НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ



Нац?ональний техн?чний ун?верситет Укра?ни?Ки?вський пол?техн?чний ?нститут? електрон?ки (повна назва ?нституту/факультету) звукотехн?ки та ре?страц?? ?нформац?? (повна назва кафедри)?До захисту допущено?Зав?дувач кафедри__________ Власюк Г.Г. _(п?дпис) (?н?ц?али, пр?звище)“___”_____________2016 р.Дипломна роботана здобуття ступеня бакалавраз? спец?альност? 6.050803 Акустотехн?ка . (код ? назва)на тему: Анал?з особливостей орган?зац?? студ?? звукозапису для домашнього користування . Виконав: студент IV курсу, групи ДВ-21_ (шифр групи) Олещенко Дмитро Олександрович (пр?звище, ?м’я, по батьков?)(п?дпис) Кер?вник старший викладач Гумен Тамара Федос??вна (посада, науковий ступ?нь, вчене звання, пр?звище та ?н?ц?али)(п?дпис) Консультант(назва розд?лу)(посада, вчене звання, науковий ступ?нь, пр?звище, ?н?ц?али)(п?дпис) Рецензент доцент ктн Луньова С. А. (посада, науковий ступ?нь, вчене звання, науковий ступ?нь, пр?звище та ?н?ц?али)(п?дпис) Засв?дчую, що у ц?й дипломн?й робот? нема? запозичень з праць ?нших автор?в без в?дпов?дних посилань.Студент _____________(п?дпис)Ки?в – 2016 рокуНац?ональний техн?чний ун?верситет Укра?ни?Ки?вський пол?техн?чний ?нститут??нститут (факультет) електрон?ки (повна назва)Кафедра звукотехн?ки та ре?страц?? ?нформац?? (повна назва)Р?вень вищо? осв?ти – перший (бакалаврський)Спец?альн?сть 6.050803 Акустотехн?ка (код ? назва)ЗАТВЕРДЖУЮЗав?дувач кафедри__________ _Власюк Г.Г. ___(п?дпис) (?н?ц?али, пр?звище)?___?_____________2016 р.ЗАВДАННЯна дипломну роботу студенту Олещенку Дмитру Олександровичу (пр?звище, ?м’я, по батьков?)1. Тема роботи Анал?з особливостей орган?зац?? студ?? звукозапису для домашнього користування .,кер?вник роботи Гумен Тамара Федос??вна, старший викладач ,(пр?звище, ?м’я, по батьков?, науковий ступ?нь, вчене звання)затверджен? наказом по ун?верситету в?д ? 01 ? 04 2016 р. №1247с2. Терм?н подання студентом роботи 06.06.2016 3. Вих?дн? дан? до роботи запис, редагування ? в?дтворення звукових _ даних з частотою дискретизац?? не менше 48 кГц ? розрядн?стю 24 б?т. _ Сумарна варт?сть ф?зичного обладнання студ?? не ма? перевищувати $600.4. Зм?ст роботи Вступна частина. Основна частина: аналоговий та _ цифровий тракти домашньо? студ?? звукозапису, програмне забезпечення. 5. Перел?к ?люстративного матер?алу (?з зазначенням плакат?в, презентац?й тощо) 1. Особливост? орган?зац?? студ?? звукозапису в _ домашн?х умовах. Мета роботи та постановка задач. _ 2.Аналоговий тракт. 3. Цифровий тракт. _6. Консультанти розд?л?в роботиРозд?лПр?звище, ?н?ц?али та посада консультантаП?дпис, датазавдання видавзавданняприйняв7. Дата видач? завдання 14.03.2016Календарний план№ з/пНазва етап?в виконання дипломно? роботиТерм?н виконання етап?в роботиПрим?тка1Формування плану роботи ? п?дб?р матер?ал?в14.03.201611.04.20162Узагальнення п?д?браних матер?ал?в12.04.201618.04.20163Опрацювання розд?лу 1. Аналоговий тракт19.04.201628.04.20164Опрацювання розд?лу 2. Цифровий тракт29.04,201610.05.20165Опрацювання розд?лу 3. Домашня студ?я звукозапису11.05.201614.05.20166Формулювання висновк?в16.05.201619.05.20167Оформлення пояснювально? записки20.05.201625.05.20168Представлення роботи на нормативний контроль26.05.20169П?дготовка до захисту27.05.201614.06.201610Захист15.06.2011Студент ______________Олещенко Д.О. _(п?дпис)(?н?ц?али, пр?звище)Кер?вник роботи______________Гумен Т.Ф.________(п?дпис)(?н?ц?али, пр?звище)УДК 629.113РЕФЕРАТАтестац?йна бакалаврська робота: 76 с.; 46 рис., 10 табл., 10 джерел, 1 додаток.Метою роботи ? анал?з та огляд ?снуючих р?шень ? ?х комб?нац?й в специф?ц? орган?зац?? процесу звукозапису для визначення особливостей студ??, як? дозволять ?й розташовуватися в домашн?х умовах.Методом досл?дження ? розгляд ? анал?з окремих частин аналогово? ? цифрово? частин тракту звукозапису в порядку проходження в них звукового сигналу ? конкретних моделей обладнання. В результат? виконання дипломно? роботи виконано загальний огляд тракту звукозапису, який можливо реал?зувати в домашн?х умовах, розглянуто аналогове обладнання студ?? звукозапису (м?крофони, попередн? п?дсилювач?, м?кшери, мон?тори), аналого-цифров? ? цифро-аналогов? перетворювач? ? програмне забезпечення, проведено анал?з особливостей орган?зац?? студ?? звукозапису для домашнього користування.Результати проведено? роботи можна використовувати при орган?зац?? студ?? звукозапису в домашн?х умовах.М?КРОФОН, ПОПЕРЕДН?Й, П?ДСИЛЮВАЧ, М?КШЕР, МОН?ТОР, АЦП, ЦАП, VST, MIDI, PLUG-IN THE SUMMARYBachelor Certification provides the bulk of work on 76 sheets, has 46 illustrations, a list of links includes 7 names.The title is ’’Features of the home recording studio”.The objective is a review of existing solutions and their combinations in the specific organization process of recording at home studio for the determination offeatures that would allow to settle it down at home.The method of research is the review and analysis of analog parts and digital parts of the recording path in procedure of signal passage and specific models of equipment. As a result of the graduate work performing review of the recording path, which can be implemented at home, was done.During researches the following studio parts were reviewed, analog part (mic, preamp, mixer, monitors), analog-digital and digital-analog converters and software. Outcomes can be used in organizing the recording studio at home.MICROPHONE, PREAMP, MIXER, MONITOR, ADC, DAC, VST, MIDI,PLUG-INПЕРЕЛ?К УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛ?В, ОДИНИЦЬ, СКОРОЧЕНЬ ? ТЕРМ?Н?ВАЦП - аналого-цифровий перетворювач;ЦАП - цифро-аналоговий перетворювач;АР? - Application Programming Interface (?нтерфейс прикладного програмування);ASIO - Audio Streaming In/Out (вх?дний/вих?дний ауд?опот?к);MIDI - Musical Instruments Digital Interface (цифровий ?нтерфейс музичних ?нструмент?в);VST - Virtual Studio Technology (технолог?я в?ртуально? студ??);VSTi - Virtual Studio Technology instrument (технолог?я ?нструменту в?ртуально? студ??).10131315171820212222272728313436363839424343444749495152ЗМ?СТВступАналоговий трактМ?крофониКонденсаторн? м?крофониДинам?чн? м?крофониПопередн? п?дсилювач?М?кшерн? пультиМон?ториУстановка студ?йних мон?тор?вКомутац?я ? уземленняЦифровий трактАналого-цифров? ? цифро-аналогов? перетворенняCreative SoundBlaster X-Fi SB0886В?ртуальна студ?я Steinberg Cubase 5Транспортна панель Steinberg Cubase 5Типи MIDI-пов?домлень в Steinberg Cubase 5NoteController2.3.3. Program ChangeAftertouch ? Poly PressurePitchbandSysEx (System Exclusive)....VST ? VSTiIK Multimedia Amplitube 2TunerStompAmpCab5354555556575862676969697071727171727373848687Rack ? службова панельПлаг?ни Waves?нструменти анал?зуЕквалайзериПараметричн? еквалайзериКомпресориАуд?оефектиDrum -машини. Xlnaudio Addictive DrumsДомашня студ?я звукозаписуФ?зичне обладнанняМ?крофон Shure SM58М?кшер Behringer Xenyx 1002FX-EUЗвукова карта Creative Sound Blaster X-Fi SB0886Активн? мон?тори М-Audio Studiophile AV 40Комутац?яПрограмне забезпеченняSteinberg Cubase 5Waves Platinum Native Bundle 4IK Multimedia Amplitube 2Xlnaudio Addictive Drums TOC \o "1-5" \h \z Висновки Перел?к посилань Додаток A. Abstract ВСТУПАктуальн?сть теми. Звук як ?нформац?я потребу? певних технолог?й ре?страц?? ? обробки, причому технолог?й зручних ? сучасних. В дан?й робот? буде проведено огляд ?снуючих р?шень ? ?х комб?нац?й В?ДПОВ?ДНО до поставленого питання - зручних, сучасних технолог?й орган?зац?? процесу звукозапису в домашн?х умовах. В?дм?тимо загальн? особливост? орган?зац?? студ?? звукозапису в домашн?х умовах Перша особлив?сть - компактн?сть студ??, в?дпов?дно до унеможливлених використання к?лькох прим?щень ? обмеження габарит?в обладнання. Другий не менш важливий фактор - в?дносно ?тиха? робота. В умовах квартири практично неможливо записати працюючий в нормальному режим? г?тарний ламповий п?дсилювач або акустичну ударну установку, тощо. За цими двома факторами, як найсутт?в?шими ? принциповими, приймемо за основу концепц?ю домашньо? студ?? звукозапису, в як?й зам?сть ф?зично? музично? апаратури максимально буде використовуватися р?зноман?ття в?ртуального музичного обладнання. На сьогодн?шн?й день ?сну? велика к?льк?сть програмного забезпечення для звукозапису: в?ртуальних студ?й звукозапису, пакет?в обробок ? корекц?й, програм-емулятор?в роботи спец?ально? музично? апаратури (п?дсилювач?в, гучномовц?в, ефект?в) ?нструментальних синтезатор?в (емулятори клав?шних та ?нших ?нструмент?в, семплери), тощо. Як?сть ц??? продукц?? дозволя? отримати достатньо як?сний результат пор?вняно з ф?зичним обладнанням, яке поступа?ться в?ртуальним аналогам в компактност? ? не завжди в?дпов?да? р?вню допустимо? гучност? в домашн?х умовах.Метою роботи ? анал?з особливостей студ?? звукозапису, як? дозволять ?й розташовуватися в домашн?х умовах в?дпов?дно до зазначених вимог компактност? розташування ? допустимого р?вня гучност? роботи.Метод досл?дження - анал?тичний анал?з окремих частин аналогово? ? цифрово? частин тракту звукозапису в порядку проходження в них звукового сигналу, конкретних моделей обладнання ? програмного забезпечення.Об’?ктом досл?дження ? сучасний тракт звукозапису в домашн?х умовах, його аналогова, цифрова частини ? програмне забезпечення. Апаратною основою домашньо? студ?? звукозапису ? персональний комп’ютер. Ре?страц?я ? обробка звукових сигнал?в виконуватиметься програмним забезпеченням комп’ютера. Власне ?студ??ю? ? в?ртуальна студ?я- програма звукозапису (Cubase, Sonar, Pro-Tools та ?н.). Тракт сучасно? студ?? звукозапису склада?ться з двох основних частин: аналогово? ? цифрово?. Виходячи ?з поставлено? мети, основна частина роботи виконуватиметься в цифровому тракт?. Втрати ? спотворення в аналоговому тракт? б?льш? н?ж у цифровому, б?льш? похибки керування, складн?ше редагування аналогових запис?в ? збереження налаштування звуку, тому аналоговий тракт максимально скорочений. Вх?дний аналоговий тракт склада?ться ?з м?кшера, комутац?? ? при потреб? попереднього п?дсилювача, посередництвом яких аналогов? сигнали м?крофон?в, електро?нструмент?в надходять у цифровий тракт. Вих?дний аналоговий тракт склада?ться ?з п?дсилювача, мон?тор?в ? навушник?в. Вх?дний аналоговий тракт може бути спрощений за наявност? багатоканальних зовн?шн?х звукових карт, що виконують ? функц?? м?кшера ? попереднього п?дсилювача або при використанн? ?нструмент?в ?з цифровим вих?дним сигналом, наприклад, USB-клав?атур.Цифровий тракт можна под?лити на дв? частини. У перш?й в?дбуватимуться аналого-цифров? ? цифро-аналогов? перетворення - це звукова карта комп’ютера, що перетворю? сигнали з вх?дного аналогового тракту в цифрову форму з необх?дною частотою дискретизац?? ? розрядн?стю перетворень для отримання необх?дного р?вня якост? запису. П?сля обробки сигнал?в комп’ютером вони перетворюються в аналогову форму ? подаються на вих?дний аналоговий тракт - студ?йн? мон?тори. Другу частину цифрового тракту склада? програмне забезпечення. Основний елемент програмного забезпечення - це в?ртуальна студ?я звукозапису. До них належать так? програми як Cakewalk SONAR ? Steinberg CUBASE, як? точн?ше було б визначити як основу в?ртуально? студ??, програми-хости. програму-хост можна пор?вняти ?з цифровим м?кшером, що ма? множину вход?в ? виход?в для п?дключення р?зних джерел звукового сигналу, синтезатор?в, обробок ? обладнаним елементами комутац??, регулювання, а також засобами запису д?й оператора. Але, тим не менше, в?ртуальна студ?я-хост ще не ? повною студ??ю звукозапису. Для ?? доповнення використовуються пакети обробок, ефект?в, синтезатори, семплери, тощо. Вс? ц? доповнення працюють п?д програмою- хостом як плаг?ни (в?д англ, ?plug-in?). Створюються вони за технолог?ями VST (Virtual Studio Technology) ? под?бними.Такими в загальних рисах ? особливост? орган?зац?? студ?? звукозапису в домашн?х умовах. В наступних розд?лах буде наведено огляд кожно? ?з визначених частин аналогових ? цифрового тракт?в ? ?х особливост?.1 АНАЛОГОВИЙ ТРАКТСучасний тракт звукозапису в домашн?х умовах можна под?