Освіта в Україні та за кордоном – Освіта.UA



?нформатикаУ 2019/2020 навчальному роц? вивчення ?нформатики основн?й та старш?й школ? заклад?в загально? середньо? осв?ти зд?йснюватиметься за навчальними програмами, як? розм?щено на оф?ц?йному веб-сайт? М?н?стерства осв?ти ? науки Укра?ни: Класи (р?вн?)Р?к затвердження програмиПосиланняОсновна школа (5-9 класи)5-82017Поглиблене вивчення ?нформатики8-92016Старша школа (10-11 клас)Р?вень стандарту2017Проф?льний р?веньОсновна школаУ 2019/2020 навчальному роц? за новою навчальною програмою з ?нформатики, призначеною для учн?в, що вивчали ?нформатику у 2–4 класах, вперше вчитимуться учн? 8 клас?в. Вони вивчатимуть 5 тем: ?Кодування даних та апаратне забезпечення?, ?Опрацювання текстових даних?, ?Створення та публ?кац?я веб-ресурс?в?, ?Опрацювання мультимед?йних об’?кт?в? ? ?Алгоритми та програми?. Перша тема частково об’?дну? навчальний матер?ал з перших двох тем попередньо? програми за виключенням питань, що стосуються програмного забезпечення комп’ютера: класиф?кац?я програмного забезпечення, л?ценз?? на програмне забезпечення, основн? функц?? операц?йних систем, системне та службове програмне забезпечення, арх?вування даних тощо. Ц? питання виключен? з програми 8 класу. У навчальн?й програм? з ?нформатики для 8 класу можна вид?лити 3?основн? напрями: фундаментальн? науков? поняття (теми ?Кодування даних та апаратне забезпечення?);?нформац?йн? технолог?? (теми ?Опрацювання текстових даних?, ?Створення та публ?кац?я веб-ресурс?в? та ?Опрацювання мультимед?йних об’?кт?в?);основи алгоритм?зац?? та програмування.П?д час навчання за першим напрямом у 8 клас? почина?ться формування понят?йного апарату ?нформатики як науки. Учн? знайомляться як з базовими математичними принципами кодування ?нформац??, так ? з особливостями кодування ?нформац?? р?зного типу, з одиницями вим?ру довжини ?нформац?йних пов?домлень та з дв?йковою системою числення. Отриман? знання необх?дн? для усв?домлення ф?зичних принцип?в опрацювання даних в комп’ютерах, а пот?м, у 9 клас?, — для розум?ння принцип?в роботи системного програмного забезпечення, зокрема арх?ватор?в. Тема присвячена опрацюванню текстових документ?в також передбача? ряд зм?н. Так як особливост? опрацювання певних об’?кт?в текстового документа за оновленою програмою вивчено в 5 клас? (списки, таблиц?, граф?чн? об’?кти), тому основна увага зосереджена на формуванн? навичок опрацювання складних за структурою документ?в з використанням стил?в, автоматизованого створення зм?сту документа, пошуку та зам?ни фрагмент?в тексту тощо. Загалом, у 8 клас? завершу?ться вивчення текстового процесора, розпочате в 5 клас?.Ознайомлення з? створенням та публ?кац??ю веб-ресурс?в це нова тема для 8?класу. В н?й передбачено формування навичок створення сайт?в з використанням автоматизованих засоб?в, наприклад Google Sites. Учн? ознайомлюються з основними правилами ергоном?чного розм?щення в?домостей на веб-стор?нц?, повинн? навчитися використовувати г?пертекстов?, граф?чн? й мультимед?йн? елементи на веб-стор?нках.У тем? ?Опрацювання мультимед?йних об’?кт?в? важлив? зм?ни не в?дбулися.У тем? ?Алгоритми та програми? формуються ключов? поняття об’?ктно-ор??нтовано? методолог?? програмування: програмного об’?кта, пов’язано? з об’?ктом под??, обробника под?? тощо. Учн? навчаються створювати найпрост?ш? програми з граф?чним ?нтерфейсом. ?нтерпретац?я та спос?б виконання вимог навчально? програми у ц?