйнівній справі революції. Звідси, не всі товариші рівні між собою. У кожного “посвяченого” мало бути в підпорядкуванні кілька революціонерів другого й третього розрядів, тобто не зовсім посвячених. Революціонер мав дивитися на них як на ресурс – частину революційного капіталу, переданого в його розпорядження.
Революціонер живе винятково метою знищення суспільства. Мета визначає засоби боротьби – прикидатися для того, щоб проникнути в усі прошарки суспільства для проведення підривної діяльності.
Все суспільство необхідно розділити на категорії. Перша категорія – невідкладно засуджених до смерті.
Друга категорія повинна складатися з тих людей, яким дарують тільки тимчасово життя, щоб вони низкою своїх вчинків довели народ до невідворотного бунту.
Третю категорію необхідно експлуатувати всілякими мірами та шляхами, обплутати їх, спантеличити та, оволодівши по можливості їх брудними таємницями, перетворити їх на своїх рабів, конфіскувати їх капітали.
Четверта категорія складається з державних честолюбців і лібералів різних відтінків. Із ними можна конспірувати згідно з їхніми програмами, вдавати, що сліпо рухаєшся їх шляхом, а між тим тримати їх у руках, оволодіти всіма їхніми таємницями, остаточно скомпрометувати їх так, щоб їх повернення було вже неможливим, і їх руками збурювати державу.
П’ята категорія – доктринери, конспіратори й революціонери, що ведуть пустопорожню балаканину в гуртках і на папері. Їх необхідно безперервно штовхати й тягнути вперед, у практичні карколомні заяви, результатом яких буде безслідна загибель більшості й революційний гарт небагатьох (див: [1, с. 417-418])”.
У М. Бакуніна інший підхід до цих питань. У статуті Альянсу соціалістичної демократії знаходимо думку про ставлення революціонера до самого себе. “Інтернаціональні брати не мають іншої вітчизни, крім всесвітньої революції, іншої чужини й іншого ворога, крім реакції (цит. за: [1, с. 439])”. Водночас прихильність революції, визнання її батьківщиною ще не означає повного зречення самого себе.
Ставлення до товаришів по боротьбі: “Кожний має бути священним для інших, більш священним, ніж рідний брат (цит. за: [1, c. 440]”. Абсолютна відвертість між членами. Зречення будь-якого єзуїтства у відносинах, будь-якої повної недовіри, підступного контролювання, шпіонажу та взаємних доносів. Це так само з принципів нової організації, яку М. Бакунін пропонував С. Нечаєву.
Ставлення революціонера до суспільства. “Не потрібно дивуватися, – пише М. Бакунін у своїй програмі, – якщо в перший момент повстання народ багатьох переб’є, це, напривеликий жаль, буде неминучим злом, таким же фатальним, як і спустошення, спричинені бурею. Однак це природне явище не буде ні моральним, ні навіть корисним (цит. за: [1, т. 18, с. 446])”.
Отже, система поглядів М. Бакуніна на революційну організацію та політичну етику протилежна як “Катехізису революціонера”, так і брошурі “Начала революції”. Усе це є творчістю Сергія Нечаєва.
Література
1. Маркс К. Сочинения : в 19 т . / К. Маркс, Ф. Энгельс. – 2-е изд. – М. : Изд-во полит. лит-ры, 1961. – Т. 18. – 807 с.
2. Marshall P. Demanding the impossible : a history of anarchism / Peter Marshall. – Oakland : PM Press, 2009. – 800 p.
ФАКТОРИ НЕГАТИВНОГО ВПЛИВУ НА ДИНАМІКУ
РЕГІОНАЛЬНИХ ПРОТИРІЧ В УКРАЇНІ
Доп. - Дергачова Л., студ. гр. Ю-95
Сучасний етап становлення української державності позначається загальним усвідомленням необхідності формування спільної національної ідентичності, що є невід’ємною умовою розбудови України як могутньої, розвиненої держави з чітким вектором зовнішньополітичного спрямування, конкурентоспроможною економікою.
У цьому зв’язку виникає необхідність вирішення міжрегіональних протиріч, що заважають формуванню політичної нації. Факторами негативного впливу на динаміку регіональних протиріч, на наш погляд, є штучне стимулювання проблеми двомовності, політизація варіативності зовнішньополітичних вподобань та відсутність на загальнодержавному рівні чіткого бачення єдиного напряму внутрішнього розвитку українського суспільства.
Спершу зупинимося на факторові двомовності. Вимога надання російській мові статусу другої державної мови є індикатором поляризації електоральних вподобань, але не причиною фактичного розколу країни чи її федералізації. Дійсно, згідно з результатами дослідження, проведеного в 2008 р. Центром Разумкова, більшість (86%) російськомовних громадян України сприймають її як свою Батьківщину, 72% із них повністю або скоріше повністю є патріотами України [1].
Результати дослідження, що проводилося співробітниками Інституту ім. Горшеніна в період із 10 по 18 серпня 2009 р. показують, що лише 4,3 % громадян України занепокоєні проблемою можливого розколу країни на Захід і Схід [2]. Слід зазначити, що надання будь-якій мові національних меншин статусу регіональної мови матиме роз’єднуючий, а не об’єднавчий характер, приведе до консервування існуючих суспільних відносин, статусу етнічних груп, послаблення культурного діалогу та значного зниження соціальної мобільності.
Перейдемо до фактора зовнішньополітичних орієнтацій України. Визначення зовнішньополітичного вектора України є першочерговим завданням і стратегічним пріоритетом державної політики. Зовнішньополітичні орієнтації України коливаються між прагненням до євроінтеграції, представленим переважно західними регіонами України, нейтралітетом як шансом уникнути “гострих кутів” вибору, та патерналістським прагненням до об’єднання чи, принаймні, тісного співробітництва з Російською Федерацією. Орієнтованість України на Європу чи Росію, приєднання України до ЄЕП, вступ до НАТО або, як варіант – позаблоковий статус держави – превалювали на різних етапах розвитку України.
Аналіз програм кандидатів у президенти України 2010 р., здійснений С. Конончуком і О. Ярошем, виявив, що найвиваженішою в цьому аспекті виявилася позиція С. Тігіпка. Прагнення до євроінтеграції притаманне А. Яценюку, В. Ющенку, Ю. Тимошенко; східна орієнтація – В. Януковичу [4, с. 4-17], П. Симоненку.
Стратегія реформ і суспільної консолідації, запропонована президентом України В. Януковичем на основі глибокого комплексного аналізу стану розвитку українського суспільства та висновків, отриманих науковцями НІСД у 2010 р., пріоритетом розвитку країни визначила євроінтеграцію. Водночас запропоновано взаємовигідне співробітництво з РФ та країнами СНД [3]. Вважаємо, що така позиція є значним кроком вперед у площині самовизначення та конкретизації зовнішньополітичної орієнтації України, що за умови відповідної продуктивної діяльності сприятиме утвердженню України як надійного стратегічного партнера, підвищенню зацікавленості у співробітництві та інвестуванні та ін.
Однак населення України цікавлять не аспекти двомовності в політиці Президента та Уряду, не зовнішньополітичні орієнтації України, а вирішення нагальних соціальних питань. Так, згідно з результатами опитування громадської думки, проведеного Всеукраїнською соціологічною службою в листопаді 2009 р., 64,2 % опитаних назвали найбільшою проблемою для себе зростання цін, 52,4 % респондентів стурбовані низьким рівнем зарплат і пенсій, 42,6 % – зростанням безробіття. У той час як відносини з Росією турбують 19,8 % респондентів, вступ України до ЄС і НАТО – лише 5,8 % опитаних [5]. Отже, вирішення питань зовнішньої політики держави значно поступаються місцем гострим соціальним питанням, які швидше стануть індикатором об’єднання навколо спільних інтересів та прагнень, ніж обговорення теми вступу до Європейського союзу.
Отже, існуючі регіональні протиріччя переважно є надуманими та актуалізуються окремими політичними силами в залежності від необхідності залучення підтримки певної електоральної групи, виникають в ідеологічній площині та штучно сприяють загостренню протиріч всередині українського соціуму. Вирішення цих протиріч вимагає конструктивного підходу, що неможливо без виваженої політики державної влади, спрямованої на формування національної ідентичності та продуктивного вирішення економічних і соціальних проблем. Необхідною умовою послаблення антагонізмів у суспільстві є нормативне закріплення й узгодження програм регіонального розвитку (укріплення зв’язків центр-регіони, активне співробітництво не лише в вертикальній, але й у горизонтальній площині –культурні та соціальні проекти, ініційовані спільно громадськими та державними організаціями районів, областей, регіонів тощо), контроль за їх виконанням та аналіз досягнутих результатів.
Література
1. Литвиненко О. Російськомовні громадяни України : “уявна спільнота” як вона є [Електронний ресурс] / О. Литвиненко, Ю. Якименко // Дзеркало тижня. – 2008. – 17 травн. – Режим доступу : articles/53689#.
2. Результати всеукраїнського соціологічного дослідження на тему : “Україна. Повноліття”, з 10 по 18 серп. 2009 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : .
3. Послання Президента України Віктора Януковича до українського народу (з експертною доповіддю НІСД “Україна ХХІ століття. Стратегія реформ і суспільної консолідації” / укладач А. В. Єрмолаєв. – К. : НІСД, 2010. – 128 с.
4. Пріоритети зовнішньої політики у політичних позиціях кандидатів у президенти України [Електронний ресурс] / С. Конончук, О. Ярош. Електронний бюлетень “Твій вибір-2010”. – Вип. № 1. – С. 4-17. – Режим доступу : file=article&sid=603277135.
5. Що найбільше непокоїть українців у 2009 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : .
Наук. кер. – Опанасюк В. В., канд. політ. наук
ЭКЗИСТЕНЦИАЛЬНЫЕ ФОРМЫ ИСТИНЫ
Докл. - Лебедь А.Е., канд. филос. наук, доцент
Смысл человеческой жизни, по мнению Н. Бердяева, состоит в творчестве; именно в нем и через него он экзистирует. Творчество, таким образом, становится условием, сущностью и целью человеческого существования. Наука, как воплощение Разумного является специфической формой творчества, когда субъект продуцирует, творит "истинные" знания. С точки зрения науки истина общезначима, но, как утверждает С. Киркегор, истина и общезначимость, всеобщность – взаимоисключающие понятия. То обстоятельство, что истина отождествлялась со всеобщим, было для него свидетельством духовного кризиса эпохи.
Как метко было замечено Н. Бердяевым: "Мы живем в эпоху, когда истину не любят и ее не ищут. Истина все более заменяется пользой и интересом, волей к могуществу. Нелюбовь к истине определяется не только нигилистическим или скептическим к ней отношением, но и подменой ее какой-либо верой и догматическим учением, во имя которого допускается ложь, которую считают не злом, а благом" [1, 289].
Истину не любят и не ищут, потому что у каждого есть своя правда. Из этого следует, что "сама истина превращается почти в чудо" [2, 202]. Она раздваивается: в объективной рефлексии истина становится чем-то объективным, то есть объектом и главное здесь – устранить субъект. Для субъективной рефлексии истина становится присвоением, внутренним, субъективностью и главное здесь – экзистируя, полностью погрузиться в субъективность ибо истина и есть субъективность [2, 206].
Путь объективной рефлексии превращает субъекта в нечто случайное, тем самым превращая и саму экзистенцию в нечто безразличное, исчезающее. Путь к объективной истине уводит прочь от субъекта и в то время как субъект и субъективность становятся безразличными, истина также становится безразличной, – это как раз и составляет ее объективную значимость.
Истина у досократиков мыслится как άλήθεια (дословно "несокрытое"). М. Хайдеггер иногда использует для акцентирования этого значения греческого понимания истины немецкое слово Unverborgenheit ("несокрытость"), в отличии от Wahrheit, мыслимое больше как "правда", конвенциональная научная "истина". По мнению М. Хайдеггера, истина, начиная с Платона и до конца философии в XX веке, мыслится исключительно референциально, т. е. как соответствие одного сущего другому (вначале предполагается, что высшему сущему, а затем и просто другому сущему).
Истина предстает отныне не как несокрытость φúσις, но как соответствие (референция). Причем то, чему соответствует сущее, является отныне идеей, т. е. другим сущим, которое мыслится (есть) как Sein. Именно с этого момента, в котором еще при-сутствует мысль о бытии сущего, начинается процесс прогрессирующего забвения о бытии и становления европейского нигилизма.
Причиной катастрофы западноевропейской судьбы является глубочайшая истина человеческой свободы, поскольку "сущность истины открывается как свобода" [3, 20]. Бытие ведь обнаруживается в человеке совершенно иначе, нежели во всем остальном сущем. Человек живет в бытии и дом его – бытие, а не сущее. Будучи сущим, он не у себя дома среди сущего, это не его дом, поэтому он и позиционирует себя столь неестественно, поскольку погружен только в сущее. Истина же "есть высвобождение сущего, благодаря чему осуществляет себя простота (открытость)" [3, 19].
Литература
1. Бердяев Н. Царство Духа и Царство Кесаря / Н. Бердяев. – М.: Республика, 1995. – 375 с.
2. Кьеркегор С. Заключительное ненаучное послесловие к "Философским крохам" / С. Кьеркегор – СПб.: Изд-во С.-Перетб. ун-та, 2005 – 680 с.
3. Хайдеггер М. О сущности истины // Хайдеггер М. Разговор на проселочной дороге: Сборник / М. Хайдеггер. – М.: Высшая школа, 1991. – С. 8-27.
АНТИЧНИЙ ГНОСТИЦИЗМ ТА ХРИСТИЯНСТВО
Доп. - Дейнека В., студ. гр. ЛС-906
Під гностицизмом прийнято розуміти релігійну течію, що розвивалася паралельно християнству. Гностицизм у його розвиненій формі представляв поєднання східних і елліністичних мотивів з християнською інтерпретацією історії і призначення людини. Спільним для гностичних систем є дуалізм – протиставлення духу і матерії. В основі гностичного міфу бачимо уявлення про те, що світ перебуває у злі і це зло аж ніяк не могло бути створене Богом. Звідси слідує, що світ був створений злою силою, яку гностики іменують Деміургом. Гностичний Деміург нічого спільного не має з Деміургом (Богом-ремісником) з діалогу Платона "Тімей", який мислиться безумовно благим і творить видимий світ за божественним зразком.
На думку гностиків, Вищий Бог знаходиться у занебесній сфері, проте із співчуття до людства він направляє свого посланця щоб навчити їх тому, як звільнитися з-під влади Деміурга. Деякі гностичні секти ототожнювали Деміурга з Богом єврейської релігії і, відповідно, розглядали євреїв як обраний народ.
Повчання гностичних сект дістали своє відображення в надзвичайно великому зібранні творів, проте переважно ці твори були знищені як єретичні. Найвідомішими засновниками гностичних сект були Симон Волхв, Менандр, Сатурнін, Керінф, Василід, Валентин та Маркіон, у кожного з яких була власна гностична система.
До середини ХХ ст. гностики були відомі лише за творами Отців церкви: перш за все Іринея Ліонського, Тертуліана, Іполита та Єпіфанія. Однак подані ними відомості, напевно, були запозичені з інших джерел і не базувалися на творах власне гностиків. Лише у 1945 р. була відкрита бібліотека коптських гностичних текстів, яку виявили в Єгипті, серед яких був список відомого твору Валентина "Євангелія істини". Гностицизм мав швидше елліністичні, ніж іудейські чи-то християнські коріння. Хоча гностицизм в чистому вигляді зник досить рано, гностичний дуалізм продовжував залишатися істотним компонентом західної духовності.
Наук. кер. - Лебідь А.Є., канд. філос. наук, доцент
ПОНЯТТЯ ІДЕОЛОГІЇ У ФІЛОСОФІЇ МАРКСИЗМУ
Доп. - Кириченко С., студ. гр. ЛС-904
Марксизм займає чільне місце у процесі рефлексії поняття ідеології. Він виходить з обумовленості ідеологічних доктрин матеріальними умовами життєдіяльності суспільних груп, через що вони характеризуються як теоретичні уявлення, що захищають агально колективні інтереси. Формування ідеології пов’язується з діяльністю певного колективного суб’єкта. В залежності від місця, яке займає група в суспільних відносинах (якщо, наприклад, класу притаманні інтереси, які співпадають з провідними тенденціями суспільного прогресу), марксизм визнає можливість виконання ідеологією функцій наукового знання. Основні постулати марксистського вчення про свідомість та ідеологію викладені у творі Маркса та Енгельса «Німецька ідеологія».
На думку Маркса і Енгельса, світ перетворюється в процесі і за допомогою революційної практики, коли людина перетворює і перевиховує сама себе. Автори «Німецької ідеології» представили ідеологію як певну послідовну систему, створену не в результаті вільної творчості всіх людей, а, навпаки, примусово їм нав’язану.
Ідеологія є сукупністю ідей і думок, які дозволяють людям осмислювати своє місце у світі. Ідеологія організовує відносини людей, що належать до тієї чи іншої суспільної структурі. Отже, її зміст визначається інтересами пануючого класу. Ідеологія, панівна в суспільстві, є ідеологія панівного в ньому класу. «Продуктом свідомості» є знання і одночасно незнання. Таким чином ідеологія представлена, з одного боку, як просте відображення класової позиції, а з іншого – як узгоджена, свідомо створена і оформлена система поглядів і ідей, що має на меті обґрунтувати владу панівного класу, вона є знаряддям маніпуляції людьми в інтересах цього класу.
У «Німецькій ідеології» вперше з’явилася класифікація історичних етапів розвитку суспільства, яку Маркс пізніше розвинув і уточнив у своєму «Капіталі»: первісне суспільство, античне рабство, феодалізм і буржуазний капіталізм, що проходить стадії первинного накопичення капіталу, його концентрації та поширення по всьому світу. Розвиток капіталізму засвідчує, що концентрація капіталу позбавляє змісту юридичні й громадські форми. Приватна власність набуває все більш суспільного характеру. У цей момент, коли концентрація капіталу досягне такого ступеня, що зробить кричущою несправедливістю привласнення засобів виробництва, робітничий клас може повстати і усунути цю суперечність шляхом революційної дії.
Наук. кер. – Лебідь А.Є., канд. філос. наук, доцент
тріалектика
як нова трансдисциплінарна система знань
Доп. - Євтушенко О.М., студ. гр. ЖТ-72
Зміна історичних обставин, висунення постмодерного світобачення на роль домінантного викликали потребу в переосмисленні підходів до освоєння дійсності, випрацюванні нової методології. Опираючись на постнекласичну раціональність та віртуалістику, на цей статус претендує тріалектика як новий етап розвитку діалектики й трилематика як практична частина тріалектики в її застосуванні до біосоціальних систем.
Актуальність дослідження зумовлена потребою проаналізувати роль трилематики як спроби створення нової методології й з’ясувати її соціальний онтологічний статус.
Мета – розкрити зміст поняття „тріалектика” та визначити її особливості в порівнянні з діалектикою.
Розробка тріалектичного методу запропонована в роботах Г. Юр’єва. Досліджувана методологія спирається на розвідки М. Носова в галузі ввіртуалістики та В. Стьопина в окресленні особливостей постнекласичної раціональності. Вагомими для розуміння феноменів віртуальної тріалектики є дослідження в галузі віртуальної реальності, зокрема, А. Воронова, Д. Іванова, К. Таратути.
Тріалектика постає як міждисциплінарна система знань, що об’єднує уявлення синергетики, металогіки, холізму, інтегральної філософії; це спосіб пізнання рухомих і змінних явищ природи й суспільства шляхом виявлення однорідних елементів, що суперечливо взаємодіють між собою довкола спільного, але не завжди явного для них смислу. У тріалектиці суб’єкт пізнання стає активним і необхідним елементом пізнавального процесу, що відповідно призводить до суб’єктивізації істини й потреби уведення аксіологічного критерію „шкідливості” ідей.
Закони тріалектики при аналізі структури поведінки нерівнозначних біосоціальних систем утілюються в метод науково-практичних досліджень названий трилематикою. Г.П. Юр’єв стверджує викристалізування „нового світогляду, у якому трилематичний метод заснований на тріалектиці” [3, 48].
У новому світоглядному дискурсі за базову взято трилему – „мінімальну логіко-енергетичну структуру, котра взаємодіє з іншими трилемами у відповідності із загальними законами руху матерії” [3, 48]. Поняття трилеми – термін ще класичної логіки, ланка в ланцюгу дилема-трилема-полілема. Але в новій світоглядній системі акцент робиться на її інформаційній та енергетичній місткості. Приклади таких структур: вдих – дихання – видих; день – доба – ніч; правий – симетрія – лівий.
„Формула” трилеми: (+)U(-), тобто тріалектика віртуальних систем показує, що „крайнощі (полярності) за своєю суттю практично завжди ближче одна до одної, ніж до середини, котра породжує два полюси на одній шкалі” [3, 48]. У цьому твердженні й виявляє себе принципова відмінність трилематичного світосприйняття від діалектичного погляду. Фактично, трилематика заявляє, що дилема, звична для європейця протягом двох тисячоліть, є лише частиною потрійного логосу, потрійного смислу.
Нескладно помітити формальну схожість пропонованих тріалектикою трилем із тріадою „теза – антитеза – синтез”, яка є основою діалектичного мислення. За Г. Гегелем, „діалектичний момент є зняттям ...конечними визначеннями себе самих і перехід у свою протилежність” [1, 205]. Це – форма мислення, яка вбирає в себе процес виявлення протилежностей і їх вирішення на новій, вищій стадії раціонального пізнання того самого предмета, таким чином „діалектика як логіка є засіб вирішення протилежностей” [2, 127].
Для діалектики таким чином основоположним постає закон єдності й боротьби протилежностей. Основна відмінність віртуальної тріалектики і, відповідно, процесу побудови трилем – заміна цього закону законом потрійної істини, який стверджує, що „якщо два системні смисли істинно протилежні, вони однаково істинні в третьому смислі, що їх об’єднує” [3, 51]. Замість єдності й боротьби тріалектика утверджує єдність системоутворюючих смислів. Таким чином тріалектика знімає невирішувані протилежності класичної логіки.
Ще одна відмінність діалектики й віртуальної тріалектики – у законі випереджувальної якості, характерному для останньої. У діалектиці якість лише сприймається свідомістю як первинна, але дійсно такою не є, бо нерозривно пов’язана з кількістю стосунками єдності й протилежності. Тріалектика в цьому випадку приймає діалектичний хід думки, але закон кількісно-якісних змін трансформується тут у закономірність: зміни якості випереджають кількісні зміни системи.
Третій основоположний закон діалектики – заперечення заперечення – співвідносний із тріалектичним постулатом про спадкоємність системного смислу трилеми. Тріалектика пропонує схоже діалектичному бачення процесу розвитку. Трилематичні системи здатні відтворювати нові подібні системи, тобто фактично наслідуються системні смисли, що володіють властивостями універсальності й постійності.
Принципова відмінність тріалектичного світосприймання – нелінійність ходу думки – призводить до породження особливих феноменів: прирощення смислу (значення однієї трилеми, випадково поєднуючись зі значенням іншої, розширюється, виникає новий смисл, який розростається не лінійно, а в різні сторони одночасно; у процесі такого прирощування смислів людина змінює реальність свого існування), розмноження смислу (виникає через стихійність взаємодії трилем; трансформація початкового смислу в трилематиці часто набуває неконтрольованого й зовсім не передбачуваного характеру, що приховує надзвичайно велику соціальну небезпеку через загрозу фактично неконтрольованого й стрімкого поширення, наприклад, чуток чи дезінформації) та імітації смислу (феномен відрізняється від імітації діяльності або симуляції; це діяльність, яка змушує забути учасників про свій віртуальний сенс).
Список використаних джерел
1. Гегель Г. Энциклопедия философских наук / Георг Вильгельм Фридрих Гегель. – Т. 1. Наука логики. – М.: Мысль, 1974. – 452 с.
2. Ильенков Э.В. Диалектическая логика: Очерки истории и теории. – 2-е изд., доп. / Э.В. Ильенков. – М.: Политиздат, 1984. – 320 с.
3. Юрьев Г.П. Трилемматические миры / Г.П. Юрьев // Философские науки. – № 8. – 2007. – С. 47 – 61.
Наук. кер. - Козинцева Т.О., доцент
НЕВЕРБАЛЬНЕ СПІЛКУВАННЯ ТА МОВА ЖЕСТІВ
Доп. – Зеленська Ю., студ. гр. ЖТ-02
Людина має один дуже цінний дар – можливість спілкуватися. Саме спілкування найбільше бракує, коли ми на тривалий час залишаємося самі. Адже спілкуючись ми передаємо інформацію, яка живить наш мозок і допомагає розвиватися духовно (звісно залежно від інформації та її джерела). Мова - це та особливість, що відрізняє нас від тварин та інших істот.
За допомогою мови ми спілкуємося і розуміємо одне одного, щоправда не завжди. Тому є ще одна мова, мова без слів, мова жестів. Інколи слова говорять не те, що жести чи міміка. Сучасна психологія приділяє велику увагу мові без слів. Учені проводять дослідження та різноманітні експерименти і одержують цікаві результати в цій галузі.
Автор біоенергетичної теорії Доктор А. Лоуен у книзі „Фізична динаміка структури характеру” пише: „Жодні слова не можуть бути такими зрозумілими, як мова тіла, коли ми навчимося її розуміти”. Саме так, „коли навчимося розуміти”, адже погодьтесь, що ми так багато втрачаємо, не знаючи достоту, що означає той чи інший невербальний знак. Найпростіший тип невербального спілкування - це тілесний дотик, щоправда він поширений також і серед тварин. Відстань між співрозмовниками, а також їхні пози вказують на відносини рівності або підлеглості між ними.
Уміння читати несловесну мову — важлива умова взаєморозуміння. Доведено, що під час спілкування людина словесно здобуває 35% інформації, а за допомогою мови тіла — 65%. Нині описано й витлумачено більш ніж 1000 несловесних знаків та сигналів.
Особливістю мови руху тіла є те, що її прояв обумовлений імпульсами нашої підсвідомості, і відсутність можливості підробити ці імпульси дозволяє нам довіряти цій мові більше, ніж звичайній, вербальному способу спілкування. Мову руху тіла насправді можна фальшувати, але тільки впродовж короткого часу, оскільки незабаром, організм мимовільно передасть сигнали, що суперечать його свідомим діям. Талановиті актори – ось виняток з правил і доказ того, що людині таки підвладно все. Чарлі Чаплін та інші актори німого кіно були родоначальниками невербальної комунікації, для них це було єдиним засобом спілкування на екрані.
Кожен актор класифікувався як вмілий чи не дуже, судячи з того, як він міг використовувати жести та інші рухи тіла для комунікації. Коли стали популярними звукові фільми та вже менше уваги приділялося невербальним аспектам акторської майстерності, багато акторів німого кіно пішли зі сцени, а на екрані стали переважати лицедії з яскраво вираженими вербальними здібностями.
Більшість дослідників погоджуються, що словесний (вербальний) канал використовується для передавання інформації, в той час як невербальний канал застосовується для „обговорення” міжособистісних відносин, а в деяких випадках використовується замість словесних повідомлень.
Відомо, що „таємні думки” і настрій іншої людини можна „прочитати” ще й за її позами та жестами. Цікаво те, що у різних народів одні й ті самі невербальні знаки і жести можуть тлумачитися по-різному, що інколи призводить до прикрих непорозумінь. Тому, вивчаючи чужі культури та іноземні мови, важливу увагу потрібно приділити невербальним засобам спілкування.
Наук. кер. - Переломова О.С., доцент
Невербальні засоби спілкування
Доп. – Заворотько Т., студ. гр. ЖТ-02
Поряд із словесними засобами — мовленнєвими — на культуру спілкування впливають жести співрозмовників, інтонація, паузи, рухи тіла тощо. Якщо раніше як у теоретичному, так і в практичному аспекті невербальній комунікації відводилася допоміжна, другорядна роль порівняно з вербальною, то за останні десятиріччя інтерес різних наук і галузей психології до вивчення саме цього виду спілкування дедалі підвищується. Невербальна (несловесна) комунікація — це система знаків, що використовуються у процесі спілкування і відрізняються від мовних засобами та формою виявлення. Усвідомлюючи і керуючи власною невербальною поведінкою, можна отримати в користування дуже дієвий інструмент поєднання зі співбесідником і впливу на нього. Отже, виділяють такі групи невербальних засобів спілкування:
Екстра - паралінгвістичні (різноманітні мовні додатки, що надають спілкуванню визначену забарвленість - тип промови, інтонація, паузи, сміх та ін.)
Оптико - кінетичні (це те, що людина бачить на відстані - жести, міміка, пантоміміка).
III. Проксемічні (організація простору і часу комунікативного процесу).
Психологами встановлено, що в процесі взаємодії людей від 60 до 80% комунікацій здійснюється за рахунок невербальних засобів вираження і лише 20-40% інформації передається за допомогою вербальних.Науковими дослідженнями доведено, що за рахунок невербальних засобів відбувається від 60 до 80% комунікації . При чому 55% повідомлень сприймається через вирази обличчя, позу, жести, а 38% — через інтонацію та модуляцію голосу.
Невербалика найчастіше проявляється на несвідомому рівні, а люди знають про це мало і не вміють її адекватно розпізнати. Водночас саме невербалика несе більш правдиву інформацію, ніж вербальні засоби. З її допомогою передаються емоції, ставлення суб'єктів одне до одного, до змісту розмови. Дослідження психологів показують, що емоції не тільки залежать від ситуації спілкування, але і впливають на його розгортання, на прояв емоційного вигляду кожного з учасників. Інакше кажучи, немовні засоби нашого спілкування полегшують взаємне пристосування один до одного і створюють можливість координувати спільні дії. Автор біоенергетичної теорії Доктор А. Лоуен у книзі „Фізична динаміка структури характеру” пише: „Жодні слова не можуть бути такими зрозумілими, як мова тіла, коли ми навчимося її розуміти”.
Проте різні люди реагують неоднаково на невербальні сигнали. Одні чутливі до них, інші або нічого не знають про цю сферу комунікації, або не мають досвіду їх фіксації та розшифрування. Вважається, що жінки більш здатні до сприймання та інтуїтивного розуміння невербальних засобів, аніж чоловіки. Доцільно зауважити, що невербальна комунікація справді залежить від типу культури. Існують, звичайно, жести, експресивні сигнали, які майже однакові в усіх народів (посмішка, сердитий погляд, насуплені брови, хитання головою тощо). Водночас досить багато невербальних засобів, звичок, що прийняті лише однією нацією. Відомі невербальні сигнали, що в різних народів несуть різну інформацію. Особливістю невербального засобу спілкування «мові тіла» є те, що його прояв обумовлено імпульсами підсвідомості. Сьогодні всі знають про єдність тіла і духу. Недарма люди здавна кажуть, що в здоровому тілі живе здоровий дух. Де гуманно красномовна невербаліка, там за нею стоїть духовно багата людина, яка має високий рівень моральної та психологічної культури спілкування. Остання, у свою чергу, проявляється за допомогою невербальних сигналів. І навіть якщо людина з таким рівнем культури перебуває в поганому настрої чи має якісь неприємності, вона вміє їх приховувати.
Отже, процес спілкування є надзвичайно складним явищем, який включає не тільки власне вербальний елемент, а й не менш важливе невербальне спілкування, яке досить часто несе в собі більш значуще змістовне навантаження та істотно впливає на весь процес спілкування.
Наук. кер. - Переломова О.С., доцент
Універсальне та унікальне в філософії управління США та Японії
Доп. - Лапузіна Г., студ. гр. Юм-92
.Управління — це вид суспільної діяльності, яка передбачає систему скоординованих дій суб'єкта на об'єкт для виконання певних організаційних завдань. Суб'єктами управління є керівники вищої, середньої та нижчої ланок, елітні групи, а об'єктами управління — окремі особи, групи, організації, інститути, процеси.
Американська управлінська культура розглядає управління як спеціалізований вид діяльності, а менеджера — як професіонала, що володіє спеціальними знаннями. В основі американської управлінської культури (як і в європейській) лежить англосаксонський генотип, ядром якого є раціоналізм. У ньому чітко проявляється індивідуалізм, опора на власні сили, розрахунковий конкурентний прагматизм. Ці якості пов´язують із протестантською етикою і духом капіталізму, за М. Вебером, найбільш сприятливими для розвитку ринкової економіки.
Американська система управління базується на принципі жорсткого розмежування власності і управління, розвиненому інституті прав власності. Ця модель, перш за все передбачає домінування аутсайдерів, тобто незалежних та індивідуальних інвесторів, не пов’язаних з іншими діловими стосунками. Передусім відзначимо, що в американському трактуванні власник є єдиним володарем прав на компанію. Учасники корпоративних відносин у цих країнах зведені до «вузького кола» – власників, менеджерів і ради директорів, а втручання держави в справи компаній має бути виключно обмеженим. Сказане пов’язане із традиційним трактуванням прав і свобод у англо-саксонській правовій системі, основою якої є прецедент, за використання якого створюється вельми широкий простір для суддівського розсуду.
В американській моделі менеджменту прийнято вважати, що успіх фірми залежить, в першу чергу, від внутрішніх факторів. Особлива увага приділяється раціональній організації виробництва, постійному росту ефективності праці, правильному використанню ресурсів. В той час, коли зовнішні фактори відходять на другий план.
Американцям властивий агресивний підхід до ведення бізнесу: вони відносно легко позбавляються від збиткових підрозділів, без зайвих сумнівів скорочують чисельність працівників, схильні упроваджуватися в новий вигляд діяльності.
Перевагою американської системи є мобільність інвестицій і швидке перетікання засобів із застійних галузей в ефективні. Недолік – націленість корпорацій на прибутковість акцій іноді в збиток стратегічному розвитку. В цілому американська модель ефективніша в періоди інноваційного розвитку економіки, але уразлива під час кон'юнктурних криз.
Японська система управління направлена на створення спільної для всіх працівників фірми бази розуміння таких корпоративних цінностей, як пріоритет якісного обслуговування споживачів, співпрацю робітників з адміністрацією, співпрацю і взаємодію підрозділів. Персонал управління прагне залучати працівників до корпоративних цінностей і підтримувати їх на всіх рівнях.
Базовим рівнем ухвалення рішень і відповідальності є група. Вимагається згода групи й запроваджується дуже формалізований процес ухвалення рішень для того, щоб переконатися, що всі згодні і схвалюють дане рішення. Щойно рішення ухвалено, всі зусилля групи спрямовуються на його виконання. Успіх чи невдача залежать від зусиль групи, а не від окремої людини, яка ухвалює рішення, як у американській моделі.
Японське управління робить натиск на поліпшення людських відносин: узгодженість, групову орієнтацію, моральні якості службовців, стабільність зайнятості і гармонізацію відношення між робітниками і керівниками, головними принципами, що є, в системі управління в Японії.
Наук. кер. - Козинцева Т.О., доцент
Світ-системний аналіз як альтернатива традиційній соціології
Доп. - Євтушенко К., студ. гр. Е-81
Іммануїл Валерстайн – професор, директор Центру Ф. Броделя з вивчення економік, історичних систем і цивілізацій при Університеті штату Нью-Йорк в Бінxемтоне, США.
Концепція світ-системного аналізу І. Валерстайна [1] в останні два десятиліття перетворилася на впливовий напрям сучасної соціологічної теорії і виступає як альтернатива традиційній соціології.
Валерстайнівська критика спрямована перш за все на ті положення, на яких ґрунтується сучасне соціальне знання. На думку І. Валерстайна, ми потребуємо не просто переосмислення, а й радикальної заміні соціальної науки XIX століття, оскільки безліч її передумов все ще занадто вкорінені в нашому мисленні. Ці передумови сьогодні виступають головним інтелектуальним бар'єром для успішного аналізу соціуму.
Перш за все, це уявлення про те, що соціальна реальність нібито існує в трьох особливих та окремих сферах: політичній, економічній і соціокультурній. Кожна з цих сфер – економіка, політика і культура – представляє автономний вид діяльності і має власну внутрішню логіку розвитку. Однак, на думку І. Валерстайна, поділ економіки, політики та культури є скоріше догмою ліберальної ідеології, ніж відображенням реальних механізмів функціонування сучасного світу.
У реальності і всередині капіталістичної системи зазначені три сфери працюють разом і нерозривно: на особистісному рівні не існує відособлених (економічних, політичних, соціокультурних) видів мотивацій, як і не існують об'єктивні інститути, які діяли б виключно в одній сфері. Наприклад, функціонування економічної сфери не можна правильно зрозуміти на основі тільки того, що відноситься до сфери «ринку», навіть «економічні» ринки є скоріше соціально-політичними утвореннями, а, наприклад, справжній рівень цін залежить від багатьох соціально-політичних чинників. Вся політична діяльність має на меті забезпечення економічних переваг чи потреб, так само як і досягнення певних соціокультурних цілей.
Тому три сфери колективних людських дій – економічна, політична і соціальна не є автономними сферами людської дії. Більш того, жодна модель не може розділити фактори відповідно зазначеним категоріям економічного, політичного і соціального, і обходитися тільки одним видом змінних, розглядаючи інші як константи. Існує єдиний набір правил або єдиний набір обмежень, усередині яких діють ці різноманітні структури.
Ми маємо потребу, на думку І. Валерстайна, у фундаментальній реорганізації всієї пізнавальної діяльності у соціальних науках в глобальному масштабі, що передбачає вихід за рамки того дисциплінарного поділу соціальних наук, який склався в XIX столітті – причому швидше не через розвиток міждисциплінарних досліджень, а через метадисциплінарний аналіз єдиної і цілісної соціальної реальності. Адже переплетення дисциплін все більше зростає і тому настав час вирватися з цієї «інтелектуальної трясовини», визнавши, що всі вони, по суті, – одна наука про людське суспільство, а саме, історична соціальна наука.
Оригінальність підходу І. Валерстайна полягає в тому, що він пропонує принципово нову дослідницьку перспективу аналізу соціальних, економічних і політичних процесів, – світ-системну перспективу, в якій світ виступає як певне системне і структурне ціле, закони розвитку якого визначають траєкторію руху всіх окремих національних суспільств і держав.
Література
1. Wallerstein I. The Modern World-System. Vol. 1: Capitalist Agricultural and the origins of the European World-Economy in the sixteenth Century (New York: Academic Press, 1974).
Наук. кер. – Швирков О.І., канд. філос. наук
Громадянське суспільство в Україні
Доп. - Назаров М., студ. гр. ГМ-71
У будь-якій демократичній країні свобода, гідність та право на самовизначення – є основними та невід’ємними атрибутами життя громадян. Захист цих прав, відстоювання та їх розширення залежить не від держави, а від нас, свідомих громадян.
Відомий французький філософ Ш.-Л. Монтеск’є, розмірковуючи про суспільство, виділяв у державі два союзи: союз громадян та державу як сукупність посадових осіб, а завдяки християнському віровченню стали розрізняти державну та приватну сфери (Богові-Богове, кесарю-кесареве). Формується громадянське суспільство як розуміння необхідності стримування та обмеження абсолютної влади.
Громадянське суспільство розуміється нами по-різному, але, перш за все, це суспільство рівних між собою громадян, які мають гідність, державницьку позицію та відстоюють свої права та свободи у законний спосіб. Тому його впровадження пов’язано з ідеєю природних прав людини.
Формування громадянського суспільства тісно пов’язане з утвердженням буржуазного ладу. Воно неможливе без існування правової, демократичної держави. Неліберальне суспільство знаходиться під контролем держави, а така форма відносин між державою та суспільством називається етатизмом. У тоталітарних країнах сфера громадянського та цивільного майже відсутня, держава вважає себе єдиним ідеологом та виступає від імені суспільства.