лити аналогову ? цифрову частини. В аналогов?й частин? можна вид?лити вх?дний ? вих?дний аналогов? тракти. Вх?дний аналоговий тракт м?стить наступн? елементи:звукозн?мач/м?крофон;попередн?й п?дсилювач;м?кшер;В залежност? в?д потреб, задач та ?нших обставин вх?дний аналоговий тракт може зм?нюватись, наприклад, за наявност? попереднього п?дсилювача ? одного джерела сигналу потреби у м?кшерному пульт? нема?; ? навпаки, якщо наявний м?кшер ма? достатньо як?сний вбудований попередн?й п?дсилювач, потреби у окремому зовн?шньому попередньому п?дсилювач? нема?.Вих?дний аналоговий тракт склада?ться з:п?дсилювача;акустично? системи.Тут теж можлив? вар?ац??, наприклад, використання активних мон?тор?в, що мають вбудований п?дсилювач.М?крофониМ?крофон - це акустико-електричний перетворювач, основне завдання якого - перетворення зм?н коливань пов?тряного середовища (зм?н звукового тиску) в зм?нення електричного сигналу.Основн? параметри м?крофон?в:ном?нальний д?апазон частот;модуль повного електричного опору;чутлив?сть;типова частотна характеристика чутливост?;характеристика направленост?.Ном?нальний д?апазон частот - такий д?апазон частот, в якому м?крофон сприйма? акустичн? коливання ? в якому нормуються його параметри. Для профес?йних студ?йних ц?лей зазвичай прагнуть використовувати м?крофони нульово? групи складност? вищо? категор?? якост?, для котрих норму?ться д?апазон частот 20 ... 20000 Гц. М?крофони першо? групи складност? мають ном?нальний д?апазон частот в межах 31,5 ... 18000 Гц, друго? групи 50 ... 15000 Гц, третьо? - 63 ... 12500 Гц.Модуль повного електричного опору (вих?дний, внутр?шн?й) норму?ться на частот? 1 кГц. Оп?р може бути комплексним або активним. Якщо оп?р комплексний ?, в?дпов?дно, залежний в?д частоти, то наводять або модуль на частот? 1 кГц, або середн? значення по д?апазону частот. Для м?крофонов нульово? ? першо? груп складност? норму?ться значення модуля повного електричного опору 50 Ом ? менше, 100 ? 200 Ом, а для м?крофон?в друго? ? третьо? груп складност? також ще й 2 кОм.Чутлив?сть м?крофона - це в?дношення значення напруги U на виход? м?крофона до значення д?ючого на нього звукового тиску р, виражене ум?л?вольтах на паскаль: (мВ/Па).Р?вень чутливост? виражений в децибелах в?дносно величини Е = 1 В/Па визнача?ться за формулою: дБ, де Е- чутлив?сть м?крофона, В/Па.Нер?вном?рн?сть частотно? характеристики визнача?ться як р?зниця м?ж максимальним ? м?н?мальним р?внями чутливост? м?крофона в ном?нальному д?апазон? частот ? виража?ться в децибелах.Характеристика направленост? - залежн?сть чутливост? м?крофона у в?льному пол? на певн?й частот? в?д кута м?ж рабочою в?ссю м?крофона ? напрямом на джерело звука.а)б)в)Рисунок 1.1 - Типов? д?аграми направленост? м?крофон?вД?аграма направленост? - це граф?чне зображення характеристики направленост?, яке найчаст?ше наводять у полярних координатах. На рис. 1.1 наведено три типов? д?аграми направленост? м?крофон?в: а - кругова, б - кард?о?дальна, в - косинусо?дальна.Залежно в?д ф?зично? реал?зац?? акусто-елекричного перетворювача, м?крофони под?ляють на типи:вуг?льн?;конденсаторн?;динам?чн?;пл?вков?;електретн?.Розглянемо конденсаторн? ? динам?чн? м?крофони, як найб?льш поширен? ? широко використовуван?.Конденсаторн? м?крофониКонденсаторний м?крофон - це плоский конденсатор, що склада?ться ?з двох обкладок 1 ? 2 (рис. 1.2). Зовн?шня, повернена до джерела звука обкладка виконана в вид? тонко? кругло? метал?зовано? зсередини д?афрагми, скр?плено? по колу з к?льцем ?з д?електрика. Другою обкладкою конденсатора слугу? масивна металева основа. Обкладки розташовуються на мал?й в?дстан? одна в?д одно?, утворюючи таким чином плоский конденсатор. Останн?й з’?дну?ться через навантажувальний оп?р з джерелом пост?йно? поляризуючо? напруги. П?д д??ю звукового тиску д?афрагма викону? коливання. При цьому в?дстань м?жпластинами конденсатора зм?ню?ться, в?дпов?дно зм?ню?ться ? його ?мн?сть, зростаючи при зближенн? пластин ? зменшуючись при в?ддаленн?.Рисунок 1.2- Конденсаторний м?крофонКонденсаторн? м?крофони мають ряд переваг, як? дозволяють широко використовувати ?х в студ?йн?й практиц?. До основних можна в?днести наступн?: низький р?вень перех?дних спотворень (через малу масу д?афрагми), широкий частотний д?апазон, низька чутлив?сть до магн?тних перешкод, тощо. Проте вони мають меншу механ?чну ? кл?матичну ст?йк?сть, н?ж динам?чн? м?крофони, потребують додатково? напруги поляризац??.В якост? прикладу характеристики конденсаторного м?крофону Октава МК-105 наведено в табл. 1.1.Таблиця 1.1 - Техн?чн? характеристики м?крофона Октава МК-105Характеристика направленост?Кард?о?даЧастотний д?апазон, Гц20-20000Чутлив?сть на 1000 Гц, мВ/Па, не менше10Живлення (фантом), В48 ±2Модуль повного електричного опору на частот? 1000 Гц, Ом200Р?вень граничного звукового тиску на 1000 Гц, дБ, не менше120Р?вень екв?валентного звукового тиску, обумовлений власним шумом, дБ18Рисунок 1.3 - Конденсаторний м?крофон Октава МК-1051.1.2 Динам?чн? м?крофониПринцип д?? котушкових м?крофон?в базу?ться на тому, що при вплив? звуково? хвил? на легку д?афрагму 4 (рис. 1.4) вона почина? коливатися ? приводить в рух зв’язаний з нею пров?дник (звукову котушку 3), який пом?щено в пост?йне магн?тне поле, створене пост?йним магн?том 2. При рус? пров?дника з? струмом в магн?тному пол? в ньому ?ндуку?ться електричний сигнал, який дал? п?дсилю?ться ? переда?ться для подальшо? обробки. 1 - к?льцева щ?лина.Рисунок 1.4- Динам?чний м?крофонКонструкц?я капсюля електродинам?чного м?крофона достатньо складна, для забезпечення можливост? регулювання форми АЧХ зазвичай використовуються додатков? пов?трян? об’?ми позаду д?афрагми.Електродинам?чн? м?крофони мають ряд переваг: ст?йк?сть до перевантажень, стаб?льн?сть роботи в р?зних кл?матичних умовах, м?цн?сть конструкц??, тощо, але поступаються конденсаторним в чутливост?.В якост? прикладу характеристики динам?чного м?крофону Shure SM58 представлено в таблиц? 1.2.Таблиця 1.2 - Техн?чн? характеристики м?крофону Shure SM58Направлен?стькард?о?даЧастотний д?апазон, Гц50-15000Чутлив?сть на частот? 1 кГц, дБВ/Па-54,5 (0,19В)Оп?р, Ом150Рисунок 1.5 - Динам?чний м?крофон Shure SM58Попередн? п?дсилювач?Попередн? п?дсилювач? (преампи - в?д англ, previous amplifier - попередн?й п?дсилювач) - це спец?альний клас пристро?в, що дозволяють п?дняти р?вень сигнала (м?крофонного, ?з звукозн?мача) до р?вня л?н?йного. В б?льшост? випадк?в сучасн? попередн? п?дсилювач? мають додатково вбудован? пристро? динам?чно? обробки (компресори, л?м?тери порогу, тощо) ? частотно? корекц?? (еквалайзери). В деяких моделях передбачен? додатков? можливост? по видаленню артефакт?в, наприклад, так? як "деессер" (виправлення свистячих ? шиплячих звук?в). В попередньому п?дсилювач? обов’язково ма? бути передбачено фантомне живлення для п?дключення конденсаторних м?крофон?в.Також в?дм?тимо, що таке розд?лення м?крофона (звукозн?мача) з л?н?йними входами, на перший погляд не зовс?м рац?ональне (ма?ться на уваз? описане вище р?зноман?ття додаткових функц?й попереднього п?дсилювача, не пов’язаних ?з п?дсиленням р?вня сигналу), поясню?ться тим, що модул? динам?чно? обробки ? частотно? корекц?? в одному прилад? це досить зручно для первинно? обробки сигналу.Вбудован? попередн? п?дсилювач? в звукових картах ? ?нтерфейсах не завжди мають достатню як?сть, це пом?тно не лише при запис? вокала, але й л?н?йному запис? ?нструмент?в. Тому може виникнути потреба у попередньому п?дсилювач?, хоча б найпрост?шому з ?диною передбаченою призначенням функц??ю.Behringer Minimic М?С800 - компактний попередн?й п?дсилювач для музичних ?нструмент?в ? м?крофон?в. Ма? наступн? особливост?:в?ртуальний ламповий каскад VTC;вх?дний л?м?тер Behringer;обр?зний НЧ-ф?льтр;фантомне живлення +48 В;аттенюатор 20 дБ.Основн? параметри Minimic М?С800 наведено в таблиц? 1.3.Таблиця 1.3 Техн?чн? характеристики попереднього п?дсилювача Behringer Minimic М?С800Частотна характеристикаМ?С: 10 Гц-90 кГц, ± 3 дБLINE: 10 Гц - 67 кГц, ± 3 дБДинам?чний д?апазон100 дБ, 20 Гц - 20 кГцКоеф?ц??нт нел?н?йних спотворень0,016%В?дношення сигнал/шум86Рисунок 1.6 - Попередн?й п?дсилювач Behringer Minimic М?С 800М?кшерн? пультиПри звукозапис? з одночасним використанням к?лькох джерел звуку необх?дним поста? використання м?кшерного пульта. Його наявн?сть при домашн?й робот? робить зручн?шим запис ? зведення матер?алу, керування мон?торами. В?дпов?дно м?кшер повинен мати так? можливост?, щоб ц? операц?? зд?йснювалися на максимально високому р?вн? як якост?, так ? зручност?. На кожному канал? м?кшерного пульту мають бути присутн?ми еквалалайзер, регулятор р?вня попередноього п?дсилення (р?вень чутливост?) ? р?вня сигналу, кнопки ?ндив?дуального прослуховування “solo” ? заглушування каналу “mute”. Також ма? бути мон?торна шина з регулюванням баланса ? регулюванням р?вня. Природно, що головною вимогою до пульта ? к?льк?сть канал?в, що залежатиме в?д к?лькост? наявних джерел звука.Рисунок 1.7 - М?кшерний пульт Behringer Xenyx 1002FX-EUBehringer Xenyx 1002FX-EU - аналоговий м?кшер прем?ум-класу з широким динам?чним д?апазоном (рис. 1.7).Особливост? Behringer Xenyx 1002FX-EU:- високотехнолог?чн? м?крофонн? попередн? п?дсилювач? XENYX; - 60-мм логарифм?чний мастер-фейдер. - 3-суговий еквалайзер; - 24-б?тний стереофон?чний ефект-процесор; - регулятор FX-send в кожному канал?, направляючий сигнал на внутр?шн?й блок обробки ?/або зовн?шн?й процесор;окрем? мон?торн? виходи;60-мм логарифм?чний мастер-фейдер.Мон?ториСтуд?йн? мон?тори - акустичн? системи, як? мають в?дносно р?вну ампл?тудно-частотну характеристику. Вс? студ?йн? мон?тори под?ляються на мон?тори ближньо? ? дальньо? зони. В домашн?х умовах найчаст?ше використовуються мон?тори ближнього поля. Безперечним плюсом мон?тор?в ближньо? зони ? ?х компактн?сть.Для прикладу розглянемо активн? мон?тори М-Audio Studiophile AV 40. Основн? характеристики:тип: профес?йн? референсн? студ?йн? мон?тори;динам?ки: 4" НЧ-динам?к з пол?проп?леновим покриттям дифузора, 3/4" шовковий купольний тв?ттер;Рисунок 1.8 - Активн? мон?тори М-Audio Studiophile AV 40д?апазон частот: 85Гц-20кГц;роз’?ми: балансн? входи RCA ? небалансн? входи TRS 1/4" (6,3 мм);Додатково про М-Audio Studiophile AV 40:технолог?я Optlmage III (узгодження фаз динам?к?в);п?дсилювач класу АВ - 20 Вт на канал.Установка студ?йних мон?тор?вВ?дстань м?ж мон?торами ближнього поля ма? складати 1,5 м (не меншем), в?дпов?дно мон?тори ? користувач мають складати р?вносторонн?й трикутник (рис. 1.9).В?дстань м?ж тилом мон?тор?в ? ст?ною ма? складати близько 30-40 см. В?дстан? м?ж робочим м?сцем ? задньою, боковими ст?нами мають бути не меншими за 1,5 м. За висотою мон?тори встановлюються так, щоб високочастотн? динам?ки були на р?вн? вух.Рисунок 1.9- Установка студ?йних мон?торовКомутац?я ? уземленняНа практиц? зустр?чаються переважно чотири види кабел?в: одножильн?, "вита пара", квадропольн? ? комб?нован?.Одиночн? кабел? досить прост? по конструкц??, вони складаються ?з пров?дника в ?золяц??, екрануючо? обмотки ? другого шару ?золяц??. Так? кабел? призначен? для несиметричного п?дключення м?крофон?в ? ?нструмент?в ? виконання найпрост?шо? комутац??.Вита пара представля? собою дещо складн?шу структуру, так як тут знаходиться два ?зольованих пров?дника, пом?щених в орган?чний ?золюючий шар (хлопок, тощо), екрануючо? обмотки ? зовн?шнього шару ?золяц?? з пол?в?н?лхлориду чи под?бних матер?ал?в.Квадропольн? кабел? складаються ?з чотирьох пров?дник?в. ?х використовують в якост? перешкодост?йко? вито? пари.Комб?нован? кабел? складаються ?з множини б?льш простих, пом?щених в деяку оболонку.Пров?дники виготовляють найчаст?ше ?з м?д? - це найдешевий вар?ант. Дал? йде використання спец?ально? безкиснево? м?д? (Oxygen-Free Copper, OFC), виготовлено? шляхом переплавки при пониженому тиску. Дал? - ср?бло ? золото.Екрануюча обмотка бува? трьох вид?в: фольга, сп?раль ? дротова с?тка. Основною задачею цього елементу кабеля ? захист в?д зовн?шн?х електромагн?тних перешкод, тому найважлив?ший параметр - степ?нь покриття. Наприклад, у вар?ант? з фольгою степ?нь покриття наближа?ться до 100%, сп?раль - до 80%, с?