й тем? залежить в?д того, у якому середовищ? учн? програмували в 7 клас?. Якщо це було середовище з п?дтримкою повнофункц?онально? мови програмування, то так? д?яльн?сн? компетенц?? як ?Створю? ? налагоджу? програми?, ?Використову? в програмах вирази, коректно добира? типи даних?, ?Розв’язу? задач? з використанням ус?х базових алгоритм?чних структур, зм?нних та констант?, а також так? пункти зм?сту навчально? програми як ?Типи даних у програмуванн??, ?Структура програми?, ?Введення й виведення даних? тощо вже мали бути осво?н? в 7 клас?, й у 8?клас? йдеться про застосування цих компетенц?й у процес? створення об’?ктно-ор??нтованих програм, зокрема програм з граф?чним ?нтерфейсом користувача. Якщо ж у 7 клас? учн? ще навчалися блочного програмування, то цих компетенц?й вони можуть набувати, створюючи як об’?ктно-ор??нтован?, так ? класичн? структурн? програми.Зауважимо, що в?д учн?в не вимага?ться усв?домлювати парадигму об’?ктно-ор??нтованого програмування в ус?й ?? повнот? й використовувати так? об’?ктно-ор??нтован? засоби програмування, як успадкування ? пол?морф?зм. Навчальна програма ор??нтована фактично на пропедевтику об’?ктно-ор??нтованого програмування, на засво?ння та практичне застосування лише таких концепц?й, як програмний об’?кт, його властивост? та методи. Вивчення поняття класу об’?кт?в навчальною програмою не вимага?ться, однак ? рекомендованим, оск?льки це також одна з найб?льш фундаментальних складових об’?ктно-ор??нтованого п?дходу в програмуванн?.Також не вимага?ться, щоб ус? розроблюван? учнями програми мали граф?чний ?нтерфейс користувача, хоча такий п?дх?д ц?лком можливий. Однак можливо також, кр?м навчання програмуванню граф?чного ?нтерфейсу користувача, створювати програми, де використовуються об’?кти, але не елементи керування.Щодо порядку вивчення матер?алу в тем? ?Алгоритми та програми?, то рекоменду?мо починати з навчання засад об’?ктно-ор??нтованого програмування, а задач?, розв’язання яких спрямоване на здобуття ?нших компетенц?й, наприклад ?використання ус?х базових алгоритм?чних структур, зм?нних та констант? добирати так, щоб п?д час ?х розв’язання використовувалися об’?ктн? засоби.Основною вимогою до вибору мови програмування у 8 клас? ? п?дтримка в н?й базових концепц?й об’?ктно-ор??нтованого програмування. Ц?й вимоз? задовольняють так? мови, як Object Pascal, Visual Basic, Python, Java, C#, C++ тощо. Рекомендовано використовувати так? середовища програмування, як Lazarus, Visual Studio (безкоштовна верс?я Community Edition), IDLE for Python та ?н. Для створення програм з граф?чним ?нтерфейсом користувача на Python ?сну? 3 в?льнопоширюван? кросплатформен? б?бл?отеки: PyQt, WxPython ? Tkinter, з яких WxPython ? найсучасн?шою та ма? найширш? можливост?. Ус? 3?б?бл?отеки можна використовувати в будь-яких середовищах розробки для Python, зокрема у найпрост?шому Python IDLE. Однак конструювати граф?чний ?нтерфейс доведеться засобами текстового програмування, описуючи параметри елемент?в керування. В?зуальний режим створення граф?чного ?нтерфейсу користувача п?дтриму?ться в?льнопоширюваним (на основ? л?ценз?й в?льного поширення) редактором MonkeyStudio () на основ? б?бл?отеки PyQt.Отже, оновленою програмою передбачено вивчення у 8 клас? особливостей под?йно та об’?ктно ор??нтованих мов програмування, ознайомлення з об’?ктами та особливостями розробки програм з граф?чним ?