Україна належить до посткомуністичних держав, а тому за 20 років незалежності суспільство, нажаль, ще не стало громадянським. Таким воно стане лише у атмосфері свободи та відчуття гідності, самоповаги, патріотизму. Зрозуміло, що говорити про громадянське суспільство у тоталітарних країнах, таких як Радянський Союз не доводиться. Адже керівники цієї країни не потребували свідомих громадян, здібних до аналізу та відстоюванню своїх прав. А тому зламати зомбування, яке успішно проводилося апаратом ЦК КПРС, досить складно і для цього потрібен час.
Абсолютно зрозуміло, що між громадянським суспільством та державою виникає конфлікт інтересів. Він полягає у відмінності призначення. Для громадянського суспільства ідеї та дії людей зумовлені їх реальними потребами, в той час як для держави це не більше ніж формальність. Держава живе по законам, намагаючись дотримуватись їх, проводить певну політику, просуває ідеологію, а це дуже часто зачіпає природні права людини.
Ця відмінність не означає їх антагоністичності, а зумовлює взаємодоповнюваність. Адже без держави не буде громадянського суспільства, а без громадянського суспільства неможлива правова, демократична держава. Суспільство виражає свої бажання та вимагає від держави захисту своїх прав та інтересів, а держава призвана прислухатися та виконувати волю громади, якщо вона не суперечить законам.
Сьогодні рівень демократії в країнах визначається існуванням недержавних організацій, добровільних об’єднань громадян, які не контролюються державою, але знаходяться у постійній взаємодії з нею. Це і є громадянське суспільство.
На моє переконання, сьогодні в Україні існують всі передумови для функціонування громадянського суспільства. Події 2004 року відкрили очі для багатьох українців, підвищили планку самоповаги, гідності та гордості за свою країну. З іншого боку суспільство розшароване, відсутній середній клас, зростає корупція, безробіття, не дотримуються положення Конституції України, обмежуються права та свободи людини, в першу чергу, свободу слова, а канали телебачення контролюються державою та олігархами. Це гальмує розвиток громадянського суспільства та збільшує зневіру людей у можливість змін та впливу на ситуацію. Вирішення цих проблем обов’язково призведе до покращення клімату для розвитку цієї важливої інституції.
Взагалі, з процесом глобалізації у світі, громадянське суспільство стає також поняттям глобалізованим. Це пояснюється тим, що існуючі проблеми являються загальнолюдськими та не мають відношення до національності. Всі без винятку хочуть бути вільними, заможними та відчувати себе захищеним у державі. Тому сьогодні функціонують багато неприбуткових, недержавних організацій, та міждержавні кордони великою мірою стерті. Країни цією співпрацею допомагають одна одній у відстоюванні прав та свобод, більш розвинені допомагають менш розвиненим у цих питаннях. Така співпраця повинна активізовуватись і буде корисною для України. Країни Європейського Союзу, США досягли чималих успіхів у цій роботі, тому нові для нас ідеї, які вже давно працюють, допоможуть змінити відносини між нашим суспільством та державою.
Отже, громадянське суспільство вкрай необхідне для ефективного функціонування демократичної держави, для дотримання конституційних прав та свобод людини та громадянина. В Україні цей процес попереду, адже ми хочемо жити краще, відчувати себе Людьми у своїй рідній країні.
Список використаних джерел:
1. Буров С., Жадько О. Мистецтво жити в громаді. – Львів.:НВФ «Українські технології», 2005. – 159с.
2. Буров С., Войтенко О. Виховуємо людину і громадянина. – Відродження, 2009. – 127с.
3. Бабкін О., Горбатенко В. Політологія. – ВЦ «Академія», 2008. – 566 с.
Наук. кер. – Швирков О.І., канд. філос. наук
Человек как желающая машина
Докл. - Кошевец В.В., студ. гр. М-62
В своей книге «Капитализм и шизофрения» философ Жиль Делёз и психоаналитик Феликс Гваттари делают попытку выявить взаимосвязь капитализма и человека.
В философии жизни этот труд является углублением марксизма, разработанный на основе шизоанализа.
Человек представляет собой желающую машину, которая состоит из совокупности машин с их стыковками и соединениями. Машина – источник выдает поток, а машина – орган, его получает. Так объясняется взаимосвязь органов между собой. При этом человек выступает не только как составляющая часть природы (в системе производитель-произведенное), а противопоставляется ей как равноценное понятие.
Авторы проводят параллель между природой и производством, предлагая представить природу, как процесс производства. На каком-то уровне природа будет отличатся от промышленности, поскольку промышленность частично противопоставляется природе, частично использует ее как основу для производства, частично сбрасывает в нее отходы. Однако, природа, как и производство одновременно выступает в трех ролях: как производитель, как распределитель ресурсов, как потребитель. С этой точки зрения можно интерпретировать и человека.
Желающее производство — это производство производства, как и всякая машина — это машина машины. Так что все является производством: производствами производств, действий и страстей; производствами регистрации, распределений и ограничений; производствами потреблений, наслаждений, тревог и страданий. Все настолько хорошо покрывается производством, что регистрации непосредственно потребляются, прожигаются, а потребления непосредственно воспроизводятся.
Промышленность рассматривается в своем фундаментальном тождестве с природой как производством человека человеком. Не существует также и различия человек—природа: человеческая сущность природы и природная сущность человека отождествляются в природе как производстве или промышленности, то есть также в родовой жизни человека.
Производство рассматривается как процесс, независимо от того, что выступает его основой – человек, природа или промышленность.
Производство как процесс выходит за границы всех идеальных категорий и образует цикл, который соотносится с желанием как имманентным принципом. Вот почему желающее производство является рабочей категорией материалистической психиатрии, которая полагает и рассматривает шизика как человек-природа.
При этом шизофрения рассматривается как начало в системе производящих и воспроизводящих желающих машин, как«сущностная реальность человека и природы».
Кроме того шизофреник выступает в роли универсального производителя, поскольку в основе его жизнедеятельности лежит желание в своем первоначальном виде.
Желание постоянно осуществляет стыковку непрерывных потоков и частичных объектов, по существу своему фрагментарных и фрагментированных. Желание заставляет течь, течет само и срезает потоки. Любой «объект» предполагает непрерывность потока, любой поток — фрагментацию объекта. Из этого следует, что каждая машина-орган интерпретирует весь мир согласно своему собственному потоку, согласно энергии, которая истекает из нее.
Использованный источник:
1. Анти-Эдип: Капитализм и шизофрения / Ж. Делёз,Ф. Гваттари; пер. с франц. и послесл. Д. Кралечкина; науч. ред. В. Кузнецов. — Екатеринбург: У-Фактория, 2007. — 672 с.
Науч. рук. - Вандышев В.Н., д-р.филос.наук, профессор
Ницше: от религии к сверхчеловеку
Докл. - Коваленко Л. Ю., студ. гр. М-62
Ф. Ницше родился в христианской семье, где два поколения подряд его отец и дед были пасторами. В своей книге «Так говорил Заратустра» он говорит о религии поверхностно и при этом он отрицает церковь, священников и христианство в целом. Всё отношение Ницше к христианству заключается в одной фразе: «Бог мёртв; из-за сострадания своего к людям умер Бог» [ 3,с.184]. Он также ставит себя рядом с Богом. Прочь с таким Богом! Лучше совсем без Бога, лучше на собственный страх устраивать судьбу, лучше быть безумцем, лучше самому быть Богом!" [ 3,с.205]
Ницше высказывает свою антихристианскую позицию, в которой говорит, что христианство это не вера – это религия, в которой нуждаются только слабые люди. Вместо христианства он предлагает свою философию – философию сверхчеловека. По его словам, сверхчеловек не нуждается в религии. «Некогда говорили: Бог, — когда смотрели на дальние моря; но теперь учил я вас говорить: сверхчеловек» [ 3,с.68].
Человек рассматривается как «нечто, что должно превзойти» [ 3,с.11]. По мнению Ницше «сверхчеловек» - это не обычный человек, он наделен аморальными взглядами, он не считается ни с чем, для него нет правил, он может все, то есть сравнивает сверхчеловека с Богом, точнее сверхчеловек может заменить Бога. Ницше подразумевал под понятием «сверхчеловек» представителя «расы господ», который выше «морали рабов». [ 5].
В своей проповеди Заратустра обвиняет людей:"Разве ваша душа не есть бедность и грязь и жалкое довольство собой?", "поистине человек — это грязный поток" [ 3,с.11]. Люди твердят о добродетели, справедливости, но для того чтобы действительно достигнуть их, человек "должен быть пламенем и углем", т.е. сверхчеловеком.
Стать сверхчеловеком может «любой обычный человек». Он должен всего лишь стремится к этому, ведь человек рождается для того, что бы обновить человеческое общество. Вообще его идея сверхчеловека является прогрессирующей эволюцией обычного человека. По мнению Ницше человек не может создать ничего великого без сильных страстей, которые могут стать движущими моральными элементами. «Когда-то ты, — говорит Заратустра, — обладал страстями и называл их дурными; но теперь ты обладаешь только своими добродетелями: они выросли из твоих страстей... И хотя бы ты был из рода вспыльчивых или из сластолюбцев, или из изуверов, или из мстительных, в конце концов твои страсти сделались бы добродетелями, а твои демоны — ангелами» [ 2].
Заратустра – это не сверхчеловек, это путь к сверхчеловеку.
Литература:
1. Витушкин Д. А. Книга Фридриха Ницше «Так говорил Заратустра» / [Электронный ресурс]. – Режим доступа:
2. Знаменский С.П. «Сверхчеловек» Ницше / [Электронный ресурс]. – Режим доступа:
3. Ницше Ф. Так говорил Заратустра [Текст] / Фридрих Ницше; пер.с нем.Ю.М.Антоновского, Н.Полилова; под ред.и прим. К.А.Свасьяна. – М.:Эксмо, 2010. – 432с. – (Библиотека мировой истории).
4. Новик И. Идея смерти Бога в философии Ницше / [Электронный ресурс]. – Режим доступа:
5. Серов В. Энциклопедический словарь крылатых слов и выражений / [Электронный ресурс]. – Режим доступа:
Науч. рук. - Вандышев В.Н., д-р филос. наук , профессор
МЕХАНІЗМИ СПІВПРАЦІ ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ ІЗ ЦЕНТРАЛЬНИМИ ОРГАНАМИ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ В УКРАЇНІ
Литюга Ю., гр. ПР-91
Співпраця державних органів з громадськими організаціями є невід’ємним елементом демократичної політичної культури європейського зразка. В Україні, в демократичному суспільстві, державне управління вимагає, щоб у процесі вироблення державних рішень брали участь щонайменше чотири групи суб’єктів, а саме: органи державного управління, академічні центри, громадські організації та засоби масової інформації.
Специфіка взаємодії громадських організацій з владою прямо пов’язана з типом політичної трансформації, яка відбувається в Україні з моменту набуття незалежності. Для нашої держави, що пішла “пострадянським” шляхом трансформації, роль інститутів громадянського суспільства не є ключовою в організації суспільно-політичного життя та не потребує розвинених каналів комунікації із суспільством. Ставлення до громадських організацій є вибірковим, залежно від поточних пріоритетів владних еліт. Влада може заохочувати громадські організації до співпраці, якщо цього вимагають прагматичні потреби (наприклад, щоб отримати неупереджену інформацію або щоб продемонструвати певні формальні ознаки демократичності).
Громадяни мають право на участь в управлінні державними справами, тому одним із основних механізмів забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики є проведення консультацій із громадськістю з питань формування та реалізації державної політики. Для координації цих заходів утворюються консультативно-дорадчі органи – громадські ради [1, 237].
Громадські ради є однією з найважливіших форм участі громадськості в процесі прийняття державних рішень. Подібні консультативно-дорадчі органи існують у багатьох країнах світу, але рівень їхнього впливу в різних державах неоднаковий.
При деяких міністерствах як дорадчі органи створене науково-технічні, експертні ради, діяльність яких є досить регулярною та достатньо висвітленою. Однак діяльність таких дорадчих органів, хоча і є вагомою, проте не може повноцінно виконувати функцію забезпечення участі громадськості та врахування громадської думки в державному управлінні. До складу науково-технічних та експертних рад майже не входять представники громадських організацій. Нерідко інструменти співпраці тримаються винятково на особистій ініціативі окремих керівників урядових структур і при зміні керівника вся напрацьована традиція співпраці може бути відкинута або переведена в суто символічні рамки.
Крім урядових структур для комплексного дослідження впливу громадських організацій на органи державної влади важливо розглянути взаємодію громадських організацій з Президентом України, особливо зважаючи на те, що інститут президентства в українській політичній системі наділений досить широкими повноваженнями. При Президенті України було створено низку важливих консультаційно-дорадчих органів, але констатуючи їх мінімальну ефективність, можемо зробити висновок, що вони не стали засобом вироблення стратегічних політичних рішень та, за певними винятками, не відіграли помітної ролі в політичних процесах, не сформувалися як цілісний інститут залучення громадськості до формування порядку денного державної політики. Робота консультативно-дорадчих органів влади характеризується слабкою системністю та послідовністю, є недостатньо прозорою для суспільства.
Більш традиційною формою співпраці громадських організацій та органів державної влади є проведення конференцій, семінарів, круглих столів тощо. Вони сприяють утвердженню діалогу між владою та громадськими організаціями. Однак органи влади такі заходи нерідко ігнорують.
У контексті впливу громадських організацій на політичні процеси дослідники окремо виділяють неурядові дослідні організації як такі, що займаються дослідженнями суспільно значущих проблем, і розглядають їх як суб’єкти вироблення державної політики. Неурядові дослідні організації беруть участь у розробці та експертизі законопроектів, у підготовці державних та галузевих програм. Аналітичні центри часто залучаються до участі в парламентських слуханнях із різних актуальних проблем (європейської інтеграції, україно-російського співробітництва, відносин Україна – НАТО тощо). На думку автора, саме такі організації справляють найбільший вплив на державні структури порівняно з іншими видами громадських організацій в Україні. Проте відсоток їх досить незначний [2].
У результаті аналізу діяльності громадських консультативно-дорадчих органів при основних урядових структурах, можемо зробити висновок про те, що вона має формальний характер. Залучення громадськості, забезпечення відкритості й прозорості своєї діяльності ще не стало пріоритетом діяльності уряду. І в цьому провина не лише офіційних установ. Громадським організаціям не слід забувати про те, що співпраця з органами державної влади повинна починатися з наявності цікавого продукту для потенційного партнера й бути не самоціллю, а наслідком попередньої професійної відповідальної роботи над певною суспільно значущою проблемою. Чим успішнішою є така діяльність, тим більш бажаною і продуктивною буде співпраця обох сторін.
Література
1. Скуратівський В. А. Соціальна політика / Скуратівський В. А., Палій О. М., Лібанова Е. М. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К. : Вид-во УАДУ, 2003. – 359с.
2. Вінцукевич К. В. Механізми співпраці громадських організацій з органами державної влади / Катерина Валентинівна Вінцукевич. – Трибуна. – 2009. – № 3/4. – С. 34-36.
Наук. кер. - Опанасюк В. В., канд. політ. наук
О творчестве в науке и технике. Взаимодействие науки и искусства
Докл. - Гарбар А., студ. гр. ФЕ-91
Традиционно проблема творчества относится к гуманитарным наукам: философии и психологии. В этих науках было предложено несколько разных определений творчества. Среди них наиболее конструктивным, на наш взгляд, является определение творчества как генерации (непредсказуемого возникновения) новой ценной информации.
Творчество – результат интуитивного мышления и при чисто логическом подходе творчество отсутствует. Это утверждение хорошо известно специалистам логики, но может вызвать удивление (и протест) у представителей точных наук. Действительно, доказательство теорем и решение математических задач часто приводят как пример творчества. Однако если задача четко сформулирована, то решение ее можно поручить компьютеру. В этом случае результат вычислений уже предопределен исходными положениями и новой информации не содержит. Элемент творчества при этом все же присутствует и заключается в выборе наилучшей программы (или пути решения задачи), однако тем и ограничивается.
Приведенный пример логического решения задач, в случае, когда исходной информации достаточно, требует профессионализма и, часто, высокого класса. Однако профессионализм и способность к творчеству – свойства разные и даже противоречивые.
В науке и жизни необходимо и то и другое, но в определенном соотношении. Узкий профессионализм сковывает творчество и тем ему препятствует. С другой стороны, творчество раздвигает и разрушает рамки узкого профессионала и тем ему опасно. Можно сказать, что профессионализм и творчество находятся в дополнительном отношении.
В художественной форме это ярко показал А.С. Пушкин в драме «Моцарт и Сальери». В ней Сальери – профессионал, стремящийся подчинить творчество логике, или, по словам Пушкина, «алгеброй гармонию проверить». Моцарт – творец, разрушающий прокрустово ложе логики, ищущий (и находящий) новые решения, логически не предвидимые. Именно в этом и состоит суть драматического конфликта.
В гуманитарных науках творчество описывается как акт озарения, который не подвластен исследованию и анализу в рамках естественных и точных наук. Принято думать также, что озарения приходят редко и каждое из них – событие, о котором слагаются легенды. Пример тому – яблоко, упавшее на голову Ньютона.
В действительности, каждому человеку на каждом шагу приходится принимать решения в условиях недостатка информации, т.е. заниматься творчеством. Тем не менее, принятие решений в повседневной жизни и творчество в науке и искусстве все же отличаются.
В первом случае человек ориентируется на прецеденты, собственный неформализованный опыт (т.е. интуицию). При этом он учитывает сложившиеся в обществе правила поведения, которые, однако, не жестки и допускают различные варианты решений. Логика здесь используется редко и слова «давайте мыслить логически», как правило, произносятся именно тогда, когда логический путь зашел в тупик.
Художественное творчество не сковано жесткими рамками. Цель его – сообщить человечеству нечто новое в емкой, но не жесткой, а свободной индивидуальной форме, допускающей различные толкования. Ценность создаваемой при этом информации определяется обществом, и этот процесс тоже неоднозначен.
В научном творчестве главная задача – раздвинуть рамки принятых аксиом и сформулировать новые, охватывающие задачи, которые в прежних рамках не находили решения.
Тезис о том, что процесс творчества невозможно исследовать в рамках точных и естественных наук, до недавнего времени считался общепринятым. Однако сейчас уже настало время, когда к феномену творчества можно подойти с позиций этих наук.
На первый взгляд такая цель может показаться кощунственной, поскольку выглядит как попытка «алгеброй гармонию поверить». Однако современная наука – отнюдь не сухая и жесткая алгебра, которую имел в виду Пушкин. В последнее время в точных и естественных науках произошли существенные изменения. Рамки их расширились, так что современная наука по глубине и красоте не уступает музыке Моцарта.
В качестве иллюстрации сказанного приведем пример творчества в науке и искусстве.
Первый пример касается создания квантовой механики. До нее было две науки: классическая механика массивных частиц и теория волн (включая электромагнитные). Каждая из них основывалась на своем множестве объектов и явлений. В каждой из них были сформулированы решающие правила (в форме уравнений, различных для частиц и волн) и своя аксиоматика. Эти правила не противоречили друг другу, но и не пересекались.
Так было до исследования спектра черного излучения, произведенного Максом Планком и обнаружения интерференции электронных пучков. После этого появилась необходимость интеграции упомянутых наук, что и было сделано Э. Шредингером и В. Гейзенбергом. Эта интеграция была проведена просто методом сложения. Т.е. было предложено, во-первых, расчеты проводить на основе волнового уравнения, (именно, уравнения Шредингера, которое аналогично уравнениям Максвелла – I постулат). Во-вторых, интерпретировать результаты расчетов в терминах вероятности обнаружить объект как частицу (II постулат).
Такая «интеграция» оказалась внутренне противоречивой, на что впервые обратил внимание А. Эйнштейн. Его не удовлетворило введение II постулата о вероятности в чисто детерминистическую теорию. Н. Бор попытался снять противоречие, но только на вербальном уровне, введя понятие «классический прибор». Впоследствии выяснилось, что корни противоречия глубже. Было показано, что процесс обнаружения частицы, равно как и «классический прибор», в принципе не могут быть описаны уравнением Шредингера.
По существу, этот спор – проявление контрадикции между логическим и интуитивным мышлением.
В художественном творчестве действуют те же правила, и тому можно привести много примеров. Один из них, относящийся к музыке, рассмотрен в работе А.А. Коблякова [1]. По существу, в ней, как и в предыдущем примере, идет речь об интеграции информаций, хотя автор использует другой термин – «трансмерный переход». Этим подчеркивается, что при интеграции увеличивается число измерений пространства, признаков объединенного множества объектов (т.е. обучающего множества, в чем, собственно, и состоит интеграция).
Конкретно пример касается музыки И.С. Баха, а именно фуги си-бемоль мажор из первого тома «Хорошо темперированный клавир». В ней сочетаются две различных высотных системы: модальная и тональная. Их сочетание считалось невозможным, ибо приводило к диссонансу. Бах нашел путь их соединения, используя так называемый свободный контрапункт, т.е. аккорд, в котором диссонансы не только допускаются, но и широко используются. И.С. Бах по праву считается одним из родоначальников свободного контрапункта. До него в музыке господствовал т.н. строгий контрапункт, в котором диссонансы считались запрещенными.
Главный вывод из изложенного в том, что современное состояние точных и естественных наук позволяет подойти к процессу творчества и описать его даже в форме математических моделей. Этот подход не противоречит, а, скорее, согласуется с описанием творчества в философии и психологии.
Литература
1. Кобляков А.А. Основы общей теории творчества (синергетический аспект) // Философия науки. – 2002. – №8. – С. 96-107.
Науч. рук. – Сынах А.А., ст. преподаватель
ФІЛОСОФІЯ МІФУ В ОЛЕКСІЯ ЛОСЄВА
Доп. - Валюх Н., студ. гр. ЕФ-01
Філософія міфу – це область філософських рефлексій над природою такого феномену культури як міф. Стану розквіту ця область філософського знання набуває в ХХ столітті. Цікаву онтологічну концепцію міфу вибудував відомий російський філософ Олексій Лосєв (1895–1988). Відчувши недостаттність позитивістських підходів, він спробував дати сутнісно–смислове розуміння міфу через застосування діалектико–феноменологічного методу. Лосєв хоче схопити міф у його чистому, безпосередньому вигляді. У своїй праці «Нариси античного символізму і міфології» Лосєв подає своє розуміння міфу в такому визначенні: «Міф є ейдос, інтелігентно співвіднесений із самим собою і здійснений у вигляді мови речі, іншими словами, це по речовому дана ейдетична інтелігенція, особиста і жива істота, або просто жива» (2, с. 489(.
Міф є не тільки ейдосом, а ще й буттям (ці два поняття Лосєв розрізняє), по–іншому, він має чуттєві характеристики; в «Діалектиці міфу» (1930 р.) ейдетика доповнюється конкретикою міфу, тобто розглядом в емпіричній «тутешній» реальності. У цій роботі Лосєв подає багато прикладів таких конкретних міфів на рівні «відносної міфології».
Для Лосєва було характерним досить широке тлумачення міфу. Міфом для нього була вся повнота буття людини, весь світ її емпіричного досвіду. У «Діалектиці міфу» в тезовій формі подане наступне розуміння сутності міфу:
Міф не вигадка чи фікція, а насамперед категорія свідомості і буття взагалі.
Міф не є буття ідеальне, але життєво відчута та речова реальність, що твориться.
Міф не наукова побудова, але живе суб(єкт-об(єктне взаємоспілкування, яке вміщує в себе власну, позанаукову, чисто міфологічну істинність, достовірність, принципову закономірність і структуру.
Міф – не метафізична побудова, але реально, по-речовому і чуттєво творима реальність, яка є в той же час відчуженою від звичного ходу явищ, а значить і така, що вміщує в себе різну ступінь іцєрарохічності, різну ступінь відстороненості.
Міф – це не схема і не алегорія, але символ.
Міф не є поезія, але піднесення ізольованих і абстрактно виділених речей в інтуїтивно–інстинктивному і примітивно–біологічно взаємовіднесену з людським суб(єктом сферу, де вони об(єднуються в одну органічну єдність (1, с. 457(.
Міф перегруповує емпіричну реальність за принципами дорефлексивної свідомості.
Далі, для Лосєва, міф є особистісною формою. Як і міф особистість передбачає самосвідомість. Крім того, як і міф особистість є по-речовому втілена самосвідомість. А цей речовий бік самосвідомості є тілесність. Особистість існує в історії. Історичність – це особистісна форма і вона засвоює собі також і міф. Тому «історія є міф» (1, с. 492(. І далі Лосєв уточнює, яка ж саме особистісна форма є міфом. Поряд з особистістю він вводить ще одне поняття – лику. Лик – це «образ, картина, смисл явлення, а не субстанція особистості» (84, 484(. Тому «міф є не сама особистість, але – лик її» (1, с. 484(. Міф – це не опис і не вияв особистості, а власне її здійснення.
Таким чином, Лосєв писав про постійну присутність міфу в сфері людської культури.
Використана література
1. Лосев, А. Ф. Диалектика мифа [Текст] / А. Ф. Лосев // Из ранних произведений. – М.: Правда, 1990. – С. 391–599.
2. Лосев, А. Ф. Очерки античного символизма и мифологии [Текст] / А. Ф. Лосев. – М.: Мысль, 1993. – 959 с.
Наук. кер. – В. Артюх, доцент
Триадология Filioque: лингвистический и теологический аспекты
Докл. - Трохименко А.В., студ. гр. ХМ-81
Немного найдётся в истории патристики философии вообще, которые сохраняли бы такую же актуальность и в наши дни, как вопрос о Filioque. Этот вопрос сыграл огромную формообразующую роль для двух частей некогда единого христианского мира
Словесное оформление догмата о Троице произошло в IV веке трудами великих каппадокийцев (Василия Великого, Григория Богослова, Григория Нисского) Впервые мнение о том, что источником бытия Святого Духа является не только Отец, но и Сын ( нынешний догмат о Filioque католической церкви) высказал бл. Августин (IVв.)в своей книге « О Троице. Свою триадологию Августин строит по методу психологических аналогий. Аналогиями к Троическим Ипостасям эти понятия соответствуют: ум-по отношению к Отцу, познавательная функция - Сыну, любовь- Святому Духу. Поскольку Дух Святой понимается бл. Августином как союз любви между Отцом и Сыном, то Отец даёт Сыну вместе со своей природой и свойство изводить Святого Духа.
Такое понимание Троицы Августином входит в противоречие с классическим пониманием этого догмата у великих каппадокийцев, которые говорили, что имена Лиц всего лишь выражают их взаимоотношение, не указывая на различие сущности.
Filioque восторжествовало во всей западной части христианского мира. Восточной( Православной) церковью Filioque отвергалось по следующим причинам:
1) Этот догмат разрушает монархию Отца, вводя в Троицу два начала;
2) фактически умаляется значение Духа Святого, который как бы низводится в подчинённое положение по отношению к Отцу и Сыну.
В промежутке между V и IXвв., когда на Западе ещё существовала известная вариативность подходов к вопросу о Filioque, некоторым казалось возможным перенести этот вопрос из богословской в лингвистическую плоскость. Наиболее последовательную попытку примирить Восток и Запад в этом вопросе, сведя его к языковым различиям, предпринял в VIIв.Максим Исповедник.
По преподобному Максиму, дело не в том, чтобы определить происхождение Святого Духа и объявить, Кто является Его причиной, но подчеркнуть «связь и неразделимость сущности», иначе говоря, утвердить то, что Святой Дух соединён и идентичен по сущности не только Отцу, но и Сыну, а также то, что Сын един с Отцом и идентичен Ему по той же сущности. « Римляне, - пишет Максим, - доказали, чт они не делают из Сына причину Духа Святого. Ибо они знают, что единое начало и Сына, и Духа есть Отец, одного через рождение, другого через исхождение.»Всякое действие Божие в мире есть единое действие Святой Троицы, исходящее от Отца через Сына в Духе Святом. Отсюда следует, по Максиму, что причина конфликта греческих и латинских богословов его времени (VIIв.) лежит в плоскости не богословской, а лингвистической.
Многие считают эти споры переводом времени и бумаги, но если вспомнить , в истории философии было немало споров, в которых так и не достигли разрешения. Но его аспекты повлияли на историю. Таким образом без Filioque мы б не знали христианство, таким каким оно существуют сейчас.
Науч. рук. - Кобяков А.Н.
КАФЕДРА ИНОЗЕМНОЇ МОВИ
THE BACK SIDE OF THE IDEA OF THE GUIDE ON THE SIDE
Bashlak I.A.
So much is written these days about the role of the teacher being to “facilitate”, to be the “guide on the side”. This is justified on many grounds, not least that of the children knowing more than their teachers about educational technology. They are, after all, “digital natives”, or so we are told.It seems to me that we have thrown the baby out with the bath water. The days when it was acceptable for a teacher to stand at the front of the class and bore the kids into submission are long gone. We are not saying that the practice itself is long gone – unfortunately, that is not the case – just that it is no longer an acceptable practice. However, by stating that the only role for the teacher, or at least her most important role, is to act as the guide on the side, we are in danger of the following:We ignore the fact that not all youngsters are digital natives in the sense of almost instinctively knowing how to use technology. There are far too many people citing as evidence the fact that their 6 month old son is using an ipod – self-taught. Eighteen years ago my daughter was using the video recorder ,she was the first in our family who started to record our conversations secretly,after my husband had brought from Ireland an advanced tape recorder. That didn’t make her a video recording engineer. Not all youngsters know everything about technology, and what they do know is understood on a pretty superficial level. But most children are naturally curious, and will discover how to do things, one way or another, and not necessarily the most efficient way. Even if the myth of the digital native turns out not to be a myth, the main role of a teacher is, surely, to teach. Anyone can stand in front of a group of people and talk, even if they have to take medication in order to steel their nerves. Anybody can act as the guide on the side as long as they have a reasonable amount of common-sense and have taken the trouble to find out what the activity and its purpose are. But teaching is a lot more than both of these extremes. It involves understanding what has not been said, asking probing questions, acting as a conductor of the orchestra that is the classroom and its inhabitants, ensuring that not only that everyone is making progress, but that each person is making the best progress they can. That takes teacher expertise, regardless of how good their technical expertise might be.
Perhaps even more insidiously, does not the relegation of the role of the teacher to guide on the side effectively turn them into deliverers of content rather than creators of learning experiences? Once you really believe that the role of the teacher is to be nothing more than a facilitator, you are not many steps away from fully scripted lessons. Even less than 100% scripted lessons are, one might argue, unacceptable. Take the old and now much-disparaged the National Curriculum which contains the statutory programmes of study and attainment targets for key stages.It includes exemplification of national standards in foundation subjects and can be used to support the statutory teacher assessment. The idea of it was to enable non-ICT experts to deliver competent ICT lessons. As such, they were well-intentioned and, as a short-term measure, probably a good idea. The trouble is, though, once you have something like that in place it tends to take on a life of its own.The experience of a great number of teachers-enthusiasts shows that if you deviated from the prescribed lesson plan and methodology you had to be prepared to justify yourself. In fairness,: once you have units of work, lesson plans and resources handed to you on a plate, you really don’t need to be an expert. In fact, you don’t even need to be a teacher. The resources are created by people who have never and may never set foot in your classroom; all you are required to do is deliver the “package”. I’m not saying the resources were not good – they were. I’m not saying they were not well-intentioned – they were. I’m not even saying they were not useful – they were, and still are. What I am saying is that we need to be careful and wary of any process which turns experts into mere mediators.So it’s time to take the view that teacher’s job is to help young people realise their own true potential, and turn them into lifelong learners and useful, and literate (in all senses) citizens. There are plenty of studies that have shown that the better educated a person is, the more likely they are to receive, and benefit from, on-the-job training. So what experts should try to do is to teach their students how to approach problems, and how to interpret the data (in whatever form, be it statistical or verbal) they are presented with. There’s another issue too.A teacher’s primary responsibility is not to the Principal, not to employers, or inspectors or anyone else: it is to the pupils. It seems to me that the best way to serve the pupils is to ignore or resist any curriculum or other set of instructions which does not elicit the answer “Yes” to the following questions:
• Is it interesting?
• Is it creative?
• Is it fun?
• Will it help the pupil better understand the world around him/her?
• Will it enable the pupil to take life-enhancing decisions?
• Will it enable the pupil to understand more about the limits and possibilities of technology?
• Will it enable the pupil to create and produce something of which they can be proud?
• Does it enable the pupil to fly as high as they want to, without having an artificial ceiling imposed on them?
When it comes to promulgating the benefits of the “guide on the side” approach, people need to be careful: they may get what they wish for.
HOW TO TEST STUDENT`S VOCABULARY
Iarmak L.P., Gladchenko O.R.
Senior Teachers, Sumy State University
The purpose of vocabulary tests is to measure the comprehension and production of words used in speaking or writing.
Four general kinds of vocabulary tests are presented. The first, limited response, is for beginners. These tests items require either a simple physical action like pointing at something or a very simple verbal answer such as «yes» or «no». The second, multiple-choice completion, is a test in which a sentence with a missing word is presented; students choose one of four vocabulary items given to complete the sentence. A third type, multiple-choice paraphrase, is a test in which a sentence with one word underlined is given. Students choose which of four words is the closest in meaning to the underlined item. A fourth kind of test, simple completion, has students write in the missing part of words that appear in sentences.
Somehow we need to find out which words our students need to know. The problem is solved by a course syllabus that tells what words must be learned. In case with the courses of English for the teachers of special subjects we ask them to provide some words and phrases that need to be mastered for teaching foreign students. Still other sources are our textbooks, readers and exercise manuals. Finally, we do not overlook the words and phrases especially needed for our teachers of special subjects to run their classes in English.
Most ESL teachers today do not recommend having students simply memorize lists of words. Instead we try to teach students to find the meaning of words through the context, by teaching important affixes to get some word-building skills. In testing vocabulary we also need to avoid presenting words in isolation.
And let`s not overlook informal evaluation, which can be useful in measuring any language skills: home exercises, classroom practice, game-type activities such as crossword puzzles. Even vocabulary exercises can be used as progress tests. Because students are familiar with such exercises, test anxiety can be reduced.
Лексическое значение слова и его перевод на другой язык
V. E. Pronyaeva
Еще совсем недавно в лингвистике по традиции было принято сетовать на отставание лексикологии по сравнению с грамматикой. Трудности освоения словарного богатства языка связаны с отсутствием правильного подхода к слову, о представлении в словаре как о системе.
При обучении лексики английского языка значительные трудности представляют отбор и систематизацию лексических единиц и сопоставление этих единиц с эквивалентными им единицами родного языка изучающих.
Для выявления системных отношений внутри изучаемого языка необходимо выделить разные слои лексики , которые играют разную роль в языке и требуют к себе неодинакового подхода. Сточки зрения научной прозы такими подсистемами являются:
а) общенародный слой (слова присутствующие в любом речевом произведение (устная и письменная речь , литературные произведения , научная статья и т.д.);
б) общенаучный слой ( слова характерные для любой научной монографии , и т.д.);
в) термины ( слова , употребляемые в одной узкой области знания );
г) интернациональные слова.
Выделенные подсистемы требуют подхода и внимания как со стороны преподавателей , так и со стороны слушателя. Знакомство с новым словом может происходить в основном тремя способами : через словарь , через письменный контекст и через речевую ситуацию.
При этом преподаватель должен руководствоваться определенным пониманием значения слов . Значение слова трактуется здесь как совокупность всех устойчивых контекстуальных употреблений слова или как совокупность его лексико-семaнтических вариантов :
1. Основные усилия должны быть направлены на усвоение учащимися общенародного слоя языка сюда относятся так называемые функциональные слова ( глаголы , вспомогательные и модальные слова ( глаголы , наречия , местоимения , предлоги , союзы) , без которых невозможно никакое английское предложение .
С другой стороны , как правило , морфологически простые слова являются семантически сложными . Обращение со словарем подводит неосторожных учащихся , которые подходят к новому языку с точки зрения дословного перевода .
Поэтому при каждой новой встрече со словом преподаватель должен подчеркнуть то общее , что присуще слову во всех контекстах . Это способствует формированию общего образа слова , который подготовит его к любому самому неожиданному употреблению его в будущем .
2. Второй из выделенных лексических слоев не менее важен . Это слова , ориентированные на более узкий круг людей , на тех , кто занимается наукой .
Четкое представление об основных словах , заложенное на первом этапе обучения помогает понять производные и сложные слова , в составе которых встречаются знакомые корни .
Необходимо проводить сопоставление таких единиц как approach – approximation , previous – early , experience – experiment и т.д.
3. Что касается третьей группы лексики – терминологии , то роль преподавателя здесь минимальна , а его функции сводятся к контролю и консультированию в тех случаях , когда речь идет о новой области знания .При переводе новых , полностью не установившихся терминов учащийся больше полагается на знание самого предмета , используя преподавателя лишь как консультанта . Нередки случаи , когда термины при передаче на родной язык не переводятся , а описываются .
4. Из сказанного выше следует сделать следующие выводы :
- систематически работать над словом в контексте ;
- полный отказ от стремления в каждом новом употреблении слова видеть новое значение ;
- слово , к какой бы части словаря оно ни принадлежало , должно быть понято и усвоено;
- возможность множественности переводов одного и того же слова должна осознаваться именно как возможность и базироваться на знании действительного значения слова .
THE PURPOSE OF COMMUNICATIVE ACTIVITIES
I.A. Morozova, Senior Teacher
The communicative approach must be based on and respond to the students’ communicative needs and interests. The approach should also be based on the language which the students will be in touch with in realistic situations.
There is no single perfect method for teaching ESL: rather, an electic approach is recommended. By using a range of communicative teaching procedures, which can be organized into various activities, instructures can accommodate the students’ various learning styles.
Communicative activities give the students the opportunity to interact as equal partners. They don’t just sit and react to stimuli. Interacting is far more stimulating than merely reacting. The learners get the chance to be engaged in activities where the main purpose is to communicate meaning effectively to one or more individuals. Communicative activities create a context which supports learning. They provide the students with a great number of opportunities to develop positive relationships with other students and with the teacher.
Communicative activities give the students a higher level of motivation to learn the language. The ultimate goal in this method is to communicate with others. The principal reason one learns a language is to be able to communicate with others.
Below are 6 criteria that one can use to decide how communicative different classroom activities are.
1. Communicative purpose: The activity should have a real communicative purpose. It should not just practise language for its own sake. In communicative activities, students are trying to get or give information or opinions in a situation that is similar to what can happen in real life.
2. Communicative desire: The activity should create in the student a desire to communicate. He should feel a real need to communicate.
3. Content not form: When the students are doing the activity, they must be concentrating on what they are saying not how they say it. They must have some message that they want to communicate.
4. Variety of language: The activity should involve the students in using a variety of language, not just one specific language form. The students should feel free to improvise, using whatever resources they choose.
5. No teacher intervention: The activity should be designed to be done by the students working by themselves rather than with the teacher. The teacher should develop activities that will exercise the creative abilities of the students. The activity should not involve the teacher correcting or evaluating how the students do the activity, although it could involve some evaluation of the final product of the activity when the activity is over. This assessment should be based on whether the students have achieved their communicative purpose, not whether the language they used was correct.
6. No materials control: Students must be motivated by a communicative purpose. The activity should not be designed to control what language the students use. The choice about what language to use should rest with the students.
Sequencing of activities is important. We can differentiate:
-Pre-communicative activity to communicative activity -
Students move from shorter activities where a very narrow range of items are practised to a comprehensive activity in which they have to consolidate the new information taught with all that they have learned previously. Students move from controlled to creative activities, from small parts to the whole. The aim of a pre-communicative activity is to gain control of linguistic forms.
-Communicative activity to pre-coommunicative activity –
Students perform, for example, a role-play of a situation they might encounter without any lead-up activities. From this role-play, the teacher can diagnose areas which need further practice. Also, the students can see what their needs are. On the basis of the teacher’s diagnosis and perhaps after a discussion with the students about their needs, the teacher can organise controlled practice of the items which would help the students communicate more effectively or appropriately. This would be followed by other communicative activities which give the students a chance to practise the new items taught. This method is more effective with intermediate and advanced students and it is very effective for convincing students of the necessity of practising particular language items.