тка - до 90%. При цому важливу роль гра? ? такий параметр як гнучк?сть кабеля, тому в концертних вар?антах використовують кабел? ?з сп?ральною або подв?йною сп?ральною обмоткою.Комутац?я ма? св?й оп?р, ?ндуктивн?сть, що виника? м?ж пров?дниками ? обмоткою, ? ?мн?сть. Зазвичай виробник вказу? ц? величини в?дносно 1 метру довжини кабеля.Так як сигнал переноситься зм?нною напругою ? струмом, то оп?р кабеля гра? важливу роль. Чим довший пров?дник, тим слабшим ста? сигнал. В умовах велико? протяжност? кабел?в зазвичай в коло додатково п?дключають л?н?йний п?дсилювач сигналу.За рахунок того, що в кабелях виникають ?мн?сть ? ?ндуктивн?сть, вони можуть впливати на АЧХ сигнала, працюючи як частотн? ф?льтри. Це залежить в?д довжини кабеля, його конструктивних особливостей ? в?д вих?дного опору кола, до якого цей кабель п?дключено.Якщо мова йде про комутац?ю джерела сигналу ? навантаження, то ма? д?яти правило, в?дпов?дно до якого повний оп?р джерела ма? бути набагато меншим н?ж оп?р навантаження. Це правило не в?дноситься до високочастотних ? цифрових л?н?й.Електричн? кола передбачають наявн?сть завад. Екранування ? комутац?я ?х на "землю" дозволя? позбавитися в?д статично? електрики ? рад?очастотних завад. Вита пара дозволя? уникнути ?нших проникаючих ззовн? сигнал?в ? завад (кабель працю? як антена також). Одножильний кабель буде ?х вносити в сигнал, але при використанн? симетрично? (симетрично?) комутац??, в як?й через один пров?дник сигнал буде подаватися без зм?н, а через другий - в протифаз?, при в?дн?манн? другого сигналу з першого видаляються перешкоди ? вигра?мо в ампл?туд? корисного сигналу.Для симетрично? (балансно?) комутаци? використовуються три стандартних типи роз'?м?в: джеки, м?н?-джеки, XLR (рис.1.10)При несиметричн?й (небалансн?й) комутац?? використовуються чотири стандартних типа роз'?м?в: джеки, м?н?-джеки, XLR ? RCA. Щоб зробити з XLR небаланс, потр?бно просто не зад?ювати 3-й контакт, те ж в?дноситься до стерео-джек?в ? стерео-м?н?-джек?в.Рисунок 1.10 - Стандартна розпайка роз'?м?вУземлення може позбавити коло в?д електричних завад, некоректно? вза?мод?? п?дключених пристро?в, а також в?д ураження людини електричним струмом. Зазвичай уземлення склада?ться ?з уземлювача ? уземлюючих захисних пров?дник?в. Уземлювач - це металевий пров?дник, що знаходиться в грунт?; уземлюючий захисний пров?дник - металевий пров?дник, що з’?дну?апаратну частину студ?? ? уземлювач. В якост? природн?х уземлювач?в можна використовувати зал?зобетонн? конструкц??, в якост? штучних - метал?чн? контури, стержн?, що закопують в землю. Не рекоменду?ться використовувати в якост? уземлювача водопров?дн? труби ? батаре?, щоб не досягти зворотнього ефекту.Рисунок 1.11 – ?Земляна? петляНа рис. 1.11 показано ефект так звано? "земляно?" петл?. Як видно, в?д пристроя А ? два земляних шляхи - через мережу ? через пристр?й Б посередництвом екранируючо? обмотки звукового кабеля. Це породжу? ряд проблем - в звуковому сигнал?, поступаючому на пристр?й Б, додаються додатков? перешкоди, "земляна" петля працю? як антена. При п?дключенн? потужного пристрою в кол? можуть виникати перепади напруги. Отже, на вх?д пристрою Б пода?ться сигнал сумн?вно? якост?. Вир?шення проблеми - ?роз'вязка земляно? петл?? — передбача? наступне: на звуковому кабел? в?д пристрою А до пристрою Б, б?ля входу останнього екрануючу обмотку в?д’?днують в?д земл?. Тобто кабель з’?днаний ?з землею лише з? сторони пристрою А. Якщо ма?мо справу з несиметричними зв’язками, то даний процес в?дбува?ться складн?ше: необх?дно передбачити дек?лька тип?в ущемлення, звукового ? мережного. ?деальна схема уземлення пристро?в зображена на рис. 1.12. Вс? апаратн? засоби уземлен? в одн?й точц?, яку часто називають "Меккою".Рисунок 1.12 - ?деальне уземлення пристро?вДодатково рекомендовано використовувати спец?альн? джерела живлення, в яких передбачен? спец?альн? ф?льтри, як? захищають в?д перешкод ? зовн?шн?х вплив?в, наприклад, системи безпереб?йного живлення (UPS).Ще один важливий фактор - вплив перех?дних процес?в, що виникають при вв?мкненн?/вимкненн? обладнання. Звуковий тракт опишемо наступною посл?довн?стю: м?крофон/?нструмент, попередн?й п?дсилювач, комп'ютер, м?кшер, п?дсилювач, акустична система. В?дпов?дно вмикати все потр?бно в цьому ж порядку. В?дключення в?дбува?ться в зворотному порядку. 2 ЦИФРОВИЙ ТРАКТАналого-цифров? ? цифро-аналогов? перетворенняДля отримання достатньо? якост? запису комп’ютерно? музики необх?дне використання апаратури, яка здатна ?? забезпечити. До параметр?в, в?д яких це залежить, в?дносять, в першу чергу:розрядн?сть аналого-цифрового ? цифро-аналогового перетворювач?в звуково? карти;д?апазон частот дискретизац??.Розрядн?сть звуково? карти сутт?во вплива? на як?сть звука. Мова йде про розрядн?сть аналого-цифрового перетворювача, АЦП (Analog/Digital Converter, ADC) ? цифро-аналогового перетворювача, ЦАП (Digital/Analog Converter, DAC).Сучасн? звуков? карти обладнан? 24-б?тними ЦАП/АЦП. Звуков? редактори, працюючи з будь-якими звуковими картами, в тому числ? з 16- б?тними, в процес? перетворень в?дл?к?в сигнала використовують арифметику з розрядн?стю дв?йкового представлення числа, що перевищу? 16. Це дозволя? зменшити похибку, яка накопичу?ться в процес? виконання складних алгоритм?в обробки, яка в протилежному випадку проявлялася б як спотворення звука.Не менш важливий параметр - частота дискретизац??, к?льк?сть цифрових в?дл?к?в, що припада? на одиницю часу звукового сигналу.Для в?дтворення звукового сигналу, записаного в цифров?й форм?, необх?дно перетворити його в аналоговий сигнал. Цифро-аналогове перетворення в загальному випадку викону?ться двома етапами. На першому етап? з потоку цифрових даних за допомогою цифро-аналогового перетворювача вид?ляють в?дл?ки сигналу, сл?дуюч? з частотою дискретизац??. На другому етап? шляхом згладжування (?нтерполяц??) ?з дискретних в?дл?к?в форму?ться непрерервний у час? аналоговий сигнал.В?дпов?дно цифро-аналоговий перетворювач високо? якост? потр?бен для як?сного ? зручного мон?торингу, тобто для того, щоб слухати ? контролювати те, що в?дбува?ться у в?ртуальн?й студ??.Наявн?сть цифрового вихода в в?ртуальн?й студ?? да? переваги, коли потр?бно п?дключити високояк?сн? акустичн? мон?тори, обладнан? цифровим входом.Наявн?сть цифрового входу у в?ртуальн?й студ?? може бути актуальним у випадку, якщо як?сть роботи аналого-цифрового ? цифро-аналогового перетворювач?в звуково? карти незадов?льна ? ? потреба використовувати б?льш ефективн? зовн?шн? звуков? карти ?з цифровим виходом (USB-?нтерфейси).Creative Sound Blaster X-Fi SB0886Звукова карта Creative Sound Blaster X-Fi SB0886 в?дноситься до покол?ння X-Fi звукових карт в?д Creative (Xtreme Fidelity).Основн? техн?чн? характеристики:24-розрядне аналого-цифрове перетворення вх?дного аналогового сигналу з частотою 96 кГц;24-розрядне цифро-аналогове перетворення цифрового сигналу з частотою 96 кГ, аналоговий вих?д на динам?ки 7.1;24-розрядне цифро-аналогове перетворення стереофон?чного цифрового сигналу з частотою 192 кГц, стереосигнал на виход?;перетворення 16-розрядного сигнала в 24-розрядний з частотою 8; 11,025; 16; 22,05; 24; 32; 44,1; 48; 96 кГц;п?дтримка ? прямий мон?торинг ASIO 2.0 з показниками 16 б?т/44,1 кГц, 16 б?т/48 кГц, 24б?т/44,1 кГц, 24 б?т/48 кГц ? 24 б?т/96 кГц;п?дтримка Enhanced SoundFont з розширенням 24 б?т;в?дношення сигнал/шум: 109 дБ;Технолог?я X-Fi CMSS-3D;п?дтримка декодування Dolby Digital Live.Рисунок 2.1 - Звукова плата Creative Sound Blaster X-Fi SB0886Зовн?шн?й вигляд звуково? карти Creative Sound Blaster X-Fi SB0886 представлено на рисунку 2.1.На плат? розташовано м?крофонний/л?н?йний вх?д, 4 стереовихода (вс? на 3,5 мм джеках) ? оптичн? вх?д ? вих?д.Плата оснащена цифро-аналоговим перетворювачем Cirrus Logic 4382 ? м?кросхемою Wolfson WM8775, що ? одночасно м?кшером ? аналого-цифровим перетворювачем.Пристр?й вводу-виводу ?нсталю?ться у в?дс?к для дисковода.На передн?й панел? пристрою розташован?:л?н?йн? входи на роз'?мах RCA;кнопки-?ндикатори включення режиму Game Mode ? ефект?в X-Fi CMSS-3D ? X-Fi Crystalizer;управл?ння вих?дною гучн?стю;вих?д на навушники;м?крофонний вход;управл?ння вх?дним р?внем м?крофона.Сер?я X-Fi оснащена гнучкою арх?тектурою X-Fi Audio Ring, яка дозволя? зм?нювати структуру, посл?довн?сть обробки звука в залежност? в?д поставлено? задач?.Передбача?ться три режима роботи звуково? карти SB0886: Entertainment, Game ? Audio Creation. Зупинимося на останньому. Зовн?шн?й вигляд ? функц?ональн?сть Audio Creation Console - типовий аналоговий м?кшер. Кожний окремий вх?д ? вих?д проходить спочатку через Insert FX обробку, дал? ? можлив?сть послати його на один ?з 4-х Аих канал?в обробки ? дш?? виставля?ться баланс ? гучн?сть сигнала. Дал? сигнал для мон?торингу можна в?дправити на один з виход?в карти. Обробка звука в?дбува?ться у високояк?сних режимах (24/192 ? 24/96) в реальному час?. Це досяга?ться за рахунок технолог?? Quadrature Mirror Filter, яка д?лить сигнал на 4 р?вн? смуги ? оброблю? ?х окремо, сумуючи на виход?.Рисунок 2.3 - Audio Creation modeРежим Audio Creation mode п?дтриму? проботу ?з звуковими драйверами ASIO 2.0, що робить б?льш зручною роботу з профес?йними додатками.В?ртуальна студ?я Steinberg Cubase 5Панельзасоб?вЧасово-тактовашкала?нформац?йнийрядокОгляд проекту<* ? ?*??< ‘Лк-?К?Програма Steinberg Cubase 5 належить до числа найб?льш потужних в?ртуальних звукових студ?й профес?йного р?вня. На рисунку 2.4 представлено ?нтерфейс в?ртуально? студ?? Steinberg Cubase 5.Рисунок 2.4 - ?нтерфейс Steinberg Cubase 5?нспекторДисплей под?й з ауд?одор?жками ? под?ями, МГО?-дор?жками, автоматикою, маркерами, тощоТреклист з р?зними типами трек?вДо основних властивостей Cubase 5 можна в?днести:можлив?сть запису ? редагування MIDI-композиц?й;наявн?сть MIDI-ефект?в;можлив?сть запису, редагування ? в?дтворення звука, оцифрованого з частотою дискретизац?? до 96 кГц ? розрядн?стю до 32 б?т з плаваючою комою;повна п?дтримка дек?лькох багатоканальних формат?в звука (Surround) до формату 5.1;можлив?сть роботи з VST-плаг?нами (ауд?оефектами ? обробками реального часу);можлив?сть повно? компенсац?? затримки, що вноситься VST-плаг?нами;можлив?сть автоматизац?? будь-якого параметру в?дтворення, обробки ? синтезу звука;наявн?сть в?ртуальних синтезатор?в (VST-?нструмент?в);наявн?сть функц?? "замороження" (Freeze) для VST-?нструмент?в ? ауд?отрек?в, що дозволя? економити ресурси процесора;?мпорт ? експорт цифрового звука в р?зних форматах;представлення музики у вигляд? нот, в?дбитк?в клав?ш фортеп?ано, списку пов?домлень;граф?чне керування параметрами синтезу звука;м?кшування сигнал?в ? керування студ?йним обладнанням;практично необмежена к?льк?сть р?вн?в в?дм?ни операц?й редагування;можлив?сть об'?днання студ?йних комп’ютер?в у мережу на основ? технолог?? VST System Link;можлив?сть сум?сно? роботи з додатками, що п?дтримують протокол ReWire;гнучка маршрутизац?я ауд?осигнал?в, можлив?сть побудови розвинуто? системи студ?йного мон?торингу;наявн?сть ун?кального засобу передач? вс?х в?дт?нк?в ? нюанс?в виконання музики, основаного на введенн? таблиць експрес??, як? застосовуються до спец?ально створених банк?в ?нструмент?в;наявн?сть потужних засоб?в пошуку, завантаження, експортування ? ?мпортування мед?афайл?в р?зних формат?в;багатовар?антн?сть вир?шення задач з редагування (в тому числ? неруйнуючому) MIDI- ? ауд?офайл?в;зручна орган?зац?я структури проекту ? системи управл?ння параметрами синтезу, темпом, музичним розм?ром, транспонуванням за рахунок наявност? трек?в р?зних тип?в;в?дтворення цифрового в?део.Сум?сно ?з Cubase поставляються високояк?сн? VST-?нструменти. Керувати ними, як ? справжн?ми синтезаторами/семплерами, можна ? за допомогою традиц?йних MIDI-команд, ? за допомогою записаних на MIDI- треки даних автоматизац?? у вигляд? огинаючих (?нтерактивних граф?к?в зм?нення тих чи ?нших параметр?в).Додатково до Cubase включено ряд VST-ауд?оплаг?н?в, що вир?зняються здатн?стю до керування посрередицтвом автоматизац?? ? множиною пресет?в: в?ртуальн? прилади динам?чно? обробки, частотн? ф?льтри, звуков? ефекти.