нтерфейсом. З програми цього класу виключено роботу з базовими граф?чними прим?тивами мовами програмування.Зменшення к?лькост? тем ? обсягу програмових вимог у 8 клас? повинно сприяти системному та м?цному засво?нню знань, забезпеченню як?сного формування в?дпов?дних ?нформац?йно-комун?кац?йних компетентностей. У 9 клас? завершу?ться вивчення курсу ?нформатики в основн?й школ?. Тому значну увагу сл?д прид?ляти узагальненню й повторенню матер?алу, повноц?нному й ц?л?сному формуванню ?Т-компетентностей. Так, теми ??нформац?йн? технолог?? у сусп?льств?? та ?Основи ?нформац?йно? безпеки? завершують зм?стову л?н?ю ??нформац?я, ?нформац?йн? процеси, системи, технолог???. Хоча певний матер?ал ?з цих тем, такий як ??нформац?йн? процеси та системи?, ?апаратне та програмне забезпечення ?нформац?йно? системи?, учн? вже вивчали у попередн?х класах, у 9 клас? його сл?д пройти на глибшому р?вн?, з урахуванням того, що у 8 клас? вивчалися основн? поняття кодування ?нформац?? та вим?рювання довжини дв?йкових пов?домлень. Також особливу увагу у згаданих темах сл?д прид?лити сусп?льному значенню ?нформац?йних технолог?й, етичним ? правовим аспектам сп?льного використання ?нформац?йних продукт?в.Загалом, сп?льне використання ?нформац?йних систем ? продукт?в ? наскр?зною л?н??ю в 9 клас?, що розкрива?ться в темах ?Комп’ютерн? презентац??? (через демонстрац?ю презентац?? перед аудитор??ю ? ?? сп?льне обговорення), ?Комп’ютерне моделювання? (наприклад колективне складання карт знань) та ?Створення персонального навчального середовища? (елемент середовища колективно? вза?мод?? в мереж? ?нтернет).У раз? сп?льного використання ?нформац?йних систем ? продукт?в важливим ? вм?ння грамотно й переконливо подати ?нформац?ю, виховання якого ? ?ншою наскр?зною л?н??ю курсу в 9 клас?, що розкрива?ться в темах ?Комп’ютерн? презентац???, ?Комп’ютерн? публ?кац??? та ?Комп’ютерна граф?ка. Векторний граф?чний редактор?. Оск?льки в комп’ютерних презентац?ях ? публ?кац?ях використовуються векторн? граф?чн? об’?кти, то, за бажанням вчителя, тему ?Комп’ютерна граф?ка. Векторний граф?чний редактор? можна вивчати до презентац?й ? публ?кац?й.Темою ?Табличн? величини та алгоритми ?х опрацювання? завершу?ться вивчення зм?стово? л?н?? основ алгоритм?зац?? та програмування в основн?й школ?. Йдеться про алгоритми роботи з масивами чи аналог?чними структурами даних. Ще до початку вивчення теми учн? повинн? розум?ти призначення цих алгоритм?в та вм?ти застосовувати ?х до розв’язання задач, оск?льки цей матер?ал вивчався в тем? ?Технолог?? опрацювання числових даних у середовищ? табличного процесора? у 8 клас?. На ц? знання потр?бно спиратися та актуал?зувати ?х. Вдалим методичним прийомом може бути також розгляд рядка чи стовпця електронно? таблиц? як прикладу одновим?рного масиву. Отже, вивчення дано? теми поляга? в розкритт? та програмуванн? зм?сту алгоритм?в, як? учн? вже вм?ють застосовувати в ?ншому програмному середовищ?. Це стосу?ться ? такого матер?алу, як ?В?зуал?зац?я елемент?в таблично? величини за допомогою граф?чних прим?тив?в?, що передбача? побудову граф?ка чи г?стограми програмним шляхом. Що стосу?ться введення та виведення табличних величин, то, хоча в навчальн?й програм? пропону?ться застосовувати для цього багаторядкове текстове поле, вчитель може вибрати й ?нш? засоби, якщо це буде доц?льним з огляду на особливост? мови та середовища програмування.Щодо викладання ?нформатики у 9 клас? залишаються чинними методичн? рекомендац?? 