While practising different kinds of activities we must always remember: initially, the aim of a communicative activity is to focus more on meaning than on form. The message can be understand even if there are some errors in the form. Obtaining correct meaning and correct form is the ultimate goal.
ДІАЛОГІЧНА ВЗАЄМОДІЯ ЯК УМОВА УСПІШНОЇ РЕФЛЕКСІЇ СТУДЕНТІВ В ЕВРИСТИЧНОМУ НАВЧАННІ
Доп. - Міхно С.В., викладач каф. іноз. мов
Входження України в єдиний освітній простір, підвищення рівня пізнавально–творчої самостійності студентів, суттєве збільшення обсягу самостійної роботи студентів у загальній структурі навчального процесу спричиняють коло проблем. Деякі з них можуть бути вирішені за допомогою системи основних принципів евристичного навчання введених А.Хуторським: особистісного цілепокладання студента; вибору індивідуальної освітньої траєкторії; метапредметних основ змісту навчання; продуктивності; первинності освітньої продукції студента; ситуативності навчання; освітньої рефлексії.
Рефлексiя у широкому розумiннi цього слова – принцип людського мислення, який характеризує самосвiдомiсть людини, осмислення нею власних дiй, вчинкiв у процесi рiзноманiтної дiяльностi та самопiзнання. Саме рефлексiя, за С.Л.Рубiнштейном, забезпечує вихiд iз повного занурення в процес життя на позицiю “поза ним” для осмислення “його” та “себе” в цьому життi. Проте, як показав Л.С.Виготський, зазначений процес не є iндивiдуальним, замкненим на собi; вiн – результат освоєння (механізм iнтерiоризацiї) особистiстю соцiальних вiдносин мiж людьми: особистiсть пiзнає й оцiнює себе “через iнших” i в результатi взаємодiї “з iншими”. Індивiдуальна внутрiшня рефлексiя базується на процесах взаємовiдображення, змiстом яких є не тiльки розумiння iндивiдом свого внутрiшнього свiту, а й осягання того, як iншi розумiють його. Ми вважаємо рефлексивну дiяльнiсть студента важливою для підвищення рівня пізнавально–творчої самостійності студентів в евристичному навчанні. Етап рефлексiї є обов’язковим у психологiчнiй схемi оволодiння знаннями та вмiннями за сучасної моделi навчання. На наш погляд, саме сукупнiсть зовнiшнiх та внутрiшнiх дiалогiв є унiверсальною формою рефлексування, а сама рефлексiя завжди сутнiсно дiалогiчна.
Чисельнi дослiдження пiдтверджують позитивний вплив мiжособистiсного спiлкування, групової взаємодiї на активнiсть пiзнавальної дiяльностi, розвиток когнiтивної сфери, результативнiсть та ефективнiсть навчання та творчих здiбностей особистостi. Це явище характерне для будь-якої ланки освiтньої галузi та організації навчання. При цьому основою багатьох форм навчання, зокрема евристичного, є органiзацiя продуктивного мислення в процесi дiалогiчної взаємодiї учасникiв спiльної пошукової дiяльностi.
У сучасному виші основним засобом педагогiчного впливу стає не монологiчний, а дiалогiчний пiдхiд. Це – не стiльки форма спiлкування, скільки принцип побудови всього навчально-виховного процесу, де студент є суб’єктом “дiалогiчного простору”, атмосфери психологiчного комфорту, яка стимулює самоактивнiсть та самореалiзацiю особистості. Діалогічний підхід – основний чинник ефективного взаємозалежного перебігу процесів навчання, виховання й освiти, який визначає якість психосоціального розвитку студента.
Дiалог базується на рiвностi позицiй партнерiв по спiлкуванню, емоцiйнiй вiдкритостi та довiрi до iншої людини, прийняттi її як цiнностi у свiй внутрiшнiй свiт. У процесi дiалогiчної взаємодiї двi особистостi утворюють певний спiльний психологiчний простiр та тимчасову протяжність, породжуючи єдину “емоцiйну” подiю, де й вiдбувається розгортання як творчого процесу, так i взаєморозкриття, взаєморозвитку. Вiдтак дiалогiчний простiр – результат створення оптимальних умов особистiсної взаємодiї учасникiв дiалогу.
Є потреба чiтко розмежовувати дiалог як форму спiлкування, форму й засiб евристичного або проблемного навчання та дiалогiчну взаємодiю як психолого-педагогiчну умову гуманізації сучасного освiтнього процесу.
Успiшнiсть виникнення й перебiгу дiалогу в навчальному процесі залежить вiд багатьох чинникiв та вiдсутностi певних соцiально-психологiчних “бар’єрiв”. Бар’єри дiалогiчної взаємодiї - перешкоди, що заважають реалiзацiї дiалогiчної взаємодiї мiж партнерами або знижують її ефективнiсть. Вони спричиненi характером дiалогiчної ситуацiї та специфiкою проблеми, властивостями та взаємостосунками мiж індивідами, iнструментарiєм взаємодiї. Дiалогiчнi взаємовiдносини, якi виникають пiд час будь-якої взаємодiї, надають можливiсть подолання зазначених “бар’єрiв” (джерело конфлiктiв) i виконують регуляторну функцiю. Зокрема, важливою передумовою успiшної дiяльностi iндивiда, як вiдомо, є саморегуляцiя, органiзацiя “дiалогу iз самим собою”, що реалiзує рефлексивну функцiю дiалогу.
Отже, діалогічна взаємодія учасників навчального процесу у сучасному ВНЗ створює оптимальні психологічні, педагогічні та дидактичні умови для успішної рефлексії студентів в евристичному навчанні.
TERMINOLOGY
Доп. - Марченко Д.О., ст. викладач кафедри
Сумський державний університет
Terminology constitutes the greatest part of every language vocab¬ulary. It is also its most intensely developing part, i. e. the class giving the largest number of new formations. Terminology of a language consists of many systems of terms. A term is any word or word-group used to name a notion characterized in some special field of knowledge, industry or culture. The scope and content of the notion that a term serves to express are specified by definitions in literature on the subject.
A term is in many respects a very peculiar type of a word. An ideal term is monosemantic and when used within its own sphere, does not depend upon the micro-context, provided it is not expressed by a figurative variant of a polysemantic word. Its meaning remains constant until some new discovery or invention changes the denotatum or the notion.
Being independent of the context a term can have no contex¬tual meaning whatever. The only possible meaning is a denotational free meaning. A good term is intended to ensure a one-to-one cor¬respondence between morphological arrangement and content. No emotional colouring or evaluation are possible when the term is used within its proper sphere.
The origin of terms shows four main channels, two of which are specific for terminology. These specific ways are:
1. The use of combining forms from Latin and Greek like aero¬drome, aerodynamics, cyclotron, microfilm, telegenic, telegraph, thermonuclear, telemechanics, supersonic. The process is common to terminology in many languages.
2. Borrowing from another terminological system within the same language whenever there is any affinity between the respec¬tive fields.
The remaining two methods are common with other layers of the vocabulary. These are word-formation in which composition, semantic shift and derivation take the leading part, and borrowing from other languages. The character of the terms borrowed, the objects and ideas they denote, are full of significance for the history of world culture. Since the process of borrowing is very marked in every field all terminology has a tendency to become international.
The develop¬ment of terminology is the most complete reflection of the history of science, culture and industry.
TERMINOLOGY
Доп. - Марченко Д.О., ст. викладач кафедри
Сумський державний університет
Terminology constitutes the greatest part of every language vocabulary. It is also its most intensely developing part, i. e. the class giving the largest number of new formations. Terminology of a language consists of many systems of terms. A term is any word or word-group used to name a notion characterized in some special field of knowledge, industry or culture. The scope and content of the notion that a term serves to express are specified by definitions in literature on the subject.
A term is in many respects a very peculiar type of a word. An ideal term is monosemantic and when used within its own sphere, does not depend upon the micro-context, provided it is not expressed by a figurative variant of a polysemantic word. Its meaning remains constant until some new discovery or invention changes the denotatum or the notion.
Being independent of the context a term can have no contextual meaning whatever. The only possible meaning is a denotational free meaning. A good term is intended to ensure a one-to-one correspondence between morphological arrangement and content. No emotional colouring or evaluation are possible when the term is used within its proper sphere.
The origin of terms shows four main channels, two of which are specific for terminology. These specific ways are:
The use of combining forms from Latin and Greek like aerodrome, aerodynamics, cyclotron, microfilm, telegenic, telegraph, thermonuclear, telemechanics, supersonic. The process is common to terminology in many languages.
Borrowing from another terminological system within the same language whenever there is any affinity between the respective fields.
The remaining two methods are common with other layers of the vocabulary. These are word-formation in which composition, semantic shift and derivation take the leading part, and borrowing from other languages. The character of the terms borrowed, the objects and ideas they denote, are full of significance for the history of world culture. Since the process of borrowing is very marked in every field all terminology has a tendency to become international.
It is common knowledge that distinctions and classifications which theoretically appear to be very clear have been found gradually to merge into one another when it comes to practical and empirical cases. Terms are not separated from the rest of the vocabulary and it is rather hard to say where the line should be drawn. With the development and growth of civilization many special notions become known to the layman and form part and parcel of everyday speech. With radio and television sets in every home many radio terms are well known to everybody and often used in everyday conversation. In this process, however, they may lose their specific terminological character and become similar to all ordinary words in their semantic structure. The constant interchange of elements goes both ways. The everyday English vocabulary, especially the part of it characterized by a high index of frequency and polysemy, constitutes a constant source for the creation of new terms.
Dictionaries for the most part include these terminological meanings in the semantic structure of the head-word. The fact that one of the meanings is terminological is signalled by showing in brackets the field where it can be used. For example, the word load as an electrical term means 'the amount of current supplied by a generating station at any given time'; power in mathematics is 'the product obtained by multiplying the number into itself, and in mechanics 'capacity of doing work'; the optical term power denotes 'the magnifying capacity of a lens'.
The development of terminology is the most complete reflection of the history of science, culture and industry.
ESTIMATION OF ENVIRONMENTAL CAPACITY FOR INDUSTRIAL IMPACT BASED ON LIFE CYCLE ASSESSMENT (LCA) AND PROCESS CHAIN ANALYSIS
Y.O. Nasemtseva, group EK-61
A Life Cycle Assessment (LCA) enables organisations to analyse the entire life cycle of their products or services with regard to their environmental impacts and to display these anaylses in a transparent way.
LCA is a standardized, scientific method for systematic analysis of flows (e.g. mass and energy) associated with the life cycle of a specific product, technology, service or manufacturing process system. The approach in principle aims at a holistic and comprehensive analysis of the above items including raw materials acquisition, manufacturing, use and End-of-Life (EoL) management. According to the International Organization for Standardization (ISO) 14040/44 standards, an LCA study consists of four phases: (1) goal and scope (framework and objective of the study); (2) Life Cycle Inventory (input/output analysis of mass and energy flows from operations along the product's value chain); (3) Life Cycle Impact Assessment (evaluation of environmental relevance, e.g. global warming potential); and (4) interpretation (e.g. optimization potential).
By considering the whole life cycle of a product or service, incurred environmental impacts can, not only be partially avoided, but be exposed for analysis. This allows to determine in which phase of life (whether it be in the production of raw materials or to disposal) cause the greatest harm to the environment. Therefore, specific organisation activities can be both identified and adjusted to maximise environmental performance where it is most beneficial.
For instance, the life-cycle phases of the corrugated product systems may include:
• Cradle-to-gate production of raw and ancillary materials, energy supply and electricity needed for the manufacture of corrugated board,
• Converting of corrugated board to a final product (folding, cutting, gluing and printing),
• Transportation of final product to final customer (transport-in-use phase),
• End-of-Life covering recycling and disposal (landfill and incineration).
To perform the assessment the survey need data about:
• Containerboard input
• Fuel and energy use
• Use of raw materials and ancillary materials
• Emissions to air, water and soil, and
• Waste
For better understanding the results of the study a comprehensive set of environmental impact categories should be investigated. The comparability of the derived information can be shown through following categories:
Primary Energy Demand (PE). A measure of the total amount of primary energy extracted from the earth. PE is expressed in energy demand from non-renewable resources (e.g. petroleum, natural gas, uranium, etc.) and energy demand from renewable resources (e.g. hydropower, wind energy, solar, etc.). Efficiencies in energy conversion (e.g. power, heat, steam, etc.) are taken into account;
Global Warming Potential (GWP). A measure of greenhouse gas emissions, such as CO2 and methane. These emissions are causing an increase in the absorption of radiation emitted by the earth, magnifying the natural greenhouse effect;
Eutrophication Potential. A measure of emissions that cause eutrophying effects to the environment. The eutrophication potential is a procedure, which identifies the equivalence between N and P for both terrestrial and aquatic systems;
Acidification Ponential. A measure of emissions that cause acidifying effects to the environment. It is assigned by relating the existing S-, N-, and halogen atoms to the molecular weight;
Ozone Creation in Troposphere: Photochemical Oxidant Potential (PCOP), Smog Air. A measure of emissions of precursors that contribute to low level smog, produced by the reaction of nitrogen oxides and VOC's (volatile organic compounds) under the influence of UV light.
EL Advisor I.A. Bashlak
Biogas production by treating sludge in a wastewater treatment plant
E.V. Bataltsev, group EK-61
Anaerobic digestion is the bacterial fermentation of organic material in oxygen free conditions. In this context, organic means any plant or animal material that contains carbon and so can be broken down in this way.
Energy from anaerobic digestion offers great potential for using a renewable resource for electricity, heat, and combined heat and power generation. It can also reduce overall quantities of carbon dioxide in the atmosphere, reducing dangers of climate change, when it is used to replace energy from fossil fuels. Adoption of the anaerobic digestion process can lead to improvements in the management of farm and food processing residues, and there may be significant further environmental and ecological benefits.
Biogas typically refers to a gas produced by the biological breakdown of organic matter. Replacing fossil fuels (such as coal and oil) can avoid the pollution that causes climate change and acid rains. The use of sludge from wastewater treatment operations to generate energy is common throughout the U.S. and other developed countries. Anaerobic bacteria in a closed vessel (digester) produces a biogas consisting of approximately 60% methane and 40% carbon dioxide.
The complete anaerobic degradation of an organic substrate to form methane and carbon dioxide takes place in four degradation phases, each of which involves different groups of bacteria:
1. The hydrolysis phase, in which insoluble organic compounds are converted to water-soluble organic products, mainly by extra-cellular enzymes.
2. The acidification phase, in which larger soluble molecules are degraded by acidogenic bacteria (acidifiers). The products of this process are mainly hydrogen, carbon dioxide, aliphatic acids and alcohols, and small quantities of methyl amines, ammonia and hydrogen sulphide.
3. The acetogenic phase, in which acetogenic bacteria (acetic acid forming agents) degrade the organic acids and alcohols, except for the chlorine compounds, to form acetic acid, hydrogen and carbon dioxide.
4. The methanogenic phase, in which the strictly anaerobic, methane forming bacteria convert acetic acid and chlorine compounds, together with hydrogen, to form biogas (methane and carbon dioxide).
Here is the technology of biogas production. The sewage sludge is fed into the plant as a mixture of primary and secondary sludge, and it is then broken down. The sewage sludge is mixed with the sludge from the base of fermenter 1. A sludge/sludge heat exchanger is used to preheat the fresh incoming sludge while at the same time cooling the decomposed sludge pumped out of the fermenter.
The sludge flows slowly through fermenter 1 from the bottom to the top, taking about 5 - 7 days (up-flow reactor). Microbial degradation takes place as the sewage sludge rises in the reactor, and the organic components of the sewage sludge are progressively hydrolysed, depending on their composition, and further degraded. The slugging flow is modified at regular intervals of about 1 hour with mixing impulses created with the aid of the installed mixing pumps. The gas collects in the fermenter head and is passed to the mechanical gas purification mechanism by a gas collection tube.
The sewage sludge from fermenter 1 is supplied in controlled volumes into the mixing circuit of fermenter 2 where it is mixed with the sewage sludge from the base of fermenter 2. It is then heated to a constant temperature (about 55 °C) by the hot water heat exchanger and fed to fermenter 2. Fermenter 2 is identical with fermenter 1 and is operated in the same way, but at 55 °C.
The fully decomposed sludge is extracted from the upper part of fermenter 2 by the hydro-cyclone. In this cyclone, part of the biomass contained in the sludge is extracted and passed back into the mixing circuit of fermenter via a pump. This enriches the active bacterial mass in the inlet of fermenter 2, while any organic components not yet degraded are also returned and subjected to a further degradation period in the fermenter. Parallel to this process, pumps convey the fully decomposed sludge that has flowed out of fermenter 2 to the sludge/sludge heat exchanger for heat recovery, and then to the sewage plant's concentrator.
Using digesters to treat wastewater sludge reduces the volume of sludge, thereby reducing the cost of transporting and treating the sludge. The sludge after treatment and dewatering can either be landfilled or used as a soil conditioner.
L.P. Yarmak, EL Advisor,
A.M. Dyadechko, ELA
BALANCING OF AN ALIGNED MACHINE
A. Beda, DM - 61
Technological progress requires higher-speed units that caused the increasing dynamic loads and their growing role in the oscillatory phenomena. Vibration behavior determines life and reliability of machines, thus the low level vibrations as separate elements, and the whole unit an issue of paramount importance.
Increased vibration machines can be caused by various reasons but the main source of forces that cause vibration are unbalanced state of machine parts, rotating, i.e. the rotor. This condition can be caused by such factors as easing mounting parts on the shaft, the shaft and wear necks seats slabbing parts, residual mechanical or temperature deformation shaft fracture due to corrosion of impellers or work in cavitation mode, and others. Imbalance is called the displacement of the main rotor axis of symmetry axis of its rotation. In a parallel shifting of the axis of said static unbalance of the rotor, if during the displacement axis intersect, then there is a dynamic imbalance.
Damping of vibrations through the elastic suspension reduces the dynamic loading on the base only at certain speeds. This rotor is unbalanced and tension in it, and load resistance is reduced.
One effective and reliable ways to improve the vibration of machines is their balancing rotating parts, which is performed in the manufacture and installation. Therefore, all modern rotors are currently being balanced carefully. Slow enough for the rotors is dynamic balancing them as rigid bodies. However, for machines that have worked for some time, cross-section of the rotor center of gravity may shift from its geometric center. This leads to deterioration of the vibrating machine and, consequently, the need for balancing its operating frequency.
Quality balancing of individual rotors significantly reduces the time needed for vibrobalancing. This balancing machines to collect in own support allows correct effects of some technological deviations are allowed to install, and some structural and operational factors, whose impact can not be excluded in other ways.
A.M. Dyadechko, ELA
Annular seal in pump applications
O.O. Bondar, student, group DM – 61
Seal rotordynamic characteristics have a primary influence on stability response of high-performance turbomachinery. Non-contacting fluid seals, as shown in Figure 1, are leakage control devices minimizing secondary flows in turbomachines and typically use process liquids of light viscosity or process gasses as the working fluid. Annular seals, although geometrically similar to plain journal bearings, show a different flow structure dominated by flow turbulence and fluid inertia effects. Operating characteristics unique to seals are the large axial pressure gradients and large clearance to radius ratios, while the axial development of the circumferential velocity is of importance in the generation of hydrodynamic forces. Textured stator surfaces to reduce the impact of undesirable cross-coupled dynamic forces and improve seal stability are by now common practice in damper seal technology. Furthermore, annular seals as Lomakin bearings have potential application as support elements (damping bearings) in high speed cryogenic turbo pumps as well as in process gas applications (compressors).
[pic]
Figure 1: Seals in a Multistage Centrifugal Pump
The importance of seal flow phenomenon and its influence on the dynamic response of actual turbomachinery have prompted a large number of theoretical and experimental investigations. Seals, due to their relative position within the rotor-bearing system, can modify sensibly the system dynamic behavior since their elements typically “see” large amplitude rotor motions. This assertion is of particular importance on back-to-back compressor arrangements. Furthermore, the force coefficients – stiffness, damping and inertia of annular seals in large density liquid pumps can be as large as those arising in the oil-lubricated bearings; thus the seal elements effectively become load paths and modify the pump rotordynamic behaviour.
H. Black first explained the influence of seal forces on the rotordynamic behavior of pumps. Since 1980, A. Childs and so-workers at TAMU have conducted a comprehensive program for the analysis and testing of the dynamic force response of liquid and gas annular seals. Experimental programs with damper seals featuring various stator surface machined textures have confirmed the benefit of higher net damping forces and less leakage than in smooth surface seals. Reference details major developments in gas seal applications, for example.
Figure 2 shows the typical geometry of an annular seal. Fluid at a high pressure flows through an annular gap of radial clearance and discharges at the exit pressure.
[pic]
Figure 2: Geometry of Annular Pressure Seal
The principle by which a direct stiffness originates in an annular seal is due to the inertial pressure drop at the seal inlet plane and its close interaction with the pressure drop (and flow resistance) within the seal film land. The entrance effect is solely due to fluid inertia accelerating the fluid from an upstream stagnant condition to a flow with high axial speed and reduced static pressure at the seal inlet.
Marchenko D.O., EL Adviser
Euro 2012
V.N. Levenets – group E-62
O.R. Gladchenko – EL Adviser
At this stage of development of Ukraine holding of such events as the European Championships have a positive impact on economic growth. For the organization of suitable conditions for accepting the Championship in the infrastructure of cities such as Donetsk, Kiev, Dnipropetrovsk, Lviv, Kharkiv and Odessa will be invested millions of investments. There will also be a program of repair of roads and railways. In addition, Euro 2012 without a doubt a positive impact on the country's position in the global community. Consequently, the choice of Ukraine as one of the countries that take the Championship, have a positive impact on its development.
The most problematic issue in preparation for the final tournament of the 2012 European Cup is the construction and maintenance. Investors are not very interested in the construction of roads, because investment will be difficult to recover. Because road use in Ukraine is not yet paid. Therefore, funding for road construction and maintenance will be mainly conducted through the budget.
Financial capabilities of the State in this matter will depend on the development of its economy. For the reconstruction of transport infrastructure which is necessary for the championship of Euro 2012, should be more than $ 10 billion
The modernization of airports will be used about 800 million dollars. To upgrade railway infrastructure - about $ 2 billion to upgrade rolling stock - $ 700 million to upgrade passenger cars - about $ 1 billion for reconstruction of roads - about $ 5 billion in addition construction of ring road around Kiev would cost 5.5 billion dollars. And the construction of highway Lviv, Lugansk - 7,5 billion dollars
Of the total amount for the reconstruction of transport infrastructure, about 15% will be allocated from the state budget, 60-70% of the amount to attract a direct or indirect government guarantees, the rest will make private investment in concession projects.
It is also necessary to conduct serious electrification of roads, improve the structure of the upper path to laying turnouts for high speed.
To accommodate fans of UEFA EURO 2012 Public service in tourism and resorts offer in each city where matches will take place, to build a neighborhood on the type of the Olympic Village, and after the championship home it can be sold to the youth credit scheme.
According to the concept developed by the Ministry of Family, Youth and Sports and Ministry of Economy, in each city which will host the championship, you need to build 50 to 70 class hotels from 3 to 5 star accommodation for about half a million fans.
At the same time, we note that after the championship, these hotels can not be filled and, accordingly, would not be profitable for investors. Ministry of Internal Affairs is developing a program to ensure public order during the final of the UEFA European Football Championship 2012. To simplify the system of crossing the border of Poland plans to negotiate with the European Commission to establish a special regime between Ukraine and Poland during the football championship Euro-2012.
By holding in Ukraine of European Football Championship Euro 2012 in Kiev will be completed Podolsky bridge, commissioned in 2 thousand 300 new hotel rooms and built 3 new subway station. To solve the transport problems in Kiev is planned construction of new interchanges on the major highways of the city and reconstruction of roads.
Conclusions. As a result, we can say that the prospect of hosting the European Football Championship in Ukraine gives some hope that the economy will grow significantly. Investments made in infrastructure development in Donetsk, Kiev, Lvov, will provide an opportunity to raise the standard of living in these cities and the country as a whole. Euro 2012 - is a great opportunity for our country to strengthen its position in Europe and worldwide.
Introduction of the innovative approach in accelerated rabbit breeding
Доп. - Гибнер Л. К., Гладченко О. Р.
This plan is the plan of production of rabbit meat and fur, as well as selling of delicacy liver, by-products, biohumus and breeding livestock by improved and optimized technology of acceleration rabbit, according to which, the technological and organizational innovation provides a return on more than 200% for the whole period, that is significantly higher than the profitability of existing techniques.
Production involves small incremental investment, and considerably rapid payback that is most appropriate for investors in unstable conditions of the investment climate in Ukraine.
The project life cycle - up to 7 years (extension possible by updating the base of basic funds of up to 15 years).
The total cost of our project - 87962 UAH.
Social return on investment in the project can be described at the next items:
1. The project involves production of healthy, clean from pesticides and growth hormone rabbit meat with the price of 30 UAH/kg (far below the market price 70 UAH/kg) on the mini-farms. Company diversificate it’s activity to product meat at a price acceptable for poor (for the price of chicken) and to product deli rabbit liver and quality fur.
2. Considerably high measure of labour intensity of the production can create jobs.
Supposed payback period - 18.5 months if selling products on the market price of 70 UAH. and 3.2 years if selling price is 30 UAH.
This project is meant for implementation on farmland sized 200m2.
The farm offered has innovative technological and arrangement improvements if compared to classic accelerative rabbit breeding. The offered improvements allow:
- to reduce ratio of labour to output;
- to increase considerably the effectiveness of land area use;
- to cut the prime cost of one mini-farm building;
- to enhance the number of rabbit breeding cycles, and money turnover respectively in the local and regional scales.
Rabbit breeding - a promising branch of animal industry. Acceleration rabbit breeding - upgraded the technology of growing rabbits in special conditions. Main differences of accelerated rabbit from the ordinary is:
1. He does not get sick.
2. It is rapidly growing and very prolific.
3. He has fur, which is called mikraksel, that is highly valued.
4. He has no odor.
5. Accelerated rabbit meats taste like deli, environmentally friendly and has healing properties.
This project allows to arrange production of rabbit meat with the prime cost of 30 UAH, which is considerably cheaper than the market price for rabbit meat of industrial productioin. This will lead to reduction of market price of the product, to increase of the product demand, to increase of competitiveness of the domestic producer, and consequently, to decrease the import of meat.
For average people, reduction of price for rabbit breeding products means an obvious choice between dietary rabbit meat (with enhanced protein content which is digested for 96%) and pork or beef, the average price for which can be compared to the price of rabbit meat and tends for seasonal growth. Rabbit meat can also be compared to the price for affordable sorts of meat – such as chicken breast. Moreover, the most distinctive peculiarity of rabbit meat quality for consumers is the fact that an early rabbit is grown in purely ecological conditions without any bio-additives and hormonal growth stimulants. Regular eating of such “pure” meat can considerably improve health, immunity, enhance vitality, and the level of life of population consequently.
THE INTENSIFICATION OF SEWAGE TREATMENT BY ELECTROMAGNETIC FIELD
V. Ivashyna, gr. EK-61
Nowadays the world faces the problem of solving urgent environmental problems, using of our natural resources in the most rational ways, decreasing the amount of pollution caused by people’s activity.
Many pollutants are very harmful for human health. Water pollution reduces the amount of pure fresh water that is available for such necessities as drinking, cleaning, and fishing. The pollutants that affect water come mainly from industries, farms and sewerage systems. Industries dump huge amount of wastes into bodies of water each year. Very hazardous industrial wastes, dumped to landfills, may leak into underground water supplies that people use.
At present the industrial wastewater treatment includes chemical and biochemical methods. However the practical exercising of them needs high investment, high running cost and high energy consumption. That is why using the technology of sewage treatment by means of electromagnetic field is very promising. The matter is, the rate of microorganisms growth in the aeration tanks depends on the nutrient and oxygen feed to active sludge flocs.
It is possible to intensify this process using electromagnetic fields. There are always suspended solid particles and air bubbles in sewage which provide mass non-uniformity. An interphase surface of separation possesses high magnetic susceptibility. The magnetic fields of low intensity influence water systems for some time causing chemical reactions. Such treatment of solutions increases penetrability of biological membranes and reduces ions hydration which makes the penetration of ions through the shell easier. A definite biological effect in the magnetized systems is connected with the change of conditions of oxygen transporting in the cells. The oxygen molecule, having magnetized properties, behaves as a free radical in the water solution. The change of aeration exchange and transporting of oxygen may be connected with the change of diffusion velocity, solubility in water and the penetration of biological membranes.
In this way, the effects mentioned above, help to intensify the process of sewage treatment.
L. Yarmak, EL advisor
Hydrodynamic Effects of Shaft Surface Finish on Lip Seal Operation
K.J. Kutsenko , student, group DM – 61
It is well known that shaft surface finish can significantly affect the performance of a lip seal, even though the shaft roughness, after run-in, is much smaller than the lip roughness. In the present research, a numerical model demonstrates that small fluctuations on the shaft surface can produce large hydrodynamic effects in the sealing zone due to the non-linearity of the Reynolds equation.
The rotary lip seal is the most widely used dynamic seal. It is used extensively in the automotive and appliance industries, as well as in many other applications. There are a number of important aspects of lip seal behavior that remain unexplored. One of these is the role of the shaft surface finish.
[pic]
Figure 1: Schematic of lip seal
Figure 1 contains a schematic of a typical lip seal. It has been known that under typical operating conditions, a micron scale lubricating film of liquid separates the lip from the shaft, in such a seal. This film prevents damage to the lip from excessive heat generation and mechanical stresses at the lip-shaft interface. However, discovery of this film led to two important questions. What is the load support mechanism that produces elevated pressures large enough to lift the lip off of the shaft and allow formation of the film? What is the sealing mechanism that prevents liquid from flowing through the film and leaking through the seal?
These asperities also are responsible for the sealing mechanism. They produce a reverse pumping action, that tends to pump liquid from the air-side of the seal toward the liquid-side of the seal, opposing the natural flow from the liquid-side toward the air-side, thereby preventing leakage. This reverse pumping is primarily generated by a viscous pump mechanism. Under dynamic conditions, the asperities on the lip surface are distorted into vane-like shapes due to the shear deformation of the elastomeric lip in the circumferential direction. As liquid is dragged over each vane-like asperity by the shaft rotation, flow is induced in the axial direction. If the axial location of maximum shear deformation is closer to the liquid-side of the seal than to the air-side, as it is in all successful seals, there is a net pumping of liquid from the air-side toward the liquid-side. A secondary reverse pumping mechanism due to interasperity cavitation that supplements this viscous pump mechanism, has recently been discovered. A slight axial variation in the average film thickness can produce a variation in the degree of inter-asperity cavitation, which produces a gradient in the average pressure that generates additional reverse pumping.
It should be noted that all of the theoretical and numerical studies of lip seal behavior, cited above, treat the shaft surface as perfectly smooth. This is because, it has been well known that the shaft is much smoother than the lip. However, practical experience indicates the shaft surface finish is very important to lip seal performance. It has long been known that if the shaft is too rough or too smooth, the seal will fail. More recently, a number of studies have revealed that not only is the amplitude of the shaft surface fluctuations important, but the shaft surface profile is also important.
Marchenko D.O.- EL Adviser
NUMERICAL MODELING OF RECIPROCATING FLUID POWER SEALS
K.S. Linnik, student group DM – 61
Hydrodynamic bearings, seals, and squeeze-film dampers constitute a class of devices that involve the flow in an annulus between two cylinders, the inner cylinder is generally the shaft which is rotating at a frequency.
A numerical model of reciprocating fluid power seals has been applied to a variety of hydraulic rod seals, although it could also be used to simulate hydraulic piston seals as well as pneumatic seals. The model is soft elastohydrodynamic and consists of coupled fluid mechanics, contact mechanics, deformation mechanics and thermal analyses. Results for typical rod seals show that these seals operate with mixed lubrication between the rod and seal surfaces, and that the roughness of the seal plays a major role in determining the leakage characteristics of the seal. For a given seal design and set of operating conditions there is a critical seal roughness, below which there will be zero net leakage per cycle and above which the seal will leak.
Fluid seals play important roles in fluid power systems, since excessive leakage can degrade performance and, most importantly, pollute the environment. A significant amount of research on hydraulic reciprocating rod seals, both experimental and theoretical, has been performed since the 1960’s. However, it is only in the last few years, with the advent of modern computational techniques, that it is possible to analyze the detailed behavior of these seals. While most previous theoretical studies assume that full film lubrication exists between the seal lip and the shaft, and the sealing surfaces are perfectly smooth, the present study shows that mixed lubrication occurs and the seal surface roughness plays an important role in determining whether or not a seal will leak. In the present study, a numerical model of reciprocating fluid power seals has been developed. It has been applied to a variety of hydraulic rod seals, although it could also be used to simulate hydraulic piston seals as well as pneumatic seals.
Marchenko D.O.- EL Adviser
THE PURIFICATION OF GASES USING HIGH-SPEED VORTICAL FLOWS
K. Korobchenko, XM-61
Modern technological processes need both high velocities and sufficient effectiveness. That is why one of the pressing scientific and technological problem is to widen the application and to raise the effectiveness of vortex contact devices for gas cleaning processes in chemical technology.
However, the problem of the construction of equipment for gas purification with vortex degrees of contact has not been investigated enough in current literature. It does not allow to find a scientifically sound method of its calculation, the best options for its design and technological operating conditions. That is why it is necessary to make an appropriate physical and computer simulation of the processes taking place in each absorber section for gas treatment and to compare the results of the research. It will enable to solve the problem of a contact elements choice, their number, their location and regime parameters of the process.
By means of the computer simulation it was investigated the influence of the structural and technological parameters of the vortex contact elements on the efficiency of the flow in the mass transfer processes and separation. On the basis of hydrodynamic research the new organization of the flow within the vortex contact stage was proposed. By experimenting four hydrodynamic modes of a mass transfer process in rotational contact elements have been defined with their characteristic features of data visualization in photo, video and graphic dependencies. The comparative analysis of computer and experimental research was made. On its basis it was proposed the optimal design of the absorber sections and the design of mass transfer elements. It was also identified the regime parameters of the apparatus corresponding to four selected hydrodynamic regimes of a mass transfer process. Some clarification of the existing methods for engineering calculation processes of gas treatment was proposed.
Complex analysis of experimental data and computer modeling allow to find the best design elements of contact for each section including absorber regime parameters of individual sections and the apparatus as a whole.
L. Yarmak, EL advisor
LANGUAGES MEAN BUSINESS
E.I. Guseinova, student, group EF – 62
I.A. Morozova, EL Adviser
Why should you learn a foreign language? That might seem like a stupid question. Surely, the more foreign languages you can speak, the better. Yes, probably. But sometimes simple questions are not as stupid as they seem.
Of course, it's easy to think of reasons for learning languages. You can travel more easily, communicate with more people, and learn about other countries and cultures. Languages can also help you in your job, or be an advantage if you want a new job.
If workers know foreign languages, more contracts will be signed and the income of the company will increase.
The National Centre for Languages in the UK, made many investigations to look into this problem. The most important one was the "ELAN" investigation (Effects on the European Union Economy of Shortages of Foreign Language Skills in Enterprise). They looked at firms in 29 European countries and found the value of contracts and money lost because workers didn’t know foreign languages.
The results were amazing. The report found that there was a connection between language skills and income success. And among 2,000 companies, 11 per cent said that they lost contracts as a result of a lack of language skills. Some of these contracts cost over 1 million euros, and average contracts cost 345,000. The report said that the total value of lost business to the European economy because of bad language skills was around 100 billion a year.
The ELAN report identified four key elements of language management in companies that were successful: "... having a language strategy, appointing native speakers, recruiting workers with language skills and using translators". The companies that invested in all four elements had income that was on 45.5 per cent higher than the companies that do not do so.
That’s why if the companies want to get higher income and if the country wants to have an increasing economy, they should invest more in the developing languages skills of the workers. But each of us individually has to think about it, because the problem is really urgent nowadays.
As the statistics says only 28 per cent of European citizens can speak at least two foreign languages. And nearly half of European citizens can speak only their mother tongue.
But if a person wants to be really competitive on the job market and if the company wants to be successful, foreign languages are important. There’s only one question – which languages should we learn?
Of course, English is an international language for communication between companies. And we are talking about the need for good English, because very often people speak bad English. But English is not enough.
You need to know the language of your consumers. So, while English continues to be important, companies should add other languages, and other abilities, in order to become more competitive.
In the picture we can see the languages that companies should learn to get higher incomes in the next three years (pic.1).
[pic]
Picture 1 - The languages that companies should learn
And what is also important, Europeans should also learn the languages of non-EU countries.
For example, there are more and more Chinese people who are learning European languages. But Europeans should also learn Russian, Urdu, Japanese and so on.
This will help not only individuals but also our companies, and so help the European Union to become more competitive and successful in the future.
Health, safety, environment and investment decisions
Marochko S.S., student
In today’s fast-paced and competitive environment, all components of business organizations are being asked to demonstrate their value to the organization.
Traditionally, health, safety and environmental (HS & E) investments have been looked upon as being expensive, but necessary to avoid costly government citations. Therefore, improvements or innovations in health, safety and environmental beyond what is necessary to meet compliance obligations were often delayed and actual business benefits of expenditures for HS & E were not examined. Others have resisted the notion of using financial metrics in connection with HS & E decision-making, feeling that business operational decisions would always take priority over proactive or innovative HS & E projects.
Problems, connected with health, safety, environment and investment decisions, were studied by many famous foreign scientists: S. Newell, J.Linhard, A. Brockhaus, L. Lowings and others. In Ukraine ecological problems of economical systems were studied by L. Melnick, I. Laptev, D.Zagwojska, I. Vovk, I. Dubowicz, N. Malysh and others.
In the mid-1990’s a task force of 15 ORC Worldwide Occupational Safety and Health Group member companies set themselves to the task of developing a way for financial analysis methods to be applied to HS & E investments and decisions. The result is the process and software called the ORC Return on Health, Safety and Environmental Investments or ROHSEI.
ROHSEI is a process and supporting tool set developed for use by occupational health, safety and environmental professionals and others to provide a comprehensive look at investment decisions and to answer important questions, such as:
– What HS & E investments should we make?
– When should we make a particular investment?
– Which health and safety or environmental investments create the greatest value to the organization?
– How do we compare an operational investment decision to a HS & E decision?
– How do we know we are doing the ''right things'' in the ''right way''?
– To which projects should we allocate our human resources?
– How can we demonstrate the business value of our investment decisions?
To use ROSHEI business firms have to make a four-step process that guides the HS & E professional in building and communicating a business case for addressing virtually any type of safety, health or environmental project.
The four steps are:
– understanding the opportunity or challenge (investments are always made for some purpose: to increase revenues, to decrease costs, to improve productivity, to reduce injuries, to comply with regulations, and so forth);
– identifying and exploring alternative solutions (in this step, ROHSEI users define the current situation and document their immediate ideas for responding to the opportunity or challenge presented);
– gather data and conduct analysis;
– make a recommendation.
Making HS & E investment decisions, companies have to use a number of parameters that can be considered, such as:
– operational personnel time;
– health and safety personnel time;
– design and engineering time;
– health and safety operations capital;
– production downtime;
– fine and penalties;
– legal fees, workers' compensation and settlements;
– medical costs and insurance;
– property damage insurance;
– long term disability;
– material substitution and recovery.
Not all of the parameters need be examined for each analysis and the software tools allow a company to add some additional parameters customized to company needs.
Morozova I.A., EL adviser
INTELLIGENT DECISION SUPPORT SYSTEM FOR CONTROL OF GROWING SINGLE CRYSTALS
V.V. Moskalenko, SU - 62
Today it is important to increase the efficiency and operability of management by productions. Implementation in manufacture learning (self-learning) in a mode of the factorial cluster analysis (FCA) decision support system (DSS) at automation of technological processes of growing single crystals allows to allocate automatic control system with property of adaptability.