Наявн? засоби п?дтримки зовн?шн?х керуючих пристро?в. Можна в?дредагувати таблицю закр?плення ударних ?нструмент?в за клав?шами MIDI- клав?атури. ? спец?альний редактор для створення парт?й ударних ?нструмент?в. Клав?шний MIDI-редактор дозволя? записувати музику користувачам, як? не волод?ють нотною грамотою. Редактор-список пов?домлень забезпечу? прецизионну точн?сть установки значень параметр?в синтезу, тривалостей ? момент?в утворення звук?в.Програма ма? обширну систему функц?й, що перетворюють MIDI- пов?домлення у в?дпов?дност? до заданих алгоритм?в. У зв’язку з цим варто в?дм?тити групу функц?й квантизац?? (в тому числ? при запис? MIDI- пов?домлень у реальному час?), як? дозволять позбутися похибок виконання музики, обробити записану парт?ю у в?дпов?дност? з деяким стилем. Ориг?нальне звучання MIDI-парт?й можна отримати за допомогою вбудованих MIDI-ефект?в. Автоматизац?я складних перетворень MIDI-даних реал?зу?ться посередництвом лог?чного редактора. Наявна можлив?сть використовувати у проект? зовн?шн? апаратн? пристро? синтезу ? обробки звука.Використання треку аранжування дозволя? розд?лити проект на фрагменти ? зм?нювати порядок ?х сл?дування ? к?льк?сть повтор?в. Вих?дний матер?ал проекту (порядок сл?дування частин ? пов?домлень) при цьому не зм?ню?ться, просто в?дтворю?ться цей матер?ал в ?ншому порядку, який визнача?ться списком в?дтворення. Можна сформувати множину списк?в в?дтворення (вар?ант?в аранжування) ? перемикати ?х в реальному час?.Транспортна панельРозглянемо транспортну панель, основний ?нструмент в?ртуально? студ??, якому передбачено пост?йне користування (рис.2.5).Рисунок 2.5 - Транспортна панельОпис призначення груп керуючих елемент?в:Main Transport - керування записом/в?дтворенням/перемоткою; елементи редагування поточно? позиц?? проекту ? вибору формату представлення часу;Locators - редагування позиц?й л?вого ? правого локатор?в; кнопки включення автоматично? квантизац??, автоматичного переключення в режим запису ? повернення в режим в?дтворення, а також включення цикл?чного режиму;Record Mode - включення зручного для користувача алгоритму переходу в режим запису ? виходу з нього;Master + Sync - включення метронома ? р?зних режим?в синхрон?зац??, поля редагування темпу ? музичного розм?ру проекта;Virtual Keyboard - в?ртуальна клав?атура;Performance - ?ндикатори завантаження процесора ? дисково? системи;Jog/Scrub - перем?щення по проекту;Arranger - в?дтворення фрагмент?в проекта у заданому порядку;Marker - перех?д в позиц?? п'ятнадцяти маркер?в ? кнопка Show для виклику в?кна Markers;MIDI Activity ? Audio Activity - ?ндикатори активност? вх?дних ? вих?дних MIDI- ? ауд?опорт?в;Audio Level Control - регулятор загально? гучност?, пов'язаний з регулятором р?вня сигнала першо? вих?дно? шини.Основною структурною одиницею при робот? у в?кн? проекту ? трек (дор?жка). В Cubase наявна наступна множина вид?в трек?в:MIDI Track (MIDI-трек) - трек для керування MIDI-пристроями (синтезаторами); на ньому збер?гаються MIDI-дан?;Audio Track (ауд?отрек) - трек для запису/в?дтворення звукових даних;Instrument Track (?нструментальний трек) - г?брид попередн?х двох трек?в; трек, до якого п?дключа?ться ? з якого посередництвом MIDI керу?ться VST-?нструмент;FX Track (FX-трек) - допом?жний трек, призначений виключно для п?дключення VST-плаг?н?в (ефект?в ? обробок), викону? роль шин AUX в традиц?йних м?кшерах - посил сигнал?в з дек?лькох ауд?о-, групових чи ?нструментальних трек?в для обробки ефектами паралельно? д??;Group Channel Track (груповий трек) - допом?жний трек, призначений для групування сигнал?в в?д дек?лькох ауд?о-, FX- або ?нструментальних трек?в з метою обробки отриманого субм?ксу одним набором плаг?н?в;Folder Track (трек-контейнер) - може м?стити треки вс?х вид?в, включаючи ?нш? треки-контейнери; сприя? покращенню в?зуально? структури проекту;Marker Track (трек маркер?в) - трек для розм?щення маркер?в (спец?альних м?ток), також дозволя? покращити в?зуальну структуру проекту;Tempo Track (трек для керування темпом) - збер?га? ?нформац?ю про зм?ни темпу проекта;Signature Track (трек музичного розм?ру) - збер?га? ?нформац?ю прозм?ни музичного розм?ру;Transpose Track (трек транспонування) збер?га? ?нформац?ю про загальн? зм?ни висоти тона для всього проекта;Ruler Track (трек додатково? шкали часу) - дозволя? в?дображати в проект? потр?бну к?льк?сть шкал часу в заданих форматах (не обов’язково однакових);Video Track (в?деотрек) - призначений для розм?щення в?део;Arranger Track (трек аранжування) - спец?альний трек, що дозволя? зм?нити порядок в?дтворення заданих фрагмент?в проекту.Типи MIDI-пов?домлень в Steinberg Cubase 5До категор?? MIDI в програм? Steinberg Cubase 5 в?дносяться пов?домлення:Note;Controller;Program Change;Aftertouch;Pitchband;Poly Pressure;SysEx.Кр?м того, передбачен? пов?домлення SMF ? Text. Пов?домлення цих двох тип?в не належать до категор?? MIDI-пов?домлень ? не впливають на синтез звука. Пов?домлення SMF в?дносять до пов?домлень нотац??. Пов?домлення Text (текстова м?тка, коментар) ма? ?диний параметр - текстовий рядок. Вони в?дображаються лише в списку пов?домлень редактора List Editor, а також над нотним станом (у в?кн? редактора Score Editor) ? призначен? для запису коментар?в.NoteNote — це пов?домлення про те, що натиснута клав?ша MIDI-клав?атури. Параметри пов?домлення - нота, гучн?сть ? тривал?сть.Пов?домлення типу Note формуються програмою на основ? стандартних канальних MIDI-пов?домлень Note On (включення ноти) формату 9к пп w ? Note Off (вимкнення ноти) формату 8к пп , де к — номер MIDI-каналу, пп — номер ноти, — швидк?сть (Velocity) натискання клав?ш? (в Note On), по замовчанню в?дпов?дна гучност? звучання ноти, або швидк?сть ?? в?дпускання (в Note Off). Числа 9к, 8к, пп ? - ш?стнадцятир?чн?.Пов?домлення про включення/виключення ноти MIDI-клав?атура генеру? при натисненн?/в?дпуcканн? клав?ш?. При цьому MIDI-синтезатор вмика?/вимика? генератор в?дпов?дного звука.В MIDI номер ноти зада?ться абсолютним номером нап?втона в д?апазон? 0..127, причому центральн?й фортеп?анн?й клав?ш? - нот? до першо? октави - в?дпов?да? десятинний номер 60. У в?дпов?дност? до прийнято? в стандарт? MIDI нумерац??ю октав (з нуля) ця нота ма? позначення С5. В Steinberg Cubase 5 система нумерац?? MIDI-октав дещо ?нша: в?дл?к октав почина?ться не з 0, а з -2. Тому центральна нота позначена як СЗ.Швидк?сть (Velocity) натискання/в?дпускання клав?ш? характеризу?ться десятинним числом в?д 0 до 127. Швидк?сть натискання в?дпов?дна сил? удару по клав?ш?. Чутлива до швидкост? натискання (динам?чна) клав?атура вида? реальн? значення цього параметру.Пов?домлення Note On з параметром = 00 екв?валентно пов?домленню Note Off для ц??? ж клав?ш?. В простих синтезаторах ?нформац?я про швидк?сть натискання клав?ш? використову?ться для управл?ння гучн?стю звука, в б?льш складних — ще й для управл?ння ф?льтрами (наприклад, б?льш?й гучност? в?дпов?да? б?льш дзв?нкий звук) або для вибору потр?бного семплу при багатошаровому синтез? звука.MIDI-клав?атура форму? два пов?домлення (Note On ? Note Off), програма перетворю? ?х в одне типу Note, з трьома часовими параметрами, часом включення ноти, часом виключення ноти ? тривал?стю утримування MIDI- клав?ш? натиснутою.ControllerController - пов?домлення про стан контролера. Параметри пов?домленнятип контролера ? його стан. В специф?кац?? MIDI цьому пов?домленню в?дпов?да? пов?домлення Control Change формату ВК сс , де k - номер MIDI- каналу, сс - номер контролера, - значення контролера. В л?тератур? прийнято позначати пов?домлення Control Change скорочено, наприклад, СС91пов?домлення про зм?ну значення контролера глибини ефекту реверберац??.MIDI-контролери под?ляються на контролери неперервно? д?? (пов’язан? з рукоятками, движками, регуляторами, тощо) ? перемикач? (педал?, кнопки, тощо), що мають два дискретних стани (On/'Off - вв?мкнено/вимкнено). Для перемикач?в значення контролера 0..63 позначають вимкнений стан, 64.. 127 — вв?мкнений.На пов?домлення, що м?стять старший або молодший байт значення контролера, MIDI-пристро? реагують одразу. Причому в якост? недостаючого байта значення контролера використову?ться або ран?ше передане, або встановлене по замовчанню значення. Це дозволя?, передавши одного разу незм?нний байт, надал? передавати т?льки байт значення контролера, який зм?нився.Специф?кац?я General MIDI визнача? ряд контролер?в, представлених у табл. 2.1. Таблиця 2.1 - Типи контролер?в General MIDIКонтролерНазваФункц?я№ 1Modulationконтролер глибини частотно? модуляц??№2Breathдуховий контролер№4Foot Controllerножний контролер№5Portamentoконтролер часу портаменто (плавний перех?д поTimeчастот? в?д ноти до ноти)№7Volumeконтролер гучност? звука в канал?№8Balanceконтролер балансу стереоканал?в№ 10Panконтролер панорами№ пExpressionконтролер експресивност? звука№64Sustain Pedal,Holdlконтролер педал? утримування звучання нот№65Portamentoконтролер включення/виключення режимупортаменто№66SostenutoPedalконтролер педал? утримування звучання нот,включених п?д час д?? педал?№67Soft Pedalконтролер педал? приглушення звукаProgram ChangeProgram Change - пов?домлення про зм?ну MIDI-?нструменту (тембра, патча, програми). Параметри пов?домлення - спос?б вибора банка, номер банка, номер ?нструмента в банку.Так як MIDI-?нструменти розпод?лен? по банкам, пов?домленню Program Change в специф?кац?? MIDI в?дпов?да? сукупн?сть пов?домлень: Program Change, Bank Select MSB ? Bank Select LSB.Для вибору MIDI-?нструменту призначене пов?домлення Program Change формату Ck pp, де к- номер MIDI-каналу, рр - номер MIDI-?нструменту.Для переключення банк?в служать наступн? контролери:№ 0 - Bank Select MSB, контролер вибору банка (старший байт);№ 32 - Bank Select LSB, контролер вибору банка (молодший байт).Одним MIDI-пристроям для переключення банк?в потр?бний т?льки один ?з цих контролер?в, ?ншим - обидва. Обробка MIDI-пристро?м команди зм?ни банка ? MIDI-?нструмента може зайняти значний час (десятки м?л?секунд ? б?льше).В специф?кац?? General MIDI для розширеного управл?ння синтезом введено параметри, як? можуть бути заре?строван? (Registered Parameter Number, RPN) ? так?, що не можуть (Non-Registered Parameter Number).Номери RPN ? NRPN передаються за допомогою контролер?в, перел?к яких наведено у табл. 2.2.Таблиця 2.2 - Контролери, що передають RPN ? NRPNКонтролерНазваФункц?я№98NRPN LSBконтролер молодшого байту параметра NRPN№99NRPN MSBконтролер старшого байту параметра NRPN№ 100RPN LSBконтролер молодшого байта параметра RPN№ 101RPN MSBконтролер старшого байта параметра RPNMIDI-пристр?й запам’ятову? передан? йому пов?домлення RPN або NRPN, п?сля яких передаються значення в?дпов?дного параметру за допомогою контролер?в, наведених у табл. 2.3.Таблиця 2.3 - Контролери, що передають параметри RPN ? NRPNКонтролерНазваФункц?я№6Data Entry MSBконтролер даних, що вводяться (старший байт)№38Data Entry LSBконтролер даних, що вводяться (молодший байт)Такий механ?зм передач? пов?домлень можна охарактеризувати як "контролер в контролер?". Стандартом визначена ?нтерпретац?я т?льки трьох RPN (?х значення задаються старшими байтами параметр?в Data Entry).RPN 0 - Pitch Bend Sensitivity, контролер для зм?нення чутливост? колеса зсуву тона (Pitch Bend);RPN 1 - Fine Tuning, контролер для точно? п?дстройки строю синтезатора;RPN 2 - Coarse Tuning, контролер для грубо? п?дстройки строю синтезатора.RPN 0 визнача? к?льк?сть нап?втонов, на яку зм?ща?ться висота тону при отриманн? пов?домлення Pitch Bend Change з максимальним допустимим абсолютним значенням параметру. По замовчанню прийма?ться д?апазон переналаштування частоти на ±2 нап?втона.В пов?домленн? RPN 0 м?ститься параметр X, що визнача? ширину д?апазона переналаштування тона. Розрахову?ться за формулою , де N - ширина д?апазона в нап?втонах, С - уточнення ширини д?апазона в центах (сотих долях нап?втона).КонтролерНазваФункц?я№91Reverb Levelконтролер глибини реверберац??№93Chorus Levelконтролер глибини хорусаПов?домлення RPN 1 ? RPN 2 дозволя? зм?стити стр?й ?нструменту в MIDI-канал? на задану к?льк?сть цент?в (при точн?й п?дстройц?) або нап?