2018 року (лист МОН в?д 03.07.2018 № 1/9-415), а для 5-7 клас?в — методичн? рекомендац?? 2017-2018 рок?в.Старша школаР?вень стандартуРеал?зац?я зм?сту осв?ти в старш?й школ?, визначеного Державним стандартом базово? ? повно? загально? середньо? осв?ти, затвердженим постановою Каб?нету М?н?стр?в Укра?ни в?д 23 листопада 2011 року №?1392, у в?дпов?дност? до навчальних план?в типово? осв?тньо? програми заклад?в загально? середньо? осв?ти ??? ступеня, затверджено? наказом МОН в?д 20.04.2018 №?408, забезпечу?ться в тому числ? й вивченням ??нформатики? як виб?рково-обов’язкового предмета. Щодо викладання ?нформатики у 10 (11) клас? на р?вн? стандарту як виб?рково-обов’язкового предмета д?ють методичн? рекомендац?? в?дпов?дно до листа МОН в?д 03.07.2018 № 1/9-415. Проф?льний р?веньЗм?ст навчально? програми з ?нформатики (проф?льний р?вень) для учн?в 10-11 клас?в передбача? вивчення таких основних розд?л?в: 10 клас:Мова програмування та структури данихСучасн? ?нформац?йн? технолог??Анал?з ? в?зуал?зац?я даних Граф?ка/мультимед?аЕлектронн? публ?кац??11 клас:Бази данихАлгоритмиВеб-технолог?? Парадигми та технолог?? програмування У 2019-2020 навчальному роц? вперше реал?зу?ться програма проф?льного р?вня з ?нформатики в 11-х класах заклад?в загально? середньо? осв?ти. Програма проф?льного р?вня склада?ться з двох зм?стових л?н?й: ?нформац?йно-комун?кац?йн? технолог?? ?Основи алгоритм?зац?? та об’?ктно-ор??нтованого програмування?, як? в ?? семестр? 11 класу об’?днуються в двох наскр?зних розд?лах: програмування на VBA в оф?сних програмах та ??нформац?йн? технолог?? у проектн?й д?яльност??. П?д час вивчення останнього розд?лу передбача?ться засво?ння учнями методики проектно? роботи та виконання трьох чи б?льше тематичних проект?в командами (групами) з к?лькох учн?в, що вимага? закр?плення наявних та набуття поглиблених навичок роботи з оф?сними продуктами, зокрема з використанням елемент?в програмування. Остання тема розд?лу ??нформац?йн? технолог?? у проектн?й д?яльност?? поляга? у створенн? зв?ту з ус?х ?нших виконаних проект?в у форм? веб-стор?нки.У зм?стов?й л?н?? ?Основи алгоритм?зац?? та програмування? рекоменду?ться опановувати одну з профес?йних мов програмування, наприклад С++, Java або Python, незалежно в?д того, на як?й мов? учн? вчилися програмувати в основн?й школ?. Саме в розрахунку на те, що буде вивчатися нова мова, у ??семестр? 10 класу в ц?й зм?стов?й л?н?? передбачено повторення всього матер?алу з алгоритм?зац?? та програмування, який вивчався в курс? ?нформатики в основн?й школ?. Однак деяк? теми цього розд?лу, наприклад ?Модел? та моделювання? та ?Мови програмування? мають вивчатися на глибшому та б?льш формальному р?вн?.У ?? семестр? 10 класу в зм?стов?й л?н?? ?Основи алгоритм?зац?? та програмування? вивчаються базов? механ?зми роботи з? структурами даних, так? як вказ?вники та записи (у терм?нолог?? С — ?структури?), використовуючи як? в 11?клас? учн? опановуватимуть методи роботи з? структурами даних — списками та ?х р?зновидами, а також графами. Також у 10 клас? вводиться ? закр?плю?ться таке важливе поняття, як користувацьк? функц?? та процедури. У результат? учн? мають опанувати принцип функц?онально? декомпозиц?? програм, навчитися виокремлювати в задачах п?дзадач?, що розв’язуються за допомогою функц?ональних модул?в. Важливим ? також опанування механ?зму рекурс?? (у 10?клас? — на найпрост?