Scientifically-methodological bases of an information-extreme method of the analysis and synthesis learning in a mode of cluster analysis DSS, which functions under the conditions of aprioristic uncertainty, information and resource restrictions have been developed.
The essence of the method offered in the work consists in transformation at learning level DSS of a priori indistinct splitting of space of signs of recognition in accurate splitting of equivalence that allows to construct faultless on training sample solving rules. The categorical models and algorithms of phenotype and genotypic data optimization when the DSS function in the mode of FCA with self-learning have been considered. Influence of leaning parameters on functional efficiency DSS has been investigated investigated.
Means of information technologies of synthesis DSS which function in the FCA mode have been developed, by manufacturing scintillate crystals at State Scientific Institution of Institute for Single Crystals. It can improve the quality of output and reduce the defects and accidents that might still occur today.
A.M. Dyadechko, ELA
SUSTAINABLE DEVELOPMENT AND PERSPECTIVES FOR UKRAINE
Tereshchenko Irina
It is very important to understand the reasonable (sufficient) limit of satisfaction of our own needs, which means the restriction of consumers” instincts. The unit of the results in the system must be supplied with the resources minimum.
The World Commission on Environment and Development (WCED) gives the next definition of sustainable development. Sustainable development is a development which meets the requirements of the present-day generation without the losses for future generations and supplies its own demands.
Sustainable development consists of 3 systems:
• the biological nature of human-being;
• the biosphere;
• the social-economic system.
Every above-mentioned system presents a material-informational branch. They have the specific metabolism and must support their own level of homeostasis. Taking into account the cause-and-effect relation it is possible to single out 3 levels of sustainable development aims:
• the general aim (the maintenance and preservation of mankind’s development);
• providing aims 9the conservation of the conditions, in which mankind can exist and develop itself);
• supporting aims (the retention of the biosphere and local ecosystems, which maintain the existing of the whole humanity).
The main problem of sustainable development is the dynamic character of the system disbalance. Among the most important imbalanced factors are:
• the increasing rate of people’s migration;
• the constant growth of humanity;
• the quick qualitative changes of anthropogenic factor;
• the sizeable growth of the quantative energy producing.
For realization of sustainable development policy two quite different instruments are used. The first is based on the mechanism of the feed-back and negative motivation. Its aim is to maintain the present level of homeostasis, which includes the biological nature of mankind. The second is based on the mechanism of the positive feedback and positive motivation. Its aim is to stimulate the progressive ecological transformations of the social and economic systems.
The main problem on the way of sustainable development realization is a forming of demention system (indexes and indicators) for quantitative and qualitative assessment of this difficult process.
The sustainable development needs the constant monitoring and control. Its goal it the efficient lurking of the levels and achievements.
The system of indicators includes:
• the general –system indicators;
• the indicators which reflect the patterns and processed of sustainable development in all its spheres including social, economic and ecological branches, which are the most important sections in a system called “humanity-environment-economics”.
The leader positions in sustainable development occupy Czech Republic, Slovakia, Estonia. Ukraine is doing its bests to be in above-mentioned list.
The project which was called “Compass Rose” took place in Donetsk in 2000-2003. its aim was to rise the ecological awareness of the citizens.
This project was directed in three target groups: public, business and authority.
Among the project achievements must be mentioned the following:
• the creation of sustainable development Committee in Donetsk city;
• the consultations with the community according the constructions of new building projects;
• designing of sustainable development indicators for city;
• conduction of social and public arrangements;
• the new concept preparation concerning the mechanism of public informing and drawing the public into a process of ecological solutions for Donetsk town council.
Nowadays a new initiative is realizing by the Centre of Sustainable Development “Compass Rose” (Donetsk). A lot of cities such as Evpatoria, Ivano-Frankovsk, Pavlograd, Berdiansk and Chernovtsy joined this programme.
Aleksakhina T.O. – EL Adviser
THE ROLE OF THE THERMOELASTICITY THEORY
IT’S PRACTICAL APPLICATION
N.V. Bondar, PM-61
Thermoelasticity is quite a new field. Thermoelasticity investigates the interaction between the strain and temperature fields and, on the basis of the thermodynamics of irreversible processes, it relates two separate and independently developed sciences: the theory of elasticity and the theory of heat conduction. Classical dynamic theory of elasticity combines the above two fields into a unified whole.
Thermoelasticity describes a wide range of phenomena. It contains a generalized theory of heat conduction, generalized theory of thermal stresses, describes the distribution of temperature produced by deformation and finally, deals with the thermoelastic dissipation leading to the internal damping in elastic bodies. The cognitive importance of this theory is considerable. Despite its mathematical complexity, thermoelasticity creates a deeper insight into the mechanism of deformation processes connected with thermal phenomena in elastic bodies.
Thermoelasticity has been developed for several decades, so the basic methods and equations were derived. The coupling of the temperature and strain fields was already postulated by J.M.C. Duhamel. But all this equations and methods are only the instruments for the solution of real problems, which have great practical value. Consideration is given to a wide range of important practical problems on thermal stresses in such widely used design elements of modern technology as uniform and nonuniform round plates and casings of rotation, including cylindrical, conical and spherical.
Personally,I am studying the problem of the theory of thermal stresses for a solid isotropic cylinder of finite length with a sliding sealing of its ends, widely used in the bearings. The solution is obtained by the method of series. Analytical expression for "characteristic" normal circle stress on a cylindrical surface of the cylinder has been received as a result of the theoretical algorithm.
A. M. Dyadechko, ELA
THE RISK QUALIMETRY IN THE PROJECT DEVELOPMENT MANAGEMENT OF IT-PRODUCTS
B. Fostenko, student group IT-61
S.V.Podolkova, EL Suoperviser
In the decision-making process people pay more attention to the size of the effects of different results than their probability. Risks, scope and conditions of their occurrence are so individual and varied, that to date there are no established concept, suitable for all occasions. But serious techniques were developed, focused on different subject areas, and there is extensive experience of organizations-developers of these techniques. Risk management is the identification, assessment, and prioritization of risks (defined in ISO 31000 as the effect of uncertainty on objectives, whether positive or negative) followed by coordinated and economical application of resources to minimize, monitor, and control the probability and/or impact of unfortunate events or to maximize the realization of opportunities. Risks in the projects should be understood broadly - as any event or condition which can have positive or negative influence on the outcome of the project.
Risk management helps to achieve trade-offs between risks and opportunities. Market competition, the development of IT and other factors can make working on the project team to change plans and decisions in the middle of a project.
Different methodologies have been proposed to manage IT risks, each of them divided in processes and steps. Several risk management standards have been developed with the participation of Project Management Institute, the National Institute of Science and Technology, actuarial societies, and ISO standards. Methods, definitions and goals widely vary according to the fact whether the risk management method is in the context of project management, security, engineering, industrial processes, financial portfolios, actuarial assessments, or public health and safety.
As part of Microsoft Solutions Framework (MSF, the methodology of software development from Microsoft) there is a section of risk management. Risk management methodology MSF, born in the software development process, provides a record of all project elements.
Methodology OCTAVE (Operationally Critical Threat, Asset and Vulnerability Evaluation) was developed at the Institute of Software Engineering at Carnegie Mellon University and provides information for the active involvement of the owners of the information in the process of identifying critical information assets and associated risks.
Methodology CRAMM (CCTA Risk Analysis and Management Method) developed by the British Central Computer and Telecommunications Agency in 1985 and is used for both large and small organizations, government and commercial sector.
Methodology CORAS, using technology to UML, developed within the framework of Information Society Technologies. Its essence consists in the adaptation, refinement and combination of such methods of risk analysis as Event-Tree-Analysis, Markov chain, HazOp and FMECA.
The purpose of risk management is to maximize their positive influence, at the same time minimizing the associated negative factors. Risk management helps to achieve trade-offs between risks and opportunities.
The strategies to manage risk include transferring the risk to another party, avoiding the risk, reducing the negative effect of the risk, and accepting some or all of the consequences of a particular risk.
Because risk is strictly tied to uncertainty, Decision theory should be applied to manage risk as a science, i.e. rationally making choices under uncertainty.
Generally speaking, risk is the product of likelihood times impact (Risk = Likelihood * Impact).
The measure of a IT risk can be determined as a product of threat, vulnerability and asset values:
Risk = Threat * Vulnerability * Asset
So the company's experience and borrowing principles of different methodologies of risk management can develop the important rules for the integration of risk management in IT projects, preventive and project participants oriented for active risks combat, and this increases the chances of project success.
Systems analysis and design requirements for navigation systems in University buildings
erezovskaya, student IT-61
S.V.Podolkova, E.L.Superviser
Information technology in its development has passed a long way, each stage is characterized by acute necessity for that period by means of information processing and information carriers. Current level of information technology is characterized by distributed computer systems, "friendly" user-software developed communication, dialog mode communication user computer.
Application of information systems is designed to use the full array of information available at this time particular in its public sector. It allows to improve the mechanisms of social order, promotes humane and democratic society, enhances well-being of its members. The processes that occur in connection with the information of society not only accelerate scientific progress, intellectualization of all human activities, but also create a qualitatively new information society environment, ensuring development of the creative potential of the individual.
In SSU the development of constantly changing information technologies is given much attention to. At this stage a system of "virtual university", open to all users free access to the Internet, which promotes the dissemination of information about the university and attracts more students to join. A model of buildings built in Sketch Up and uploaded to Google Earth can be considered an example of the system objects.
Although the 3D-model gives a visual picture of the architectural features of buildings, it does not reflect the internal structure of the university, makes it difficult to analyze the traffic for the quickest access to a specific place. Therefore, this issue requires more detailed consideration.
The aim of the work is to create navigation systems, conducting pre-university as a system analysis of complex architectural structures. Location of housing and classrooms, the architectural features of buildings serve as input information. Background is represented by the program (navigation system), which will help to find the shortest path between certain points SSU. The objectives are:
1. To conduct a systematic analysis of the university as a complex structure.
2. To analyze existing software in the field of navigation systems and draw conclusions on their inexpediency use moving inside the building.
3. To make a conclusion about the expediency of using graph theory for solving the problem of navigation.
4. To introduce all the buildings in the form of SSU planar graph, allowing to search the shortest path between university departments and, therefore, to minimize travel.
The work is of practical importance for the user who does not know the location of university classrooms, but who needs to get to a certain point to another location (a specific classroom), and determine the distance or time. Thus the scientific novelty of this work is creating a navigation system inside the building using planar graph.
WORLD ECONOMIC CRISIS. LATVIA’S MADNESS
A.V. Oleynyk, student, group F – 62
I.A. Morozova, EL Adviser
While most of the world’s press focuses on Greece (and also Spain, Ireland and Portugal) as the most troubled euro-areas, the much more severe, more devastating and downright deadly crisis in the post-Soviet economies scheduled to join the Eurozone somehow has escaped widespread notice.
Latvia experienced one of the world’s worst economic crises. It is not only economic, but demographic. Its 25.5 percent plunge in GDP over just the past two years (almost 20 percent in this past year alone) is already the worst two-year drop on record. The IMF’s own rosy forecasts anticipate a further drop of 4 percent, which would place the Latvian economic collapse ahead of the United States’ Great Depression The bad news does not end there, however. The IMF projects that 2010 will see a total capital and financial account deficit of 4.2 billion euros, with an additional 1.5 billion euros, or 9 percent of GDP, leaving the country in 2011.
Moreover, the Latvian government is rapidly accumulating debt. From just 7.9 percent of GDP in 2007, Latvia’s debt is projected to be 74 percent of GDP for this year, supposedly stabilizing at 89 percent in 2014 in the best-case IMF scenario. This would place it far outside the debt Maastricht debt limits for adopting the euro. Yet achieving entry into the eurozone has been the chief pretext of the Latvia’s Central Bank for the painful austerity measures necessary to keep its currency peg. Maintaining that peg has burned through mountains of currency reserves that otherwise could have been invested in its domestic economy.
There were almost no commercial banks in the Soviet Union. Rather than helping these countries create banks of their own, Western Europe encouraged its own banks to create credit and load down these economies with interest charges – in euros and other hard currencies for the banks’ protection. This violated a prime axiom of finance: never denominate your debts in hard currency when your revenue is denominated in a softer one. But as in the case of Iceland, Europe promised to help these countries join the Euro by suitably helpful policies. The “reforms” consisted in showing them how to shift taxes off business and real estate (the prime bank customers) onto labor.
Unlike the West, there was no significant property tax. This obliged governments to tax labor and industry. But unlike the West, there was no progressive income or wealth tax. Latvia had the equivalent of a 59 percent flat tax on labor in many cases. (American Congressional committee heads and their lobbyists can only dream of so punitive a tax on labor, so free a lunch for their main campaign contributors!) With a tax like this, European countries had nothing to fear from economies that emerged tax free with no property charges to burden their labor with taxes, low housing costs, low debt costs. These economies were poisoned from the outset.
Western Europe had developed by protecting its industry and labor, and taxing away the land rent and other revenue that had no counterpart in a necessary cost of production.
Along with financial restructuring, the main item in the classical tool-kit was tax policy. The aim was to reward work and wealth creation, and to collect the “free lunch” resulting from “external” social economies as the natural tax base. This tax policy had the virtue of reducing the burden on earned income (wages and profits). Land was seen as supplied by nature without a labor-cost of production (and hence without cost value). But instead of making it the natural tax base, governments have permitted banks to load it down with debt, turning the rise in land’s rental value into interest charges. The result, in classical terminology, is a financial tax on society – revenue that society was supposed to collect as the tax base to invest in economic and social infrastructure to make society richer. The alternative has been to tax land and industrial capital.
Latvia has too little industry, too little agricultural modernization, but over 9 billion lati in private debt.
Exports finally have begun to pick up, but the economy is still in desperate straits. If current trends continue there will be no more Latvians left to inherit any economic revival. Unemployment still stands at more than 22 percent. Tens of thousands have left the country, and tens of thousands more have decided not to have children.
The Systems Development Life Cycle
O.Zagovora, studentIT-61
S.V.Podolkova – EL Superviser
Computer systems are complex and often (especially with the recent rise of Service-Oriented Architecture) link multiple traditional systems potentially supplied by different software vendors. To manage this level of complexity, a number of Systems Development Life Cycle models have been created: "waterfall"; "fountain"; "spiral"; "build and fix"; "rapid prototyping"; "incremental"; and "synchronize and stabilize".
Systems Development Life Cycle (SDLC) is a process used by a systems analyst to develop an information system, including requirements: validation, training, and user (stakeholder) ownership. Any SDLC should result in a high quality system that meets or exceeds customer expectations, reaches completion within time and cost estimates, works effectively and efficiently in the current and planned Information Technology infrastructure, and is inexpensive to maintain and cost-effective to enhance.
SDLC models can be described along a spectrum of agile to iterative to sequential. Agile methodologies, such as XP and Scrum, focus on light-weight processes which allow for rapid changes along the development cycle. Iterative methodologies, such as Rational Unified Process and Dynamic Systems Development Method, focus on limited project scopes and expanding or improving products by multiple iterations. Sequential models, such as Waterfall, focus on complete and correct planning to guide large projects and risks to successful and predictable results. Other models, such as Anamorphic Development, tend to focus on a form of development that is guided by project scope and adaptive iterations of feature development.
In project management a project can be defined both with a project life cycle (PLC) and an SDLC, during which slightly different activities occur. According to Taylor (2004) "the project life cycle encompasses all the activities of the project, while the systems development life cycle focuses on realizing the product requirements".
The System Development Life Cycle framework provides system designers and developers to follow a sequence of activities. It consists of a set of steps or phases in which each phase of the SDLC uses the results of the previous one.
A Systems Development Life Cycle (SDLC) adheres to important phases that are essential for developers, such as planning, analysis, design, and implementation. A number of system development life cycle (SDLC) models have been created: waterfall, fountain, spiral, build and fix, rapid prototyping, incremental, and synchronize and stabilize. The oldest of these, and the best known, is the waterfall model: a sequence of stages in which the output of each stage becomes the input for the next. These stages can be characterized and divided up in different ways, including the following:
• Project planning, feasibility study: Establishes a high-level view of the intended project and determines its goals.
• Systems analysis, requirements definition: Refines project goals into defined functions and operation of the intended application, analyzes end-user information needs.
• Systems design: Describes desired features and operations in detail, including screen layouts, business rules, process diagrams, pseudocode and other documentation .
• Implementation: The real code is written here.
• Integration and testing: Brings all the pieces together into a special testing environment, then checks for errors, bugs and interoperability.
• Acceptance, installation, deployment: The final stage of initial development, where the software is put into production and runs actual business.
• Maintenance: What happens during the rest of the software's life: changes, correction, additions, movement to a different computing platform and more.
In systems design the design functions and operations are described in detail, including screen layouts, business rules, process diagrams and other documentation. The output of this stage will describe the new system as a collection of modules or subsystems.
The design stage takes as its initial input the requirements identified in the approved requirements document. For each requirement, a set of one or more design elements will be produced as a result of interviews, workshops, and/or prototype efforts.
Design elements describe the desired software features in detail, and generally include functional hierarchy diagrams, screen layout diagrams, tables of business rules, business process diagrams, pseudocode, and a complete entity-relationship diagram with a full data dictionary. These design elements are intended to describe the software in sufficient detail that skilled programmers may develop the software with minimal additional input design.
Modular and subsystem programming code will be accomplished during implementation stage. Unit testing and module testing are done in this stage by the developers. This stage is intermingled with the next in that individual modules will need testing before integration to the main project.
The study of literature dealing with phases and stages of life cycle stages of IT project has shown that there is no unified methodology for developing IT project. The conclusion is about the need to allocate IT project life cycle phases that that take into account peculiarities of IT projects.
Is It Time to Buy a Franchise?
I.O. Bedrina – group E-62
O.R. Gladchenko – EL Adviser
When the economy slumps, franchising tends to become more popular. Here's what to know about the industry before buying in
Think buying a franchise means you get the benefits of owning a business without the risk of business failure? But without proper due diligence, franchisees can find themselves stuck in bad business models, chained to unfavorable contracts, or victims of fraud. Although the industry's reputation has improved in recent years, franchising isn't necessarily safer than starting a new business.
Think like an investor. Where should you start if you're new to franchising? Aspiring franchisees need to think more like investors than entrepreneurs to thoroughly vet any opportunity before buying. The franchising industry represents that franchising is a safe and secure path to business ownership, but in today's marketplace, franchising is almost never business ownership, and it is very often not a safe and secure path. Buying a franchise means buying a license to operate someone else's business for the period of the contract.
Prospective franchisees should first check whether a system has an independent franchisee association that the company recognizes. These organizations let franchisees share information, negotiating power, and legal resources. If a franchisor doesn't recognize an independent association buyers should keep looking.
Although state governments and the Federal Trade Commission require franchisors to disclose information about their offerings, franchisors do not have to register with any federal agency the way publicly traded companies must with the Securities and Exchange Commission. You can get disclosure documents from franchisors after you express interest and get initial approval.
Look at the Bottom Line. You should also make sure that the company you're buying into is financially strong and able to sustain its growth. The franchisor's financial statements must be in the offering documents, and you should get an accountant to review them. Even if you run your franchise well, it will be difficult to prosper if the franchisor is struggling, because brand reputations can suffer and unprofitable corporations may squeeze their franchisees for money. Also evaluate how strong the business model is. Just because a concept is being franchised does not mean it is proven.
Choosing an established franchise like McDonald's (MCD) can reduce your risk, though it will cost more than an unproven one. But don't mistake a brand name for a sound investment. Prominent brands falter, sometimes because they expand too quickly. Many franchisees for Boston Market, Krispy Kreme (KKD), and Quiznos bought in as the companies rode waves of popularity. Krispy Kreme weathered an accounting scandal and years of losses, Boston Market went bankrupt and is now owned by a private equity group, and Quiznos and other systems faced lawsuits from franchisees.
You should hire a lawyer who specializes in franchising to help you steer clear of a bad investment or a harmful contract, a franchise consultant and industry watchdog who once lost his personal savings on a failed lawn-care franchise. Aspiring franchisees should expect to take six months to vet the opportunity and to spend 5% to 10% of their investment on legal fees. If you're not, then you're unnecessarily gambling. Lawyers should review the franchise offering, contract, and loan documents. For married franchisees both spouses need independent counsel, because both can be on the hook for debt if a venture fails.
BARGAINING THEORY IN ITS APPLICATION TO ECONOMIC INTERACTION
Lytvynenko M.I., gr.IN-63
Shapovalov S.P. - scientific adviser
Game theory is applicable to various spheres of human activity. The sphere of economic relations might be the one using it extensively.Much economic interaction involves negotiations on a variety of issues. Wages and prices of other commodities (such as oil, gas, computer chips, etc.) are often the outcome of negotiations amongst the concerned parties. Bargaining is ubiquitous. What variables (or factors) determine the outcome of negotiations? Bargaining theory seeks to address the above question and many other real-life questions concerning bargaining situations.
A bargaining situation is a situation in which two or more players have a common interest to cooperate, but have conflicting interests over exactly how to co-operate. There are two main reasons for being interested in bargaining situations. The first practical reason is that many important and interesting human interactions are bargaining situations. The second, theoretical reason is that understanding such situations is fundamental to the development of an understanding of the workings of markets and appropriateness, or otherwise, of prevailing monetary and fiscal policies.
The main issue that confronts the players in a bargaining situation is the need to reach agreement over exactly how to co-operate. But each player would also like to reach an agreement as favorable to him/her as possible. It is thus possible that the players will strike an agreement only after some costly delay or fail to reach it. Both cases might be highly undesirable.
A main focus of any theory of bargaining is on the efficiency and distribution properties of the outcome of bargaining. The former property relates to the possibility that the players fail to reach an agreement, or that they reach it after some costly delay. The distribution property relates to the issue of exactly how the gains from co-operation are divided between the players.
Besides above mentioned characteristics of the bargaining outcome there are several other factors effecting it.The principles of bargaining theory determine the roles of various key factors on the bargaining outcome. They influence a player’s bargaining power. These factors are enumerated below.
1. In most real-life situations the bargaining process is not frictionless. It is very time-consuming and time is valuable to the players. This fact may lead the negotiators to become impatient. But impatience works against the player.. A player’s bargaining power is higher the less impatient this player is relative to the other negotiator. Patience confers bargaining power.
2. Another potential source of friction in the bargaining process comes from the possibility that the negotiations might breakdown into disagreement because of some uncontrollable factors. There is always risk present in bargaining process.Even if the possibility of such an occurrence is small, it nevertheless may provide appropriate incentives to the players to compromise and reach an agreement. A player’s bargaining power is higher the less averse he\she is to risk relative to the other negotiator.
3. In many bargaining situations the players may have access to ‘outside’ options and\or ‘inside’ options, the attractiveness of which influences the players` bargaining power. A key principle is that a player`s outside option will increase his/her bargaining power if and only if the outside option is sufficiently attractive.This is the so-called outside option principle (OOPS). A basic important message is that a negotiator should not let himself/herself be influenced by threats or promises that are empty. Only credible threats and credible promises matter.A negotiator`s inside option is the payoff obtained during the bargaining process- i.e. while the parties to the negotiations are in temporary disagreement.But when one player`s outside option is sufficiently attractive, both players` inside options have no impact on the bargaining outcome.
4. The role of commitment tactics involves a negotiator taking actions prior to and\or during the negotiations that commit her\him to some favorable bargaining position. Such commitments are partial in that they are revocable, but revoking a partial commitment can be costly. That`s why they are still component to be taken into consideration.
5. An important determinant of the outcome of bargaining is the extent to which information about various variables (or factors) are known to all the parties in the bargaining situation.
The above aspects of negotiations (as well as some others: procedure and format of negotiations, reputation of a player, populism, etc.)
apply to various bargaining situations, and can be used by leaders, cheaf executives, strategic planners and policy advisers in modeling various economic situations.
Zolotova S.G.- EL Adviser
Brand Protection In Ukraine
M.V. Krivushchenko – group E-62
Today the competition moved into the sphere of intellectual property achievements. A struggle with production and distribution of counterfeit products is an important issue in many countries.
Brand is one of the intellectual property, which is faster growes in the world. It embodies the reputation and prestige of the market and prestige of its products and services. That is, brands are an intermediary between the producer and consumer of goods or services. They are very valuable assets of companies. For example, the value of the brand «Google» is $ 100 billion dollars, "Microsoft" - 76.2 billion, Coca-Cola - 67.6 billion dollars. U.S. "IBM" - 66.6 billion, «Nokia» - 35,1 billion dollars.
Brand is a name, a term, a sign, a symbol, used to identify the goods / services of one seller or group of sellers and to separate their products / services from the goods / services of competitors.
The protection of the brand is very painful for countries with transition economics and Ukraine is not an exception. Analysis of statistics for the last three years shows that frauds are common in the areas of clothing and shoes, alcohol, food, drugs – almost 50% of all production are frauds.
World experts include Ukraine in the top ten countries producing fakes. Most counterfeiters are grounded in big cities: the leaders of the "black list" are Odessa, Kyiv, Kharkiv, Donetsk and Lviv. The lion's share of total manufactured kontrafakta goods are in these cities.
The best and simplest way to protect the brand is registration. The main legal provisions of protecting trademarks were affirmed at the international level in the Paris Convention for the Protection of Industrial Property in 1883.
But experience shows that legal regulation in our country is not good enough.
Gladchenko O.R.- ELA
FORMAL DESCRIPTION AND AUTOMATION OF BUSINESS
PROCESS ON ENTERPRISE USING WORKFLOW CONTROL SYSTEMS
N. Milostnaya – student IT-61
S.V.Podolkova – EL Superviser
This paper considers aspects of using workflow control systems for automation of complex distributed business processes, analyzes the mechanism of design systems building and workflow control. A software tools set is proposed to achieve optimum results.
For a qualitative solving of business processes automation problem it is efficiently to apply the theory of automated workflow and systems capable to solve the problem of their implementation Workflow Management Systems.
Use of information systems, which provide the basis for the concept of integration of software systems and human resources together with the formal description of control flow, makes it possible to obtain good results.
A workflow management system is a computer system that manages and defines a series of tasks within an organization to produce a final outcome or outcomes. Workflow Management Systems allow you to define different workflows for different types of jobs or processes. At each stage in the workflow, one individual or group is responsible for a specific task. Once the task is complete, the workflow software ensures that the individuals responsible for the next task are notified and receive the data they need to execute their stage of the process. Workflow management systems also automate redundant tasks and ensure uncompleted tasks are followed up. Workflow management systems may control automated processes in addition to replacing paper work order transfers. This is the concept of dependencies. A workflow management system reflects the dependencies required for the completion of each task. A workflow is a model to represent real work for further assessment, e.g., for describing a reliably repeatable sequence of operations. More abstractly, a workflow is a pattern of activity enabled by a systematic organization of resources, defined roles and mass, energy and information flows, into a work process that can be documented and learned.[3][4] Workflows are designed to achieve processing intents of some sort, such as physical transformation, service provision, or information processing.
Developing of system functioning model consists of three stages. First a hierarchical membership of processes and the time sequence of their interaction is detected, then the structure of interaction between units for a certain period is developed and finally the performance criteria and their ratings are determined. Such an approach allows us to obtain results close to optimal ones. Workflow management systems provide the necessary sequence of actions associated with the stages of interaction with staff and resources. Built-in functions, which are given by a definition and modeling process workflow, monitoring functions that are responsible for managing workflow processes in the operating environment and function of the interaction with users or software systems contribute to the organization of a rational and effective coordination of existing processes.
As a tool it’s perspective to use open source workflow of RunaWFE system – a specialized and universal method which helps to implement workflow control system. The sequence of tasks is defined by the graph of business process, a manager or business analyst can quickly modify them with an editor of business processes. It is possible to quickly create a handler of any specific step of the business process in Java, which helps to adapt the system to specific requirements. A flexible system of access rights, support for web-services, the use of special programs - bots, Hibernate (as access to database) will reduce the duration of their tasks, eliminate bottlenecks, optimize workflow, eliminate unnecessary steps and duplication of operations.
The use of workflow control will develop a set of software tools needed to automate complex distributed business processes with the use of human resources and software systems, to interact with information-analytical systems and data stores. Application of dynamic debugging of workflows provides to achieve stable operating business processes in a short time.
Deutschland und Internet
R.P. Myschkin – die Gruppe IH-61
I.A. Seizewa – Berater der deutschen Sprache
Internet ist kein Luxus mehr, sondern Arbeitsmittel, Art der Zerstreuung und des Zeitvertreibs. In diesem Artikel möchte ich die Frage auswerfen, welche Rolle eigentlich das Internet im Leben eines „durchschnittlichen Deutschen“ spielt.
Es wurde festgestellt, dass so gut wie halb Bevölkerung das Internet nutzt (zwischen 14 und 75 Jahren). Über 40 Mio Deutschen gehen täglich ins Internet. Manchen liegt es schon im Blut, online zu sein. Schockiert es nicht, dass der Mensch virtuelles Leben der Realität vorzieht, dass Internet zur Lebensweise wird und dass der Mensch es für „so-muss-es-sein“ hält? Aber seien wir objektiv und sehen uns einige Angaben an. Die Statistik zeigt, dass die Frage, wer derzeit das Internet in Deutschland nutzt, eng mit solchen Faktoren verknüpft ist wie Alter, Bildung und Einkommen. Es ist leicht darauf zu kommen, dass ein Internetnutzer eher jünger ist, einen höheren Bildungsabschluss hat und in Haushalten mit vergleichsweise höherem Einkommen lebt. Und folglich: wer arbeitet nicht und auch beruflich mit dem Internet nichts zu tun hat, ist überdurchschnittlich offline.
Im Durchschnitt sind die Internetnutzer in Deutschland pro Tag etwa eine Stunde online. Und welche Online-Dienste werden am häufigsten genutzt? Dazu gehören E-Mail, allgemeine Onlinerecherche, die Nutzung von Informationsdiensten… Von den 46 Prozent der Onliner in Deutschland hat jeder zweite schon einmal über das Internet eingekauft. Die Mehrheit kauft allerdings nur ein- bis fünfmal im Jahr online ein.
Das Internet wird zusätzlich zu den klassischen Medien genutzt. Ein Onliner und Offliner verbringen die gleiche Zeit mit Massenmedien. So, die Zeit, wenn die Internetnutzer online sind, verbringen die Offliner mit Radio und Fernsehen.
Ein bedeutender Einfluss der Internetnutzung auf den Umfang der Lektüre von Büchern, Zeitungen und Zeitschriften nicht zu beobachten.
Also, das Internet ist jedem zweiten Menschen in Deutschland unentbehrlich. Fast jeder, der es mal „probiert“ hat, kann sich sein Leben ohne Internet nicht mehr so voll vorstellen. Und die Zahl der „Süchtigen“ steigt von Tag zu Tag. Und noch eine Tatsache, die sich zum Nachdenken anregt: in über 70 Prozent der Haushalte, in denen Kinder und Jugendliche leben, wird die Internetnutzung in keiner Form kontrolliert…
WHAT IS A PRODUCT AND BRAND
A.Y. Dudkina, student, group F-62
I. A. Morozova – EL Adviser
People satisfy their needs and wants with products. We will define products broadly to cover anything that can be offered to someone to satisfy a need or want. Normally the word product brings to mind a physical object, such as an automobile, a television set, or a soft drink. And we normally use the expression products and services to distinguish between physical objects and intangible ones.
A product has three levels.
The most basic level is the core product, which addresses the question: What is the buyer really buying? As Figure illustrates, the core product stands at the center of the total product.
[pic]
Figure 1 − Three levels of product
On the second level product has five main characteristics: a quality level, features, design, a brand name, and packaging.
And the last level is very important for consumers, what is more it gives many benefits for them, such as: after-sale service, warranty, installation, delivery and credit.
A brand is a product from a known organization. The name of the organization can also serve as a brand. The most expensive brands at this point is Coca-Cola, Microsoft, IBM, Mercedes and so on. The best brands convey a warranty of quality.
Brands are often expressed in the form of logos , graphic representations of the brand. In computers, a recent example of widespread brand application was the "Intel Inside" label provided to manufacturers that use Intel's microchips.
Brand is a combination of product values for which the consumer pays an additional cost. Corporations sometimes hire market research firms to study public recognition of brand names as well as attitudes toward the brands.
A brand can deliver up to four levels of meaning:
1.Attributes. A brand first brings to mind certain product attributes. For example, Mercedes suggests such attributes as «well engineered», «well built», «high prestige», «expensive, and «high resale value». The company may use one or more of these attributes in its advertising for the car.
2.Benefits. Customers do not buy attributes, they buy benefits. That is why, attributes must be translated into functional and emotional benefits. For example, the attribute «well built» can translate into the functional and emotional benefit, «I am safe in the event of an accident».
3.Values. A brand also says something about the buyers’ values. Thus, Mercedes buyers value high performance, safety, and prestige. A brand marketer must identify the specific groups of car buyers whose values coincide with the delivered benefit package.
4.Personality. A brand also projects a personality. Sometimes you can ask, «If this brand were a person, what kind of person would it be?» For example, a Mercedes automobile as being a wealthy, middle-aged businessman. The brand will attract people whose actual or desired self-images match the brand’s image.
The most lasting meanings of a brand are its values and personality. They define the brand’s essence. Thus, Mercedes stands for «high achievers and success». The company must build its brand strategy around creating and protecting this brand personality.
At the end I’d like to say, that product is more than a simple set of tangible features. Consumers tend to see products as complex of benefits that satisfy their needs. Many people are willing to pay more for branded products than for unbranded products. And this tell us about the value of branding.
Fräsmaschine
A.V.Spivak, A.S.Junak, J.V.Demjanenko – die Gruppe ВИ-61
I.O.Saizewa – Betrater der deutschen Sprache
Eine Fräsmaschine ist eine Werkzeugmaschine. Mittels rotierender Schneidwerkzeuge trägt die Fräsmaschine Material von einem Werkstück zerspanend ab, um es in die gewünschte Form zu bringen. Das Fräsen leitet sich vom Bohren ab, doch stehen dem Fräsen mindestens drei Vorschubrichtungen zur Verfügung, wodurch auch komplexe räumliche Körper hergestellt werden können. Auf Fräsmaschinen können komplexe Teile wie ein Motorblock oder Zahnräder hergestellt werden, aber auch einfache Arbeiten wie Bohren oder Reiben präziser Bohrungen sind möglich.
Fräsmaschinen sind durch drei oder mehr Bewegungsachsen gekennzeichnet, die dem Werkzeug- oder Werkstückträger zugeordnet sind. Das meist mehrschneidige Fräswerkzeug fährt dabei durch den Werkstoff und trägt Werkstoff durch Zerspanung ab. Einfache Fräsmaschinen für die Werkstatt bestehen aus einem manuell horizontal und vertikal verführbaren Maschinentisch sowie einen horizontal beweglichen Fräskopf, dessen Fräser außerdem manuell mit der Pinole ausgefahren werden kann. Modernen Maschinen sind die Bewegungsachsen jedoch recht unterschiedlich zugeordnet und verfügen oft auch über dreh- und schwenkbare Werkzeug- oder Werkstückaufnahme.
Die Vorschubbewegung der einzelnen Achsen wird entweder vom Hauptantrieb abgeleitet oder, bei numerisch gesteuerten Maschinen Standard, einzeln von Servomotoren erzeugt und mit Gewindetrieben auf die Schlitten übertragen. Dabei ist vor allem auf einen spielfreien Lauf der Triebe zu achten, damit das Werkstück bei den Gleichlauffräse nicht in das Werkzeug hineingezogen werden kann. An älteren Modellen kann zusätzlich zum maschinellen Antrieb auch jede Achse manuell über Kurbeln betätigt werden. Um Schwingungen zu dämpfen und die Nebenzeit zu verringern setzen sich zunehmend auch hydrostatische Gewindetriebe und Linearantriebe mit wälzgelagerten Führungen durch.
Bauarten. Nach Bauform und Verwendungszweck unterteilt man Fräsmaschinen in Konsolfräsmaschinen, Bettfräsmaschinen und Sonderfräsmaschinen. Nach der Lage der Frässpindel unterscheidet man zwischen Waagerecht- und Senkrechtfräsmaschinen.
Nach der Art der Steuerung unterscheidet man zwischen mechanisch und numerisch gesteuerten Fräsmaschinen.
The Alternatives of Sub-national Value Added Tax
Prokopenko A.A.
In recent years, the possibility for sub-national governments to operate a VAT has been largely discussed especially through the experiences of the European Union, dealing with the tax harmonization among states members. Possible models of VAT taxation and problems that may emerge from the operation of the tax are analyzed below. From the political economy point of view, macroeconomic considerations, and the reluctance of central governments to admit “tax room” regarding sub-national governments in so important tax base, have contributed to the opposition to decentralize this tax. From the technical point of view, fraud incentives dealing with sales destination in cross border trade, within a geographical area with no border controls, and the consequent administration difficulties for the enforcement of the tax, have delayed the adoption of a Sub-national VAT design of general acceptance in most countries.
The great challenge is to design a sales tax, that guaranteeing sub-national autonomy to fix the tax rate will satisfactorily perform on efficiency and enforcement grounds, in a common geographical space divided into several jurisdictions, states or provinces, without border controls of goods and services. Before analyzing this challenge, a sub-national VAT’s taxonomy containing a brief characterization of each alternative is hereby presented.
“Pure” Origin VAT. Sales are taxed in the state or province where vendors reside. Fiscal credits recognized in each jurisdiction correspond exclusively to purchases inside the same jurisdiction. Whereas exports are taxed, imports from other jurisdictions do not generate fiscal credits. In this case there are not incentives for fraud at destination but generates incentives to sub-national governments for tempting firms to locate within their territory manipulating the tax burden, allowing the possibility of “tax wars”. Exports are taxed while imports are not, generating an anti-export or pro-import bias.
“Restricted” Origin VAT. Sales inside the region or federation are taxed in origin, that is, where vendors reside, with an agreement to equalize tax rates in all jurisdictions. Sales outside the region are zero-rated. The clearinghouse is avoided; states revenues will depend on – and each state will win or loose revenues according to- the interstate commercial flow, that won’t be affected by the rate regime, since the tax rate is the same in all states, provinces or jurisdictions.
“Hybrid” Origin-Destination VAT. Interstate transactions are taxed in origin with reduced rates (smaller that the intrastate ones) in order to transfer resources, or potential revenues, from the “producing” states to the “consumers” states. The system is operative in Brazil at a state level. It consists on the application of differential rates centrally regulated by the federal government – initially 7%, now 9% -, for sales from developed states to less developed states; and initially 12%, now 11%, to the rest. States have the obligation to tax intrastate sales with a tax rate higher than the one ruling interstate sales (usually 17%).
“Prepaid” VAT. The registered vendors in any state or province should apply the local tax rate to all sales, unless buyers residing in another state or province provide them with a certificate that corroborates the tax has been already paid in their jurisdiction. By this way, firms that want to buy goods from another province should make two payments before the exporter makes the shipment of goods. One payment to the exporter, in concept of “price before tax” of the goods, and another to the state of his or her residence for the destination tax of such purchases. On getting such a certificate, exporter will be able to burden his or her sale to other state with zero tax rate and justify that situation at his or her provincial revenue service.
This kind of VAT adds financial advantages for revenue services, but it doesn’t solve the elimination of fraud at destination, in spite of the biggest bureaucracy that requires for tracking interstate sales. Any merchant can buy a prepaid certificate in the province with the lowest tax rate.
“Dual” VAT. It is used in the province of Quebec and in the European Union, but with the particularity in Canada of coexisting with the federal VAT. Both taxes (federal and provincial) burden the same tax base; each government fixes its own rate and, administration of both taxes is assigned to one of the two revenue services. The problem is that “Dual” VAT seems not applicable to countries with weak tax administrations. As we can see, the performance of the VAT at sub-national level carries on problems that are not present in the case of national VAT. The basic reason is the uniformity of the national tax rate for all goods and services independently of sectors and places of origin and where such goods and services are used or consumed. When the VAT is applied to domestic interstate transactions by the sub-national governments, the consequences with are resumed in the expression “cross border trade problem” emerge with different characteristics according to the Sub-national VAT alternative chosen.