втонов (при груб?й п?дстройц?). За в?дносний нуль прийма?ться значення 64.?нтерпретац?я ?нших контролер?в RPN ? NRPN стандартом не визначена. Кожний виробник MIDI-апаратури може використовувати ?х на св?й розсуд.Специф?кац??ю Roland GS (General Synth) визначен? додатков? контролери, представлен? в табл. 2.4.Таблиця 2.4 - Додатков? контролери за специф?кац??ю Roland GSТаблиця 2.5 - Додатков? контролери за специф?кац??ю Yamaha XGКонтролерНазваФункц?я№71Harmonic Contentконтролер глибини резонансу ф?льтра№72Release Timeконтролер часу затухання звука п?сля виключення ноти№73Attack Timeконтролер часу наростання звука п?сля включення ноти№74Brightnessконтролер частоти зр?зу ф?льтра№ 84Portamento Controlконтролер номера ноти, починаючи з яко? буде виконано плавне ковзання по частот? до чергово? включено? ноти (портаменто)№94Variation Levelконтролер глибини ефекта Variation№96RPN Incrementконтролер зб?льшення значення RPN на 1 (значення контролера RPN Increment ?гнору?ться)№97RPN Decrementконтролер зменшення значення RPN на 1 (значення контролера RPN Decrement ?гнору?ться)Специф?кац??ю Yamaha XG (extended General) визначен? додатков? контролери, не передбачен? специф?кац??ю Roland GS (табл. 2.5).Aftertouch ? Poly PressureAftertouch - пов?домлення про силу тиску на вс? натиснут? клав?ш?, з якими зв’язаний поточний MIDI-канал. Параметр пов?домлення - тиск. В специф?кац?? MIDI цьому пов?домленню в?дпов?да? пов?домлення Channel Pressure (або Channel Aftertouch) формату Dk рр, де к- номер MIDI-канала,рр - тиск.Poly Pressure - пов?домлення про силу тиску на окрему натиснуту клав?шу. В специф?кац?? MIDI йому в?дпов?да? пов?домлення Key Pressure (або Polyphonic Aftertouch) формату Ак пп рр, где к — номер MIDI-канала, п - номер MIDI-ноти, рр - тиск.Пов?домлення несуть ?нформац?ю про зм?ну тиску на клав?ш? п?сля дотикання до них. Прост? модел? клав?атур не мають датчика тиску. Модел? средньо? складност? мають датчик, загальний для вс?х клав?ш, ? посилають пов?домлення Channel Pressure, попередньо усереднивши тиск на вс? натиснут? клав?ш?. Складн? модел? обладнан? окремим для кожно? клав?ш? датчиком ? посилають пов?домлення про зм?ну стану кожного датчика. Реакц?я синтезатора на ц? пов?домлення стандартом не визначена.PitchbandPitchband - керування регулятором тона. Параметр пов?домлення положення регулятора тона, що зада?ться числом в?д -8192 до 8191. В специф?кац?? General MIDI цьому пов?домленню в?дпов?да? пов?домлення Pitch Bend Change формату Ек ll тт, де к - номер MIDI-канала, ll — молодший байт значення контролера, тт — старший байт значення контролера. Контролер зада? зм?щення висоти тона для вс?х пов?домлень типу Note, що передаються по даному MIDI-каналу. Значення контролера зм?ню?ться в?д 0 до 16383; средне значення (8192) прийма?ться за в?дносний нуль. Чутлив?сть контролера Pitchband може зм?нюватися за допомогою параметру RPN 0, що може ре?струватися. По замовчанню в якост? граничного значення зм?щення тона прийма?ться ?нтервал в два нап?втона (з будь-яким знаком).SysEx (System ExclusiveSysEx (System Exclusive) пов?домлення, призначен? для обм?ну специф?чною ?нформац??ю, яка на розсуд виробника MIDI-пристрою може мати р?зне призначення. За допомогою пов?домлень цього типу синтезатору подаються так? команди, як, наприклад, скид (Reset), зм?на типу ефекту, тощо. В специф?кац?? MIDI ц? пов?домлення в?дносяться до прив?лег?йованим системним пов?домленням (System Exclusive). Параметром таких пов?домлень ? блок даних - посл?довн?сть ш?стнадцятир?чних чисел. На початку блоку даних обов’язково переда?ться число F0, а завершу? його число F7. Прив?лег?йован? системн? пов?домлення схож? на машинн? коди ? призначен? для ?нтерпритатора MIDI-команд синтезатора.VST ? VSTi (рис.2.6)Останн?м часом дуже популярними стали ауд?оефекти, обробки ? в?ртуальн? ?нструменти, реал?зован? програмним шляхом ? працююч? в режим? реального часу. Вони можуть бути представлне? як самост?йними програмними додатками, так ? плаг?нами (в?д англ, plug-in), як? призначен? для використання з ?нших додатк?в - додатк?в-хост?в. Загалом плаг?ни - поняття дещо несамост?йне, це деяк? "дов?ски", що п?дключаються до програми чи пристрою, завдяки чому ця програма чи пристр?й отриму? нов? можливост?. Додаток-хост - це та програма, яка дозволя? п?дключати до себе плаг?ни. Вза?мод?я хоста з плаг?ном регламенту?ться ?нтерфейсом прикладного програмування (Application Programming Interface, АР?). На даний час найб?льш популярними "музичними" АР? на платформ? ПК можна вважати VST ? DX. DX - технолог?я, що забезпечу? вза?мод?ю додатк?в-хост?в з в?ртуальними ефектами ? ?нструментами (синтезаторами; семплерами; ефектами, що керуються по MIDI; тощо) посередництвом ?нтерфейсу прикладного програмування Microsoft DirectX. П?сля установки DX-плаг?н?в в систему вони стають доступними ?з будь-яких додатк?в, як? п?дтримують використання дано? технолог??. Так само поширен? VST-плаг?ни. VST (Virtual Studio Technology) - АР? ф?рми Steinberg. Ця технолог?я початково розроблювалась для застосування в програмних продуктах Steinberg (зокрема, в Cubase VST). В Steinberg Cubase 5 в повн?й м?р? п?дтримуються VST-плаг?ни (? ефекти, ? ?нструменти - VSTi) стандарт?в VST 2 и VST 3.Вс? плаг?ни ф?рми Steinberg п?дтримують стандарт VST. Найб?льш потужн? по можливостям ? якост? звучання плаг?ни ?нших ф?рм п?дтримують обидва стандарта - ? DX, ? VST. Тому надал? мова йтиме лише про застосування VST-плаг?н?в.VST(i) — це програма-генератор звука, яка використову? VST-технолог?ю (Virtual Studio Technology). На ?? вх?д подаються ноти у вигляд? MIDI- пов?домлень, а на виход? з'явля?ться звуковий пот?к, згенерований програмою на основ? цих нот ? власних настройок. На в?дм?ну в?д програм-генератор?вVST-ефекти не створюють новий, а лише оброблюють вх?дний звуковий пот?к. ? VST-?нструменти, ? VST-ефекти можна розд?лити за способом ?х роботи в операц?йн?й систем?. Для б?льшост? VST-плаг?н?в необх?дна програма-хост. Т?льки через ?? в?кно можна отримати доступ до програми-плаг?ну.Невелика частина VST-?нструмент?в ? VST-ефект?в може працювати самост?йно (stand-alone). Трет?й вар?ант - використання спец?альних VST- утил?т, що беруть на себе функц?? програми-хоста. VST-?нструменти мають перевагу пор?вняно ?з програмами stand-alone, так як ? можлив?сть зм?нювати параметри VST-?нструмента ? збер?гати ц? настройки разом ?з проектом.Рис. 2.6 - В?кно VSTi у програм?-хост?Для зменшення затримки, яка проявля?ться як р?зниця в час? м?ж моментом взяття ноти ? моментом виникнення в?дпов?дного звука, бажана наявн?сть звуково? карти з ASIO-драйвером.ASIO (Audio Streaming In/Out) - це протокол управл?ння вх?дними ? вих?дними звуковими потоками, розроблений компан??ю Steinberg для створення драйвер?в звукових карт. До установки такого драйвера музична програма вза?мод?яла ?з звуковою картою через драйвери операц?йно? системи. В загальних умовах (використання мультимед?йних додатк?в) ц? драйвери працюють достатньо ч?тко, але в профес?йних музичних програмах при обробц? великого потоку ауд?оданих, стандартн? Windows-драйвери не справляються ? можуть спостер?гатися спотворення звука, в?дчутна затримка м?ж под??ю ? ?? появою в звуковому потоц?, тощо. П?сля установки ASIO-драйвера програма, сум?сна з ним, буде працювати ?з звуковою картою напряму. Час затримки може зменшитися до 1 мс.Рисунок 2.7 - VSTi Arturia CS-80VНа сьогодн? ?сну? уже дек?лька сотень VST-?нструмент?в, б?льш?сть з них ? синтезаторами. Б?льш?сть ? ориг?нальними продуктами, але зустр?ча?ться багато спроб створити сво?р?дний клон апаратного синтезатора. В числ? представник?в першо? групи можна назвати модульний синтезатор Reaktor компан?? Native Instruments. Ця програма може працювати як VST-плаг?н, так ? в режим? stand-alone. Модульний принцип передбача?, що кожний тембр синтезатора збира?ться у вигляд? схеми, яка склада?ться ?з набора р?зних модул?в. Прикладом VST-?нструменту, що ?м?ту? реальний прототип, ? програма Arturia CS-80V(рис.2.7), що повн?стю коп?ю? популярний в 70-т? роки синтезатор Yamaha CS-80.Широко застосовуються в якост? VST-?нструмент?в програмн? семпл ери, так? як SampleTank компан?? IK Multimedia Production або HALion компан?? Steinberg. Вони дозволяють завантажувати ? в?дтворювати wav-файли, семпли ?нших виробник?в (Akai, Emu, Gigasampler), а також мають власн? обширн? б?бл?отеки.IK Multimedia Amplitube 2IK Multimedia Amplitube 2- програма-емулятор процес?в, що в?дбуваються в г?тарному тракт? р?зних пристро?в: ефект-педалей, рекових пристро?в, м?крофон?в, г?тарних п?дсилювач?в. Для ?м?тац?? аналогових електричних схем застосована технолог?я DSM (Dynamic Saturation Modeling). В результат? ?? використання досягнуто б?льш точне моделювання процес?в, що в?дбуваютсья в аналогових колах, в тому числ? нел?н?йних характеристик динам?чних зм?н звучання пристро?в, що моделюються в залежност? в?д зм?нюючихся характеристик вх?дного сигналу. Зазвичай моделю?ться статичний стан г?тарного звукового тракту в визначеному режим?, ?ншими словами, митт?вий зн?мок стану, а тут вдалося змоделювати динам?ку повед?нки г?тарного апарата, його залежн?сть в?д вх?дного сигналу ? ?нших фактор?в, як? вносять в звучання ?жив?сть?.Рисунок 2.8 - Amplitube 2Програма ?сну? як в автономн?й верс??, так ? у вигляд? модуля, що п?дключа?ться. На рис.2.8 показана автономна верс?я. Автономний вар?ант ма? учбово-тренувальний блок, розташований у верхн?й частин? в?кна програми ? склада?ться з програвана звукових файл?в ? метронома.У л?в?й верхн?й частин? в?кна розташований традиц?йний менеджер пресет?в (готових настройок), зображений на рис. 2.9. В?н дозволя? переглядати пресети, вибирати ?х в меню, завантажувати з диску, збер?гати, видаляти ? перейменовувати.Рисунок 2.9 – Менеджер пресет?вРисунок 2.10 - Маршрутизатор сигналуСправа в?д менеджера пресет?в знаходиться маршрутизатор сигналу всередин? програми(рис 2.10):Програма ма? два кола сигналу, можна налаштувати окремо кожний ланцюг (Setup А ? Setup В) ? використовувати ?х сум?сно як два незалежних набори обладнання, по-р?зному комутуючи наявн? пристро?(рис.2.11). Всього таких схем комутац?? в розпорядженн? користувача в?с?м.Рисунок 2.11 – приклад р?зних комутац?й наявних пристро?вДал? розглянемо функц?ональн? панел? програми.TunerРисунок 2.12 - Панель TunerДля настройки не обов’язково кожний раз в?дкривати панель тюнера, можна залишити його вв?мкненим ? зд?йснювати оперативну п?дстройку г?тари за допомогою в?кна Tune(рис.2.12) ? сус?днього з ним дисплея.StompStomp - панель педальних ефект?в(рис 2.13). Тут знаходяться ш?сть слот?в для п?дключення педалей. На виб?р пропону?ться двадцять ефект?в, в?с?м з яких моделюють реальн? пристро?, а ?нш? представляють собою ц?лком традиц?йн? для педалей обробки:граф?чний еквалайзер;компресори;спотворювач?;пристро? зм?нення висоти звука (октавер, зм?щувач ? гармонайзер);ф?льтри;затримки;модуляц?йн? ефекти (хорус, фленджер, фейзер ? опто-тремоло);педаль гучност?.Перел?к ефект?в, що емулюють реальн? модел? педалей ефект?в: Overscream (Ibanez Tube Screamer TS 9);EchoMan (Electro-Harmonix Memory Man);Phazer 10 (MXR Phase 100);Dcomp (MXR Dynacomp);Fuzz Age (Arbiter Fuzz Face);Chorus 1 (Boss CE-1 Chorus);Octav (Boss OC-2 Octaver);Opto-Tremolo (Fender Super Reverb Amp Opto-Tremolo)Управл?ння традиц?йне, ?нтерфейси вс?х ефект?в прорисован? як реальн?педал?, як зображено на рис. 2.14 (вибрано компресор, граф?чний еквалайзер, Рисунок 2.13 - Панель Stopmспотворювач OverScream, ф?льтр Wah-Wah, гармонайзер ? д?лей Echoman).AmpРисунок 2.14 - Панель AmpПанель Amp - п?дсилювач?. На виб?р пропону?ться чотирнадцять моделей попередн?х п?дсилювач?в, дванадцять моделей еквалайзер?в, с?м тип?в к?нцевих п?дсилювач?в ? пружинний ревербератор. В блоках еквалайзера ? к?нцевого п?дсилювача наявний перемикач Match, в?дпов?даючий за в?дпов?дн?сть модел? еквалайзера ? к?нцевого п?дсилювача попередньому.Перел?к емулятор?в реальних п?дсилювач?