ших задачах на кшталт обчислення НСД двох чисел), оск?льки в 11 клас? учн? вивчатимуть рекурсивн? алгоритми на графах. У ц?лому за п?дсумками вивчення програмування в 10 клас? в учн?в ма? сформуватися ц?л?сна картина методолог?? структурного програмування та базових механ?зм?в роботи з? структурами даних.Ц? дв? ?п?дл?н??? зм?стово? л?н?? ?Основи алгоритм?зац?? та програмування? — методолог?? програмування та опрацювання структур даних — розвиваються в 11?клас?. Так, у розд?л? ?Основи об’?ктно-ор??нтованого проектування? пропону?ться вивчати основи методолог?? об’?ктно-ор??нтованого програмування на основ? граф?чно? мови проектування програмного забезпечення UML. Ця мова да? можлив?сть зображувати об’?ктно-ор??нтоване програмне забезпечення в р?зних розр?зах: структури клас?в, вза?мод?? та внутр?шньо? лог?ки метод?в тощо. Для в?дображення кожного аспекту призначено окремий тип д?аграм UML, з яких навчальною програмою проф?льного р?вня пропону?ться вивчати три типи: д?аграми клас?в, що дають змогу зобразити структуру клас?в у програм? та ?х вза?мозв’язк?в (успадкування, агрегац?я, композиц?я, асоц?ац?я);д?аграми посл?довностей, що дають змогу зображувати граф?чно посл?довн?сть виклик?в метод?в одних об’?кт?в ?ншими;д?аграми д?яльност? (activity), що под?бн? до класичних блок-схем ? дають змогу зображувати граф?чно внутр?шню лог?ку метод?в.Для конкретного програмного проекту ц? д?аграми рекомендовано будувати саме в зазначен?й посл?довност?, адже д?аграма клас?в да? уявлення про загальну структуру об’?ктно-ор??нтовано? програми ? т?льки коли ?? побудовано, можна визначати, об’?кти яких клас?в як? методи викликатимуть для розв’язання певних задач. У д?аграм? посл?довностей сам? методи розглядаються лише як ?чорн? скриньки?, тобто достатньо т?льки задекларувати, що метод викону? та як? ма? параметри, не вдаючись у подробиц? його реал?зац??. ? т?льки на п?дстав? ц??? ?нформац?? можна визначати детал? реал?зац?? метод?в за допомогою д?аграм д?яльност?. Процес побудови UML-д?аграм ? ?теративним, тобто п?сля побудови д?аграм посл?довностей ? д?яльност? д?аграма клас?в, як правило, уточню?ться, що може, сво?ю чергою, потребувати внесення зм?н у д?аграми посл?довностей ? д?яльност?. Також може бути доц?льним ще до розроблення д?аграми клас?в побудувати д?аграму прецедент?в (use case), яка да? змогу структурувати загальний функц?онал програми ? використову?ться, як правило, на етап? визначення вимог до програмного забезпечення.До написання програмного коду рекоменду?ться переходити лише п?сля того, як вс? необх?дн? UML-д?аграми побудовано. Деяк? UML-редактори дають змогу генерувати ?скелет? програмного коду, тобто заглушки клас?в ? метод?в, автоматично, на основ? UML-д?аграм. Рекоменду?мо використовувати так? безкоштовн? UML-редактори, як Visual Paradigm (Community Edition), , або UMLet, .Важливо забезпечувати кореляц?ю (завдяки календарному плануванню, п?дбору задач, в?дсилок п?д час пояснення матер?алу тощо) м?ж такими темами, як ?Проектування об’?ктно-ор??нтовано? арх?тектури? (розд?л ?Основи об’?ктно-ор??нтованого проектування? зм?стово? л?н?? ОАП) та ?Побудова модел? ?сутн?сть-зв’язок? предметно? област?? (розд?л ?Бази даних? зм?стово? л?н?? ?КТ), адже навчальна мета в них одна й та ж — навчитися виявляти структурн? зв’язки м?ж елементами даних у певн?й предметн?й област?, ? основн? правила побудови цих зв’язк?в також зб?гаються. Для побудови модел? ?сутн?