The basic problem arises in all cases when tax rate differentials among states or provinces are relevant. In all alternatives, experts hope for narrow sub-national tax rates differentials. But if tax rates differentials were near zero, any kind of VAT would be viable though not necessarily recommended from the fiscal correspondence principle point of view. Anyhow, other difficulties have been found in national VAT performance that naturally will be present in the sub-national version of VAT.
As a concluding remark, the review of all the imaginable alternatives for a Sub-national VAT generate serious doubts on an efficiency of it. For some reason, very few countries have at present implemented the Sub-national VAT.: the Province of Quebec in Canada and Brazilian states (ICMS). Problems faces with ICMS are evidence of a bad tax design. It seems that Quebec BAT is the only successful experience.
Aleksakhina T.O.
EL Adviser
ECOLOGY
Ju.I. Khominich – group ED-61
O.R. Hladchenko – EL Adviser
We live on a very beautiful planet – on the Earth. Our planet has very rich resources: the bright blue of the sky, fresh, crystal-clear mountain lake water, the rich green of the mountains slopes, wild flower, picturesque views – all these sceneries of nature fill us with admiration.
That’s why those who live in cities prefer spending their days off and their holidays far from the noise of the city, to be closer to nature. Perhaps they like to breathe fresh air or to swim in clear water because the ecology is not so poor as in the cities.
Ecology is the study of the ways in which organisms (plants and animals) depend upon each other and upon their surroundings. Each organism requires conditions in order to be able to live and breed. These conditions are its environment by changing the ecological conditions.
So, pollution is one of the most burning problems of nowadays. Now millions of chimneys, cars, buses, trucks all over the world exhaust fumes and harmful substances into the atmosphere.
Water pollution is very serious, too. Ugly rivers of dirty water polluted with factory waste, poisoned fish are all-round us. And polluted air and poisoned water lead to the end of the civilization. So, nowadays a lot of dead lands and lifeless areas have appeared. Because our actions and dealings can turn the land to a desert.
We are to stop pollution. So, we can grow plants and trees, to purify waste, to start urgent campaigns in order to preserve environment For example, in 1989 in Australia, Sydney. In a year the same kind of action was held all over Australia and it was called “Clean up Australia” the following years 110 countries hold the similar actions within the ecological program of the UNO.
Nowadays there are many different pressure and interests groups in British, which try to find solutions to the problems of pollution at the national and international level.
Greenpeace is a very famous pressure group. It started functioning in 1971. Its headquarters are at Amsterdam, but it operates in 25 countries worldwide. The aim of Greenpeace is to protect wildlife of toxic wastes, nuclear tests.
“Friends of the Earth” (FE) is one of the British pressure groups with an international reputation. Its general aim is to conserve the planet’s resources and reduce pollution. FE was established in 1971 and now it operated in 44 countries worldwide. It campaigns among other things, for recycling and renewable energy, and the destruction of wildlife and habitat. The main campaigning issues of the FE are:
• The protection of all animals and plants in danger of extinction.
• An end to the destruction of wildlife and habitats.
• A program of energy conservation measures, etc.
So, a number of campaigns resulted in:
• The ban or other hunting in England and Wales
• And indefinite delay in the construction of the Commercial East Breeder Reactor, etc.
But not only great groups can influence the problem of pollution. So, different people have their own opinions on this problem:
• The continued pollution of the earth, if unchecked, well eventually destroys the fitness of this planet as a place for human life. (B. Commoner).
• The Earth has enough for every man’s need, but not for man’s greed. (Ganlui).
And I agree with them because it is really so. And terrible examples prove them.
ENVIRONMENTAL PROTECTION IN THE CONDITIONS OF COUNTRY DEVELOPMENT
I.R. Khakimova, group ED- 61
O. R. Gladchenko- EL Adviser
Environmental protection is one of the main problems nowadays. Technological progress improves people’s life, but at the same time it causes numerous problems that were unimaginable in the past centuries. What will be the verdict of time on the man-made world?
Many feel that economic, technological and scientific developments are accompanied by ever-lager risks for environment, society, and health. With each year, unanticipated and unintended consequences of mature technologies reveal themselves more clearly and long after a commitment to the technologies has suffused the economy; the greenhouse effect from fuels that warm and transport us; the hole in the ozone layer from chemicals that cool our refrigerators and make worries about safe and convenient home food supply a dim memory of grandparents: lung cancer associated with asbestos fibers that were a breakthrough a few decades ago for fireproofing ships, schools, and office buildings.
Big cities face the environmental catastrophe. For example, air pollution is caused by increasing number of cars, heavy traffic causes a lot of air pollution, too. Having more buses would improve public transport in cities and there would be fewer cars in the streets.
Furthermore, we can see much litter in the cities. As a result of it industrial centers today look more like garbage dumps. If the authorities put bin on every street corner, people wouldn't drop litter so much.
The necessity to employ all the inhabitants of the city leads to building new factories that produce not only consumer goods, but wastes and smog as well. Chemicals from factories contaminate atmosphere. Governments can solve this problem by passing laws to stop factories from polluting air and water. It also should force factories to put filters on pipes. If they did these, our cities would be healthier places to live in. Pollution of water creates a problem of water deficit. In fact, over half of the people in the world have to live with water shortages every day. There are solutions to this problem. We can save the water from our baths and use it for the garden. This would help to keep many litters of water especially in summer. Governments could stop water companies from wasting water supplies because of leaking pipes. Many cities have successfully saved water by repairing pipes.
Another source of global danger is an acid rain. It falls as a result of poisonous chemicals from power stations and cars mixing with the moisture in clouds. This toxic mixture then falls as rain which kills trees, plants and pollutes the ground. There are ways to reduce acid rain. Firstly, power stations should stop releasing so much pollution into the air. Secondly, car drivers should use lead-free petrol. Thirdly, we should use less electricity, and finally, we should try to use public transport instead of cars.
Moreover, disappearing of many endangered species of animals. Millions of species have already left from our planet; thousands of others will escape tomorrow. I think we need to teach hunters that it's wrong to kill animals. Each a worm and a bird has each place in an ecological chain. There is one more moral aspect. When we kill animals we damage something in our souls. Today we kill birds; tomorrow we will kill each other.
What is more, destroying forests-lungs of our planet. They were called so because they produce oxygen, which is one of our basic needs. Logging companies are cutting down rainforests destroying wildlife. But if they planted new trees, rainforest wouldn't disappear. If we collected and recycled paper, there would be more forests around.
To sum up, if pollution of land, air and water continues, the damage caused by all these to nature may become irreversible. Serious actions must be taken now to avoid disaster.
A Practical Guide to Branding
G.O. Shaban – group E-62
O.R. Gladchenko – EL Adviser
Define your brand identity—your product's "personality"—before you spend a dime on advertising or marketing.
Talk to entrepreneurs about their marketing and communications efforts, and they'll often use the words "branding," "marketing," and "advertising" interchangeably. That reflects the pervasive confusion about the terms. About 15 years ago, 'branding' became a buzzword in the business vernacular, and people still get the words mixed up all the time.
That confusion is unfortunate, because understanding the concepts and how they mesh is vital to every company's bottom line. Studies show companies that market their products or services without first establishing their brand identities are not likely to achieve return on investment. If you're spending money to advertise and market without being connected to a brand position, you might as well pile the money up and burn it.
Rob Frankel, a branding expert and author in Los Angeles, calls branding the most misunderstood concept in all of marketing, even among professionals. Branding, he says, "is not advertising and it's not marketing or PR. Branding happens before all of those: First you create the brand, then you raise awareness of it."
Your Brand is Your Personality
And while many people think successful branding is only about awareness, it's not. Branding is about getting your prospects to perceive you as the only solution to their problem. Once you're perceived as 'the only,' there's no place else to shop. Which means your customers gladly pay a premium for your brand.
Your product or service is not your company's brand and neither is your logo or your business card. Your brand is the genuine "personality" of your company. It's what your customers think of you and say about you when they've left your company.
Your brand is what your company stands for and what it is known for. Look at yourself in the mirror and ask yourself what you stand for. Go around the room with your leadership and ask them what the company stands for. Settle on one or two brand pillars and build your brand around them. If you can't define your brand, your customers won't be able to, either. And the risk is that someone else will define it for you—probably your competitors.
INNOVATIVE BUSINESS MODELS WITH ENVIRONMENTAL BENEFITS
O.O.Shaposhnik – group ED-61
O.R.Gladchenko – EL Advisor
When people think of environmental innovation, we tend to think of technological change—ways to pollute less, use fewer resources, or protect endangered species. Indeed, technological change is vital to overcoming many of the environmental hurdles we face—problems like climate change, persistent organic pollutants, and the loss of biodiversity around the globe.
But technological innovation is just the final step in solving environmental challenges. To get there, we need to first have adequate knowledge about our world; and second, we need to use the knowledge we have to create systems that will allow innovation to flourish.
With more than six billion people on this planet, we are using up far too many resources far too quickly to take a “wait and see” approach. Our challenge is to build systems that take advantage of what we know to encourage new ways of thinking that will lead to a more sustainable economy.
Greater spread and application of innovation in business models that reduce resource use has the potential to create multi-billion euro markets in the EU and overseas and bring very substantial environmental and economic benefits.
The actual spread of these business models currently covers a very broad range of sectors including industrial production of solid goods, fluids and ingredients as well as transportation, construction and maintenance, agriculture and public services.
But they have been utilized to only limited extent with a very unequal distribution between. The most promising benefits appear to be realized by different kinds of Product Service Systems (PSS). They are alternatives to the selling of products or services that offer greater profits. If PSS were more widely applied they could lead to greatly reduced consumption of energy and raw materials as well as reduced waste production.
These include chemical management systems, where chemical suppliers take back chemicals they sell – a model more widely applied in the US than in EU and waste management cooperation where General Motors co-operate with waste specialists to reduce waste production and share savings from effective waste management. There are examples where business model change has led to 20% reductions in waste and 65% increases in recycling – with corresponding financial gain. Some of these types of business models are estimated to have markets worth €5bn or more per year.
The key factor for success is that the company actually has a potential in the form of either product capacity or knowledge that could be captured by diverting into a service market or taking the responsibility of the process related to the product.
Business leaders can find opportunities to profit from PSS models by investigating:
✓ Existing technical capabilities or knowledge that is capable of saving resources but which is not utilised by existing business models.
✓ Possible wins that could be realised and shared in a partnership relation with customers and business partners.
✓ Opportunities for selling outcomes, rather than products.
✓ Willingness to pay for intangible value such as reputation for sustainability.
Business associations could break down barriers to uptake through the promotion of knowledge of PSS through business networks.
Methods and applications of 3D printing
Znamenshchykov Y., student ES-71
Pochatko T. V. – E L Adviser
3D printing is a form of additive manufacturing technology where a three dimensional object is created by laying down successive layers of material. 3D printers are generally faster, more affordable and easier to use than other additive manufacturing technologies. 3D printers offer product developers the ability to print parts and assemblies made of several materials with different mechanical and physical properties in a single build process.
A 3D printer works by taking a 3D computer file and using and making a series of cross-sectional slices. Each slice is then printed one on top of the other to create the 3D object.
A large number of competing technologies are available to do 3D printing. Their main differences are found in the way layers are built to create parts. Some methods use melting or softening material to produce the layers, e.g. selective laser sintering (SLS) and fused deposition modeling (FDM), while others lay liquid materials that are cured with different technologies. In the case of lamination systems, thin layers are cut to shape and joined together.
One method of 3D printing consists of an inkjet printing system. The printer creates the model one layer at a time by spreading a layer of powder (plaster, or resins) and inkjet printing a binder in the cross-section of the part. The process is repeated until every layer is printed. This technology is the only one that allows for the printing of full colour prototypes. This method also allows overhangs. It is also recognized as the fastest method.
In digital light processing (DLP), a vat of liquid polymer is exposed to light from a DLP projector under safelight conditions. The exposed liquid polymer hardens. The build plate then moves down in small increments and the liquid polymer is again exposed to light. The process repeats until the model is built. The liquid polymer is then drained from the vat, leaving the solid model.
Another approach is selective fusing of print media in a granular bed. In this variation, the unfused media serves to support overhangs and thin walls in the part being produced, reducing the need for auxiliary temporary supports for the workpiece. Typically a laser is used to sinter the media and form the solid.
Finally, ultra-small features may be made by the 3D microfabrication technique of 2-photon photopolymerization. In this approach, the desired 3D object is traced out in a block of gel by a focused laser. The gel is cured to a solid only in the places where the laser was focused, due to the nonlinear nature of photoexcitation, and then the remaining gel is washed away. Feature sizes of under 100 nm are easily produced, as well as complex structures such as moving and interlocked parts.
Standard applications include design visualization, prototyping/CAD, metal casting, architecture, education, geospatial, healthcare and entertainment/retail. Other applications would include reconstructing fossils in paleontology, replicating ancient and priceless artifacts in archaeology, reconstructing bones and body parts in forensic pathology and reconstructing heavily damaged evidence acquired from crime scene investigations.
3D printing technology is currently being studied by biotechnology firms and academia for possible use in tissue engineering applications where organs and body parts are built using inkjet techniques. Layers of living cells are deposited onto a gel medium and slowly built up to form three dimensional structures. Several terms have been used to refer to this field of research: Organ printing, bio-printing, and computer-aided tissue engineering among others.
The use of 3D scanning technologies allow the replication of real objects without the use of molding techniques, that in many cases can be more expensive, more difficult, or too invasive to be performed; particularly with precious or delicate cultural heritage artifacts where the direct contact of the molding substances could harm the surface of the original object.
3d Printer: the beginning of the future is today
D.Y. Panasiuk, ES-62
T.V. Pochatko, EL Advicer
There is a device that can quickly and inexpensively transforms your design ideas or scientific data into hand-held, concrete reality. Using it you can watch appearing of some object before your eyes. All it takes is a click of a mouse; a flick of a switch and you can have almost anything, made to order. Researchers are on the edge of technical revolution. With this remarkable technology, you can quickly and inexpensively transform your design ideas or scientific data into hand-held, concrete reality
The technical name for this box of tricks is a 3D printer. Where an ordinary printer lays down a single 2D layer of ink on a sheet of paper, the new device is built on other concepts.
Rapid prototyping is a technology that takes a three-dimensional computer model and builds a three-dimensional part by building layers upon layer of material. Its speed and low cost allow design teams to confirm their new designs early and frequently in the process. Solid made objects you can hold in your hands, submit to testing, or assemble into working mechanisms. Models may have hollow sections, interlocking pieces, and even functional moving parts
All these processes essentially start with nothing and end with a completed part. This is in contrast to conventional manufacturing processes such as milling machines that start from a solid block of a substance and cut material away to form the finished part
Producing of such devices needs a lot of time, and requires well-trained specialists. But fabbers will be able to replicate itself in future.
The "self replicating rapid prototyper" or RepRap could vastly reduce the cost of 3D printers, by making 3D printer capable of fabricating parts of printer or even copies of ready-made devices. This technology is very constrained in access to materials. They must be sturdy enough to make up the body of the machine and yet simple enough to be fabricated entirely by the machine. There is a necessity to avoid any design needing lasers and high precision measuring systems.
In spite of all 3D printers are based on the same maxims, each of them has its own peculiarities. According to it fabber classification is approved: Stereo Lithography printer, Selective Laser Sintering, Laminated Object Manufacturing
Producers of 3D printers are trying to get this technology into as many hands as possible, that's why the kit is designed to be as simple as possible. It's liberating and enormously fun. Once you've used one you never want to go back. One day it will replace traditional models of manufacturing. In future people will swap plans of things to make online, or pay to download them instead of going to the shop.
Advancements of Missouri University allow printing intermediates of biological organs, using modified bubble jet printer. Clots of cells replace ink in container. Special bio gel is used instead of paper. Printing performs in several layers, so we can get volumetrically structure of cells. It can imitate the whole organ. Of course, printing of something that can replace human working organ is too difficult problem now but this technology is still in process.
It currently takes seven days to make a chair from scratch, but soon it will take only seven hours, and then seven minutes. You'll be able to inject different colors and textures. People will be able to design their own objects, and 3-D objects will at last join the open-source movement. There will be 3D printing stations in all neighborhoods all over the world. That will save energy because there will be no need for warehouses and trucks. And the process will use only as much material as is necessary - no waste. This, of course, is a few years from now, but the beginning of the future is today.
WHAT IS CRM?
E. Golysheva , post-graduate student
CRM, or Customer Relationship Management, is a company-wide business strategy designed to reduce costs and increase profitability by solidifying customer loyalty. True CRM brings together information from all data sources within an organization (and where appropriate, from outside the organization) to give one, holistic view of each customer in real time. This allows customer facing employees in such areas as sales, customer support, and marketing to make quick yet informed decisions on everything from cross-selling and upselling opportunities to target marketing strategies to competitive positioning tactics.
Once thought of as a type of software, CRM has evolved into a customer-centric philosophy that must permeate an entire organization. There are three key elements to a successful CRM initiative: people, process, and technology. The people throughout a company-from the CEO to each and every customer service rep-need to buy in to and support CRM. A company's business processes must be reengineered to bolster its CRM initiative, often from the view of, How can this process better serve the customer? Firms must select the right technology to drive these improved processes, provide the best data to the employees, and be easy enough to operate that users won't balk. If one of these three foundations is not sound, the entire CRM structure will crumble.
It's a strategy used to learn more about customers' needs and behaviors in order to develop stronger relationships with them. After all, good customer relationships are at the heart of business success. There are many technological components to CRM, but thinking about CRM in primarily technological terms is a mistake. The more useful way to think about CRM is as a process that will help bring together lots of pieces of information about customers, sales, marketing effectiveness, responsiveness and market trends.
If customer relationships are the heart of business success, then CRM is the valve the pumps a company's life blood. As such, CRM is best suited to help businesses use people, processes, and technology to gain insight into the behavior and value of customers. This insight allows for improved customer service, increased call center efficiency, added cross-sell and upsell opportunities, improved close rates, streamlined sales and marketing processes, improved customer profiling and targeting, reduced costs, and increased share of customer and overall profitability.
A.M. Dyadechko, ELA
MARKETING DECISION support system
O.Gryshchenko , post-graduate student
An emerging trend in the realm of marketing has been the increased application of marketing decision support system (MDSS) technology to aid with decision-making (DM). Developing a sound and robust marketing strategy has never been an easy task. The success or failure of a company’s marketing effort depends on the interaction of numerous internal and external factors, combined with the knowledge and intuition of the decision-makers themselves. Marketing DM requires a comprehensive analysis of environments both inside and outside the firm. It requires a wide range of strategic information, including hard and soft information, and it requires managers to deal with issues that involve a high degree of uncertainty, subjectivity and ambiguity. Marketing also involves managers’ intuition, judgment, and personal vision.
These characteristics of marketing decisions present a real challenge to decision-makers. While managers certainly possess specific strengths and advantages in handling such decisions, they are often nonetheless limited by their knowledge and background, a lack of the analytical skills necessary to undertake systematic strategic analysis, and a lack of time to focus intensively on strategic issues. Given these barriers, along with the growing complexity and competitiveness of the marketing environment, the need for tools to assist the marketing decision-maker could not be greater. The concept of a MDSS addresses this need for DM support.
The earliest traces of the MDSS took shape in the 1960s, as decision-makers started to develop rudimentary models from which marketing decision could be made. Nowadays MDSS help decision-makers utilize data and models to solve unstructured problems based on management science, decision theory, systems science, behavioral science, computer science and information technology. It is used to improve the quality and timeliness of marketing decisions by improving the effectiveness of DM.
It focuses on supporting, rather than replacing, managerial judgment, and ultimately, it is the harmony created between the strategic analysis of the system and the intuition of the manager that helps achieves a synergy during the DM process. The MDSS components include the user-system interface subsystem, the database management subsystem and the model base management subsystem. These three components work together to give the marketing manager the system necessary to aid with DM.
Marketing decision support systems can be developed to support a wide range of DM issues and problems on a variety of levels. Undoubtedly, the main thrust of MDSS is to support marketing DM in a strategic planning context, which includes product design and planning, research and development, large-scope forecasting, customer profile analysis, and so forth.
The MDSS can support marketing decisions on the tactical and operational levels as well. Decisions regarding basic pricing, perishable-asset revenue management, budgeting, sales forecasting, and inventory control tend to fall into this category. Certain MDSS can also help facilitate the environmental scanning process, where data from the external environment is filtered, tailored, and interpreted into customized, meaningful information, and then used in conjunction with managers’ experience and intuition to aid DM. The MDSS can also automate news finding and assess the possible impact of that news on a firm’s strategy.
Like any other system MDSS has its benefits and limitations. First of all, MDSS is able to ferret out impartial data for analyzing marketing problems. It can help organizations cope with information overflow by combining and homogenizing information sources and by increasing the speed and ease of data retrieval. MDSS is also flexible and adaptive over time, allowing the decision-maker to add, delete, combine, change or rearrange basic elements, providing fast response to unexpected situations. While working in conjunction with the knowledge and intuition of the marketing manager, an MDSS helps to create a powerful synergy for the decision-making process. While it is true that using an MDSS can provide excellent decision support to marketing managers, it is quite apparent that the full potential of MDSS has yet to be reached. Moreover most marketologists admit that the biggest and expensive shortcoming an MDSS can have is that it is not used.
Though not without its limitations, the MDSS is a valuable tool available to the marketing decision-maker. The MDSS allow marketers to make objective and consistent decisions by supporting the fast solution of complex and semi/unstructured problems. They allow decision-makers to combine their own expertise and intuition with complimentary application models to enhance the quality of marketing decisions. In addition, the fact shows that the field of MDSS is relatively young and evolving, MDSS are likely to play an increasingly important role in marketing DM in the years to come.
A.M. Dyadechko, ELA
FOREIGN EXPERIENCE OF ECOLOGICAL MANAGEMENT AND AUDIT ADAPTATION
T.V.Pimonenko, post-graduate student
At the present stage of market economy development it is impossible to stay aside economical problems. It is obvious that development and adaptation of traditional approaches for existent and potential ecological economical problems solving and new reserves of society development searching. In connection with ecological problems extension specialists are more interested in approaches, which allow complex solving of existent problems. Among such mechanisms are ecological management and ecological audit, great hopes are pin on their practical realization.
Ecoaudit as a separate management element developed at the beginning of the 70s abroad. The first companies, which worked out their own ecoaudit programs, were US Steel, Occidental Petroleum (USA). Nowadays majority of international organizations take part in ecoaudit. European countries experience indicates that environmental protection is not only ecological issue, but economical as well.
We will bring experience over of introduction of the system of ecological management and audit (EMAS) of the German company CWS Lackfabrik. The company currently produces lacquers, powder coatings and synthetic resins. The industrial site stretches over 136,500 m², 70% of which is an open green area, so that is possible to refer to the company as a “green company”. In 1996, following the company’s green aspirations, EMAS registration was achieved.
The protection of the environment receives increasing attention in all activities and from all employees of the company through integrated environmental management. Continuous training of the employees, the organizational integration of environmental protection into the aspirations of the enterprise and constant internal and external audits guarantee that CWS acts according to the guidelines set out by the management. These guidelines are based on 4 principles: adherence to the valid legislation as well as constant improvement of environmental protection; quality and product responsibility; work and health protection; plant/equipment and transportation safety.
The company is continuously improving its daily activities and processes with regard to the environment - in various ways and through different initiatives, such as: special training of the company’s workforce to avoid losses and wastes in production (Info-hours); regular meetings and discussions on the topic “environment” in order to create an increased sense of responsibility among workers; constant extension of accident prevention measures: in the last years notifiable accidents were reduced by more than 50%; the company gives particular attention to a direct dialogue with customers, neighbors, public authorities, etc.: as a member of the VCI (Chemical Industry Association) it takes part in the world-wide initiative “Responsible Care”; the company’s purchasing department makes sure that its suppliers and contracting parties take into account the company’s desires in regard to environmental protection; the company invests in the most up-to-date equipments in order to assure the costumers pollution free products (e.g. powder coatings and synthetic resins)
At the time of the company’s registration, the EMAS regulation was still relatively new and there was no environmental audit Act in Germany. The main challenge CWS encountered, therefore, was to correctly interpret and implement the EMAS Regulation. Since no one was familiar with the system and no guidelines or examples of environmental statements were available, the company had to deal with the understanding of the system by itself. Another small difficulty was to provide proof of compliance with the laws by means of the scheme implemented. Nobody, indeed, knew exactly how to deal with this issue and how evidence could be provided. The issue was solved thanks to efficient cooperation between the internal environmental audit team and the competent external authorities.
The company’s care and attention for the environment started before it implemented EMAS. However, since 1996, the year of EMAS registration, CWS increased even more its efforts to improve its environmental performance and reduced the impacts of its production on the environment, which can be seen clearly from the fact that the company succeeded in: reducing emission of harmful solvents (33% less solvent used per t of product: the quantity of solvents since 2005 has been at a maximum of 0.05 t per t of product; reducing of the quantity of energy used by 0.28% from 1.35 MWh in 1994 to 1.07 MWh in 2007 due to improvements of both the insulation system and the efficiency of the machines; reducing the use of water by 1.63% from 2.06 t in 1994 to 0.43 t in 2007; reducing production of dangerous waste from 179.1 t in 2002 to 70.8 t in 2007.
Thought of environmental protection costs are unprofitable is old-fashioned. European countries experience indicates that ecological management and audit system (CEMA), not only decreased negative influence on the environment, but also obtained economical effect. Assignment, per se, is an effective interference.
A.M. Dyadechko, ELA
UKRAINE IS THE TRANSPORTER OF OIL AND GAS
S. Priymenko, post-graduate student
It is evident that energy sectors play substantial macroeconomic roles in several of the Commonwealth of Independent States (CIS) countries. Sectoral policies have a significant impact on the scale and character of these macroeconomic influences and also on the production and export potential of the region. It is therefore important to understand the energy policies pursued by CIS governments, as well as the actions of the largest energy companies from the region that have become important international players in the European oil and gas markets. This chapter attempts to shed light on the past, present and in particular likely future trends in these policies and strategies.
As we know, several CIS countries play an important role in transporting oil and gas from Russia and the Caspian region to European markets. Ukraine and Belarus are the most important countries in this respect, while the role of Georgia is expected to rise and Russia is also an important corridor for gas and oil from the Caspian Sea region. Given the economic importance of transit-related revenues and economic, as well as political leverage, that the pipelines give to transit countries, their policies are worth a separate discussion, which we provide in this sub-section.
Belarus and Ukraine play significant roles in oil transit. However, the amount of transited oil has been decreasing in recent years. The main reason for this is the diversification of oil transit flows by Russia and development of the new Baltic Sea terminal in Primorsk and increased use of Black Sea ports (mainly Novorossiysk).
In 2000, Ukraine transited 43 Mt of crude oil, although the volume decreased to 33 Mt in 2006 (39.7 Mt in 2007). Ukraine has been planning to increase its importance by opening a route for Caspian oil deliveries to Europe. This was the primary motivation behind building the Odessa (Black Sea oil terminal)-Brody (on the Polish border) pipeline in 2001. Due to poor business planning and the lack of commercial interest from suppliers and European refiners the pipeline (with a 9-14 Mt capacity) was not used and not extended to Plock (Poland). After a few years of inaction it started to be used in reverse mode, transporting Russian oil from Brody to Odessa and then through the Black Sea to international markets.
A.M. Dyadechko, ELA
GREENING OF TRANSPORT SERVICES As CURRENT NEEDS OF THE PRESENT
H. Rybina , post-graduate student
It is known that there is a strong and stable relationship between growth and development of the transport system. In the current conditions is expected significant increase in demand for transport services. At the same time when evaluating the performance of an industry with account and ecological characteristics. Therefore the problem of transport services greening is one of the greatest challenges of the XXI century.
Solving this problem involves reducing energy consumption, emissions of harmful gases and the overall negative impact, by implementing effective ecological and economic activities. Thus, these issues were on the agenda for the entire industry, turning from the minor and subsidiary to the key and priority.
Note that the total length of railways in Ukraine is 22 kilometers (42.7% of them electrified, 60.8% - are equipped with automatic train control) our Railways has 126 railway stations, 2 container paragraphs and 1669 stations. System maintenance and repair of rolling stock includes a 68 locomotive, 48 wagons and 20 passenger depot. However, the overall level of depreciation of fixed assets is 78%, including the active part of 84.4%. The state of the technological base and technological level of traffic may become a brake to further socio-economic development.
In modern conditions the activities of the railways include not only qualitative execution of freight and passengers, but also protect the environment from negative effects.
Specific impacts of rail transport on the ecological situation in Ukraine the following factors:
- consumption of natural resources for railway transport activities;
- the low level of fuel efficiency;
- air pollution and soil emissions (discharges) from the operation of mobile and fixed assets;
- environmental pollution from accidents during transportation of environmentally harmful goods.
Thus, the negative impact of rail transport on the environment occurs as a result of hazardous emissions from both vehicles, as well as from numerous ancillary businesses which serve the transportation process. In addition, rail transport is a source of noise, emissions and thermal pollution.
In recent years, rail transport has intensified efforts to reduce negative impacts on the environment by rationalizing the use of natural resources and environmental compliance. Were developed a number of environmental laws and regulations, which can be divided into several groups:
- Acts which determine the order of licensing fees and penalties for economic resource and native using;
- Acts which regulate the degree of safety and environmental technologies, products and activities (examination, certification of production);
- Acts which minimize pollution of waste production (norms and limits of the harmful emissions, sanctions and incentives).
Environmental activities Ukrzaliznytsya carried out in accordance with the state strategy of Ukraine in the field of environmental protection and sustainable development and in accordance with the requirements of the Ukraine Law "On Environmental Protection". However, replacing the current practice of a small collection of payment for land, water should adopt a uniform procedure for determining and charging for the special use of minerals, water, forest and recreational resources. This would allow for expanded reproduction, preservation and conservation of natural resources, promote their sustainable using.
In the recent, rail transport in Ukraine has undergone a change both in terms of economic restructuring, as well as addressing environmental and social problems. Due to the environmental benefits, rail transport has the potential to carry more people and goods with high energy efficiency, low noise levels and emissions. The opportunity to realize this potential, combined with great attention to customer needs lies in the complex new technologies, managerial and operational practices.
A.M. Dyadechko, ELA
FOREIGN EXPERIENCE OF DETERMINING CROP YIELD LOSSES FROM AIR POLLUTANTS
I.S. Marekha, post-graduate student
It has long been known that crops can be injured by air pollutants. Air pollution is a major stress causing yield losses in California crops. Statewide monitoring indicates that ozone, the main component of air pollution, is transported from urban to agricultural areas, many of which lie within or near high-ozone regions. The South Coast Air Basin (Los Angeles area) typically has the highest ozone concentrations in the state, although the San Francisco Bay and Fresno areas can also develop significant levels.
Many crops are sensitive to ozone, showing reduced yield and quality when exposed to pollutants. Early assessments of yield losses used visible injury symptoms on leaves to estimate the effect of pollutants. Visible symptoms are not reliable, however, because growth effects may occur in the absence of visible injury. Leafy crops are an exception, since visible injury directly affects marketability and might be used for loss estimation. In recent years, several methods have been used successfully for rough estimates of crop yield losses due to air pollutants. In 1971, the Statewide Air Pollution Research Center at the University of California, Riverside, entered into a cooperative agreement with the California Department of Food and Agriculture (CDFA) to identify and assess the effect of air pollutants on California agriculture. Early research included the use of bioindicator plants and field plots within specific regions of the South Coast Air Basin that received differing amounts of atmospheric pollutants throughout the year. Plants grown throughout the basin were therefore exposed to a gradient of pollutant doses. Injury, growth, yield, and quality of crops grown in these plots were related to the pollutant dose level at each site, resulting in dose response regression equations. The differences in temperature, solar radiation, and relative humidity were statistically removed to enable development of loss functions.
In 1981, to reduce site-to-site variability and reduce travel and maintenance costs, the yield-loss assessment program built a single-site gradient facility at the UC Riverside Citrus Research Center. The 18-chamber field fumigation facility consists of 8-foot diameter, 7.5-foot-high octagonal chambers covered with Teflon film and has a closed top to exclude atmospheric pollutants outside the chambers. All 18 chambers are connected by a common air-handling system, which delivers both charcoal-filtered and unfiltered air. Regulating the proportions of filtered and unfiltered air in individual chambers results in a gradient of concentrations of atmospheric pollutants.
Plants grown in the chambers are exposed to different pollutant doses, but without the differences in temperature, relative humidity, and solar radiation that occur at separate field locations. Crops are grown inside the chambers in a common soil with standard field cropping methods. Environmental conditions inside the chambers are similar to those in the widely used open-top chambers and are closer to the outside atmosphere than greenhouse fumigation chambers. Chamber yield and chamber pollutant dose are used to produce a regression equation of yield as related to dose. Dose-response equations are converted to a percentage of crop reduction relative to a specific dose and compiled in a manual for distribution to county agricultural commissioners and other interested individuals. Pollutant dose levels from agricultural regions of California can be used with the loss equations to determine the estimated yield loss due to pollutants in that specific area.- Yield-loss functions can also be used in each region for economic assessment, land use planning, and development of appropriate air quality criteria. Yield-loss functions generated from the chamber fumigation facility are added as supplements to the manual as they are developed. The manual includes loss functions from both early field plots and the current chamber program.
Ozone is the only pollutant currently addressed in the crop yield-loss assessment, but it accounts for most agricultural losses in California from air pollutants. Ozone doses used in the loss equations are determined for crops grown in specific agricultural regions by summarizing ozone data from air quality monitoring sites in or near those areas. Ozone doses are calculated from atmospheric data by subtracting 0.10 part per million (ppm) from the hourly ppm ozone values and accumulating the resultant values for the period of time when the crop is exposed to pollutants. This threshold was chosen for the project because it was the California state standard for ozone. Removal of the initial 0.10 ppm from each atmospheric ozone value eliminates the low levels that are less likely to affect plant growth and yield in California, and it removes low night background levels that cause no plant response. The threshold also helps to avoid equal mathematical weighting of dose accumulated from many low concentration exposures and few high concentration exposures. High levels of ozone are not limited to metropolitan areas and concentrations above 0.10 ppm occur in many major agricultural areas of California. Threshold values below 0.10 ppm ozone are being investigated for applicability to loss assessment of California crops. Once typical ozone dosage values for an area and time of year are determined, the amount of predicted yield loss can be calculated from the loss equations. The ozone summaries can be periodically updated to reflect recent monitoring data.
Dyadechko A.M., ELA
THE STRATEGIES FOR SUSTAINABLE DEVELOPMENT
S. Petrovskaya , post-graduate student
Many strategies have been proposed to satisfy the demands of sustainable development. They are usually based on the notion that the limits to the use of our environment have already been reached. They differ, however, in their approaches towards dealing with this situation.
The first is based on the belief that any human society is part of, and depends on, an ecosystem. The ecosystem constrains the development of that society. It is necessary to respect the carrying capacity of the ecosystems in order to attain sustainability.
The second strategy is based on the belief that, if environmental decline is regarded as costs, western economics can cope very well with environmental problems. It argues for the power of self-regulation of human society. If the environment is incorporated in cost-benefit analyses, economic development will become equivalent to sustainable development.
Both strategies want to change human activities based on information about the environment. However, the two strategies lead to different sets of instruments to regulate human activities and to steer development. The proponents of the first strategy argue for imposing legal bounds on human activities to stop unlimited use of environmental goods and services and to reduce negative environmental impact. The proponents of the second strategy focus on pricing the use of environmental goods and services and negative environmental impact. These strategies aim at one type of goal – the discussed strategies try almost exclusively to solve existing environmental problems – while ignoring the importance of others. Frustrating these other goals can make sustainable development impossible.
Problems linked with the use of the environment can only be prevented if socio-economic, cultural and environmental aspects are taken into account. This can only be done if socio-economic, cultural and environmental processes are regarded as interconnected within one system: the socio-environmental system as a whole. Consensus has to be sought on the development of such whole systems. This consensus should be reached by negotiations between the people involved. This can only be accomplished when these people feel involved: that is to say, when they also regard the system as an entity. So the ideal strategy is one that searches for consensus between all the people involved in the development of a socio-environmental system as a whole.
The strategy might be especially workable at the local level. In these cases the commitment of the people involved will be highest. People will feel more easily part of the socio-environmental system and connected to other people involved. In developing countries local environmental problems should have higher priority than global. The national government is always one of the parties involved at the lower levels. On the higher levels, from the national to the global, political structures already exist that are designed to facilitate negotiations.
The socio-environmental system must be defined as clearly as possible: not only the physical environment, but also the people who are involved. In order to determine the other necessary information, it must return to the essence of environmental problems. An environmental problem can be described as a discrepancy experienced between the observed state of our physical environment and the state in which we want or need it to be.
Thus it must collects information about preventable problems and steerable development. The socio-environmental system as a whole is necessary to meet all our different needs. Therefore, this system as a whole should be planned and steered so that the discrepancy between the way things are and the way we want them to be is minimized.
Consequently, the information needed on the socio-environmental system can be grouped in two main categories: values and facts.
A strategy for sustainable development should look for solutions that have no unwanted side-effects. Thus it should be able to consider all human needs and wants known at that moment.
In searching for sustainable development, all constraints should be taken into consideration. However, our knowledge of these constraints – no matter how good and sophisticated – is bound to remain incomplete. The best we can do is gather all the available information.
Quantified information is needed on the needs and the wants that can be satisfied by a particular socio-environment system. Then we should study the costs of fulfilling particular needs. It should be possible to estimate the effects of a proposed solution on all the other needs and wants.
Many strategies have been proposed to reach sustainable development. A great many of these strategies aim at one type of problem – preventing environmental deterioration – while ignoring the importance of economic or social goals. This article describes strategy for sustainable development, which is based on the idea that it is necessary to find consensus on the development of a socio-environmental system as a whole, and between all people involved.
A.M. Dyadechko, ELA
ANDROID OPERATING SYSTEM
A. Skrynnyk, PM-81
The Android™ operating system is an open platform developed by Google® to power mobile devices and handsets. The idea behind the platform is to align technology companies with mobile companies to produce an open operating system that can be updated by any developer to improve the product for its users.
The development of the Android™ operating system takes place through the use of a software development kit (SDK) provided by Google®. Developers can use this kit to create applications that work with the Android™ platform to bring other applications in addition to those included with the Android™ operating system itself. The SDK includes an emulator that will help developers test their applications on the Android™ operating system. The Android™ operating system is also built under the concept that each application is just as good as the applications that are included.
Developers looking to create mobile experiences using the Android™ operating system can do so using a standard Application Programming Interface (API) allowing them to use a series of procedure calls to access common elements within Android™. The API will also allow items stored within the mobile environment, like contacts and appointments, to integrate with web services like online calendar and email services.
Applications created to run on the Android™ operating system are written using the Java programming language and will run on a custom developed virtual machine environment running on top of a Linux kernel. This will allow the base of the platform to run a Linux® based operating system and keep a small footprint on the device, the virtual machine that will run the OS itself helps to separate the applications from the core OS and can improve the stability of the device.
It will be interesting to see which devices and carriers choose to support the Android™ operating system. This new and very open platform could completely change the way mobile phones and other devices are used and what services are available for them. The fact that development is open to any who wish to attempt it, will also allow those with the need to create custom applications for a mobile device to do so without requiring the purchase of special software and other items, which can sometimes be difficult to obtain.
ELA – A. M. Dyadechko
MODERN PROTECTION OF THE INFORMATION
A. Proshchajlo, S. Poltavets, PM-81
The protection of sensitive information against unauthorized access or fraudulent changes has been of prime concern throughout the centuries. Cryptology is the science of both developing techniques to secure information (enciphering) and developing ways of cracking the encrypted code (deciphering). Normally cryptology is applied to communications but is increasingly applied to the storage of data and information.