в:American Tube Vintage (Fender Bassman);American Tube Clean 1 (Fender Super Reverb);American Tube Clean 2 (Fender Deluxe Reverb ’65);British Tube Leadl (Marshall JCM 800);British Tube Lead2 (Marshall JCM 900);Modem Tube Lead (Mesa/Boogie Dual Rectifier);British Tube 30TB (Vox AC 30 ТВ);THD BiVAlve (THD BiValve);Tube Vintage Combo (Supro Late 50's Combo).CabРисунок 2.15 - Панель CabCab - панель гучномовця(рис. 2.15). Тут можна вибрати одну ?з ш?стнадцяти моделей акустичних систем ? один ?з шести м?крофонов. Можлива зм?на положення м?крофона в?дносно динамика, доступн? чотири вар?анта (на ос?, поза в?ссю, ближче, дал?). Повзунковий регулятор Ambience дозволя? налаштовувати розм?ри в?ртуального прим?щення, в якому розташована акустична система з м?крофоном.Перел?к доступних акустичних систем:1x12 Bass (Custom Bass 1x12);1x12 Open Vintage (Fender Deluxe '65);4x10 Open Vintage (Fender Super Reverb 1967);2x12 Closed Vintage (Marshall 1922 Greenbacks);4x10 Closed Modem (Marshall 90's JCM 410);4x12 Closed Vintage 1 (Marshall Angled, 70's);4x12 Closed Vintage 2 (Marshall Straight, Greenbacks);4x12 Closed Modem 1 (Marshall 80's 1982A);1x12 Combo (Marshall Valvestate 12);4x12 Closed Modem 2 (Mesa/Boogie Rectifier);1x8 Combo Modem (Mesa/Boogie Subway Rocket);2x12 Open Vintage (Vox AC 30 60's);1x12 Open Modem (VHT Pittbull);1x6 Small Combo (Fender 15);4xl0+tw Bass (SWR Goliath);1x15 Bass Vintage (Ampeg B15).Перел?к доступних м?крофон?в:Dynamic 57 (Shure SM 57);Dynamic 441 (Sennheiser MD 441);Dynamic 421 (Sennheiser MD 421);Condenser 414 (AKG C 414 ULS Cardioid);Condenser 87 (Neumann U 87 Cardioid);Condenser 84 (Neumann KM 84);Rack ? службова панельРисунок 2.16 - Панель RackRack - пристро?, як? обробляють звук, поступаючий з м?крофона(рис. 2.16). Наявн? чотири слота, в кожний з яких може бути п?дключений один ?з одинадцяти ефект?в.Вс? ефекти розбит? на групи:Modulation (цифров? фленджер ? хорус, аналоговий хорус, ?м?татор обертання динам?к?в.Delay & Reverb (цифров? затрирмки ? ревербератор);Pitch (гармонайзер ? зсовувач);Eq & Dynamics (параметричний еквалайзер ? компресор);Other (стереофон?чний енхансер).Службова панель м?стить засоби нав?гац?? по панелям, регулювання вх?дних-вих?дних р?вней, виклик в?кна налаштувань, панель з ?нформац??ю про правильну комутац?ю г?тари з Amplitube 2.Службова панель м?стить засоби нав?гац?? по панелям, регулювання вх?дних-вих?дних р?вней, виклик в?кна налаштувань, панель з ?нформац??ю про правильну комутац?ю г?тари з Amplitube 2.Вс? параметри педалей, рекових ефект?в, блока сп?косимуляц?? ? п?дсилювач?в можуть бути автоматизован? ? збережен?.2.6. Плаг?ни WavesПлаг?ни под?ляють на:Стереофон?чний плаг?н, в якому звуков? дан? розд?лено для обробки в двох стереоканалах (в л?вому L ? в правому R);Плаг?н, в назв? якого наявне скорочення "m/s". В?н також по сут? стереофон?чний, але в ньому пот?к звукових даних розд?лений на два канала, сумарний канал, в якому оброблю?ться сума сигнал?в л?вого ? правого стереоканал?в (L + R), ? р?зницевий, в якому оброблю?ться ?х р?зниця (L — R). Суму сигнал?в (L + R) називають монофон?чною компонентою (зв?дси позначення "т"), р?зницю сигнал?в (L - R) - стереофон?чною компонентою ("s"). Под?бний формат представлення ауд?осигналу застосову?ться в рад?омовленн? з метою забезпечення можливост? прийому стереофон?чних програм монофон?чними приймачами;Монофон?чний плаг?н (в назв? наявне слово "Mono"). В ньому стереофон?чний сигнал перед обробкою перетворю?ться в моно фон?чний (сигнали л?вого ? правого канал?в сумуються: L + R).Розглянемо пакет VST-плаг?н?в Waves Platinum Native Bundle 4.?нструменти анал?зуВ пакет Waves Platinum Native Bundle 4 входить наб?р, що склада?ться ?з 4 плаг?н?в, призначених для точного анал?зу ? в?зуального в?дображення параметр?в звукових даних в ход? зведення ? мастер?нгу звукового матер?алу:PAZ Meters - вим?рювач р?вня;PAZ Frequency - анал?затор спектра, сум?щений ?з вим?рювачем р?вня. Тут зд?йсню?ться посл?довно-паралельний спектральний анал?з.PAZ Position - об’?днаний з вим?рювачем р?вня дисплей стереофон?чного позиц?онування. Призначення - в?дображення митт?вого розпод?лу енерг?? джерел звука по стереопанорам? ? виявлення протифазних компонент?в, впливаючих на моно сум?сн?сть звукового сигнала, тобто тут реал?зовано анал?затор стереополя. Суть перетворень плаг?ну у обчисленн? ампл?тудних ? фазових в?дношень м?ж спектральними складовими сигнал?в л?вого ? правого стереоканал?в. Результати обчислень в?дображаються граф?чно в полярн?й систем? координат.PAZ Analyzer - комплексний анал?затор, об’?днуючий в соб? функц?? трьох плаг?н?в.ЕквалайзериПараметричний еквалайзер Renaissance Equalizer представлений в трьох вар?антах: REQ 2 bands - 2-смуговий, REQ 4 bands - 4- смуговий, REQ 6 bands - 6-смуговий. Фактично вс? три плаг?на побудован? на основ? одного базового 6- смугового еквалайзера.На координатному пол? представлен? ?нтерактивн? граф?ки ампл?тудно- частотних характеристик (АЧХ) ф?льтр?в еквалайзера в координатах "частота- коеф?ц??нт передач? ф?льтра". Масштаб - логарифм?чний по обох осях. У кожного з ф?льтр?в еквалайзера кр?м частоти (Frc) ? коеф?ц??нту передач? (Gain) можна вибрати ще два параметри: величину добротност? Q ? вид АЧХ ф?льтра (тип ф?льтра).Рисунок 2.17 – Еквалайзер REQ 2 bandsПараметричн? еквалайзериПлаг?ни Q Paragraphic EQ включають параметричн? еквалайзери з к?льк?стю смуг 1, 2, 3, 4, 6, 8, 10. На координатному пол? в?дображено доступний для редагуванн? граф?к АЧХ ф?льтра. Управл?ння параметрами ф?льтра включа?:On/Off - кнопка вв?мкнення/вимкнення ф?льтра;Туре - список тип?в ф?льтра;Gain - регулятор коеф?ц??нту передач? ф?льтра;Freq - регулятор частоти настройки (або частоти зр?зу) ф?льтра;Q - регулятор добротност? ф?льтра.Рисунок 2.18 – 10-смуговий Q Paragraphic EQВ?дм?тимо в?дм?нност? Q Paragraphic EQ в?д REQ:на вход? (група Input) плаг?н?в Q Paragraphic EQ наявн? регулятори р?вня ? перемикач? фази канального сигналу (кнопки +/-);значно б?льше максимальне значення добротност? ф?льтра (100 проти 6,5 у Renaissance Equalizer).КомпресориRComp - компресор/експандер, в якому ?м?ту?ться пристр?й з традиц?йним складом елемент?в керування. Внутр?шня обробка звукових даних в плаг?н? викону?ться з 56-б?тним розширенням, з яким програми-хости працювати покищо не здатн?. Тому на виход? плаг?ну викону?ться пониження розрядност? до 24 б?т ? дитер?нг (п?дм?шування слабкого "цифрового" шума, що дозволя? ? п?сля зниження розрядност? зберегти у слухача в?дчуття велико? ширини динам?чного д?апазона).Параметри компресора RComp:Thresh - пор?г спрацьовування;Ratio - регулятор степен? компрес??/експандування (ratio > 1 — компрес?я, ratio < 1 - експандування);Gain - регулятор р?вня;Attack - час вв?мкнення (атака звукового сигналу);Release - час вимкнення.Рисунок 2.19 – компресор RcompДеесер (DeEsser) представля? собою компресор, який реагу? на р?вень не всього сигналу, що оброблю?ться, а лише на р?вень його певних спектральних складових. Деесер отриму?ться, коли в канал управл?ння компресором вбудовано ф?льтр, вид?ляючий частоти, характерн? для свистячих звук?в. Найб?льш яскравим ? "шк?дливим" представником останн?х ? звук "ес". Зв?дси ? назва обробки.Особливостями RDeEsser ? наявн?сть таких параметр?в:Audio - посил на вих?д обробленого сигналу;Рисунок 2.20 - Деесер RDeEsserSide Chain - посил на вих?д звукових даних, як? в процес? обробки будуть вилучен? з сигналу.Ауд?оефектиВ пакет Waves Platinum Native Bundle 4 входить множина плаг?н?в для створення ефект?в, основаних на затримц? ? модуляц?? сигналу. До них в?дносяться реверберац?я ? д?лей; ефекти, пов’язан? з модуляц??ю часу затримки, ампл?туди, частоти, фази ? просторових характеристик стереосигналу. Також присутн? плаг?ни, призначен? для зсуву висоти тону ? гармон?зац?? мелод??.Розглянемо основн? ауд?оефекти пакету.TrueVerb - Ревербератор, за допомогою якого можна змоделюватиакустичну картину.TrueVerb ма? параметри:Dsitance - в?дстань до джерела звуку (управл?ння р?внями ранн?х в?дображень, р?внями реверберац?йного хвоста);RoomSize - розм?р прим?щення (щ?льн?сть ранн?х в?дображень ? р?вень реверберац??);PreDelay (затримка м?ж прямим сигналом ? початком реверберац?йного хвоста);модуль еквалайзера з вх?дним (попередня корекц?я спектра) ? вих?дним (регулювання швидкост? зникнення низьких ? високих частот з реверберуючого сигнала) ф?льтрами.Рисунок 2.21 - Ревербератор TrueVerbSuperTap-Taps Mod - плаг?ни, в яких реал?зован? багатов?дв?дн? л?н?? затримки (д?ле?). Можлива установка часу затримки в м?л?секундах або узгодження затримки з темпом композиц?? (в долях такта за хвилину bpm), ручний ввод темпу або ритму повтореннь, модуляц?я часу затримки посредництвом низькочастотного генератора, панорамування ? еквал?зац?я сигналу кожного в?дводу окремо.Кожний в?дв?д склада?ться з вх?дно? секц??, регулятора часу затримки ? еквалайзера. Граф?чний ?ндикатор дозволя? спостер?гати ? зм?нювати одночаснор?вень ? положення на стереопанорам? прямого сигнала ? сигнал?в ?з вс?х в?двод?в. Секц?я Tempo забезпечу? вв?д поточного темпу музичного твору в межах в?д 40 до 1200 bpm. TapPad дозволя? задавати темп (якщо кнопкою Mode вибрано режим Tempo) або певний ритм?чний рисунок (якщо вибрано режим Pattern).Рисунок 2.22 - Затримка SuperTap 2-Taps ModВ секц?? Modulation розташований модулятор часу задержки, загальний для вс?х в?двод?в. Модуляц?я часу задержки да? можлив?сть створювати ефекти на кшталт хоруса.MondoMod по?дну? ампл?тудну, частотну ? просторову (панорамну) модуляц?? загальним для вс?х модулятор?в низькочастотним генератором. В секц?? Tempo знаходяться елементи управл?ння частотою модулюючого сигнала. ?ндикатори, сум?щен? з регуляторами, дозволяють в?драховувати частоту в герцах або в долях на хвилину.В секц?? Waveform можена вибрати форму модулюючого коливання.AM Depth, FM Depth - елементи управл?ння параметрами ампл?тудно? ? частотно? модуляц?й в?дпов?дно.В секц?? Rotation розташовано ?ндикатор стерео поля.Enigma в?дноситься до плаг?н?в, що реал?зують комплексну обробку сигнала. Основу плаг?на Enigma складають наступн? елементи:ф?льтр з греб?нчатою ампл?тудно-частотною характеристикою, управл?ння якою зд?йсню?ться генератором низькочастотного модулюючого сигнала;коло зворотного зв’язку, в яке можуть бути включен? елемент затримки ? ф?льтри.перетворювач ширини стеробази.Рисунок 2.24 - Модулятор EnigmaПлаг?н UltraPitch Shift дозволя? коректувати висоту тона. При обобц? стереофон?чного матер?алу плаг?ном UltraPitch розп?знавання висоти тону в?дбува?ться по сигналу л?вого каналу, так як цей процесе, по сут?, монофон?чний.Коректна робота плаг?н?в, под?бних IJltraPitch, можлива лише за умови, що на вх?д пода?ться тональний звук. Атональн? звуки непридатн? для обробки плаг?ном.Основн? елементи:Pitch Detector - детектор висоти тона;Mode - виб?р способу детектування;М?х - в?дображення ? графичне задания ?нтервал?в зсуву висоти тона ? формантних областей;Pitch - прир?ст висоти тона.Link - характер зв’язку м?ж зсувом висоти тона (Pitch) ? зсувом формантно? област? (Formant).Рисунок 2.25 - UltraPith Shift2.7 Drum-машини. Xlnaudio Addictive DrumsAddictive Drums - це VST ? RTAS плаг?н (plug-in) в?ртуально? drum- машини (ударно? установки), синтезатор ударних ?нструмент?в останнього покол?ння розробки Xlnaudio.Програма гнучка в настройц? ? вибор? звук?в для досягнення р?зних стил?в, проста в управл?нн?, ?нту?тивно зрозум?ла нав?ть при легкому контакт? ?, що найважлив?ше, ма? на р?дк?сть ?переконливе? звучання ударних точок ? оверхеду (overhead - ударн? тар?лки). При включенн? plug-in’y ? вибран?й вкладц? “Kit” (установка), представля?ться ?нтерфейс з в?ртуальною барабанною установкою, вигляд якого наведено на рис. 2.26.Рисунок 2.26 - ?нтерфейс Xlnaudio Addictive DrumsЯк видно з рисунку, в цьому режим? роботи програми доступна зм?на ?нструмент?в стр?лками ?вгору? ? ?вниз? зл?ва б?ля зображень предмету або кнопкою ?Ь? ? вибором в окремому в?кн?. Кнопки ?М? ? ?S? - в?дпов?дно ?mute? (заглушити) ? ?solo? (вид?лити). Справа копка ?Е? означа? ?edit? (редагування) ? нижче не? повзунок - ?гучн?сть?.Нижня частина на вс?х вкладках представлена 8-ми канальним м?кшерним пультом з керуванням р?внями ? також наявний один стереоканал оверхеду (два м?крофони по краях над установкою), а також регулятор р?