ть-зв’язок? предметно? област? на першому етап? (до реал?зац?? ц??? модел? в СКБД) можна використовувати д?аграми клас?в UML.Орган?зац?я д?яльност? на уроках ?нформатикиУмови навчання повинн? забезпечувати ефективне засво?ння учнями матер?алу навчально? програми та в?дпов?дати вимогам щодо безпеки житт?д?яльност? учасник?в осв?тнього процесу, наведеним в Державних сан?тарних правилах ? нормах влаштування, утримання заклад?в загально? середньо? осв?ти та орган?зац?? навчально-виховного процесу ДСанП?Н 5.5.2.008-01, Правилах пожежно? безпеки для навчальних заклад?в та установ системи осв?ти Укра?ни, затверджених наказом МОН в?д 15.08.2016 №?974, заре?строваним в М?н?стерств? юстиц?? Укра?ни 08.09.2016 за №?1229/29359, та Правилах безпеки п?д час навчання в каб?нетах ?нформатики навчальних заклад?в системи загально? середньо? осв?ти, затверджених наказом Державного ком?тету Укра?ни з нагляду за охороною прац? в?д 16.03.2004 №?81, заре?строваним в М?н?стерств? юстиц?? Укра?ни 17.05.2004 за № 620/9219.В?дпов?дно до листа МОН в?д 17.07.2013 №?1/9-497 ?Про використання ?нструктивно-методичних матер?ал?в з питань створення безпечних умов для роботи у каб?нетах ?нформатики та ?нформац?йно-комун?кац?йних технолог?й загальноосв?тн?х навчальних заклад?в? щороку перед початком роботи учн?в у каб?нет? ?нформатики учитель проводить первинний ?нструктаж з безпеки житт?д?яльност?, який знайомить учн?в з правилами повед?нки в каб?нет? ?нформатики. Видатний внесок в?тчизняних учених у становлення ? розвиток ?нформац?йних технолог?йУкра?нська нац?я ма? вс? п?дстави пишатися тим, що засаднич? фундаментальн? досл?дження ? ориг?нальн? практичн? розробки комп'ютерно? науки ? техн?ки були зд?йснен? у нас такими видатними вченими, як академ?ки Серг?й Олекс?йович Лебед?в ? В?ктор Михайлович Глушков. Мала електронна обчислювальна машина академ?ка Лебед?ва була першою д?ючою машиною на ?вропейському континент?. Неможливо переоц?нити ту спадщину, яку залишив у в?тчизнян?й та св?тов?й науц? ? практиц? В. М. Глушков [1–4]. Як зазначив академ?к ?.?В.?Серг??нко [2], нин?, реал?зуючи виконання програми ?нформатизац?? Укра?ни, ми ясно бачимо, що В?ктор Михайлович Глушков набагато ран?ше за б?льш?сть сво?х колег зум?в оц?нити важлив?сть ? перспективн?сть використання комп'ютеризованих систем управл?ння в р?зноман?тних сферах нац?онально? економ?ки. Заслугову? на увагу запропонована ним ще в 1970-х роках ?дея доц?льност? створення загальнодержавно? автоматизовано? системи управл?ння. Досл?дники доходять висновку, що ця ?дея залиша?ться актуальною ? по цей день так само, як ? розроблен? ним принципи цифрового електронного керування на р?зних р?внях. Значну увагу прид?ляв В. М. Глушков популяризац?? к?бернетики як науки та численних ?? практичних застосувань, про що йде мова в ауд?озаписах його публ?чних виступ?в [5]. Особисто В. М. Глушковим виконано низку фундаментальних наукових роб?т, а за участ? його учн?в та посл?довник?в створено програмно-техн?чн? комплекси р?зного застосування ? отримано нов? науков? результати, як? визначили напрями розвитку ?нформац?йних технолог?й на багато наступних десятил?ть. Серед них звернемо увагу на к?лька таких здобутк?в:а) у 1950–60-т? роки було створено першу в?тчизняну нап?впров?дникову керуючу машину широкого призначення "Дн?про". Попередниками персональних комп'ютер?в стали машини для ?нженерних розрахунк?в "Пром?нь" та сер?? "Мир", у яких було реал?зовано ориг?