The term "cryptography" has entered D.Vallis. The requirement to cipher the message has arisen very much for a long time. Already in V - VI centuries BC Greeks applied the special ciphering device.
Cryptology prior to the modern age was almost synonymous with encryption, the conversion of information from a readable state to apparent nonsense. The sender retained the ability to decrypt the information and therefore avoid unwanted persons being able to read it. Since WWI and the advent of the computer, the methods used to carry out cryptology have become increasingly complex and its application more widespread.
Modern cryptology intersects the disciplines of mathematics, computer science, and electrical engineering. Applications of cryptography include ATM cards, computer passwords, and electronic commerce.
The cryptology consists of two parts, namely: the analysis of cryptology and cryptography. Each branch is engaged in main problems on improvement of efficiency of a science.
Cryptography is a discipline of cryptology designed to protect messages often with the help of a secret key. It has been in use for a long time, and some of its most important methods such as asymmetric cryptography, date back to the late twentieth century.
Cryptography is used to develop methods to keep messages and information secure by encrypting it. Encryption is a method of converting the data or information from a normal readable format, known as plaintext, into a format that is not readable, known as ciphertext, without being converted back to plaintext.
The modern field of cryptography can be divided into several areas of study: symmetric-key cryptography; public-key cryptography; cryptographic primitives; cryptosystems.
Cryptanalysis is the study of methods for obtaining the meaning of encrypted information, without access to the secret information that is normally required to do so. Typically, this involves knowing how the system works and finding a secret key. In non-technical language, this is the practice of codebreaking or cracking the code.
Cryptoanalysis refers to the practice of analyzing ciphertext with the intent of breaking it. Cryptoanalysis is the study of ways that can be used to obtain plaintext information from encrypted information without using the intended method such as using a key to decrypt the information.
"Cryptanalysis" is also used to refer to any attempt to circumvent the security of other types of cryptographic algorithms and protocols in general, and not just encryption. However, cryptanalysis usually excludes methods of attack that do not primarily target weaknesses in the actual cryptography, such as bribery, physical coercion, burglary, keystroke logging, and social engineering, although these types of attack are an important concern and are often more effective than traditional cryptanalysis.
In the past, cryptography has been mainly concerned with the problem of private communication between two parties. A number of ciphers exist which solve this problem more or less satisfactorily. With the advent of commercial data networks, there is a need for many pairs of users to communicate in privacy. The classical method of distributing secret keys to each user pair becomes very expensive and alternative means have to be explored.
With information development even more often resort to cryptology, as to an effective method of protection as more and more the companies, banks, establishments pass to electronic ways of storage of the various documents given access to which needs to be had not all. Proceeding from this reason i.e. to protect the information from breaking, day by day experts develop the new algorithms, allowing to hide this important information from potential malefactors. Now, when computer technologies have found mass application, the cryptography problematic includes numerous problems which aren't connected directly with засекречиванием information. Modern problems of cryptography include system engineering of the electronic digital signature and secret electronic voting, reports of an electronic toss-up and identification of remote users, methods of protection against imposing of untrue reports, etc. Specificity of cryptography consists that it is directed on working out of the methods providing firmness to any actions of the malefactor. However, with rapid development come and at all new methods of protection of the information.
I think the considered problem, is very important presently, and development of such science as cryptography, will help development of the big companies and as, will strengthen trust of simple inhabitants which use these companies.
ELA – A.M. Dyadechko
Electricity savings
V. A. Kuguk, EM-71
Electricity accounts for a large portion of most of our monthly bills. It was one of those "modern conveniences" that quickly became necessity, to the point that most of us have never lived without it and even insist that we couldn't - with good reason because of how most homes are designed.
According to the U.S. Department of Energy, one third of our energy dollars goes to lighting and appliances, not including heating water and using refrigeration.
Here are some ways how to decrease that big percentage and the overall electricity cost
1. Start changing out regular incandescent light bulbs with compact fluorescents. Although fluorescents cost more to buy, their life times are longer and they use far less electricity for the same amount of light
2. Maybe this should be number one, but turn off anything you're not using. That includes lights, TVs, radios, stereos and computers. Most computers use the equivalent of around three 100 watt light bulbs, so turning them off at night will save plenty.
3. Flip the switch off on power strips, or unplug "instant on" anything, including TVs and computers. These use electricity all the time unless electricity is cut off to them.
4. Keep a freezer full - it operates on a different principle than a refrigerator. A frozen mass tends to keep things around it frozen, too. If you don't have enough food to fill it, save plastic containers and fill them two thirds of the way with water. Water-filled plastic bags that can be sealed make an excellent choice for odd shaped vacant areas.
5. Switch to using as many manual appliances as you can. Plain old hand operated can openers, knives and toothbrushes save a lot of electricity!
6. If you use an electric stove, use all the heat. Turn off the burners and oven a few minutes before food is through cooking. Or, if you're heating other foods there's plenty left to do the job after you turn off the burner. Remember, it's not the stove that cooks your food. It's the heat.
7. If you drink tea or coffee throughout the day, use a thermos. You can save electricity if you make several cups at one time and keep it hot in a thermos than if you make individual cups.
It takes some effort, yes, but the rewards will be worth it when you get your cost in next bill and you've knocked off 20 percent, or even more.
S.G. Zolotova, ELA
Air Conditioning
N.A. Radcko, EM-71
Air Conditioning is the creation and automatic support of the fresh air to all closed offices or some of its parameters (temperature, humidity, cleanliness, air velocity) on a certain level to ensure optimal meteorological conditions most favorable to the health of people or technological process.
Nowadays there are many types of air conditioning systems and individual air conditioners, but when you choose it you must analyze many factors, because not every system will fit a particular room.
Rooftops air conditioners are constructively chiller. They are mono block devices, intended to be installed on flat roofs of houses. They perform ventilation and regulate the air temperature in very large areas. It should be noted that rooftops have a wide range of capacities (8-140 kWh), simple during installation and simple maintenance, high reliability and economical in operation. There is a positive parameter that they act as fire ventilation.
Wardrobe (cabinet) air conditioner is a complete single unit designed for installation round-the-clock every day regulation of the temperature and air cleaning in a room where necessary. The power of these conditioners is approximately 11 to 80 kWh. The main advantage of the cabinet air conditioners is its easy installation and maintenance. The main components of air conditioner are positioned in the inner block. Access is provided on the front deck of the air conditioner. Air cabinet is simpler in design, more mobile, but it needs to be supplied with water.
Precision air conditioners are a variety of cabinet air conditioners. They are equipped with different types of microprocessor control systems and are capable of supporting not only the precise temperature settings, but also humidity. Precision air conditioners have such characteristics as precise temperature control (± 1 ° C) and humidity (± 2%), can work in a wide range of outdoor air temperature (up to minus 35 ° C), are full of compatibility with supervisory control systems and climate control.
Central air conditioners are designed to serve several rooms or one large room. Sometimes several central air conditioners serve one large room. Modern central air conditioners are available in the performance and consist of standard sections (three-dimensional modules) designed to control, mix, heat, cool, clean, dry, humidify the air movement. Central air conditioners have some drawbacks, the main ones being the need for complicated installation and construction work, lying around the house extended communications .
S.G. Zolotova, ELA
Electricity from wind
I.A.Papus, EM-71
Societies have taken advantage of wind power for thousands of years. The first known use was in 5000 BC when people used sails to navigate the Nile River. Persians had already been using windmills for 400 years by 900 AD in order to pump water and grind grain. Windmills may have even been developed in China before 1 AD, but the earliest written documentation comes from 1219. Wind power is now the world's fastest growing energy source and has also become one of the most rapidly expanding industries, with sales of roughly $2 billion in 1998.
Today, people are realizing that wind power is one of the most promising new energy sources that can serve as an alternative to fossil fuel-generated electricity. As of 1999, global wind energy capacity topped 10,000 megawatts, which is approximately 16 billion kilowatt-hours of electricity. That's enough to serve over 5 cities the size of Miami, according to the American Wind Energy Association. Five Miamis may not seem significant, but if we make the predicted strides in the near future, wind power could be one of our main sources of electricity.
With today's technology, wind energy could provide 20% of world’s electricity (or about the amount nuclear power provides) with turbines installed on less than 1% of land area. And within that area, less than 5% of the land would be occupied by wind equipment-the remaining 95% could continue to be used for farming or ranching. As of 2010, 10 million average American homes are supplied by wind power, preventing 100 million metric tons of CO2 emissions every year. Lessening our dependence on fossil fuels is critical to the health of all living things, and wind energy can do just that.
The 3 billion kWh of electricity produced by wind machines annually displace the energy equivalent of 6.4 million barrels of oil and avoid 1.67 million tons of carbon emissions, as well as sulfur and nitrogen oxide emissions that cause smog and acid rain. In other words, more wind power means less smog, acid rain, and greenhouse gas emissions.
Windmills may have been around for almost 1500 years, but it was not imagined that wind power would become affordable enough to compete with fossil fuels. Indeed it has. In fact, many utility services around the world offer wind-generated electricity at a premium of 2 to 3 cents per kWh. If a household used wind power for 25% of its needs, it would spend only $4 or $5 dollars per month for it and the price is still dropping.
Compare this to 4.8 to 5.5 cents per kWh for coal or 11.1 to 14.5 cents per kWh for nuclear power. Wind energy is therefore cheaper than any other new electric generation except natural gas, which emits one pound of greenhouse gases for every kilowatt-hour of electricity it generates. The success of this energy is in part due to the fact that its costs have gone down by more than 80% since the early 1980s. Even lower prices are expected, as industry analysts see the cost dropping by an additional 20 percent to 40 percent by 2005.
Germany, the US, Spain, Denmark, and India are among the world's leading nations in the acquisition of wind energy. According to Chris Flavin, a speaker at the World Oil Forum held in Denver, Colorado, on October 30, 1998, Navarro, Spain, is utilizing wind power to generate 23% of its electricity needs. Denmark now generates 8 percent of its electricity from wind power. Flavin, a vice president and senior energy policy analyst at the Worldwatch Institute, reported that wind generated energy is growing in leaps and bounds.
In fact, according to Worldwatch Institute Online, The world added 2,100 megawatts of new wind energy generating capacity in 1998, a new all-time record, and 35% more than was added in 1997. Wind power is now the world's fastest growing energy source and has also become one of the most rapidly expanding industries, with sales of roughly $2 billion in 1998. Major offshore developments are likely in northern European waters in the early part of the next century.
This will be the next major step for this technology and will result in a dramatic increase in decentralized electricity generation. Offshore wind has the potential to deliver substantial quantities of energy at a price that is cheaper than most of the other renewable energies, as wind speeds are generally higher offshore than on land. But there is increasing energy being put in finding many other alternative sources of power and making them viable, such as geothermal and wave energy and biomass. Just as there are many types of systems for home security, there will soon be many choices for home power.
I hope the wind will help us to save our planet providing it by renewable source of energy.
S.G.Zolotova, ELA
Energy producing: solar energy
T.V. Konoplenko , EM-71
In our modern industrial society we consume vast amounts of energy to make our daily life more comfortable, productive and enjoyable. All of us use energy every day - for heat and light in living and working areas, cooking, transportation, manufacturing, and entertainment. The choices we make about how we use energy - turning machines off when we’re not using them or choosing to buy energy efficient appliances - impact our environment and our lives.
Energy comes from several different sources. These sources can be split into two main categories: non-renewable and renewable. Non-renewable types of energy include the three major types of fossil fuels – coal, oil and natural gas. Fossil fuels supply more than 90% of the world's energy. Oil leads with a share of about 40 percent of total world energy consumption, followed by coal (24 percent) and natural gas (22 percent). All of these are burned to produce power.
Fossil fuels are relatively easy to use to generate energy because they only require a simple direct combustion. However, a problem with fossil fuels is their environmental impact. Not only does their excavation from the ground significantly alter the environment, but their combustion leads to a great deal of air pollution. Carbon dioxide ( CO2 ) from burning fossil fuels is the largest source of greenhouse gases from human activities. Extra greenhouse gases, we are putting into the atmosphere are causing global warming and climate change. Besides, these are fuels that are being consumed more rapidly than they are being replaced. That means that someday we could run out of these fuels.
Another nonrenewable source is uranium. Uranium is an element that gives us nuclear energy by splitting an atom's nucleus, and this process is called fission. Nuclear energy is a better source of energy because it doesn't put carbon dioxide into the atmosphere. But like all industrial processes, nuclear power generation has by-product wastes: tremendous steam of radioactive products and heat. Hazardous wastes and the possibility of a nuclear disaster are the principal concerns for nuclear power.
With the growing concerns over the environmental problems today (air pollution, global climate change, massive flooding in river systems, etc.) and the price of non-renewable energy sources soaring, we have to take a closer look at the alternative energy sources. Alternatives to the fossil fuels and nuclear power are renewable sources of energy and they are considerably more attractive in many ways. Renewable sources are derived and replenish quickly from nature and usually do not pollute our environment when used to generate electricity. The five renewable sources used most often include hydropower (water), solar, wind, biomass, and geothermal.
In the context of renewable energy, solar power is associated with the harnessing of the sun's present emissions of heat or light. There are a variety of types of technologies that can do this. Solar energy is typically divided into three categories: passive solar, active solar, and photovoltaic (electrical) solar energy. All of them produce solar energy, but in very different ways.
In active solar category the solar energy is directly converted in the application form. One of the simplest and economical ways to utilize solar energy is through solar thermal systems. Solar thermal technology is employed for collecting and converting the sun energy to heat energy for application such as water and air heating, cooking and drying, steam generation, distillation, etc.
Solar thermal technologies include solar heat collectors (flat-plate collectors, evacuated-tube collectors) and solar concentrating collectors. Flat-plate collectors are the most commonly used type of collector today.
A typical flat-plate collector consists of a box containing a sheet of metal painted black, which absorbs the suns energy. Solar heat collectors sit on the rooftops of buildings and are generally used in hotels and homes.
Solar concentrating collectors (parabolic concentrators) use mirrors and lenses to concentrate and focus sunlight onto a receiver mounted at the system's focal point. The receiver absorbs and converts the sunlight into heat. This heat is then transported by means of a heated fluid (either water or molten salt) through pipes to a steam generator or engine where it is converted into electricity.
Photovoltaic (electrical) solar technologies directly convert solar radiation into electricity through the use of photovoltaic cells (PVs), also called solar cells. Photovoltaic or solar electric panels use semiconductor materials such as silicon to convert sunlight to electricity.
Solar power is a good alternative source because our current energy resources are smaller and smaller and the costs are rising and somehow at a moment will be ended, so solar power is a no cost and safe alternative source of energy.
Nowadays, this form of alternative energy are very modern and tend to be developed intensely. Solar energy is at no costs, it is enough so as not to be finished in short time and may be used for varied purposes.
S.G.Zolotova, ELA
Heating systems
M. O. Kruglyak, EM-71
The heating system is a complex of elements which are intended to receive and transfer the warmth to a premise which is heated. Each system of heating includes three basic elements: the generator of heat, system of heat conductors and devices. Let's consider the following kinds of heating:
• systems of water heating;
• systems of steam heating;
• electric heating;
• gas heating;
Water heating has many advantages, therefore it is the most widespread presently. Among the advantages of water heating you can find: silent work, the lack of the necessity of the electric drive, its durability, the stability of temperature of the air indoors.
For the process of steam heating pipelines we need pipes of smaller diameters, which are less expensive. Such system can be used in multi-stored houses as steam density is small. But such system of heating is inconvenient in operation, causes air pollution, and there are great losses of heat in steam lines. Owing to necessity for frequent switching-off of system, decreasing lines of service of steam lines are used.
Sometimes electric heating is unique. This kind of heating is rational for using as time heating devices. Among the advantages in the use of electric heating we have: good control ability, absence of products of combustion and atmosphere pollution, simplicity of the installation of electronic conducting. The basic lack is high cost of the electric power and fire danger.
Gas is used for heating the houses both with the help of centralized heat supply and the local heating. It is pushed into the fire chambers of steam and water-heating coppers, in heating furnaces and in gas heating devices. Local devices don’t have the big cost of operation, and are simple in service, and are highly effective. There are identical demands to all systems of heating:
- The Sanitary-and-hygienic;
- The economic;
- The building;
- The assembly;
- The operational;
- The esthetic;
All these requirements should be considered in the heating systems design.
S. G. Zolotova, ELA
Wind Energy Sources
O. V. Leunova, EM-71
Today, people are realizing that wind power "is one of the most promising new energy sources" that can serve as an alternative to fossil fuel-generated electricity. In 1999, global wind energy capacity topped 10,000 megawatts, which is approximately 16 billion kilowatt-hours of electricity. That's enough to serve over 5 cities the size of Miami, according to the American Wind Energy Association. Five Miamis may not seem significant, but if we make the predicted strides in the near future, wind power could be one of our main sources of electricity. Is your utility company offering your family the best rates?
"With today's technology, wind energy could provide 20% of America's electricity. By the year 2012, 10 million average American homes may be supplied by wind power, preventing 100 million metric tons of CO2 emissions every year. Lessening our dependence on fossil fuels is critical to the health of all living things, and wind energy can do that.
"The 3 billion kWh of electricity produced by America's wind machines annually displace the energy equivalent of 6.4 million barrels of oil and avoid 1.67 million tons of carbon emissions, as well as sulfur and nitrogen oxide emissions that cause smog and acid rain." In other words, "more wind power means less smog, acid rain, and greenhouse gas emissions."
Germany, the US, Spain, Denmark, and India are among the world's leading nations in the acquisition of wind energy. According to Chris Flavin, a speaker at the World Oil Forum held in Denver, Colorado, on October 30, 2005, "Navarro, Spain, is utilizing wind power to generate 23% of its electricity needs." Denmark now generates 8 percent of its electricity from wind power. Flavin, a vice president and senior energy policy analyst at the Worldwatch Institute, reported that wind generated energy is growing in leaps and bounds.
This will be the next major step for this technology and will result in a dramatic increase in decentralized electricity generation. Offshore wind has the potential to deliver substantial quantities of energy at a price that is cheaper than most of the other renewable energies, as wind speeds are generally higher offshore than on land. But there is increasing energy being put in finding many other alternative sources of power and making them viable, such as geothermal and wave energy and biomass. Just as there are many types of systems for home security, there will soon be many choices for home power.
S. G. Zolotova, ELA
Pearl River Tower – energy-efficient skyscraper
Yu. S. Potapova, EM-71
Guangzhou City in southern China is no stranger to development. Over the past decade, the region has seen explosive development with buildings going up very fast. Pollution and energy consumption have exploded along with the building boom. But more and more environmental initiatives are being passed along with more energy-efficient and environmentally-friendly buildings being designed and constructed in the country. The Pearl River Tower is one of these structures and, so far, is on track to becoming one of the world’s most energy-efficient skyscrapers.
The 71-story Pearl River Tower is slated to be finished in the mid of 2011. Building customer of Pear River Tower is the largest China’s enterprise on the production of tobacco goods - China National Tobacco Corporation. Headquarters of corporation will be disposed in Tower. With the height of 309.6 meters the 2.3-million square-foot Pearl River Tower incorporates the latest green technology and engineering advancements, the most immediately obvious of which will be a pair of openings in the tower’s facade which feed wind turbines to generate energy for the building.
External look of Pearl River Tower reminds a giant blue wave which rises from stone jungles. The building’s unique curved design is intended to focus the strong southern winds that blow through the region. Orientated to face these winds head-on, the Pearl River Tower’s sculpted facade will increase the speed of these winds (by two-and-a-half times) and channel them through two main slots in the building where wind turbines will be located.
In addition to its super-velocity wind focusing design, the building incorporates a number of other design features and systems that fulfill energy-saving and energy-production roles:
- Slab integrated cooling system that circulates cool water through the floors of the building acting as a cooling radiator.
- Reclaimed energy through routing each floor’s exhaust air into the south side’s double-layer curtain-wall cavity.
- High temperature fuel cells for excess energy storage.
- Outer skin of the facade has incorporated glare control as well as integrated solar PV for energy production.
- In-floor air displacement HVAC.
Pioneering architectural and engineering vision for this office complex has resulted in a sophisticated, environmentally-smart building.
S. G. Zolotova, ELA
Solar Power in Reducing Carbon Footprint
D. S. Volovik, EM-71
Cabon footprint is the total set of GHG (greenhouse gases) emissions caused by an acsident, enterprises, manufacturing or person. It is commonly expressed in the amount of carbon dioxide and other greenhouse gases emitted.
Carbon footprint has a harmful environmental impact. Perhaps the biggest contributor to this is burning all the coal to generate electricity.
In fact, most countries still rely on coal burning power plants for their electricity requirements.
Every year, our carbon emissions are increasing. As it goes up when it should be going down as many industries, organizations and people are aware of it, we still have a disappointing carbon footprint. But perhaps the best and equally massive way to reduce this dirty form of electricity generation is to sprout solar power.
Electricity from the sun is what you call clean energy. We can reduce our use of electricity and replace coal electricity generators if we use renewable sources of energy such as solar energy. Doing so, we will reduce our carbon dioxide emission.
Obviously, energy from the sun is abundant. It is continuously available in varying levels all throughout the daylight hours. So, an excellent way to increase that energy and to produce electricity are solar panels.
Solar panels are advisable to be installed in homes because solar power is good for our environment. It produces no carbon dioxide emission at all and requires very little energy to produce.
If most homes had solar panels wich generated half of the total electricity requirements, that would be the equivalent of a lot of coal burning electricity generators being shut down.
After you have spent money on your solar panels, it will imply little cost of electricity generation which is more on routine maintenance. You know you are saving money and your electricity bills are going down. And if you have enough panels, that means no electricity bills at all.
Installing these panels and having solar power also adds value to your house. But only a few people are able to afford this technology as it is rather expensive. If you have enough panels to produce efficient solar energy, you can even have a small source of income through it.
All these benefits brought about by solar panels clearly outweigh all the costs. You are provided with electricity even when your town experiences a power outage. You are reducing carbon footprint and helping to look after our environment.
The idea of using solar energy is now taking the world one region at a time.
A solar energy plant has just been unveiled in Wilburton which could provide renewable electricity for over 1,200 homes in three cities. These farm’s solar panels could save more than 55,000 tonnes of carbon dioxide for a period of 25 years. Of course, this would entail the use of solar photovoltaic panels.
Until its application, solar photovoltaic panels would no longer be uncommon in the United Kingdom. This technology could be a major source of energy because of the solar radiation of this huge farm. Likewise in the medical industry, solar photovoltaic systems are being installed nowadays.
A hospital in California is making use of 3,000 solar panels combining a capacity of 700 kW. This is really significant for its operations and patients’ safety since we all know that hospitals operate 24/7 and most of its lifesaving equipment need electrical power. It will be a practical source of energy for many years to come. Aside from hospitals, the largest UK drugmaking company is building the largest US rooftop solar project. Going solar is the best thing to do when aiming to reduce energy costs and emissions of greenhouse gases. The effects will be lower power bills and better consumer health care attention.
In the efforts of a solar environment, programs are launched for homeowners to be able to generate income from solar panel installations as well. Since solar energy is a renewable resource, there isn’t any danger of depleting its reserves. Although it may be unavailable at night, it returns in full force during the whole day.
Solar power is clean energy, so it does not cause any form of pollution. When it comes to solar panels, once it is set up, electrical expenses are not necessary to power them at all.
Solar cells also only require very little maintenance and it can last a lifetime, which is why once you go solar, you are looking at a lifetime investment.When it comes to solar panels, once it is set up, electrical expenses are not necessary to power them at all.
S. G. Zolotova, ELA
FRACTALS
D.Tokar, V.R.Tarasenko, PM-81
Imagine flying in a space shuttle looking at the coast of Britain. From such a great distance the coast looks perfectly straight, going from north to south. But, as you approach the earth something tells you the coast is not perfectly straight... Of course! As you go into the upper atmosphere you realize that it has thousands of bays, harbors, capes, and peninsulas that you could not see from a distance. Thinking that now you have a detailed picture of the coast, you turn towards one of the harbor beaches, which seems to be straight... However, as you get closer to it, you see that it too has thousands of smaller bays, harbors, capes, and peninsulas! Wondering if this will ever end you decide to get even closer... Eventually you wind up on the beach looking at the coast through a microscope. You can now see every grain of sand clearly, but, it too has thousands of indentations and extrusions! The fact that any small part of the coast will look similar to the whole thing was first noted by Benoit Mandelbrot. He called shapes like this fractals. Fractals are figures with an infinite amount of detail. When magnified, they don’t become more simple, but remain as complex as they were without magnification. In nature, you can find them everywhere. Any tree branch, when magnified, looks like the entire tree. Any rock from a mountain looks like the entire mountain. Natural objects that are approximated by fractals to a degree include clouds, mountain ranges, lightning bolts, coastlines, snow flakes, various vegetables (cauliflower and broccoli), and animal coloration patterns. The theory of fractals was first developed to study nature. Now it is used in a variety of other applications. And, of course, beauty is what makes them popular!
Roots of the idea of fractals go back to the 17th century, while mathematically rigorous treatment of fractals can be traced back to functions studied by Karl Weierstrass, Georg Cantor and Felix Hausdorff a century later in studying functions that were continuous but not differentiable. The term fractal was derived from the Latin fractus meaning "broken" or "fractured". A mathematical fractal is based on an equation that undergoes iteration, a form of feedback based on recursion. There are several examples of fractals, which are defined as portraying exact self-similarity, quasi self-similarity, or statistical self-similarity. While fractals are a mathematical construct, they are found in nature, which has led to their inclusion in artwork. They are useful in medicine, soil mechanics, seismology, and technical analysis.
Because they appear similar at all levels of magnification, fractals are often considered to be infinitely complex (in informal terms). Not all self-similar objects are fractals—for example, the real line (a straight Euclidean line) is formally self-similar but fails to have other fractal characteristics; for instance, it is regular enough to be described in Euclidean terms.
Fractals are useful in describing a natural. For describing a coastline or a river is used the Koch Snowflake. To make fractals more realistic, we use a different type of self-similarity called Brownian, or statistical self-similarity.
And what exactly is it? In 1828, Robert Brown was studying the motion of microscopic particles. What he discovered was named Brownian motion after him. If you plot the location of some particle at certain intervals of time, you will get a fragmented trajectory with lines randomly located in space. Now, take one of these lines and plot locations at smaller intervals of time. What you will get is a smaller fragmented line made up of randomly located parts. If you take one of these lines, you will find that it is made up of smaller lines as well. However, this self-similarity is different. Although each line is composed of smaller lines, the lines are random instead of being fixed. Brownian self-similarity is found in plasma fractals. They are very useful in creating realistic coastlines and landscapes. In addition, the same concept was used to create a realistic model of the economy. Random fractals can be used to describe many highly irregular real-world objects
Many artists use fractals in art. Fractal patterns have been found in the paintings of American artist Jackson Pollock. While Pollock's paintings appear to be composed of chaotic dripping and splattering, computer analysis has found fractal patterns in his work.
Decalcomania, a technique used by artists such as Max Ernst, can produce fractal-like patterns. It involves pressing paint between two surfaces and pulling them apart.
Cyberneticist Ron Eglash has suggested that fractal-like structures are prevalent in African art and architecture. Circular houses appear in circles of circles, rectangular houses in rectangles of rectangles, and so on. Such scaling patterns can also be found in African textiles, sculpture, and even cornrow hairstyles.
In a 1996 interview with Michael Silverblatt, David Foster Wallace admitted that the structure of the first draft of Infinite Jest he gave to his editor Michael Pietsch was inspired by fractals, specifically the Sierpinski triangle (aka Sierpinski gasket) but that the edited novel is "more like a lopsided Sierpinsky Gasket".
ELA – A. M. Dyadechko
ORGANIC LIGHT-EMITTING DIODE
D.V. Shapko, EP-81
An organic light emitting diode (OLED) is a light-emitting diode (LED) in which the emissive electroluminescent layer is a film of organic compounds which emit light in response to an electric current. This layer of organic semiconductor material is situated between two electrodes. Generally, at least one of these electrodes is transparent.
A typical OLED is composed of a layer of organic materials situated between two electrodes, the anode and cathode, all deposited on a substrate. The organic molecules are electrically conductive as a result of delocalization of pi electrons caused by conjugation over all or part of the molecule. These materials have conductivity levels ranging from insulators to conductors, and therefore are considered organic semiconductors. The highest occupied and lowest unoccupied molecular orbitals (HOMO and LUMO) of organic semiconductors are analogous to the valence and conduction bands of inorganic semiconductors. Originally, the most basic polymer OLEDs consisted of a single organic layer. However multilayer OLEDs can be fabricated with two or more layers in order to improve device efficiency. Many modern OLEDs incorporate a simple bilayer structure, consisting of a conductive layer and an emissive layer.
During operation, a voltage is applied across the OLED such that the anode is positive with respect to the cathode. A current of electrons flows through the device from cathode to anode, as electrons are injected into the LUMO of the organic layer at the cathode and withdrawn from the HOMO at the anode. This latter process may also be described as the injection of electron holes into the HOMO. Electrostatic forces bring the electrons and the holes towards each other and they recombine forming an exciton, a bound state of the electron and hole. This happens closer to the emissive layer, because in organic semiconductors holes are generally more mobile than electrons. The decay of this excited state results in a relaxation of the energy levels of the electron, accompanied by emission of radiation whose frequency is in the visible region. The frequency of this radiation depends on the band gap of the material, in this case the difference in energy between the HOMO and LUMO.
Molecules commonly used in OLEDs include organometallic chelates (for example Alq3, used in the organic light-emitting device reported by Tang et al.), fluorescent and phosphorescent dyes and conjugated dendrimers. A number of materials are used for their charge transport properties, for example triphenylamine and derivatives are commonly used as materials for hole transport layers. Fluorescent dyes can be chosen to obtain light emission at different wavelengths, and compounds such as perylene, rubrene and quinacridone derivatives are often used. Alq3 has been used as a green emitter, electron transport material and as a host for yellow and red emitting dyes.
The production of small molecule devices and displays usually involves thermal evaporation in a vacuum. This makes the production process more expensive and of limited use for large-area devices than other processing techniques. However, contrary to polymer-based devices, the vacuum deposition process enables the formation of well controlled, homogeneous films, and the construction of very complex multi-layer structures. This high flexibility in layer design, enabling distinct charge transport and charge blocking layers to be formed, is the main reason for the high efficiencies of the small molecule OLEDs.
Light weight & flexible plastic substrates. OLED displays can be fabricated on flexible plastic substrates leading to the possibility of flexible organic light-emitting diodes being fabricated or other new applications such as roll-up displays embedded in fabrics or clothing. As the substrate used can be flexible, the displays may be produced inexpensively.
OLEDs can also have a faster response time than standard LCD screens. Whereas LCD displays are capable of between 2 and 8 ms response time offering a frame rate of +/-200 Hz, an OLED can theoretically have less than 0.01 ms response time enabling 100,000 Hz.
OLED technology promises to revolutionize everything known about information display, from video walls, to dynamic pricing in supermarkets. For the military, Top-emitting OLED (TOLED) applications could include wrist-mounted, featherweight, rugged PDAs and wearable electronic displays such as "display sleeves" Other applications could be conformed, high-contrast automotive instrument panels, windshield displays and visor mounted displays to be used by for pilots, drivers and divers, etc. More futuristic applications could be utilized in camouflage systems, "smart" light emitting windows/shades etc.
Sony exhibited a 24.5" prototype OLED 3D television during the Consumer Electronics Show in January 2010.
Philips Lighting have made OLED lighting samples under the brand name 'Lumiblade' available online.
At the Consumer Electronics Show (CES) in January 2010, Samsung demonstrated a laptop computer with a large, transparent OLED display featuring up to 40% transparency and an animated OLED display in a photo ID card.
ELA – A. M. Dyadechko
VOYAGER 1: TO INFINITY AND BEYOND
Goncharenko A.G. – student, group TM-81
Korotych D.S. – student, group TM-81
The most of greatest revelations happened by accident. But it is the exception that can show an impressive number of discoveries which have not been planned. An example for this is Voyager 1. The Voyager 1 spacecraft is a little outcast hero that brings its mission for over 33 years. It is 722-kilogram robotic American space probe launched by NASA on September 5, 1977 to study the outer Solar System and eventually interstellar space. The spacecraft receives routine instructions and commands and transmits data back to the Deep Space Network. It was the first probe to leave the Solar System and is the farthest human-made object from Earth. Now the goal is near.
Currently in extended mission, the task of the spacecraft is locating and studying the boundaries of the Solar System, including the Kuiper belt, the heliosphere and interstellar space. The primary mission ended November 20, 1980, after encountering the Jovian system in 1979 and the Saturnian system in 1980. It was the first probe to provide detailed images of the two largest planets and their moons. But it was only the beginning.
Voyager 1 does something much more important, than just traveling to the eternity. It keeps the part of our civilization, the small friendly sign for other universes. It is the Golden Records that contain sounds and images selected to portray the diversity of life and culture on Earth, and are intended for any intelligent extraterrestrial life form, or for future humans, who may find them.
The Family Portrait, or sometimes Portrait of the Planets, is an image of the Solar System acquired by Voyager 1 on February 14, 1990 from a distance of approximately 6 billion kilometers. This composite offers a unique - and unmatched - view of how it feels to look to our solar system from the "outside."
We need to expand space more. It still remains unknown. Who knows what it hides and what we will find there. Maybe these will be new resources or even life.
Mikhno S.V. – E L Advisor
THE GREEN OFFICE
H. I. Anokolova, M-82
Greener homes are in the spotlight these days, but what about the other places where many of us spend huge chunks of our time--our offices? Some simple changes of habit can save energy and resources at work, and these small steps can be multiplied by persuading the powers-that-be at your workplace to adopt environmentally friendly (and often cost-effective) policies.
Many people don’t realize that operating office equipment can cost much more than the equipment costs them in the first place. For example, a photocopier that costs you $4,000 to buy, that is left on continuously for seven years over its two-million copies life, may consume $1,500 of electricity, $24,000 of paper and $15,000 of toner. The greenhouse gas emissions from supplying energy from power stations and manufacturing and disposing of the paper you use could exceed 80 tonnes of carbon dioxide, which is equivalent to more than the total greenhouse gas emissions of a typical Australian home over that seven-year period.
Increasingly, leading edge organizations are considering operating costs as well as environmental impacts when they buy their office equipment. For example, they understand that if you buy an energy-efficient photocopier designed to work well with recycled paper and refilled toner cartridges, copy double-sided whenever you can, set up an effective paper recycling system, and set the photocopier to powersave when you’re not using it, over its seven-year life you may: reduce the electricity you use by up to 80%; save up to 80% on your electricity bill; halve your paper and toner bills; reduce greenhouse gas emissions from electricity, paper and toner by 75%; leave 50 trees in the ground which would otherwise have been chopped down to make paper; involve your staff in doing something for the environment; increase productivity through improved staff morale; enhance your company’s profits.
Paper reduction and recycling schemes can reduce the costs and environmental impacts of paper use by 75–95%. To achieve such spectacular savings, effective staff training and feedback on performance are essential. A greener workplace can mean a lighter ecological footprint, a healthier and more productive place to work, and good news for the bottom line.
ELA − A. M. Dyadechko
Determination of Bearing Capacity of Wooden Elements under Different Types of Deformation
K. V. Levchenko – group DM-81
V. S. Kurochkina – EL Adviser
The aim of my work is to compare the results of bearing capacity determination both experimentally and theoretically, as well as to provide methodological support of the studying for Youth Scientific and Technical Creativity Center.
In practical part of my research, wooden elements were made of pine for the following kinds of tests: axial compression, lateral bending, shear, and buckling.
The experiments were conducted in strength of materials laboratory at Sumy State University under the guidance of Head of the Department Professor Karintsev I. B. and Head of the laboratory Karintseva A. I. Sample dimensions ranged from 10 mm × 10 mm × 10 mm to 20 mm × 20 mm × 40 mm for deformation of axial compression and buckling, parallel and across the grain. Deformation test (of elements) on lateral bending assumed a design diagram in the form of a statically determinate 10 mm × 150 mm × 20 mm beam. Shear deformation assumed sampling according to laboratory work methodological instructions.
Moreover, taking into account the type and the nature of deformation of beam, the experiments were carried out in order to increase and reduce the bearing capacity: fixtures over 3 mm in diameter were located at the bottom, while at the top there were made holes filled with concrete.
Adjusted for errors, in sampling, scale reading and in application of model design diagram – five experiments were conducted for each type of deformation for valuation of the average bearing capacity.
Then, theoretical calculations were made proceeding from strength condition of each type of deformation with an allowance for wood anisotropy according to design resistance, with regard for the system of correlation coefficients.
The results were compared experimentally and theoretically. Six fiberboard stands of 850 mm× 850 mm were made. Photos before and after the experiment, were put on each stand.
I believe this work will help schoolchildren and students of the Youth Scientific and Technical Creativity Center to understand the connection between experimental and theoretical data when studying strength of materials.
NO HIDING PLACE
Shelest Y. R., group MK-81
EL adviser Kurochkina V. S.
We are repeatedly told that we are in touch. Constant contact with the right person is one of the biggest advantages of 21 century. You can call a person who is hundreds and even thousands miles away from you. At midnight you can find information about tomorrow’s weather or weather forecast next week or month. The level of development of Science has reached such a high level that more than half of human work is performed by robots or electronic machines.It seems that people finally have time for their personal life. Or, maybe, it is a mistake to think like this?
Mankind is unable to abandon the devices, which give momentary pleasure, and deprives a person of more important values - the right to protection of their private and personal lives. So, anyone can learn about you more than you're willing to spend.
First of all, it is your mobile phone. It every second reports, where you are - at home, at work or at the bank, on the street or in the shop. Whatever you do - it's with you, it knows everything about you - who you are, where you sleep or play sports professionally, what movies you want to watch. The only condition is that your telephone must be switched on, and then a person becomes a point on the map. Find out where he is now it’s only a technical matter. And the only reliable way to escape from observation is to throw your phone away.
Secondly, any stranger can browse your files to find important information about you in social networks. The experts have urged users of social networks not to publish too personal information, relying completely on privacy settings. In reality, it doesn’t matter whether you have deleted message or not - they all are automatically stored in a common database. Previously, all employees of the large’t social network knew the "magic password," which absolutely suited all the accounts. The modern world has become digital.
But, it's not bad at all. It does not mean that you have to throw away your phone, turn off the computer and get back on 100 years to the past. You just need to know that wherever you are - you are in the sights of special services. And they know exactly who you are.
GOOGLE’S SELF-DRIVING CAR
E.I. Ponomarenko, IT-71
We live in a difficult twenty-first century and the technological progress increases the rate of our life. Every second of it we think, work, learn, teach or do something else. We need a lot of time for every part of our life, but it isn’t always enough. A very big part of our so valuable time we waste on the roads, going somewhere. Advances in technology are key factors in promoting change. At the same time, only new technologies can help us find out time for every aspect of our modern life. One of the most popular kinds of transport is a car. It is a comfortable way to get somewhere, but it is also rather dangerous. The main reason is that people behind the wheel are not careful enough. Driving a car, we think about our problems and dreams, planning our dinner etc. There are a lot of accidents and death because of it. And now, we can solve this problem!
The world's largest search engine company announced it has a fleet of self-driving cars, which together have already logged 140,000 miles across the state of California. Google has assembled a team of engineers from the U.S. government agency DARPA's challenge over the past several years. During the entire drive, the cars were never left completely unmanned, and had trained drivers in the car to navigate in case things went wrong, according to Google. Automated cars use video cameras, radar sensors and a laser range finder to “see” other traffic, as well as detailed maps (which we collect using manually driven vehicles) to navigate the road ahead. This is all made possible by Google’s data centers, which can process the enormous amounts of information gathered by our cars when mapping their terrain. It can makes people’s life more safely and less stressful! The company has not said yet what it is going to do with the cars, but they should be a good business for Google, because they draw heavily on Google’s data centers.