вня ефекту об’?му (к?мната-зал), регулятор р?вня ?шини? (р?вня ?просочування? ефекту в канал ?нструмента) ? Майстер-регулятор - р?вень загального виходу сигналу.Меню з пресетами-настройками (preset - заготовлена установка) зображено на рис. 2.27.Рисунок 2.27 – Пресети-настройкиВкладка Edit (редагування) заображена на рис.2.28.Рисунок 2.28 – Вкладка EditТут м?стяться настройки кожного звуку, а саме:- Pitch - регулятор висоти тону п?д час програвання семплу;Volume - скорочу? звучання ?нструменту, наприклад бас-бочки (ефект ?вкладено? ковдри? всередин? корпуса, для приглушення так званого ?гудення? п?сля удару);Filter обр?за? вид?лен? верхн? ? нижн? частоти.Настройки положення м?крофона у деяких предмет?в;Compressor стандартна динам?чна обробка;Distortion -4- типи ?спотворювач?в? (ефект ?Distortion?) зп?дстройками ? регульованим ф?льтром;EQ 3-смуговий параметричний еквалайзер.Вкладка FX (рис. 2.29). Представля? собою два однакових ревербератора чотирьох тип?в об’?м?в: в?д к?мнати до плата ?з стандартними настройками.Рисунок 2.29 - Вкладка FXВкладка Beats. (рисунок 2.30). Представля? собою програвач MIDI-файл?в ? м?стить банк заготовок ударних парт?й р?зних стил?в з можлив?стю ?х пошуку ? вибору по ф?льтру. Також зручно те, що будь-який стиль можна легко ?перетягнути? мишкою в редактор секвенсора з клав?атурою розкладкою, де можна вибраний б?т скоректувати ? в?дредагувати. В?кно редактора парт?й ударних у в?ртуальн?й студ?? показано на рис. 2.31.Рисунок 2.30 Вкладка Beats. Рисунок 2.31 - Редактор парт?й ударних у в?ртуальн?й студ??ЗДОМАШНЯ СТУД?Я ЗВУКОЗАПИСУАнал?тичний анал?з обладнання ? програмного забезпечення аналогового ? цифрового тракт?в звукозапису, проведений у 1-му ? 2-му розд?лах, да? теоретичну базу для практично? реал?зац?? розглянутих ?дей ? п?дход?в - орган?зац?? студ?? звукозапису в домашн?х умовах.Визначимо функц?ональну схему домашньо? студ?? звукозапису, спираючись на виконаний анал?тичний огляд обладнання ? програмного забезпечення. Також в?дм?тимо, що схема ма? бути компактною.Основним функц?ональним елементом ? персональний комп’ютер. В ньому в?дбуватиметься ре?страц?я ? цифрова обробка звукових сигнал?в. Запис звуку ? основна частина цифрово? обробки зд?йсню?ться за допомогою в?ртуально? студ?? звукозапису. Точн?ша цифрова обробка забезпечу?ться пакетами VST-плаг?н?в, таких як Waves. Обробка г?тарних сигнал?в зд?йсню?ться в?ртуальними г?тарними процесорами - емуляторами ф?зично? апаратури.Аналогов? сигнали (з м?крофон?в, звукозн?мач?в) перш н?ж потратити у в?ртуальну студ?ю звукозапису проходять аналогову обробку попередн?м п?дсилювачем ?/або м?кшерним пультом. Тут в?дбува?ться п?дняття р?вня сигналу до л?н?йного, попередня корекц?я ? у випадку використання м?кшерного пульта м?кшування сигнал?в при наявност? двох ? б?льше джерел звуку.П?сля аналогово? обробки звуков? дан? переводяться у цифрову форму аналого-цифровим перетворювачем - звуковою картою комп’ютера. Звуков? сигнали з цифрових джерел (MIDI-синтезатор?в, MIDI-клав?атур, тощо) подаються одразу у в?ртуальну студ?ю.П?сля завершення цифрово? обробки звукових даних комп’ютерними засобоми, вони подаються в цифро-аналоговий перетворювач звукову карту. Ма?мо аналоговий сигнал. В?н поступа? на вх?д п?дсилювача звукових частот. П?дсилений сигнал пода?ться на акустичну систему - студ?йн? мон?тори.Функц?ональна схема домашньо? студ?? звукозапису зображена на рис.3.1.Рисунок 3.1 Функц?ональна схема домашньо? студ?? звукозаписуРозглянемо ор??нтовний перел?к обладнання, необх?дного для орган?зац?? студ?? звукозапису в домашн?х умовах, як приклад одного з вар?ант?в вир?шення задач?.Ф?зичне обладнання.М?крофон Shure SM58М?крофон Shure сер?? SM58-профес?йний динам?чний вокальний м?крофон з кард?о?дною характеристикою направленост?. Основн? параметри наведено в таблиц? 3.1.Таблиця 3.1. Техн?чн? характеристики м?крофону Shure SM58Направлен?стькард?о?даЧастотний д?апазон, Гц50-15000Чутлив?сть на частот? 1 кГц, дБВ/Па-54,5 (0,19В)Оп?р, Ом150Shure SM58 ? одною ?з найб?льш поширених моделей м?крофон?в у св?т?, ?базовою? моделлю вже з профес?йними характеристиками. Так як запис м?крофонних дор?жок ? одною з найважлив?ших функц?й студ??, що розгляда?ться, зупинимося на саме SM58. Кр?м того, р?вень якост? цього продукту перевищу? р?вень ц?ново? категор??. Також плюсом ? доступн?сть продукц?? Shure, яку можна знайти практично в будь-якому музичному магазин?.М?кшер Behringer Xenyx 1002FX-EUМ?кшерний пульт Behringer Xenyx 1002FX-EU - аналоговий м?кшер прем?ум-класу з широким динам?чним д?апазоном. До його особливостей можна в?днести:- високотехнолог?чн? м?крофон? попередн? п?дсилювач? XENYX;3-суговий еквалайзер;24-б?тний стереофон?чний ефект-процесор;регулятор FX-send в кожному канал?, направляючий сигнал на внутр?шн?й блок обробки ?/або зовн?шн?й процесор;окрем? мон?торн? виходи.Виб?р ц??? модел? базу?ться на баланс? ?ц?на-як?сть?. Ф?рма Behringer ма? широкий виб?р продукц?? невисоко? ц?ново? категор?? з достатньою як?стю для студ??, що розгляда?ться.Звукова карта Creative Sound Blaster X-Fi SB0886Звукова карта Creative Sound Blaster SB0886 в?дноситься до покол?ння X-Fi звукових карт в?д Creative (Xtreme Fidelity). Основн? характеристики:24-розрядне аналого-цифрове перетворення вх?дного аналогового сигналу з частотою 96 кГц;24-розрядне цифро-аналогове перетворення цифрового сигналу з частотою 96 кГ, аналоговий вих?д на динам?ки 7.1;24-розрядне цифро-аналогове перетворення стереофон?чного цифрового сигналу з частотою 192 кГц, стереосигнал на виход?;перетворення 16-розрядного сигнала в 24-розрядний з частотою 8; 11,025; 16; 22,05; 24; 32; 44,1; 48; 96 кГц;п?дтримка ? прямий мон?торинг ASIO 2.0 з показниками 16 б?т/44,1 кГц, 16 б?т/48 кГц, 24б?т/44,1 кГц, 24 б?т/48 кГц ? 24 б?т/96 кГц;в?дношення сигнал/шум: 109 дБ;Розглянута звукова карта не належить до профес?йного обладнання звукозапису, але для домашньо? студ?? як?сть ?? аналого-цифрових ? цифро- аналогових перетворень достатня. Також в?дм?тимо доступн?сть ц??? модел? ? в?дносну дешевизну.Активн? мон?тори М-Audio Studiophile AV 40М-Audio Studiophile AV 40 - активн? студ?йн? мон?тори ближнього поля. Основн? характеристики:д?апазон частот: 85Гц-20кГц;тиск: 101,5 дБ;динам?ки: 4" НЧ-динам?к з пол?проп?леновим покриттям дифузора, 3/4" шовковий купольний тв?ттер;технолог?я Optlmage III (узгодження фаз динам?к?в);п?дсилювач класу АВ по 20 Вт на канал.Модель AV 40 в?дноситься до профес?йного класу. Так само як ? у вибор? м?крофона, у вибор? мон?тор?в сл?д ор??нтуватися на як?сть, так як мон?торинг процесу звукозапису, редагування ? к?нцевих продукт?в студ?? ? одною ?з найважлив?ших складових функц?онування студ?? звукозапису.Комутац?яДо комутац?? ? лише одна вимога - безшумн?сть, тому виб?р моделей ? виробник?в спрощу?ться, так як б?льш?сть продукц?? середньо? ц?ново? категор?? в?дпов?да? потребам. Необх?дна наступна комутац?я:м?крофонний кабель XLR (наприклад, МРМ 200F-4.5);?нструментальн? кабел? (наприклад, Kirlin IW 200 PRG); кабель RCA (наприклад, МРМ AD/4-5).Ор??нтовна сумарна варт?сть зазначеного ф?зичного обладнання складатиме 5 тисяч гривень.Програмне забезпеченняSteinberg Cubase 5Програма Steinberg Cubase 5 належить до числа найб?льш потужних в?ртуальних звукових студ?й профес?йного р?вня.До основних властивостей Cubase 5 можна в?днести:можлив?сть запису, редагування ? в?дтворення звука, оцифрованого з частотою дискретизац?? до 96 кГц ? розрядн?стю до 32 б?т;можлив?сть запису ? редагування MIDI-композиц?й;можлив?сть роботи з VST-плаг?нами (ауд?оефектами ? обробками реального часу) ? VST-?нструментами;представлення музики у вигляд? нот, в?дбитк?в клав?ш фортеп?ано, списку пов?домлень;м?кшування сигнал?в ? керування студ?йним обладнанням;зручна орган?зац?я структури проекту ? системи управл?ння параметрами синтезу, темпом, музичним розм?ром, транспонуванням за рахунок наявност? трек?в р?зних тип?в.?сну? ряд програм такого ж р?вня, як ? Cubase (наприклад Cakewalk Sonar), що не поступаються як?стю запису, редагування, тощо, але в?дм?тимо безперечний плюс Steinberg Cubase - простота ? швидк?сть осво?ння.Waves Platinum Native Bundle 4Пакет VST-обробок Waves м?сть так? типи плаг?н?в:стереофон?чний плаг?н, в якому звуков? дан? розд?лено для обробки в двох стереоканалах (в л?вому L ? в правому R);"m/s" м?стить сумарний канал, в якому оброблю?ться сума сигнал?в л?вого ? правого стереоканал?в (L + R), ? р?зницевий, в якому оброблю?ться ?х р?зниця (L - R); Монофон?чний плаг?н (в назв? наявне слово "Mono"). В ньому стереофон?чний сигнал перед обробкою перетворю?ться в моно фон?чний (сигнали л?вого ? правого канал?в сумуються: L + R).VST-пакет Waves Platinum Native Bundle 4 м?стить наступн? елементи:?нструменти анал?зу;смугов? еквалайзери;параметричн? еквалайзери;компресори ? деесери;- ауд?оефекти.Виб?р пакету обробок Waves ?рунту?ться на якост? продукц?? ц??? ф?рми ? велик?й к?лькост? обробок ? ефект?в в р?зних вар?антах (в кожних верс?ях пакет?в понад сто найменувань).IK Multimedia Amplitube 2IK Multimedia Amplitube 2 - програма-емулятор процес?в, що в?дбуваються в г?тарному тракт? р?зних пристро?в: ефект-педалей, рекових пристро?в, м?крофон?в, г?тарних п?дсилювач?в. Для ?м?тац?? аналогових електричних схем застосована технолог?я DSM (Dynamic Saturation Modeling). В результат? ?? використання досягнуто б?льш точне моделювання процес?в, що в?дбуваютсья в аналогових колах, в тому числ? нел?н?йних характеристик динам?чних зм?н звучання пристро?в, що моделюються в залежност? в?д зм?нюючихся характеристик вх?дного сигналу.Виб?р продукц?? IK Multimedia зумовлений, по-перше, б?льшою як?стю н?ж у схожих програм, таких як Native Instruments Guitar Rig. Друга причина програми сер?? Amplitube компактн?ш? за ?нш? цього ж типу. Для обробки бас- г?тарних дор?жок можна застосувати ?нший продукт IK Multimedia — Ampeg SVX, емулятор басового п?дсилення Ampeg, одн??? з ведучих ф?рм бас-г?тарно? апаратури.Xlnaudio Addictive DrumsAddictive Drums - це VST плаг?н в?ртуально? drum-машини (ударно? установки), синтезатор ударних ?нструмент?в останнього покол?ння розробки Xlnaudio.Виб?р цього програмного забезпечення базу?ться на баланс? як?сть- компактн?сть, Addictive Drums при сво?й досить переконлив?й якост? потребу? менше м?сця на жорсткому диску, н?ж схож? програми приблизно того ж р?вня якост? звучання.ВИСНОВКИНа основ? виконання поставлених завдань можна зробити так? висновки.1. Проанал?зовано ?снуюч? р?шення та ?х комб?нац?? в специф?ц? орган?зац?? процесу звукозапису для визначення особливостей студ?? звукозапису в домашн?х умовах.2. Розглянуто аналогове обладнання студ?? звукозапису (м?крофони, попередн? п?дсилювач?, м?кшери, мон?тори), аналого- цифров? ? цифро-аналогов? перетворювач? ? програмне забезпечення..3. Дотримано поставлених умов щодо компактност? студ?? та в?дносно? ?тиш?? роботи. Зг?дно результат?в роботи ? можлив?сть комфортно розташовувати студ?ю в умовах квартири, функц?ональна схема студ?? передбача? встановлення ?? елемент?в в прийнятний для домашн?х умов р?вень гучност?.4. Визначено недол?ки домашньо? студ?? звукозапису, а саме:- г?рше н?ж у профес?йних студ?й сп?вв?дношення сигнал/шум, як насл?док вибору обладнання за ц?нно- як?сним балансом ? компактн?стю;- широке використання MIDI- ? VST-технолог?й, як? можуть впливати на суб’?ктивне сприйняття слухачем к?нцевих продукт?в студ?? звукозапису.5. Запропоновано удосконалення розвитку домашньо? студ?? звукозапису додаванням у ?? функц?ональну схему MIDI-клав?атури, що значно спрощу? створення парт?й в?ртуальних синтезатор?в та для створення парт?й drum-машин.6. Результати проведено? роботи можна використовувати при орган?зац?? студ?? звукозапису в домашн?х умовах. ПЕРЕЛ?К ПОСИЛАНЬБ?бл?ограф?чний запис, б?бл?ограф?чний опис. Загальн? вимоги та правила складання: методичн? рекомендац?? з впровадження ДСТУ ГОСТ 7.1.2006 [чинний з 2007-07-01] - К.: Держспоживстандарт Укра?ни, 2007. - 47 с.;Виробник музичного обладнання ?Behringer? [Електронний ресурс] - Режим доступу: ;Документац?я, зв?ти у сфер? науки ? техн?