нальну ?дею ступеневого м?кропрограмного керування;б) сформульовано поняття к?бернетики як науково? дисципл?ни з комплексною методикою досл?джень, визначено проблеми найефективн?шо? вза?мод?? людини з машиною ? шляхи ?х розв'язання. Запропонован? принципи побудови систем "око-рука", "читаючий автомат", самоорган?зуюча структура поклали початок новим прикладним технолог?ям, ун?кальним розробкам, пов'язаним з? створенням штучного ?нтелекту та робототехн?ки;в) розроблено та впроваджено в практику ун?кальн? автоматизован? системи управл?ння виробництвом, що на той час не мали аналог?в у св?т?;г) розроблено принципово нов? п?дходи до створення систем обробки ?нформац??, як? кардинально зм?нили уяву про теор?ю систем управл?ння та теор?ю обчислювальних систем, п?дготували основу для нового етапу розвитку науки про ?нформац?ю. Ще на початку становлення обчислювально? техн?ки були ?н?ц?йован? досл?дження з моделювання ?нтелектуально? д?яльност?. В. М. Глушков сво?ми фундаментальними працями в галуз? алгебри, математично? лог?ки, теор?? цифрових автомат?в ? алгоритм?в, теор?? математичних машин ? ?х практичного вт?лення здобув визнання м?жнародно? науково? громадськост?, йому було присуджено М?жнародним комп’ютерним товариством (США) медаль "П?онер комп’ютерно? техн?ки".У п?слямов? до книги "Основи безпаперово? ?нформатики" (1982 р?к) В.?М.?Глушков пророче написав [1]: "…вже недалеко той день, коли зникнуть звичайн? книги, газети ? журнали. Натом?сть кожна людина буде носити з собою ?електронний блокнот?, що становитиме собою комб?нац?ю плоского дисплея з м?н?атюрним рад?оприйомопередавачем. Набираючи на клав?атур? цього ?блокнота? потр?бний код, можна (перебуваючи в будь-якому м?сц? на наш?й планет?, викликати з г?гантських комп'ютерних баз даних, пов'язаних в мереж?, будь-як? тексти, зображення (у тому числ? ? динам?чн?), як? й зам?нять не т?льки сучасн? книги, журнали ? газети, а й сучасн? телев?зори". В?дтак сучасн? процеси побудови ?нформац?йного сусп?льства, розвиток цифрових технолог?й та ?нтернет-ресурс?в [6], сьогодн?шн? мр?? про автоматизован? серв?си зд?йснюються також завдяки ун?кальному доробку наукових шк?л в?тчизняних учених – академ?к?в С. О. Лебед?ва, В.?М.?Глушкова, В. С. Михалевича. А. О. Дородн?цина, М. М. Амосова та ?нших, про д?яльн?сть яких йдеться у фундаментальному досл?дженн? [7]. Л?тература:1.?Глушков В. М. Основи безпаперово? ?нформатики. –М.: Наука, 1987. – 552 с. HYPERLINK "" 2.?Серг??нко ?. В. Науков? ?де? академ?ка В.М. Глушкова та розвиток сучасно? ?нформатики // В?сник НАН Укра?ни. – 2008. – № 11, с. 35–60; № 12, с.?9–29. – ; . Малиновський Б. М. В?доме ? нев?доме в ?стор?? ?нформац?йних технолог?й в Укра?н?. –?К.: Видавничий д?м "Академпер?одика", 2001. – 214 с. – 4. Деркач В. П. Академ?к В. М. Глушков – п?онер к?бернетики – К.: Вид-во "Юниор", 2003. – 384 с. HYPERLINK "" \h . Ауд?озаписи допов?дей, виступ?в, лекц?й академ?ка В.М. Глушкова. HYPERLINK "" 6. ?льченко М. Ю., Уривський Л. О. Розвиток наукового спадку академ?ка В.?М.?Глушкова в сучасних телекомун?кац?йних стратег?ях // К?бернетика ? системний анал?з. – 2013. – № 4. – С. 76–87. HYPERLINK "" . Видатн? конструктори Укра?ни. Том 8. / За ред. Б.?. Патона, М.?З.?Згуровського. – К.: Вид-во "Пол?техн?ка", 2018. – 256 с. ................
................

In order to avoid copyright disputes, this page is only a partial summary.

Google Online Preview   Download