Most initial reports of the Google Car announcement predict the technology is still a few years out from becoming reality, but we are hopeful it will become a reality very soon!
ELA - A. M. Dyadechko
GENETICALLY MODIFIED ORGANISMS
I. Yu. Matyushenko, EK-71
A genetically modified organism (GMO) or genetically engineered organism (GEO) is an organism whose genetic material has been altered using genetic engineering techniques. These techniques, generally known as recombinant DNA technology, use DNA molecules from different sources, which are combined into one molecule to create a new set of genes. This DNA is then transferred into an organism, giving it modified or novel genes. Transgenic organisms, a subset of GMOs, are organisms which have inserted DNA that originated in a different species.
The general principle of producing a GMO is to add new genetic material into an organism's genome. This is called genetic engineering and was made possible through the discovery of DNA and the creation of the first recombinant bacteria in 1973; an existing bacterium E. coli expressing an exogenic Salmonella gene. This led to concerns in the scientific community about potential risks from genetic engineering, which were first discussed in depth at the Asilomar Conference in 1975. One of the main recommendations from this meeting was that government oversight of recombinant DNA research should be established until the technology was deemed safe. GMOs are used in biological and medical research, production of pharmaceutical drugs, experimental medicine (e.g. gene therapy), and agriculture (e.g. golden rice). The term "genetically modified organism" does not always imply, but can include, targeted insertions of genes from one species into another. For example, a gene from a jellyfish, encoding a fluorescent protein called GFP, can be physically linked and thus co-expressed with mammalian genes to identify the location of the protein encoded by the GFP-tagged gene in the mammalian cell. Such methods are useful tools for biologists in many areas of research, including those who study the mechanisms of human and other diseases or fundamental biological processes in eukaryotic or prokaryotic cells. Transgenic animals are used as experimental models to perform phenotypic and for testing in biomedical research. Other applications include the production of human hormones such as insulin.
There are many concerns about genetically modified (GM) foods, particularly short-term effects to human health. Key issues involve whether or not a GM food can provoke an allergic reaction in humans as well as how these foods can influence nutritional health. The impact of GM foods on neighbouring fields is another more immediate short-term concern. Genetically modified (GM) foods have the potential to cause allergies although this potential is overall considered a low one, especially if the use of foods known to cause allergies is avoided when using genetic modification techniques. However, this aspect of GM foods has been a widely publicised and controversial one, with those opposing GM foods citing that there is no way to ensure allergies will not occur. A concern is that there can be unintended consequences of GM foods, even with previous laboratory testing to assess the safety of these organisms. Environmental safety makes up a large part of the controversy around genetically modified (GM) foods. Unfortunately, this aspect of GM foods is one of the most difficult ones to assess, mostly because changes to the environment tend to occur over the long-term rather than as a short-term issue. There are also unexpected consequences and it is a challenge to predict how the environment will respond to a specific GM crop.
While we can sometimes find out immediately what the short-term effects of GM foods are, we don't always know what kinds of long-term effects can occur from the production and consumption of GM foods. These types of long-term effects can take years or decades to occur, which is a frightening concept when it comes to human health and well-being. Generally, the main areas relating to GM foods and health or safety include: toxicity of foods, ability of GM foods to trigger an allergic reaction, stability of the gene that is added, nutritional consequences, unintended effects.
Long-term effects, however, tend to focus more on unintended effects such as outcrossing and effects from the gene in terms of stability. Other issues involve the environment, where bio diversity of the ecosystem can be threatened by the use of GM crops, especially in the long-term aspect of their use.
Unexpected consequences of genetically modified (GM) foods are a concern for virtually anyone – including supporters of GM foods. To minimise the chances of an unexpected consequence, strict regulations in the UK are in place to assess a GM food's potential to cause toxicity, health risks, allergies or environmental damage. However, there is no definite way to guarantee that such unexpected consequences will not occur. In this way, there is still public mistrust of GM foods and worries about the long-term consequences and effects of these crops and products.
S. G. Zolotova, ELA
ELECTRICITY
S. Seredyn,. ET-81
Electricity is a general term encompassing a variety of phenomena resulting from the presence and flow of electric charge. These include many easily recognizable phenomena, such as lightning, static electricity, and the flow of electrical current in an electrical wire. In addition, electricity encompasses less familiar concepts such as the electromagnetic field and electromagnetic induction.
In general usage, the word "electricity" adequately refers to a number of physical effects. In scientific usage, however, the term is vague, and these related, but distinct, concepts are better identified by more precise terms:
Electric charge: a property of some subatomic particles, which determines their electromagnetic interactions. Electrically charged matter is influenced by, and produces, electromagnetic fields.
Electric current: a movement or flow of electrically charged particles, typically measured in amperes.
Electric field: an influence produced by an electric charge on other charges in its vicinity.
Electric potential: the capacity of an electric field to do work on an electric charge, typically measured in volts.
Electromagnetism: a fundamental interaction between the magnetic field and the presence and motion of an electric charge.
The most common use of the word "electricity" is less precise. It refers to:
Electrical power provided commercially by the electrical power industry. In a loose but common use of the term, "electricity" may be used to mean "wired for electricity" which means a working connection to an electric power station. Such a connection grants the user of "electricity" access to the electric field present in electrical wiring, and thus to electric power.
Electrical phenomena have been studied since antiquity, though advances in the science were not made until the seventeenth and eighteenth centuries. Practical applications for electricity however remained few, and it would not be until the late nineteenth century that engineers were able to put it to industrial and residential use. The rapid expansion in electrical technology at this time transformed industry and society. Electricity's extraordinary versatility as a source of energy means it can be put to an almost limitless set of applications which include transport, heating, lighting, communications, and computation. Electrical power is the backbone of modern industrial society, and is expected to remain so for the foreseeable future.
ELA – A. M. Dyadechko
CARBON NANOTUBES
Sergienko M. – student, group FE-71
Carbon nanotubes are hexagonally shaped arrangements of carbon atoms that have been rolled into tubes. These tiny cylinders of pure carbon have new properties that make them potentially useful in a wide variety of applications in nanotechnology, electronics, optics and other fields of materials science. They have already been used to make tiny transistors and one-dimensional copper wire.
Nanotube is a member of the fullerene structural family and its ends may be capped with a hemisphere of the buckyball (known as fullerene) structure. Nanotubes have two categories: single-walled and multi-walled nanotubes. Multi-walled nanotubes consist of multiple rolled layers of graphite. Carbon nanobud is a related structure to nanotubes and combines two previously discovered allotropes of carbon: carbon nanotubes and fullerenes. This hybrid material has useful properties of both fullerenes and carbon nanotubes.
Carbon nanotubes are expected to be very good thermal conductors along the tube and also are the strongest and stiffest materials yet discovered in terms of tensile strength and elastic modulus. Single-walled carbon nanotubes can withstand a pressure up to 24GPa without deformation. Because of the carbon nanotube's superior mechanical properties, many structures have been proposed ranging from everyday items like clothes and sports gear to combat jackets and space elevators.
Carbon nanotubes have strength many times that of steel yet have only one sixth the weight. Some scientists are now suggesting a “space elevator” could be built, a vast nanotube cable extending into space, along which spacecraft of the future could pull themselves into orbit.
The newly-discovered ability of carbon nanotubes to serve as electron sources has great potential. Carbon nanotubes may one day replace the metal filaments in X-ray machines, which tend to burn out quickly. Scientists hope to use them to develop portable X-ray machines for use in airport security, ambulances, and customs work.
Mikhno S.V. – E L Advisor
PROGRAMMING LANGUAGE C++
I. Shishov, IT-71
C++ is a statically typed, free-form, multi-paradigm, compiled, general-purpose programming language. It is regarded as a "middle-level" language, as it comprises a combination of both high-level and low-level language features. It was developed by Bjarne Stroustrup starting in 1979 at Bell Labs as an enhancement to the C language and originally named C with Classes. It was renamed C++ in 1983.The language began as enhancements to C, first adding classes, then virtual functions, operator overloading, multiple inheritance, templates, and exception handling among other features. The rules that have been used for the C++design:
C++ is designed to be a statically typed, general-purpose language that is as efficient and portable as C
C++ is designed to directly and comprehensively support multiple programming styles (procedural programming, data abstraction, object-oriented programming, and generic programming)
C++ is designed to give the programmer choice, even if this makes it possible for the programmer to choose incorrectly
C++ is designed to be as compatible with C as possible, therefore providing a smooth transition from C
C++ avoids features that are platform specific or not general purpose
C++ does not incur overhead for features that are not used (the "zero-overhead principle")
C++ is designed to function without a sophisticated programming environment
C++ is one of the most popular programming languages ever created and its application domains include systems software, application software, device drivers, embedded software, high-performance server and client applications, and entertainment software such as video games. Several groups provide both free and proprietary C++ compiler software, including the GNU Project, Microsoft, Intel and Embarcadero Technologies. C++ has greatly influenced many other popular programming languages, most notably C# and Java.C++ is also used for hardware design, where design is initially described in C++, then analyzed, architecturally constrained, and scheduled to create a register transfer level hardware description language via high-level synthesis.
A.M. Dyadechko, ELA
CMS Joomla!
Ol’ga Shulima, IT-72
A content management system (CMS) is the collection of procedures used to manage work flow in a collaborative environment. These procedures can be manual or computer-based.
In a CMS, data can be defined as nearly anything: documents, movies, pictures, phone numbers, scientific data, and so forth. CMSs are frequently used for storing, controlling, revising, semantically enriching, and publishing documentation.
Joomla! is a free and open source content management system (CMS) for publishing content on the World Wide Web and intranets. It comprises a model–view–controller (MVC) Web application framework that can also be used independently.
Joomla! is written in PHP, uses object-oriented programming (OOP) techniques and software design patterns, stores data in a MySQL database, and includes features such as page caching, RSS feeds, printable versions of pages, news flashes, blogs, polls, search, and support for language internationalization.
Joomla is designed to be easy to install and set up even if you're not an advanced user. Many Web hosting services offer a single-click install, getting your new site up and running in just a few minutes.
It is very easy to manage your website with Joomla. The installation pack gives you a basic idea how you can build your website
There are lots of templates available for Joomla on the web. You can choose different themes for your sites depending on its structure and
orientation.
If the CMS fuctionalities are not enough for you, Joomla allows you to add extra tools on your site. With Joomla you can have ecommerce, forum, gallery addons and more.
Joomla CMS for your community site - Joomla is portal software and it is best to put it into practice for community websites. It has user login forms, news publishing options, and is easy to be integrated with a forum software.
E-commerce sites with Joomla - Joomla has a great looking design and its templates are easy to manage and change. Joomla offers you easy integration with shopping cart extension.
Joomla! is one of the most powerful Open Source Content Management Systems on the planet. It is used all over the world for everything from simple websites to complex corporate applications.
A.M. Dyadechko, ELA
SOLAR THERMAL COLLECTOR
Trokhimenko A. – student, group HM-81
A solar thermal collector is a solar collector designed to collect heat by absorbing sunlight. The actuality of sun collectors today is unquestionable. They allow to heat dwellings, industrial, commercial buildings, and also to provide a hot water-supply in them.
Flat plate collectors consist of a dark flat-plate absorber of solar energy, a transparent cover that allows solar energy to pass through but reduces heat losses, a heat-transport fluid to remove heat from the absorber, and a heat insulating backing. The absorber consists of a thin absorber sheet often backed by a grid or coil of fluid tubing placed in an insulated casing with a glass or polycarbonate cover. In water heat panels, fluid is usually circulated through tubing to transfer heat from the absorber to an insulated water tank. This may be achieved directly or through a heat exchanger. Most air heat fabricates and some water heat manufacturers have a completely flooded absorber consisting of two sheets of metal which the fluid passes between. Because the heat exchange area is greater they may be marginally more efficient than traditional absorbers. Most flat plate collectors have a life expectancy of over 25 years.
Most vacuum tube collectors use heat pipes for their core instead of passing liquid directly through them. Evacuated heat pipe tubes (EHPT's) are composed of multiple evacuated glass tubes each containing an absorber plate fused to a heat pipe. The heat from the hot end of the heat pipes is transferred to the transfer fluid of a domestic hot water or hydronic space heating system in a heat exchanger called a "manifold". The manifold is wrapped in insulation and covered by a sheet metal or plastic case to protect it from the elements.
The vacuum that surrounds the outside of the tube greatly reduces convection and conduction heat loss to the outside, therefore achieving greater efficiency than flat-plate collectors, especially in colder conditions. This advantage is largely lost in warmer climates, except in those cases where very hot water is desirable, for example commercial process water. The high temperatures that can occur may require special system design to avoid or mitigate overheating conditions.
Solar thermal collector is a very usefull device for converting the energy in solar radiation into a more usable or storable form that enables to solve a lot of problems connected with energy in the nearest future. The energy of the sun is free of charge. It can be a good addition or alternative to the traditional power mediums.
Mikhno S.V. – E L Advisor
COMPUTER MODELING
V. O. Hlushchenko, K-81
Nowadays, science is developing very rapidly, and people need to test the new inventions in practice. But some of these tests are very expensive, some dangerous, or we can't hold them in the Earth conditions, such as the explosion of atomic bomb or rocket launch into space. In the recent past, people spent months or even years, with millions of dollars to prepare such experiments and if something goes wrong then started again incurring huge financial losses. But now we can avoid this by changing a few keystrokes on our computer, using FlowVision.
Program complex FlowVision is a leader of the numerical simulation of steady and unsteady motion of liquid and gas. FlowVision solves the problems of internal and external aero-hydrodynamics. Numerical integration of equations of fluid motion is based on the finite volume method.
FlowVision has unique features: dual solves the problem of interaction flow with the body, expects the joint motion of the free surface and floating bodies, automatically builds a grid for the calculated areas of any difficulty. It allows you to solve a wide range of problems, but I would like to highlight how FlowVision complex used in my specialty - engineering.
In turbo mechanical engineering FlowVision effectively counts for a aggregate with rotating parts. If the rotating parts can be surrounded by cylindrical surfaces we use the technology of “sliding grids”. If the rotors can not be surrounded by a cylindrical surfaces - the technology of "movable bodies".
FlowVision is used to simulate the mixing of liquids in a variety of chemical reactors. During the simulation process is controlled by the quality of mixing. In such way increase the productivity of the unit.
Summing up should be added that the ability to solve difficult problems in power engineering and thermal physics makes FlowVision invaluable for all engineers. Set of models of physical processes helps to calculate the motion of gases and liquids inside burners, engines, boilers, pumps, turbines, compressors or other machines.
ELA – A. M. Dyadechko
SOCIAL MEDIA MARKETING STRATEGY
O.A. Vasylieva, MK-81
The rapid growth of Internet technology, services provided by them and the possibility of its easy use for every computer/phone owner, has made Internet the great platform for communicating and cooperating. These caused conception of social media marketing.
Initially, social media marketing programs centered on efforts to create content that attracts attention and encouraged readers to share it with their social networks. A corporate message spread from user to user and presumably resonated because it was coming from a trusted source, as opposed to the brand or company itself.
Since it was concerned efficient way of promotion, big companies have added social media marketing to the list of their promotional strategy. The concept of social media marketing basically refers to the process of promoting business or websites through social media channels. It is one of the significantly low-cost promotional methods that provide businesses large numbers of links and huge amount of traffic and increase purchasing the products or using services.
The framework for developing a social media strategy consists of three potential functions:
- public relations and marketing;
- sales;
- customer services.
These three functions feed each other in a cycle, and companies should create a fairly comprehensive social media strategy by taking each into consideration.
Public Relations and Marketing.
It’s specifically about using social media to build brand awareness and as a viral marketing tool. The only way to create brand awareness is to find your audience and get the word out. Generally, the audience consists of groups of people with similar interests to keywords that make sense for the company. The great places to start looking for your audience are: Facebook, Twitter, LinkedIn, YouTube, Wikipedia, Flickr, Google and Yahoo groups.
Like it was mentioned before, viral marketing is the main tool of building brand awareness among the potential customers. There are three components behind every viral marketing campaign, and without at least some of each of these three components, success is unlikely. These three components are:
• forming a large user base, e.g create a site or accounts on the biggest social networks, cross-promote each account (place links to company’s official web-site on Facebook account and Twitter page on web-site), and participate in community conversation there (in the way of asking and answering questions, writing blogs).
• creating a remarkable message.
There are two basic strategies for creating remarkable messages: having a remarkable company or product, and creating several little messages that add up over time or latching on to another remarkable or compelling product in the form of doing a giveaway or contest to generate buzz. Often a good social media strategy incorporates both of these strategies to optimize budget, resources, and get the best results possible.
• compelling a reason to share that message.
It could be forced by spreading information among brand evangelists, gently reminding to people to share it. Moreover, it’s important to make transferring information effortless and possible.
Sales
Social media is a wonderful method for driving sales for the company by building a sales pipeline that can be integrated into current sales process. Naturally, finding prospects for the sales pipeline will be much easier the more company’s connected with audience on each of these platforms, in the form of subscribers, followers, fans, and friends. Once the company’s captured the lead list, membership portion of the company’s site, or an email list could be created. Then using lead marketing the company is able to turn leads into customers thus increase the income.
Customer Services
Social media offers a solution to providing faster customer service to customers so the company can maintain its relationships and ensure repeat purchases. Customer services include quality and safety of the company’s products and services, after-sales service, on time delivery of products.
These recommendations could practically be used by companies to promote their products/services to end-customers through the social media channel.
ELA – A. M. Dyadechko
MUNICIPAL SOLID WASTE
Y. V. Miroshnichenko, group EK – 81
People produce a large variety of waste during their life. The sharp rise in consumption has led to an increase of solid waste throughout the world.
Mankind produces 450-500 million tons of municipal solid waste every year. In the developed countries there is from 1 to 3 kg of household waste per capita per day.
Municipal solid waste (MSW) is waste consumption that is formed as a result of household activities of the population. They consist of products and materials that are unsuitable for further use at home. They are food waste, clothes, plastics, paper, glass, metals, wood and others. These wastes are accumulated in the housing stock, institutions, enterprises for public purposes (schools, entertainment and children's establishments, hotels, cafeterias, etc.).
The problem of disposal and complete destruction of solid waste is relevant today, especially from the point of view of negative impacts on the environment.
As it is known, the prevailing part of solid waste in the world is located on landfills. However, this is the most inefficient way to deal with solid waste. They are a source of harmful chemical, biological and biochemical agents. Also landfills occupy large areas.
It is important to know that solid waste contains valuable components, such as ferrous and nonferrous metals and other materials. They can be used in industry and agriculture.
Overseas experience shows that the rational organization of household waste processing allows to use up to 90% of food waste in the construction industry, such as aggregate concrete.
According to specialized firms implementation of thermal methods of burning 1000 kg of municipal solid waste will provide thermal energy equivalent to burning of 250 kg of fuel oil.
Also 20-30 per cent of MSW contains materials which could be recycled. Recycling means creating new things from used items. For example, paper can be re-pulped and reprocessed into recycled paper, cardboard and other paper products, food wastes can be composted to produce fertilizers.
L. A. Denisova, ELA
the world IS surprised With european FLEXIBLE microprocessor
Natalia Gordiyko, gr. EM-81,
ELA -Kurochkina V.S.
In late February 2011 within the framework of technical International Solid-State Circuits Conference, a group of European engineers showed the first world's processor built on the basis of organic semiconductors.The processor consists of 4000 organic transistors and has eight-bit logic. According to its power, the organic processor is roughly equivalent to silicon chips produced in 1970s, but unlike those chips, it has one advantage - it bends, i.e, it is flexible.
The developers of the device say that organic processor can be used in a variety of facilities: sensors, flexible displays and other devices. The new processors can be literally wrapped around any surface what is beneficial to food and pharmaceutical industries. Such kind of chips, for example, could be applied for the research of food articles concerning their suitability for consumption, or as a control solution for medical systems which could remind of taking a pill or having an injection.
Now it is rather difficult to produce a flexible microprocessor, because all the processes related to designing chips are focused on hard materials, such as silicon. One of the advantages of organic chips is their single-crystal structure which is convenient for making the transistor gates. For overvoltage protection, a transistor switches.The demonstrated sample of organic processor was created by Belgian researchers on the basis of a 25-micrometre flexible substrate based on polyethylene-naphthol or, simply speaking, plastic. Above, there is a thin layer of gold coating used for printing cards and contacts. Next, there are transistors proper made of pentacene. The created sandwich-type chip is determined by the researchers as usable in wide temperature range. Within the test program, engineers attached the chip to a memory chip and a logic block. The generated system was able to execute six commands per second.
In addition to the above-mentioned advantages, flexible chips for other similar terms are about 10 times cheaper than silicon. The only problem is to organize mass production of raw material for chips and equipment for printing the organic processors.
ECOLOGICAL BRANDING
N. Ye. Kosolap – group MK-71,
L.Ya. Khmelik - EL adviser
Ecological branding is becoming more widespread today. So many companies today use 'generic green' to add credibility and value to their brand make.
Ecological products are becoming more popular. Now we recognize those companies that realize the importance of green products. People noticed various forms of pollution and the damage they cause the world around them harming the ecosystems, animals and humans.
Ecological branding is a new type of branding which deals with positioning ecological goods on the market.
Speaking about this kind of branding the following instruments must be marked:
1) “Ecological legend”.
2) “The image of harmless locality”.
3) Industrial “know-how”.
4) “Personalization of a manufacturer”.
5) “Fito-copywriting”.
6) “Merchandising”.
It is interesting to investigate environmental brands on the market, and what these brands stand for, e. g. brands that are known all over the world are olive oil Anthropologic, rye vodka Belvedere, sport clothes Patagonia, cosmetology Green Mama and so on.
The ecological producing sphere is constantly changing. Today conditioners do not only refresh air but they also enrich it with vitamin C (Fresco Tech). The world market proposes computer mouses with a system of ionization (Aopen). Today there appear restaurants which specialize in natural food. (Organica). Today you can go to Smothie-bar where you can always drink fresh juice.
As for Ukraine, in 2010 such ecological brands as Sandora, Nasha Ryaba, Tulchina, Morshinska, Mirgorodska, Arterium and others were included to the rating of “TOP-100 Ukraine” which was made by HPP Consulting agency.
There are many preconditions for development an ecological branding in Ukraine. Each company understands that ecological branding is powerful in many ways.
SYSTEM OF DISTANCE EDUCATION
V. Petrenko,. IT-71
Education is the process by which society deliberately transmits its accumulated knowledge, skills and values from one generation to another. One of the form learning is distance education.
Distance education or distance learning, is a field of education that focuses on teaching methods and technology with the aim of delivering teaching, often on an individual basis, to students who are not physically present in a traditional educational setting such as a classroom. System of distance education (SDE) is a system of educational process control and it allows to organize active academic and cognitive students’ activity giving them opportunity to devise their own educational trajectory. System of distance education has programme and methodical constituent. Such main modules are marked out in the programme constituent: registration module, module “profile”, control module, course devising module, course teaching and class organization module, course learning tools.
For every distance course, the following aspects are defined: a group of students who learn it, a tutor supporting this course, a teaching assistant that cooperates with a tutor. Worked out system of distance education has a number of functional capabilities for a tutor, a teaching assistant, a programmer and a student.
There are broad reasons why educational institutions might embrace distance learning:
• Expanding access: distance education can assist in meeting the demand for education and training demand from the general populace and businesses, especially because it offers the possibility of a flexibility to accommodate the many time-constraints imposed by personal responsibilities and commitments.
• Alleviate capacity constraints: being mostly or entirely conducted off-site, the system reduces the demand on institutional infrastructure such as buildings.
Following modern world tendencies, Ukraine works out and realizes a number of state programmes directed to informational development of educational sphere. In the system of Higher School, informatization processes become apparent in active development and introduction of distance education. Scientific and methodical work in higher education contributes to formation of distance education in Ukraine.
A.M. Dyadechko, ELA
RADIOACTIVE WASTE AND ITS UTILIZATION
N.V. Stepanenko, group EK-81
Radioactive waste is a mixture of active and stable isotopes of elements whose use is envisaged. There are three types of radioactive waste: low-level, intermediate- and high-level. Ukraine has accumulated more than 30 billion tons of radioactive wastes. Among them there is one sixth of the toxic ones. Radioactive wastes cover an area of 164,000 hectares. The sources of radioactive wastes in Ukraine are: nuclear power plants (the largest amount of wastes generated at the Zaporizhia nuclear power plant), medical facilities, industrial enterprises, the dumping of radioactive waste importation from other countries and Chernobyl accident which occurred on April 26,1986.
There are several ways of waste recycling. Creating a matrix is a landfill in the tombs at a depth of 300 - 500 meters in deep geological formations. The disadvantage of this method is that there is a shortage of energy resources and the destruction of the matrix with time.
Vitrification is a hardening liquid or powdered waste by mixing them with glass-forming materials. The mixture is heated to 1000 degrees and is packed in containers. After that, they are sent for disposal. Removal of nuclear waste into space consists in a removal of waste containers on circumsolar orbit. With this method all wastes will be removed from the environment. But there exists a probable launch failure, that could lead to an environmental disaster. Besides, this method is very expensive.
The next way that is being developed is the construction of burial in the ice of Antarctica or Greenland . But with melting ice radioactive water can fall in the global ocean. The biological method presents the processing of wastes using special bacteria. They were discovered in 2008 in the USA. The method is environmentally friendly and promising.
In Ukraine the storage and disposal of radioactive wastes can not be solved, as the last three years the country is living without an environmental program management of nuclear waste. Six plants “Radon” deal with storage and disposal of industrial waste. But the government allocates insufficient funds for efficient waste disposal. In order to make our country clean we need to recycle wastes rather than store in repositories. This requires public investment in research and development to create new technologies for utilization of radioactive waste.
L.A. Denisova, ELA
Facebook
V. Zakharchenko, IT-72
Facebook, the world's largest social network, announced in January 2011 that it had 600 million users around the world. The company has grown at a meteoric pace, doubling in size since 2009 and pushing international competitors aside. Its policies, more than those of any other company, are helping to define standards for privacy in the Internet age.
Facebook is a website launched in February 2004 that is operated and privately owned by Facebook, Inc. Users may create profiles with photos, lists of personal interests, contact information, and other personal information, add other users as friends and communicate with them and other users through private or public messages and a chat feature, including automatic notifications when they update their profile. Additionally, users may join common interest user groups, organized by workplace, school, or college, or other characteristics, some of which are maintained by organizations as a means of advertising. To allay concerns about privacy, Facebook enables users to choose their own privacy settings and choose who can see specific parts of their profile. The website is free to users, and generates revenue from advertising, such as banner ads. Facebook requires a user’s name and profile picture (if applicable) to be accessible by everyone. Users can control who sees other information they have shared, as well as who can find them in searches, through their privacy settings.
Facebook is a very popular thing among all users of the Web, but in spite of this it has been met with controversies. It has been blocked intermittently in several countries including the People's Republic of China, Vietnam, Iran, Uzbekistan, Pakistan, Syria, and Bangladesh on different bases. For example, it was banned in many countries of the world on the basis of allowed content judged as anti-Islamic and containing religious discrimination. It has also been banned at many workplaces to prevent the wasting of employees' time. The privacy of Facebook users has also been an issue, and the safety of user accounts has been compromised several times. Visiting Facebook became a daily ritual for millions of Internet users. This website has evolved into a broadly popular online destination used by both teenagers and adults of all ages. In country after country, it is cementing itself as the leader and often displacing other social networks, much as it outflanked MySpace in the United States, and one day by bringing order to the Web, Facebook could become as important to all users as Google.
A.M. Dyadechko, ELA
Conception of virtual water in international trade
Khizhnyak M.
Water provides the most important functions for human life, such as production of food, energy and industrial goods, daily water use satisfying sanitary and hygienic human needs, transport and recreational needs and the other functions. The problem of lack of water in many regions of the world arose in the XX-th century as a result of rapid economy growth, population development and was accompanied with anthropological pressure on ecological systems and natural water bodies.
Another reason of this problem is uneven geographical distribution of fresh water. According to the information from UN, only a third of the planet’s population is providing qualitative water resources. The countries in Africa suffer from this problem most of all. Brazil is the country provided with water resources best of all. 19 % of the world’s reserves are concentrated there. Russia takes the second place (10 %). Canada, Indonesia and China take the third place (7% each).
The problem of effective and rational water use is as important as such global problems of humanity as poverty, famine, global warming, since water scarcity in one region influences the economy of neighboring regions.
There is a number of strategies which can help to surmount the growing water scarcity. They include economical water use, sea-water desalination. One more alternative is to import agricultural and industrial products with high water content, including power. It is the way to minimize the volume of used water.
One of the ways to determine water-retaining capacity of goods is calculated volume of virtual water. This concept is understood as amount of water contained in the goods used in technological process. The goal spent for manufacturing of these goods and other goods, which take direct part in manufacturing process.
The concept of virtual water has been created by the British professor of Royal College and School of Eastern and African countries of London University John Anthony Alan in 1993. He offered the formula which enables to calculate the amount of water necessary for manufacturing of any product. This dependence deals with rational location of economically active objects, as well as helps to solve the problem of manufacturing goods within the country. With the help of this formula the amount of virtual water content in different products has been calculated.
Thus, according to John Anthony Alan’s formula, agricultural goods have the greatest relative density of water expended for manufacturing of products among which meat products are the most water capacious. For example, 6100 liters of water are required for producing 1 kg of mutton, 4800 l - for pork, 4000 l - for goat’s flesh, and 3500 l - for chicken meat.
It is necessary to notice that calculation of virtual water includes all possible expenses, beginning from the birth of an animal and its daily nutrition to drinking water for personnel. The amount of virtual water is computed not only for goods, but also for a person, enterprise and country as a whole. Such category, as “water footprint” is used for the total amount of fresh-water resources used for foodstuff production and services, consumed by a person, enterprise or state.
The concept of water footprint was offered by Professor Arjen Y. Hoekstra from University Twent in the Netherlands. According to his theory, import and export of agricultural production is import and export of virtual water connected with import of goods and services in the form of the total amount of water utilized for their production in a country-exporter.
The problem of water resources is directly connected with the global economy. Many countries import different products for manufacture of which people need higher water volume. Trade of virtual water potentially reduces water consumption, both at a country level, and at the global level. At the global level, water saving takes place when a country-importer allows it in agricultural irrigation.
Virtual water trade potentially reduces water consumption, both at a country level and at the global level. At the global level, water saving takes place when agriculture of a country-exporter uses less water than in a country-importer that allows to save water for irrigation. So, an exporter cultivates agricultural production using only rain water. But a country-importer has to organize water irrigation because of weather conditions. For a country-importer this water can be considered as an additional water resource to its own water sources. The country can save national water resources by importing water-capacious products instead of their manufacturing.
Although it seems that saving potential of water is big, we should bear in mind most of the trade is conducted between the countries which don’t have water scarcity for reasons which are not connected with water.
ELA Kurochkina V.S.
SOFTWARE TESTING AND SOFTWARE BUGS
V.V. Kontchevich, PM-71
Software testing is an investigation conducted to provide stakeholders with information about the quality of the product or service under test. Software testing also provides an objective, independent view of the software to allow the business to appreciate and understand the risks of software implementation. Test techniques include, but are not limited to, the process of executing a program or application with the intent of finding software bugs.
A software bug is the common term used to describe an error, flaw, mistake, failure, or fault in a computer program or system that produces an incorrect or unexpected result, or causes it to behave in unintended ways. Most bugs arise from mistakes and errors made by people in either a program's source code or its design, and a few are caused by compilers producing incorrect code. A program that contains a large number of bugs, and/or bugs that seriously interfere with its functionality, is said to be buggy. Reports detailing bugs in a program are commonly known as bug reports, fault reports, problem reports, trouble reports, change requests, and so forth.
A primary purpose of testing is to detect software failures so that defects may be discovered and corrected. This is a non-trivial pursuit. Testing cannot establish that a product functions properly under all conditions but can only establish that it does not function properly under specific conditions. The scope of software testing often includes examination of code as well as execution of that code in various environments and conditions as well as examining the aspects of code: does it do what it is supposed to do and do what it needs to do. In the current culture of software development, a testing organization may be separate from the development team. There are various roles for testing team members. Information derived from software testing may be used to correct the process by which software is developed.
Software testing, depending on the testing method employed, can be implemented at any time in the development process. However, most of the test effort occurs after the requirements have been defined and the coding process has been completed. As such, the methodology of the test is governed by the software development methodology adopted.
Testing can never completely identify all the defects within software. Malicious software may attempt to exploit known vulnerabilities.
ELA - A. N. Dyadechko
THE VENUS PROJECT
Glushakova Olga, IN-91
Pavlov Yaroslav, IN-91
-The Venus Project presents a bold, new direction for humanity that entails nothing less than the total redesign of our culture. There are many people today who are concerned with the serious problems that face our modern society: unemployment, violent crime, replacement of humans by technology, over-population and a decline in the Earth's ecosystems.
- As you will see, The Venus Project is dedicated to confronting all of these problems by actively engaging in the research, development, and application of workable solutions. Through the use of innovative approaches to social awareness, educational incentives, and the consistent application of the best that science and technology can offer directly to the social system, The Venus Project offers a comprehensive plan for social reclamation in which human beings, technology, and nature will be able to coexist in a long-term, sustainable state of dynamic equilibrium.
- The plans for The Venus Project offer society a broader spectrum of choices based on the scientific possibilities directed toward a new era of peace and sustainability for all. Through the implementation of a resource-based economy, and a multitude of innovative and environmentally friendly technologies directly applied to the social system, The Venus Project proposals will dramatically reduce crime, poverty, hunger, homelessness, and many other pressing problems that are common throughout the world today.
- One of the cornerstones of the organization's findings is the fact that many of the dysfunctional behaviors of today's society stem directly from the dehumanizing environment of a monetary system. In addition, automation has resulted in the technological replacement of human labor by machines and eventually most people will not have the purchasing power to buy the goods and services turned out.
- The Venus Project proposes a social system in which automation and technology would be intelligently integrated into an overall social design where the primary function would be to maximize the quality of life rather than profits. This project also introduces a set of workable and practical values.
- The first phase of The Venus Project's long-term plans is already underway. Jacque Fresco, futurist, inventor, industrial designer and founder of The Venus Project and his associate Roxanne Meadows have completed the construction of a 25-acre research center in Venus, Florida to help present the proposals of The Venus Project. Videos, pamphlets, and a recently published book, The Best That Money Can't Buy: Beyond Politics, Poverty, and War, have been created to help raise awareness about this project and its many proposals.
- Phase Two includes the production of a full-length feature film that will depict how a world embracing the proposals advanced by The Venus Project would work. This film would provide a positive vision of a peaceful society in which all human beings form a global family on planet Earth. A civilization in which all people are engaged in the pursuit of a better understanding of the world they share. This film has been designed to be an entertaining and educational experience for both adults and children.
-To test its designs and proposals The Venus Project is working towards putting its ideals into practice by the construction of an experimental research city. Blueprints for most of the initial technologies and buildings have begun. Fund-raising efforts are currently under way to help support the construction of this first experimental city.
- After the research experimental city is built, a theme park is also planned that will both entertain and inform visitors about the possibilities for humane and environmentally friendly life-styles planned by The Venus Project. It will feature intelligent houses; high-efficiency, non polluting transportation systems; advanced computer technology; and a number of other innovations that can add value to the lives of all people - in a very short period of time.
- No one can actually predict the future. We can only extrapolate on present information and trends. Population growth, technological change, worldwide environmental conditions, and available resources are the primary criteria for future projections.
- There is no single philosophy or point of view whether religious, political, scientific, or ideological, that someone would not take issue with. We feel certain, however, that the only aspects of The Venus Project that may appear threatening are those which others project onto it.
- The Venus Project is neither Utopian nor Orwellian, nor does it reflect the dreams of impractical idealists. Instead, it presents attainable goals requiring only the intelligent application of what we already know. The only limitations are those which we impose upon ourselves.
Advisor Bashlak I.O.
How to achieve the goal
A.Yu.Shkandala, student of the 2 course,ЛС-902
The subject of the work is a strategy that is as powerful as it is simple. In this work we want to show “How to Make Your Dreams a Reality”, because everyone has dreams that they choose to share or not to share with those around them. Many people sit in awe of those few individuals that make their dreams a reality. The truth is that everyone has the ability to make their dreams a reality. We all have hopes and aspirations for our lives. Fulfilling or walking the path to fulfilment of just one of our dreams can infuse our lives with deep meaning and happiness. Now, there is really no way to bring people back from the dead or to create a new aged dinosaur, but other more realistic dreams can be accomplished with the proper motivation.
Realizing your dreams starts with you. You have to be able to follow your dreams regardless of any other factors. There may be many challenges, but a worthwhile dream inspires.
You must also follow certain steps along the way. Use these tips to help your personal dreams become reality.
1. Set your own goal. Although parents, friends, and relatives influence your goals, be sure that the goals you set reflect what is important to you. To achieve any goal you must be committed to it. You need to “own” a goal for it to be meaningful.
2. Develop a plan. Making a plan requires two major steps. First, list both what you need and what you want to accomplish. Make sure your list is in order of importance. Second, you need to decide on a time schedule for each item of you list. Planning involves thinking ahead in order to avoid conflicts.
3. Controlling. This step helps you keep your plan working. It means checking the progress of the plan and making any needed changes along the way. For instance, “ Because I didn’t pass my English test, I will add half an hour per day to my study schedule. I’ll have to cut my running down to half an hour three days a week until my English level improves.”
4. Carry out your plan. One way to do this is to keep the goal in your mind as much as possible. Try to visualize, or picture it. Also, write it down on paper. Maybe your goal states, “I want to become a veterinarian,” or “I want to earn 750 hryvnias so I can buy a new stereo.” Whatever your goal, read it aloud every morning and every night. Then devote the time and energy needed to make it come true. It’s up to you to make goals happen.
5. Evaluating. Checking on the effectiveness of the planning, acting, and controlling steps requires honesty. Determine what kind of job has been done and better ways to do it the next time. But first of all you must understand that you are never too old to realize your dream.
Understanding what is important to you means knowing what you need and want. All human beings have certain needs. Needs are things that are essential. They are physical, emotional, mental and social. Your needs affect every decision that you make.
You have three basic physical needs: food, clothing and home. Your basic emotional needs include affection, security and safety, independence, belonging or acceptance, and achievement. Your desire to learn and experience the world around you is a mental need. Socially, you need to relate to other people, including family, friends, and acquaintances. Do you think all people feel the need for social contact in the same way?
The decision-making process can help you with a specific problem. However, there will be times when you have several decisions to make and a lot of things to do. Often this happens when you’re busy. How can you possibly get it all done? How do you decide which things come first? Managing, or working out the best way to meet several goals, is a skill that can help you.
Being a manager means facing a number of challenges, or demands made on you by yourself or by others. Some are easy to deal with and some are not.
Listen to your internal guidlines. They will help you to tell the difference between right and wrong. It is called conscience. It plays a great role when you deal with challenges that come your way. Most guidelines come from your family, religious beliefs and from the society you live in. Don’t act against your conscience! Then you are going to feel yourself really good and self-confident.
Sad but true, most of our dreams and aspirations are left unrealized. We do get frustrated, but accept the failure as something inevitable - after all, dreams are just dreams, nothing else. "Impossible" is the most frequent attribute to the word "dream". It probably makes it easier to get over the fact that your dream hasn't come true, when you convince yourself that it was simply impossible. Nobody could do that, and you are no exception.
But fortunately, not everyone thinks like that, otherwise the world would have never seen any inventions and innovations, there would be no great human accomplishments. Luckily, there are people who dare to dream big and make it a goal of their life to bring that dream to reality.
Realizing your dreams starts with you!
I.M.Terletska, EL adviser
OCEAN ENERGY
Bodnar I., gr. ES-91
The ocean can produce two types of energy: thermal energy from the sun's heat, and mechanical energy from the tides and waves.