ки. Структура ? правила оформлення: ДСТУ 3008-95 [чинний з 1995-02-23] - К.: Держспоживстандарт Укра?ни, 1995, ЗО с.Магазин музичних ?нструмент?в ?Музторг? [Електронний ресурс] - Режим доступу: ;Петелин Р.Ю., ?Steinberg Cubase 5. Запись и редактирование музыки? / Р.Ю Петелин, Ю.В. Петелин C-Пб.: ?БХВ-Петербург?, 2010 - 882 с.;Студ?я звукозапису ?Riff Records? [Електронний ресурс] - Режим доступу: ?Руководство Waves по аранжировке, производству исведению?, 2000 - 204с.Додаток АABSTRACTMASTERINGMastering, or finalizing, is the last stage of the process of making audio. It is the final high resolution version of the production, the one from which you will spin off red book copies for cd and mp3 files for the internet. But for many of us who have yet to discover our magnum opus, we may want to try our own hand at it, to make the cd for friends sound better, or to make the demos we hand out sound great. Or you may be a working towards becoming a sound designer, or building material for radio shows, or as an indie film composer who has to produces volumes of material so fast that mastering is out of the question. Thanks to developments in plugin technology over the past few years, we can now turn our computers into home mastering labs. While the result will not match that of an experienced mastering engineer with tens of thousands of dollars worth of hardware, with practice and a good ear you will be able to dramatically improve your production.Software file formats. Your mix should have ended with an uncompressed stereo file, ideally at high resolution, without any dither. Use 24 bit depth, and if you can during the rendering of the mix, go to a 88.2 or 96 kHz sample rate (or higher if your gear and software supports it). This lets you start with a high quality format which we will retain for the final master. You might consider using the same software in some circumstances. If you did the mix in Cubase, you could master there too. Same for Logic and Sonar. If you are going to use a different application, like Sound forge on the PC or Sound track pro or Peak on the Mac, just make sure the mix's file format is compatible. No modern application should have trouble with a 24/96 .wav or .aif file.Most software will let you work in similar ways. Essentially you have a mixer strip for the file and an output strip for the master out. On the output strip is where your basic processors go, chained in a series in a definite order.The output channel strip is where the processors go, and they always end with a limiter of the "brick wall" type. This kind of limiter will not let audio pass into the red no matter how hard it is pushed. Indeed, this allows you to get your tracks up to commercial volume levels.Illustration 1 - UAD LimiterLoudness. Note in the example, the mix is down significantly, nowhere near the top of the scale. It peaked at .09, but its average level is well below. Note how after going through the 3 plugins the audio is slamming against the ceiling at 0.1, and if I wanted I could set the limiter to -0.05. There is your loudness.The example in reality sounds like garbage, because I just flattened all the dynamics out of the mix First we see the audio file before limiting:Illustration 2 - Audio file before limitingAnd now we see it after limiting. Look at how squashed it is. But none of that material ever overshoots Odb, so it technically has no errors.Illustration 3 - Audio file after limitingThat's an example of what not to do. Of course we know that is the first thing you will try with your new software limiter, so go ahead, do it till you get sick of that sound. With a limiter you can have your audio end up anywhere between the two extremes, its really a matter of how much you dial in. You actually make a decision here, based on everything you know about what sounds good.Below you see the UAD Precision Limiter, in my opinion, the best one out there in the software realm that a home studio owner may aspire to. This is a very conservative setting from one of my actual masters at a random point in time. Notice I increased the gain by 3db, which makes the whole mix 3db louder. I have the output set to -0.10 so it will never go over that. You see the gain reduction meter pegged at 0.50 which means I would have gone over by that much without the limiter. At that setting, the audio is indistinguishable from the mix, its just louder and only a tiny bit of the dynamics was lost. Yet that is another extreme. For most pop type songs you want to end up between the two and you choose by ear (not by waveform display). For a classical piece you want to be more conservative. For death metal you might like the sound of supreme squash. The more limiting you add, the louder the quietest parts of the mix will be--at the extreme all parts will be loud. Newbies often ask for the perfect setting for a limiter.Illustration 4 - UAD Precision LimiterTonal Balance. But loudness is only one aspect to mastering audio. Its the easy one. Things get more complicated when we get into the tonal balance of the piece, which is effected by equalization or EQ. Here you "shape" the mix into finalform and can correct problems with it that might make it unlistenable under some conditions. It here where you need to put in hours of experimentation to learn to use this tool. EQ at the mastering stage can drastically change the song's aural imprint. They allow you to select the bands you wish to modify and raise and lower the volume of those bands. The bands can be as narrow or as wide as you need them tobe, from very wide gentle boosts or cuts to very narrow slices that are boosted or removed.Buzzwords. By boosting or cutting the bands on your equalizers, you can make your sound more or less "airy" (16khz), "bright" (3-10kHz) "harsh" (which is excessive brightness) "edgy" and "brittle" (2-6k) "sweet" (a slight but wide cut at 2- 8k), warm (slight upper bass boost and slight 4k cut). You can make your mix sound "thin" by reducing an wide band of frequencies from around 200-400 hz and make it "thick" by increasing those. If you increase it too much you'll have a "muddy" mix. Your bass can go from "missing" to "buried" to "solid", "fat", "boomy" depending on how you set the low frequency controls.EQs. Mastering EQs are usually phase compensated. Some may upsample the audio to high resolution, alter the sound, then downsample back to help prevent distortion and digital artifacts from creeping in.Illustration 5 — UAD-1 Cambridge EQThe first example is the Cambridge EQ from the UAD-1 collection. Above you see a gentle curve applied to one of my mixes. Notice the bass roll-off starting at 50Hz removing subsonic frequencies. The bass then is slightly boosted for 60-80Hz then there is a slight dip 400hz. The high end starts rolling downward gently to give a smoother more ear friendly result. The signal is gently "nudged" and "shaved" into place. The Cambridge is great for those getting started, due not only to its sound, but to the great graphic display. To get started finalizing your work it's essential that you have an audio graph deeply burned in your brain and know what each band sounds like when boosted or cut. You also need to know what sounds bad at different frequencies so you can back out quick when its artifacts start to appear. Every bandwidth, boosted to extreme, sounds wretched.Illustration 6 - UAD Precision EqualizerHere is another example using the UAD Precision Equalizer with a focused setting. Note, in this example, I want to brighten the whole mix. Notice a fairly narrow boost at 68hz for bass then a dramatic 4db cut at 315Hz. The treble bands at 4k is barely touched and at 17k the amplitude is actually cut 1 db. Yet the mix is much brighter thanks to eliminating a whole lot (4db!) of muddy frequencies at a relatively narrow band around 315 Hz. Just with that control alone I can make the mix lighter or heavier sounding. So which do you dial in? Perhaps that is the hardest part—deciding which you like the best.Illustration 7 - UAD Pultec EQP1APultec EQP1A for the UAD. It has a pleasing sound that you notice within 10 seconds of twiddling its dials the first time. It can be used tracking too, and is a great enhancer for just about any instrument, and lovely on vocals. It has the amazing ability to both boost and cut at the same frequency, which at first may sound crazy, but has many applications. On the left you have bass controls and on the right you have treble. The attenuator dials in your roll offs for the high and low end. Here you see bass boosted at 60Hz and everything under that is rolled off. The treble is boosted at 8kHZ, something that results in harshness on other eqs - but not on the pression is another tool the mastering engineer uses to bring out the flavor of audio. Used effectively, compression can smooth out the piece. It raises the volume of the softer sounds and reduces the level of the louder ones, to make them all more uniform to the ear. Setting the attack and release of the compressor can yield a pleasing sense of dynamics that can set the whole mix in motion where all the instruments sound like they are on the beat and surging forward in the groove (even when they may not be). The loudest element of the mix that the attack segment "captures" will trigger the subsequent gain reduction. The decay will determine how long that reduction will last and the audio will rise again in volume till the next loud trigger comes through and starts the cycle all over gain.Another type of compression used at the mastering phase is a multi-band compressor. This is a processor that works to both tonally balance the piece by breaking up the audio bandwidth into 3 or more bands and having a separate compressor for each.The Waves Linear Phase Multiband has 5 bands that are totally user definable. The MB compressor can do major surgery on your mix when used with care. You can dial in different compression (or expansion) settings for each band till it does what you want it to do. These are settings I discovered on a fast trance like song to bring out more punch in the lower region and create a sharply defined edgy high end that was deeply buried in the original. The Multiband compressor usually goes early in the chain and may be followed by a smoothing eq and a rounder compressor. I could have used the low bass band to roll-off the bass, but here I wanted to accentuate a clean subwoofer "thump", so ? will have to follow this with something to roll off the subsonic bass.Illustration 8 - Waves Linear Phase Multiband compressorThe Order of Processors in the Plugin Chain. The brickwall limiter has to be at the end to prevent any "overs" from occurring. Otherwise the order is determined by your goals for the piece you are mastering. Mastering engineers earn their pay not just because they know how to set up the machines, but because of their experience in assessing the overall mix's strengths and weaknesses and then being able to develop a plan of attack to remove or reduce the weaknesses while maintaining or enhancing the mix's strengths. You add a processor when there is a reason and need to do so. You might not need to add eq if the mixdown engineer had the troublesome frequencies under control, or you might have to surgically remove an irritating frequency. Rather than ask a question which has no absolute answer, why not experiment by changing the order in your plugin chain a few times.The End of the Session. By using your ears and your knowledge of what each processor may provide, you begin to develop strategies for making the master shine. The session ends when you have decided you have achieved this. Mastering audio is about listening and making decisions. Its your ability to listen carefully, knowing what tool to apply and when, and a strong internal sense of what good sound is that leads to a successful session. ................
................

In order to avoid copyright disputes, this page is only a partial summary.

Google Online Preview   Download