Oceans cover more than 70% of Earth's surface, making them the world's largest solar collectors. The sun's heat warms the surface water a lot more than the deep ocean water, and this temperature difference creates thermal energy. Just a small portion of the heat trapped in the ocean could power the world.
Ocean thermal energy is used for many applications, including electricity generation. There are three types of electricity conversion systems: closed-cycle, open-cycle, and hybrid. Closed-cycle systems use the ocean's warm surface water to vaporize a working fluid, which has a low-boiling point, such as ammonia. The vapor expands and turns a turbine. The turbine then activates a generator to produce electricity. Open-cycle systems actually boil the seawater by operating at low pressures. This produces steam that passes through a turbine/generator. And hybrid systems combine both closed-cycle and open-cycle systems.
Ocean mechanical energy is quite different from ocean thermal energy. Even though the sun affects all ocean activity, tides are driven primarily by the gravitational pull of the moon, and waves are driven primarily by the winds. As a result, tides and waves are intermittent sources of energy, while ocean thermal energy is fairly constant. Also, unlike thermal energy, the electricity conversion of both tidal and wave energy usually involves mechanical devices.
A barrage (dam) is typically used to convert tidal energy into electricity by forcing the water through turbines, activating a generator. For wave energy conversion, there are three basic systems: channel systems that funnel the waves into reservoirs; float systems that drive hydraulic pumps; and oscillating water column systems that use the waves to compress air within a container. The mechanical power created from these systems either directly activates a generator or transfers to a working fluid, water, or air, which then drives a turbine/generator.
Kravchenko N.O. - EL Adiser
HYDROGEN ENERGY
Lopatka R., gr. ES-91
Hydrogen is the simplest element. An atom of hydrogen consists of only one proton and one electron. It's also the most plentiful element in the universe. Despite its simplicity and abundance, hydrogen doesn't occur naturally as a gas on the Earth - it's always combined with other elements. Water, for example, is a combination of hydrogen and oxygen (H2O).
Hydrogen is also found in many organic compounds, notably the hydrocarbons that make up many of our fuels, such as gasoline, natural gas, methanol, and propane. Hydrogen can be separated from hydrocarbons through the application of heat - a process known as reforming. Currently, most hydrogen is made this way from natural gas. An electrical current can also be used to separate water into its components of oxygen and hydrogen. This process is known as electrolysis. Some algae and bacteria, using sunlight as their energy source, even give off hydrogen under certain conditions.
Hydrogen is high in energy, yet an engine that burns pure hydrogen produces almost no pollution. NASA has used liquid hydrogen since the 1970s to propel the space shuttle and other rockets into orbit. Hydrogen fuel cells power the shuttle's electrical systems, producing a clean byproduct - pure water, which the crew drinks. A fuel cell combines hydrogen and oxygen to produce electricity, heat, and water. Fuel cells are often compared to batteries. Both convert the energy produced by a chemical reaction into usable electric power. However, the fuel cell will produce electricity as long as fuel (hydrogen) is supplied, never losing its charge.
Fuel cells are a promising technology for use as a source of heat and electricity for buildings, and as an electrical power source for electric motors propelling vehicles. Fuel cells operate best on pure hydrogen. But fuels like natural gas, methanol, or even gasoline can be reformed to produce the hydrogen required for fuel cells. Some fuel cells even can be fueled directly with methanol, without using a reformer.
In the future, hydrogen could also join electricity as an important energy carrier. An energy carrier moves and delivers energy in a usable form to consumers. Renewable energy sources, like the sun and wind, can't produce energy all the time. But they could, for example, produce electric energy and hydrogen, which can be stored until it's needed. Hydrogen can also be transported (like electricity) to locations where it is needed.
Kravchenko N.O. - EL Adiser
DERMATOGLYPHIC METHOD IN MEDICINE
S.V.Shakotko, student group ЛС-901
V.V.Budko, student group ЛС-901
The problem of fingerprints has been interesting for people since ancient times. We’ll try to shed a little light on the given point by means of our research. But first let’s make a shot tour in the history.
The problem of fingerprints has a long history.
In XIVth century the Chinese people applied fingerprints instead of a personal signature on official documents, representing the general idea that fingertips is a unique feature of every person (the idea of a flat Earth was accepted later). In middle XIX the English officer Sir William Herschel, who used to work in India, saw that Chinese merchants, who came to sell their goods affixed to the contract the blacken with soot or ink imprint of their right thumb while concluding a deal. And since 1858 Herschel began to take fingerprints of Indian soldiers whom he paid a salary. All of them were on one face for Europeans, even their names were constantly repeated, and nobody of them could put a signature. In order not to pay money to the same person twice, the officer told them to leave a fingerprint on the paysheet. Expenditures of British treasury were decreased immediately.
Having accumulated almost twenty years of experience in work with fingerprints, in 1877 Herschel ventured to write a long letter to London, to the general inspector of prisons. He offered to keep the fingerprints of criminals, so that later it was easy to identify repeated offenders.
In 1892 the English scientist Francis Galton, a cousin of Charles Darwin, published his book "Fingerprints" where he proved that the slim figure on fingertips of any person is unique and therefore can confidently identify the man. The scientist calculated that the possibility of repetition of the same fingertips is one chance in 65 billion, far above the Earth's population (especially during Galton‘s times).
Now let’s come back to the problem of uniqueness of the fingerprints and the possibility to use them. The medicine tries to raise this point and already widely uses the fingerprints.
Today we have the separate branch of science to deal with these problems. Therefore, dermatoglyphics is used not only in criminology but in medicine as well. Dermatoglyphic method has wide application in many spheres of practical medicine because it helps to diagnose genetic pathologies (for example, Down and Turner syndromes can be easily diagnosed by measuring of ATD angle) and to define the genetic predisposition to multiple-
factor diseases (such as hypertension, stomach ulcer and many others) in a few
minutes. The given method has advantages over other genetic analysis due to two reasons :1) it is an express method 2) this method doesn’t require high-cost equipment. Therefore, dermatoglyphics is a very useful link in diagnosing the genetic abnormalities. But why some diseases make reflection on the dermal picture of the person. This accordance among some pathologies and fingerprints is hidden in the embryonic development. The dermal ridges are formed during the same period when the formation of nervous system takes place. Both papillary ridges and nervous system structures have common origin in ectoderm (the outer layer of the early embryo). Furthermore, there exists a hypothesis that in the formation of a dermal picture participate all genes of a person. From this hypothesis we can suppose that people with identical genotypes will have the identical dermal pictures accordingly. That’s why we made a scientific research to confirm or to disprove the given hypothesis. We have analysed the dermatoglyphycindices (the type of finger patterns and the measuring of ATD angle) in seven pairs of mono- and eight pairs of dizygotic twins. The results of our research were very interesting as the concordance of finger patterns in monozygotic twins made near 70% that can disprove the hypothesis, but at the same time the concordance is essentially higher than in the other part of population. These results can witness the genetic control of dermal ridges formation but at the same time not only genes influence on the dermal picture of the person. These influences have the factors of environment. The analysis of the dermal picture in dizygotic twins only confirmed this supposition. During our research it was also established the link among complexity of finger patterns and the progress in studies. The latter was higher in persons with complicated patterns. This can be explained by the above mentioned fact of dermal ridges embryonic development (their commune laying with central and peripheral nervous systems) and the structure of the vascular layer of the skin. The last plays the main role in fingerprints formation due to the nervous terminations located there. The large number of nervous endings causes the complication of dermal picture.
Thus, in our research we have partially approved the existing hypothesis on dermal ridges formation. Furthermore, we have disclosed some relationships among the structure of fingerprints and the genetic control of dermal ridges formation.
I.M.Terletska, EL adviser
REVIEW OF A GOOGLE ANDROID OS
Cechetov D., gr. SU-91
Android, Inc. was founded in Palo Alto, California, United States in October, 2003 by Andy Rubin, Rich Miner, et al. to develop, in Rubin's words "...smarter mobile devices that are more aware of its owner's location and preferences." Key employees involved in the founding of Android Inc. include Andy Rubin, also the co-founder of Danger Inc., Andy McFadden, who worked with Rubin at WebTV, and Chris White, who led the design and interface of WebTV. Other crucial employees includes Richard Miner, a co-founder of Wildfire Communications, Inc. and former vice-president of Technology and innovation at Orange, and all those of whom brought considerable wireless industry experience to the company. Despite the obvious past accomplishments of the founders and early employees, Android Inc. operated secretively, admitting only that it was working on software for mobile phones. Google acquired Android Inc. in August, 2005, making Android Inc. a wholly-owned subsidiary of Google Inc. Key employees of Android Inc., including Andy Rubin, Rich Miner and Chris White, stayed at the company after the acquisition.
The Android OS can be used as an operating system for cellphones, netbooks and tablets, including the Dell Streak, Samsung Galaxy Tab, TV and other devices.[62][63] The first commercially available phone to run the Android operating system was the HTC Dream, released on 22 October 2008.[64] In early 2010 Google collaborated with HTC to launch its flagship[65] Android device, the Nexus One. This was followed later in 2010 with the Samsung-made Nexus S. Research company Canalys estimated in Q2 2009 that Android had a 2.8% share of worldwide smartphone shipments By Q4 2010 this had grown to 33% of the market, becoming the top-selling smartphone platform. This estimate includes the Tapas and OMS variants of Android. In February 2010 ComScore said the Android platform had 9.0% of the U.S. smartphone market, as measured by current mobile subscribers. This figure was up from an earlier estimate of 5.2% in November 2009.[136] By the end of Q3 2010 Android's U.S. market share had grown to 21.4 percent. In May 2010, Android's first quarter U.S. sales surpassed that of the rival iPhone platform. According to a report by the NPD group, Android achieved 25% smartphone sales in the US market, up 8% from the December quarter. In the second quarter, Apple's iOS was up by 11%, indicating that Android is taking market share mainly from RIM, and still has to compete with heavy consumer demand for new competitor offerings.[138] Furthermore, analysts pointed to advantages that Android has as a multi-channel, multi-carrier OS, which allowed it to duplicate the quick success of Microsoft's Windows Mobile.In early October 2010, Google added 20 countries to its list of approved submitters. By mid-October, purchasing apps will be available in a total of 32 countries.[140] For a complete list of countries that are allowed to sell apps and those able to buy them see Android Market. As of December 2010 Google said over 300,000 Android phones were being activated daily, up from 100,000 per day in May 2010. In February 2011, during the 2011 Mobile World Congress, Eric Schmidt announced that Android has reached 350,000 activations per day.
Android breaks down the barriers to building new and innovative applications. For example, a developer can combine information from the web with data on an individual's mobile phone — such as the user's contacts, calendar, or geographic location — to provide a more relevant user experience. With Android, a developer can build an application that enables users to view the location of their friends and be alerted when they are in the vicinity giving them a chance to connect. Also Android provides access to a wide range of useful libraries and tools that can be used to build rich applications. For example, Android enables developers to obtain the location of the device, and allows devices to communicate with one another enabling rich peer-to-peer social applications. In addition, Android includes a full set of tools that have been built from the ground up alongside the platform providing developers with high productivity and deep insight into their applications.
Android includes a set of core libraries that provides most of the functionality available in the core libraries of the Java programming language. Every Android application runs in its own process, with its own instance of the Dalvik virtual machine. Dalvik has been written so that a device can run multiple VMs efficiently. The Dalvik VM executes files in the Dalvik Executable (.dex) format which is optimized for minimal memory footprint. The VM is register-based, and runs classes compiled by a Java language compiler that have been transformed into the .dex format by the included "dx" tool. The Dalvik Virtual Machine relies on the Linux kernel for underlying functionality such as threading and low-level memory management. Android relies on Linux version 2.6 for core system services such as security, memory management, process management, network stack, and driver model. The kernel also acts as an abstraction layer between the hardware and the rest of the software stack.
Pronyaeva V.E.-EL Adviser
PRESCRIPTION DRUG DEATHS INCREASE DRAMATICALLY
Parfenuyk О., ЛС-909
The number of deaths and hospitalizations caused by prescription drugs has raised precipitously in the past decade, with overdoses of pain medications, in particular opioids, sedatives and tranquilizers, more than doubling between 1999 and 2006, according to a new study.
In fact, by 2006, overdoses of opioid analgesics alone (a class of pain relievers that includes morphine and methadone) were already causing more deaths than overdoses of cocaine and heroin combined.
"Teens and others have different attitudes in using these drugs," often presuming the prescription substances are safer and less addictive than illegal drugs such as cocaine or heroin, says Jeffrey Coben, a professor of emergency and community medicine. "I think that's a false assumption. Aside from the fact they can be taken orally rather than injected…[many prescription drugs] really are every bit as powerful, addictive and dangerous as heroin," he notes, adding that, "when you combine them with other sedatives, that mix can become particularly lethal."
Using data collected by the Nationwide Inpatient Sample, which gathers hospital patient information for about 8 million people every year, Coben and his colleagues were able to assess what drugs were implicated in the majority of poisonings—and in many cases whether the poisonings were intentional or not. The team selected opioids, sedatives and tranquilizers as the focus of the analysis because these substances are "contributing the majority of prescription drug overdose deaths," Coben says. These categories of prescription drugs can kill and injure people by suppressing breathing, depriving the body of oxygen.
For prescription opioids, sedatives and tranquilizers—commonly prescribed for pain management—the number of hospitalizations for poisonings increased 65 percent between 1999 and 2006 (the first and last years, respectively, for which data were comparable and collected). The number of hospitalizations for all poisonings, including illegal drugs, other prescription medications and miscellaneous substances, increased during this time period as well, but that jump (33 percent) was about half the rate of those for the prescription pain drugs.
Unintentional poisonings from these drugs climbed 37 percent during the seven-year period, the researchers found. Intentional overdoses, in which people meant to inflict self-harm or death, jumped 130 percent (a far cry more than the 53 percent increase of intentional poisoning from other substances in the same time period). Intent was not listed in all cases and can be subject to reporting error.
Poisonings, from prescription drugs and other substances, are classified in medical records as injurious or accidental deaths. But regardless of whether the incidents are listed as unintentional or intentional, they are rarely true mistakes, noted Leonard Paulozzi, a medical epidemiologist with the U.S. Centers for Disease Control and Prevention. "Most unintentional drug poisoning deaths are not 'accidents' caused by toddlers or the elderly taking too much medication," he noted. "These deaths are largely due to the misuse and abuse of prescription drugs."
Many experts think that the sheer prevalence of many of these drugs recently has contributed to the drastic increase in poisonings. Although growing illegal markets and distribution of these drugs might be a driving factor in their increasingly large role in poisonings and deaths, perfectly legal prescriptions are probably playing a role as well, Coben says.
"I think the whole issue of the availability of these drugs and whether they're being over-prescribed" should be investigated, says Susan Baker, a professor at Johns Hopkins Center for Injury Research and Policy, who coauthored a 2009 report in the same journal about recent trends in injury mortality.
Many people do rely on pharmacological treatment for withdrawal, anxiety or chronic pain, but when communities have access to an overabundance of these medications, abuse appears to become more likely. If doctors prescribe too much medication or too many refills, excess drugs "are going to be sitting in people's medicine cabinets for someone else to take advantage of," Baker explains.
Although the new report details the stark increase in the reported poisoning data, the true number of deaths and hospitalizations in which prescription drugs have played a role might be even higher, the researchers pointed out. The new analysis assessed cases only in which prescription drug overdose was listed as the primary diagnosis. Some prescription drug–related hospitalizations might be classified under other primary categories, and those who abuse the drugs were not always labeled as having been poisoned. Additionally, the researchers explained, many common terms such as overdose, misuse and abuse are not well standardized in hospitals.
The researchers noted that the details surrounding these hundreds of thousands of overdoses are unknown. The medical data used for the analysis did not include full toxicology reports that would reveal drug-drug interactions. And although the researchers found that the majority of the people hospitalized for poisoning with these prescription drugs were women, they did not have enough other demographic data to propose possible reasons for the overdose increases.
"What we really need is something other than the coded data," Baker says. She notes that researchers need to know more about the circumstances in which people are overdosing before effective prevention measures can be put into place.
"There's a need to have informational interviews with people who have had overdoses and survived them," Coben says. He hopes that future research will "raise some opportunities for interventions with these people."
Symonenko N.О. - EL adviser
ADVANCED TECHNOLOGY IN ANCIENT EGYPT
Voronova O., IN-01
In the question of the technological level of development of the ancient Egyptians, modern egyptology actually denies even their knowledge of the wheel and iron. Amazing technological advances and achievements of this civilization are explained by the using of a large amount of manpower. This approach could perhaps partly explain the building process of the metal structures and facilities, but is hardly reasonable to explain the level of mathematical and astronomical knowledge that was available in ancient Egypt, as well as the highest specimens of art and architecture.
In the Cairo Museum, as well as in many other museums around the world, there is a large number of samples of stone products, found in and around the famous step pyramid at Saqqara, known as the pyramid of Pharaoh Djoser III Dynasty (2667-2648 BC ). These items are made of various materials (from alabaster to granite), bearing the unmistakable signs of machining. Some of them can surely amazed any of today’s producer. Nowdays, making these products even in the ceramic form is very difficult. In granite - is almost impossible.
Many of the architecture memorials have traces of high-precision processing of the most solid stone (sawing, drilling), which actually don’t have a reasonable and realistic explanation from the official Egyptology. These observations more and more strengthen my opinion about the need of an urgent and radical revision of modern Egyptology beliefs about the function of the ancient pyramids and the way they were built, and as a consequence - the reformation of our ideas about what the ancient Egyptian civilization actually was.
Advisor- Bashlak I.A.
Artificial Intelligence
Ivan Kurinnyy, IN-01
Artificial Intelligence (AI) is the science and engineering of making intelligent machines, especially intelligent computer programs. It is related to the similar task of using computers to understand human intelligence, but AI does not have to confine itself to methods that are biologically observable.
The ability to create intelligent machines has intrigued humans since ancient times but AI research started after Second World War, a number of people independently started to work on intelligent machines. The English mathematician Alan Turing may have been the first. He gave a lecture on it in 1947. He also may have been the first to decide that AI was best researched by programming computers rather than by building machines. By the late 1950s, there were many researchers on AI, and most of them were basing their work on programming computers, and today with the advent of the computer and 50 years of research into AI programming techniques, the dream of smart machines is becoming a reality. Researchers are creating systems which can mimic human thought, understand speech, beat the best human chessplayer, and countless other feats never before possible.
AI is simulating human intelligence. On the one hand, we can learn something about how to make machines solve problems by observing other people or just by observing our own methods. On the other hand, most work in AI involves studying the problems the world presents to intelligence rather than studying people or animals. AI researchers are free to use methods that are not observed in people or that involve much more computing than people can do.
The applications of AI in the military are wide and varied, yet due to the robustness, reliability, and durability required for most military programs and hardware, AI is not yet an intregral part of the battlefield. As techniques are refined and improved, more and more AI applications will filter into the war scene - after all, silicon is cheaper than a human life.
Advisor: I.Bashlak
GLIMPSE ON MEDICINE IN GHANA
Daniel Kaitoo, ЛС- 017
Disease is a universal phenomenon which every human society has to deal with. Theories of disease form the part of cultural repertoire . They are different in every culture. For example, Akan (Akan people belonged to the the Kintampo civilization dating back from 1700 to 1500 B.C.) traditional medicine can only be viewed in connection with religious conceptions. Life in traditional African setting is a religious journey. The general Akan term for healer is asofo. Two main groups of asofo are distinguished: okomfo and dumsini. The okomfo is a priest - healer and religious specialist. He heals physical and mental diseases with herbs and spiritual rituals and is considered the medical specialist. The dunsini is a herbalist who restricts himself to herbal treatment mainly. Both types of healers undergo training. However, the training for okonfo can last for many years. To become an okomfo you must be chosen by a god, and the training includes herbal and spiritual teaching. The knowledge of dunsini is mainly shared within a family. There are female and
male okomfo and dunsini.
In nearly all ancient and preliterate societies, Ghana too, disease and death were attributed to the workings of malevolent beings, spirits and forces.
Complex rituals and medicinal applications were devised to heal these ills.
There was a widespread belief in the curative power of certain plants or animal
parts shaped or colored like the diseased parts of the body: hence, poppies
for blood disorder, spotted plants for skin eruption and trefoil plants for heart trouble. Preventive medicine and ritual to produce sickness in one’ s enemies
have also been popular.
Persistence of traditional medicine in modern Ghana. Traditional medicine has proven to be effective in treating both chronic and psychological problems, especially those associated with stress. Many practitioners of traditional medicine have a solid knowledge of herbs and their effects in healing organically based illnesses. Traditional medicine is usually community based. Healers are selected by a community that emphasizes personal qualities, and they usually have to pass various tests. Because they are from community, traditional healers know their patients personally, and are well acquainted with backgrounds, lifestyles and cultural beliefs. Another benefit of traditional medicine is that it is decentralized: it is easily and quickly available to individuals for whom traveling to urban centers for treatment is inconvenient, time-consuming and costly. Modern medicine in Ghana has changed the view of medicine and health. It has picked both local methods and foreign methods in the treating of diseases.
Ilyina G.S. EL advisor
THE INVESTIGATION OF MITOCHONDRIA
Baranova S., ЛС-014
Mitochondria-power station cells.They have their own set of genes,which recorded information about the enzymes involved in cellular respiration. Significant mutations in mitochondrial genes may lead to cell death and the body. But the cell is somehow exempt from the mutant mitochondria.
Scientists have traced the selection of mitochondria in cells of mice .It was found that the higher animal organism is capable of extremely efficient to get rid of mutant mitochondria : they disappear already after 2-6generations.These data suggest that the selection of normal mitochondria is not through the elimination of entire organisms with low fitness, but at the level of oocytes or at the sub cellular level. Most likely,the mechanism of stabilizing selection occurs at the mitochondrial level interaction between the components of eukaryotic cells. Thus the rate of stabilizing selection of mitochondrial tRNA genes and genes coding for proteins, was different. It is also different mechanisms of stabilizing selection for genes of proteins and tRNA.
AIM: the investigation was studing mitochondria ,the power station cells.
METHODS AND MATERIALS: It is now generally accepted hypothesis on the origin of eukaryotic cells by prokaryotic symbiosis of several cell types, which 40 years ago, shocked the scientific community of Lynn Margulis. Biologists are now asking questions not about the likelihood of this hypothesis, and on how the evolution of individual components of this symbiotic system.
The most likely ancestor of the mitochondria to date are free-Proteobacteria. After merging with the host cell Proteobacteria assumed the functions of energy cells ,and other features left no other cellular elements. As a result ,the mitochondria abandoned recombination, leaving a highly truncated gene. The biggest reduction was subjected to mitochondrial genome in animal .It contains only information on some of the enzymes serving oxidative phosphorylation, as well as the genes of certain functional RNA.
It is one of the enzymes acquire a harmful mutation, cells are disrupted as electricity. In mitochondria lacking the saving of recombination is not possible to get rid of mutations by exchanging genes with other, ”healthy” mitochondria. One could assume that the mitochondria – an extremely stable system, and the rate of mutation in them is extremely small. However, strange to say, it was found that the rate of mutation in the mitochondrial genome is even higher than in nuclear. Theoretically, it is clear that cells somehow get rid of the mutant mitochondria, somehow works stabilizing selection and keeps out harmful mutations.
In the case of mitochondria selection is conducted on many hierarchical levels. Imagine hierarchical levels of mitochondrial transmission to posterity: mutations in the mitochondria, and in many cell mitochondria, and they are not all necessarily have the mutation, a lot of female oocytes, and each of them has the mutant mitochondria, and finally, in a population of many females, and each of them have oocytes with mutant mitochondria.
Experimenters worked with mice that carried a mutation in the gene of mitochondrial DNA polymerase, so-called polymerase Y. Gamma-polymerase responsible for replicating DNA in the mitochondria, and if this protein is defective then the copying of DNA in the genes of the mitochondria will receive many errors. As a result, the function of mitochondria-cellular respiration-will run inefficiently. Polymerase gamma gene is not located in the mitochondrial genome,and in the central (nuclear).
In the course of the experiment was derived line of mice homozygous for mutations in this gene. In such mice were signs of mitochondrial disease: they had tired. Homozygous females mated with normal males and the progeny were heterozygous for mutations of polymerase gamma gene. Mitochondria from these mice contained many mutations, inherited from the mother (recall that the mitochondria are inherited exclusively through the female line).
By crossing heterozygotes with each other ,the researchers got the second generation of the classic1:2:1 splitting of gamma-polymerase mutations (25% of mice with two normal copies of the gene ,50% heterozygote and 25% of the mice with two mutant copies of the gene).Of this generation of experimentalists selected females not carrying the mutant gene of gamma-polymerase, but inherited from my grandmother mutant mitochondrial DNA in harmful mutations.
Was found that the sixth generation of mutant mice with significant changes of mitochondria was nearly empty .In other words ,the selection of the mitochondria to meet the high standard of energy occurs very quickly. And he is, judging by the rate of disappearance of harmful mutations, not on the basis of fitness of the whole organism, but at lower levels of the organization – at the subcellular level, or at the level of oocytes. That is, the body in some way very quickly to cope with errors in the reproduction of the mitochondria, giving eventually freed from the generation of mitochondrial mutations.
CONCLUSION :From a practical point of view ,understanding how is getting rid of mutant mitochondrial genes should help in finding treatments for mitochondrial disease. In humans ,as well as in mice, about 58% of mitochondrial disease caused by mutations in mitochondrial genes encoding transfer RNA (tRNA).In this case, to manifest the disease ,the level of mutant mitochondria should be quite high. These experiments showed that the mechanism of purifying selections appears to work differently for protein and tRNA genes. It should be emphasized that in the experiment the level of mutations in tRNA genes remained high, that is fast and efficient purifying selection worked only for the genes coding for proteins.
Okhtema S.I.,EL adviser
VIDEO GAMES ADDICTION
Zakhar Kozlov, group IN-01
Video game addiction, also called video game overuse, is a proposed form of psychological addiction composed of a compulsive use of computer and video games, they say. Why do people pay so much attention to this problem? Because this disease (in my opinion, it’s really a disease) covers from 2.4 to 8.5 percent of youth. Games enslave people’s minds, so that addicts defy reality, they obsess over games and break all the barriers when anyone tries to stop them from gaming.
To tell the truth, the author of this article knows firsthand what video games addiction is. I’ve played many different games of different types, and, you know, some of them really influenced me badly and filled whole my mind. BUT, not all the games cause addiction. And because of that I’d like to find out, playing which of the game types does the most harm to a player’s mind.
One of the most popular genres of games is Massive Multiplayer Online Role-Playing Game (MMORPG). MMORPG is a genre of computer role-playing games in which a very large number of players interact with one another within a virtual game world. As in all role-playing games, players assume the role of a character (often in a fantasy world) and take control over many of that character's actions. So, playing MMORPGs causes the feeling of power and might in virtual world. This feeling is much stronger, if a player has problems outside his room (problems with parents, classmates, neighbors etc.). This genre of games is the most risky one to become addict.
Why do people prefer playing MMORPGs to playing football or any other outdoor activities? The fact is that the period of your character’s life is unlimited, and all the progress is saved even when you are offline. In other genres playtime is usually limited (one battle in real-time strategies, one round in online shooters, one match in sport simulators), so that you can’t accumulate all the game progress, but MMORPGs allow such an opportunity and it forces gamers to continue playing to achieve more and more.
So, playing games is not harmful, but you need to be moderate and never go to the extremes. If you play video games, you have to find your limit and never overstep it.
Advisor: Baslak I.A.
BUSINESS INTELLIGENCE
R.O. Atamanyuk, group F – 71,
L.Y. Khmelik , EL Adviser
Business intelligence (BI) refers to computer-based techniques used in marking, digging-out, and analyzing business data, such as sales revenue by products and departments, different incomes.
BI technologies provide historical, current, and predictive views of business operations. Common functions of business intelligence technologies are reporting, online analytical processing, analytics, data mining, business performance management, benchmarking, text mining, and predictive analytics. Besides analytical function business intelligence has an operational function which is used to communicate with customers and clients.
Business intelligence is aimed to support better business decision-making. Thus a BI system can be called a decision support system (DSS). BI uses technologies, processes, and applications to analyze mostly internal, structured data and business processes without a topical focus on competitors. But business intelligence in a broad sense can include this focus.
Business Intelligence can be applied to the following business purposes, in order to drive business value:
1. Measurement – program that creates a hierarchy of performance metrics and benchmarking that informs business leaders about progress towards business goals.
2. Analytics – program that builds quantitative processes for a business to arrive at optimal decisions.
3. Reporting or Enterprise Reporting – program that builds infrastructure for strategic reporting to serve the strategic management of a business.
4. Collaboration or Collaboration platform – program that gets different areas (both inside and outside the business) to work together through such technologies like Data Sharing and Electronic Data Interchange.
5. Knowledge Management – program to make the company data driven through strategies and practices to identify, create, represent, distribute, and enable adoption of true business knowledge.
But every time there is the challenge to IT department: how to provide both operational and analytical functions in one business intelligence system. Data Warehousing helps to unite both functions in one business intelligence system. Data Warehousing is used to keep information. Data warehouse seems to be the only place which could contain such detailed, cleansed, integrated and completed information. Thus every business intelligence system can’t help business to make smart, objective decisions and improve operation efficiency without this technology.
Before implementing a BI solution, it is worth taking different factors into consideration before moving ahead. These are the three critical areas that you need to evaluate within your organization before getting ready to do a BI project:
The level of commitment and sponsorship of the project from senior management;
The level of business need for creating a BI implementation;
The amount and quality of business data available.
The perspective importance of business intelligence improving and dissemination is predicted by these facts:
During 2012 because of lack of information, processes, and tools, more than 35 percent of the top 5,000 global companies will regularly fail to make decisions about significant changes in their business and markets;
By 2012, business units will control at least 40 percent of the total budget for business intelligence.
ЗМІСТ
Яременко Л.М. Cумська періодика20-х рр. ХХ століття: тематичні сторінки як форма організаційно-пропагандистської роботи…………….3
Радько А. І. «Українське слово»: від Парижа до Києва……………….6
Кравченко Л. О. До історії про Радянське інформаційне бюро………8
Литовка О. І. Емоційно-оцінна лексика
у виданні «Україна молода»…………………………………………….10
Литвиненко О. С. Постать Симона Петлюри у контексті
політичної перебудови Української держави…………………………14
Близнюк І.В. Структурно-семантична характеристика
українського комп’ютерного жаргону…………………………………19
Василенко В.А. Етноцентризм мовного сприйняття світу……………21
Василенко М.Є. Професійна комунікативна компетентність майбутнього правника: лінгвістична проекція………………………...23
Журба А.І. Функціональні параметри молодіжної субмови………….25
Євтушенко О. Полеміка в газеті «День»: тематичні домінанти…….28
Євграфова А. О., Микула Ю. Науково-популярний стиль у колі функціональних стилів сучасної української мови……………………32
Опанасюк В.В. Шлях до свободи: ідеологічні протиріччя між Михайлом Бакуніним та Сергієм Нечаєвим…………………………...35
Дергачова Л. Фактори негативного впливу на динаміку
регіональних протиріч в Україні………………………………………..38
Лебедь А.Е. Экзистенциальные формы истины………………………41
Дейнека В. Античний гностицизм та християнство………………….43
Кириченко С. Поняття ідеології у філософії марксизму…………….44
Євтушенко О.М. Тріалектика як нова трансдисциплінарна
система знань…………………………………………………………….45
Зеленська Ю. Невербальне спілкування та мова жестів……………..48
Заворотько Т. Невербальні засоби спілкування……………………...49
Лапузіна Г. Універсальне та унікальне в філософії управління
США та Японії…………………………………………………………...51
Євтушенко К. Світ-системний аналіз як альтернатива
традиційній соціології…………………………………………………...53
Назаров М. Громадянське суспільство в Україні…………………….54
Кошевец В.В. Человек как желающая машина……………………….57
Коваленко Л. Ю. Ницше: от религии к сверхчеловеку……………...58
Литюга Ю. Механізми співпраці громадських організацій із центральними органами державної влади в Україні…………………..60
Гарбар А. О творчестве в науке и технике.
Взаимодействие науки и искусства…………………………………….63
Валюх Н. Філософія міфу в Олексія Лосєва…………………………..66
Трохименко А.В. Триадология Filioque: лингвистический и теологический аспекты………………………………………………….68
Башлак І.А. The back side of the idea of the guide on the side…………70
Ярмак Л.П., Гладченко О.Р. How to test student`s vocabulary………72
Проняєва В.Е. Лексическое значение слова и его перевод на
другой язык………………………………………………………………73
Морозова І.А. Тhe purpose of communicative activities………………..75
Міхно С.В. Діалогічна взаємодія як умова успішної рефлексії студентів в евристичному навчанні…………………………………….77
Марченко Д. О. Terminology…………………………………………...79
Наземцева Я. Estimation of environmental capacity for industrial impact based on life cycle assessment (lca) and process chain analysis………….81
Батальцев Є. Biogas production by treating sludge in a wastewater treatment plant………………………………………………..83
Біда А. Balancing of an aligned machine………………………………...85
Бондар О. Annular seal in pump applications…………………………...86
Левенець В. Euro 2012…………………………………………………..88
Гибнер Л. Introduction of the innovative approach in accelerated rabbit breeding…………………………………………………………………...89
Івашина В. The intensification of sewage treatment by electromagnetic field………………………………………………………………………..91
Куценко К. Hydrodynamic Effects of Shaft Surface Finish on Lip Seal Operation………………………………………………………………….92
Ліннік К. Numerical modeling of reciprocating fluid power seals……..94
Коробченко К. Тhe purification of gases using high-speed
vortical flows……………………………………………………………...95
Гусейнова Є. Languages mean business………………………………...96
Марочко С. Health, safety, environment and investment decisions…….98
Москаленко В. Intelligent decision support system for control
of growing single crystals………………………………………………..100
Терещенко І. Sustainable development and perspectives for Ukraine...101
Бондар Н.В. The role of the thermoelasticity theory it`s practical application……………………………………………………………….103
Фостенко Б. Тhe risk qualimetry in the project development management of it-products…………………………………………………………….104
Тверезовська Є. Systems analysis and design requirements for
navigation systems in university buildings………………………………105
Олійник О. World economic crisis. Latvia’s madness………………...107
Заговора О. The systems development life cycle……………………...109
Бедріна І. Is it time to buy a franchise?..................................................111
Литвиненко М. Bargaining theory in its application to economic interaction………………………………………………………………..112
Кривущенко М. Brand protection In Ukraine…………………………114
Мілостная Н. Formal description and automation of business process on enterprise using workflow control systems……………………………...115
Мишкін Р. Deutschland und Internet…………………………………..117
Дудкіна А. What is a product and brand………………………………..118
Співак А., Юнак А., Дем’яненко Ю. Fräsmaschine………………...120
Прокопенко А. Тhe alternatives of sub-national value added tax……..121
Хомініч Ю. Еcology……………………………………………………123
Карімова І. Еnvironmental protection in the conditions of country development……………………………………………………………..125
Шабан Г. A practical guide to branding……………………………….126
Шапошник О. Іnnovative business models with
environmental benefits…………………………………………………..127
Знаменщиков Я.В. Methods and applications of 3D printing………...129
Панасюк Д. Ю. 3d Printer: the beginning of the future is today………130
Голишева Є. What is CRM?...................................................................132
Грищенко О. Marketing decision support system……………………..133
Пимоненко Т. Foreign experience of ecological management and
audit adaptation………………………………………………………….135
Прийменко С. Ukraine is the transporter of oil and gas………………137
Рубіна Г. Greening of transport services as current
needs of the present……………………………………………………...138
Мареха І. Foreign experience of determining crop yield losses
from air pollutants……………………………………………………….140
Петровская С. The strategies for sustainable development………...142
Скринник А. Аndroid operating system……………………………….144
Прощайло А., Полтавець С. Modern protection of the information...145
Кугук В. Electricity savings…………………………………………….147
Радько Н. Air Conditioning…………………………………………….148
Папус І. Electricity from wind………………………………………….149
Конопленко Т. Energy producing: solar energy……………………….151
Кругляк М. Heating systems…………………………………………..153
Леонова О. Wind Energy Sources……………………………………...154
Потапова Ю. Pearl River Tower – energy-efficient skyscraper……….155
Воловік Д. Solar Power in Reducing Carbon Footprint………………..156
Токар Д., Тарасенко В. Fractals………………………………………158
Шапко Д. Organic light-emitting diode………………………………...160
Гончаренко А., Коротич Д. Voyager 1: to infinity and beyond……...162
Аноколова Г. THE GREEN OFFICE………………………………….163
Левченко К. Determination of bearing capacity of wooden elements
under different types of deformation…………………………………….164
Шелест Ю. No hiding place……………………………………………165
Пономаренко О. Google’s self-driving car……………………………166
Матюшенко І. Genetically modified organisms……………………….167
Середин С. Electricity………………………………………………….169
Сергієнко М. Carbon nanotubes……………………………………….170
Шишов І. Рrogramming language c++…………………………………171
Шульга О. CMS Joomla!.......................................................................172
Трохименко А. Solar thermal collector………………………………..173
Глущенко В. Сomputer modeling……………………………………...174
Васильєва О.А. Social media marketing strategy……………………..175
Мірошниченко Ю. Municipal solid waste…………………………..177
Гордійко Н. The world is surprised with European flexible microprocessor…………………………………………………………..178
Косолап Н. Еcological branding……………………………………….179
Петренко В. SYSTEM OF DISTANCE EDUCATION……………….180
Степаненко Н. Radioactive wastes and their utilization………………181
Захарченко В. Facebook……………………………………………….182
Хижняк М. Conception of virtual water in international trade………...183
Концевич В. Software testing and software bugs……………………...185
Глушкова О., Павлов Я. THE VENUS PROJECT…………………..186
Шкандала А. How to achieve the goal………………………………...188
Бондар Н. The role of the thermoelasticity theory it’s
practical application……………………………………………………..190
Лопатка Р. Hydrogen Energy…………………………………………..191
Шахотько С., Будко В. Dermatoglyphic method in medicine………..192
Чечетов Д. Review of a Google Android os……………………………194
Парфенюк О. Prescription drug deaths increase dramatically………...196
Воронова О. Advanced technology in ancient Egypt………………….198
Курінний І. Аrtificial intelligence……………………………………...199
Даніель Каіто Glimpse on medicine in Ghana………………………...200
Баранова С. The Investigation of Mitochondria……………………...201
Козлов З.Video games addiction……………………………………….203
Атаманюк Р.О. BUSINESS INTELLIGENCE………………………..204
Боднар. І. Ocean energy.
Головченко А. Photonic crystals.
3D printing offers ability to print physical objects.
.
Наукове видання
МАТЕРІАЛИ
НАУКОВО-ТЕОРЕТИЧНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ
ВИКЛАДАЧІВ, АСПІРАНТІВ,
СПІВРОБІТНИКІВ ТА СТУДЕНТІВ
ФАКУЛЬТЕТУ
ІНОЗЕМНОЇ ФІЛОЛОГІЇ
ТА СОЦІАЛЬНИХ КОМУНІКАЦІЙ
(Суми, 18-23 квітня 2011 року)
Частина друга
Відповідальний за випуск В.В.Опанасюк
Комп`ютерне верстання С.М.Кищик
Підписано до друку 15.04.2011.
Формат 60х84/16. Ум. друк. арк. 11,85. Обл.-вид. арк. 14,54. Тираж 40 пр.
Зам. №
Видавець і виготовлювач
Сумський державний університет,
вул. Римського-Корсакова, 2, м.Суми, 40007
Свідоцтво суб'єкта видавничої справи ДК №3062 від 17.12.2007.
................
................
In order to avoid copyright disputes, this page is only a partial summary.
To fulfill the demand for quickly locating and searching documents.
It is intelligent file search solution for home and business.